Європа нарешті прокидається через вторгнення російських дронів, - The Telegraph

Захід прокидається через вторгнення російських дронів.

Хвиля інцидентів по всій Європі загрожує ескалацією, пише The Telegraph.

Близько 23:30 9 вересня близько 20 безпілотників перетнули повітряний простір Польщі з Білорусі — інцидент, який ледь не спровокував зіткнення з НАТО, і лише початок серії тривожних вторгнень над Європою.

Багато з виявлених апаратів були дешевими дронами "Gerbera" на базі іранської конструкції Shahed; щонайменше чотири дрони були збиті польськими та союзними винищувачами. Росія відкидає звинувачення в навмисному перетині кордону НАТО, але після цього були зафіксовані й інші випадки — зокрема проникнення в повітряний простір Румунії та численні невпізнані спостереження над різними країнами Європи.

Масштаб інцидентів

Упродовж останніх тижнів повідомлення про дрони надходили з Німеччини, Бельгії, Франції, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Литви та Данії. У четвер тимчасово закривали аеропорт Мюнхена через виявлення безпілотника. Данський прем’єр Метте Фредеріксен вже пов’язала низку спостережень із Москвою і закликала до рішучої відповіді, хоча конкретних доказів відповідальності Росії деякі країни ще не оприлюднили.

Є підозра, що частина дронів могла запускатися з танкерів "тіньового флоту" — суден, які використовуються для обходу санкцій. Франція минулого тижня тимчасово зупинила судно "Боракай", що проходило Балтійським морем під час хвилі спостережень безпілотників.

Російські БПЛА "Герань" (модифікований Shahed-136) виробляються великими серіями: за даними повідомлень, на одному з заводів у Алабузі виробництво працює цілодобово. Ці безпілотники часто застосовуються як ударні "камікадзе", здатні наносити руйнівні удари на великі відстані.

Наслідки для Європи: від пасивного спостереження до активної оборони

Європейські лідери дедалі більше розуміють: загроза — реальна, і її потрібно стримувати системно. На тижневій зустрічі в Копенгагені обговорювали ідею "стіни з дронів" — мережі радарів, сенсорів та систем перехоплення, подібної до ізраїльського "Залізного купола". Нині подібної континентальної системи немає. Зокрема, Велику Британію передусім захищають ВПС і кілька есмінців.

Економічна дилема очевидна: збивати дешевий дрон ракетою вартістю мільйони — неефективно. Тому уряди та приватні компанії шукають доступні рішення — дешеві перехоплювачі, лазери, електронні засоби придушення, дрони-перехоплювачі та інші технології.

Стартапи і реакція ринку: швидкість проти бюрократії

У відповідь на хвилю атак з’являються нові оборонні стартапи. Компанії на кшталт Helsing, Kraken і Cambridge Aerospace пропонують недорогі перехоплювачі, безпілотні патрульні катери та інші платформи. Інвестиції у сектор оборонних технологій у 2025 році вже досягли рекордних рівнів, а частина підприємців закликає до "манхеттенського проєкту" для швидкого створення масових автономних засобів оборони.

При цьому існує суттєвий розрив між темпами інновацій у приватному секторі та повільною держсистемою закупівель. Експерти кажуть: щоб відповідати загрозі, уряди повинні навчитися купувати "за місяці, а не за роки" — прикладом називають Taskforce Kindred, що швидко закуповує обладнання для України.

Україна і Росія: безпілотний масштаб з обох боків

Як показує війна в Україні, безпілотники кардинально змінюють поле бою: обидві сторони виробляють мільйони апаратів. Росія нібито виготовила сотні тисяч (за твердженнями Кремля — понад мільйон у попередні роки), Україна теж наростила випуск у великих обсягах.

Хвилі одноразових або дешевих дронів, що виснажують систему ППО, - реальність на полі бою в Україні. При цьому найбільшу руйнівну силу продовжують завдавати балістичні та крилаті ракети.

Зростання оборонних витрат і швидка мобілізація промисловості піднімають складні політичні питання: як фінансувати збільшення виробництва без шкоди соціальним програмам; як забезпечити єдність оборонної політики в ЄС, де оборонна промисловість фрагментована; і чи вистачить європейського виробничого потенціалу, щоб у разі необхідності швидко масштабуватися.

Майбутнє визначатиме, хто діятиме швидше — держави, що здатні оперативно закуповувати й розгортати дешеві перехоплювачі і безпілотні системи, або противник, що може масово застосовувати одноразові безпілотники.