Да де факто можно изменить, более того это и происходит. Вопрос в последствиях, не будет ли это шаг назад?
Кроком назад це однозначно не буде. Якщо Ви не вважаєте кроком вперед інтегрування у Російську Федерацію в якості адміністративної одиниці, звісно.
Не ущемит ли это права половины населения страны?
Якої половини населення, якщо ви самі кажете про 5% радикально налаштованих? Від так то лише 5% будуть незадоаолені за будь-якого рішення. Ішим же 90% глибоко байдуже, і згадують вони про це лише тоді, коли їх умисно підштовхують до прийняття рішення (наприклад ставлячи питання).
Для националиста, это не важно, главное национальная идентичность, сохранение корней, самобытность и т.д.
Так, для нацоналіста (мене зокрема) це один з приорітетів. Сред інших (приорітетів) статус Україні на міжнародній арені, рівень життя українців (у даному випадку громадян) і ще багато чого.
А для меня, на первом месте свобода личности, здравый смысл, и т.д.
Слова, слова, слова. Де закінчується свобода особистості і почінається анархія? Що є здоровий глузд для Вас, мене, сусіда?
Есть такое понятие, как компромисс. Это когда не 51% побеждает 49% , а когда обе группы послали на три буквы 5% раликально настроенных и договорились так, чтобы всем было хорошо. И тогда 90% хорошо, а только 10% недовольны.
Так є таке поняття, але є поняття "межа компромісу". І мова як національна ідентичність знаходиться по інший бік межі, як і напрям руху, наприклад. Тобто по за компромісом.
ПМ: Агрументів "За" і "Проти" у гілці достатньо, але жоден з них не є переконливими для опонуючої сторони. До речі, ви вивчали питання багатомовності в інших країнах? Якщо вивчали, то надайте, будь ласка, хоча б переліком, проблеми у зв'язку з використанням декількох мов в цих країнах. Я наприклад точно знаю, що проблеми існують у Швейцарії, Канаді, Бельгії.