Форум Краматорська

  • 23 Квітень 2024, 18:06:01
  • Ласкаво Просимо, Гість
Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь.

Увійти

Новини:

Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Повідомлення - Олександр Ворсін

Сторінок: [1] 2 3 ... 1067
3
"Донецк превратился в Чечню, там анархия и хаос!" Россияне в шоке от расправы над Расселом Бентли

5
Щоденна інвестиція в перемогу

7
У Львові поховали захисника з Краматорська Віктора Гарбуза

Сьогодні Львів віддав останню шану військовослужбовцеві Віктору Гарбузу, який віддав життя захищаючи Україну від російських окупантів.

У понеділок, 15 квітня, місто зібралось, щоб вшанувати його пам’ять та виразити подяку за його жертовність і мужність.

Чин похорону воїна Віктора Гарбуза розпочався об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла.

Об 11:30 відбулася міська церемонія прощання на площі Ринок.

Віктор Гарбуз, народився 31 липня 1979 року, віддав своє життя за Батьківщину 11 квітня 2024 року.

Він проживав у місті Краматорськ, навчався у Ліцеї №35 імені Валентина Шеймана та здобував освіту у місцевому інституті.

Після навчання працював у сфері деревообробки та виробництва меблів, а його вільний час віддавав нумізматиці.

З початком вторгнення російської федерації Віктор Гарбуз віддав свою відданість Україні, ставши добровольцем на захист суверенітету та територіальної цілісності держави.

Його родина була змушена покинути рідний дім та перебратися до Львова.

Він виконував бойові завдання у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України.

Під час служби отримав важке поранення.

У Віктора залишилися мама та дружина.

8
На авдіївському напрямку загинула снайпер із Краматорська Катерина Шинкаренко

Похорон Героїні відбудеться 16 квітня в Острозі.

Керівник громадської організації “Східноукраїнський велоклуб “ТОР” Юрій Слобожанський опублікував у Facebook скорботну звістку: 22 лютого 2024 року в боях із російськими окупантами загинула 30-річна уродженка та мешканка Краматорська, снайпер взводу снайперів 53-й ОМБР Катерина Шинкаренко.

Про те, як ця молода жінка билася з ворогом, свідчать її нагороди: орден "За мужність" 3 ступеня, відзнака ГШ "Золотий хрест" та відзнака МОУ "Хрест доблесті".

Відомо, що Катерина загинула разом з групою, при відбиті прориву ворога, при відході наших військ з Авдіївці. Ласточкине-Сіверне.

"Бойова ситуація склалася так, що тіла лишилися глибоко в тилу ворога, без можливості евакуації, - пише Юрій Слобожанський. - І тільки на цьому тижні нам вдалося повернути їх до дому, а вже вчора закінчили усі офіційні заходи з встановлення та опізнаня..."

Катерина Шинкаренко була відома у Краматорську як активістка велосипедного руху.

Як повідомляє у Facebook Острозька міська рада, загиблу Героїню зустрічатимуть у цьому місті 16 квітня. "Просимо всіх мешканців Острозької громади завтра, 16 квітня, належно та гідно зустріти загиблу Захисницю України Катерину Шинкаренко живим коридором", - йдеться у повідомленні.

Поховають Захисницю на Алеї Героїв міста Острог.

Слава та вічна пам'ять...

10
Загинув захисник України із Краматорська Олег Кияшко

Його життя обірвалося під Часів Яром.

У Краматорську пройшли похорони ще одного захисника країни: на фронті загинув Олег Кіяшко.

Як повідомляє видання "Pro100media", Олег Кияшко був механіком-водієм 3-го механізованого батальйону. Захищав країну у лавах ЗСУ з січня цього року.

Воїн загинув 5 квітня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району.

Рідні та друзі прийшли провести Олега в останню путь.

Поховали військовослужбовця на Алеї героїв у Краматорську. Йому було 50 років.

Вічна пам'ять...

12
“Я все-таки дожив до 42 років": на Закарпатті попрощалися із загиблим на війні краматорцем

Він загинув під час важких боїв на Бахмутському напрямку.

Вчора, 10 квітня, в селі Великі Лучки, що на Закарпатті, попрощалися із краматорцем Юрієм Лущаєм. Про це повідомила пресслужба місцевої сільської ради у Facebook.

Провести воїна в останню путь прийшли рідні, знайомі, побратими, представники місцевої влади та небайдужі мешканці громади.

Юрій Лущай народився у Краматорську 10 лютого 1982 року. На початку повномасштабного вторгнення, 6 квітня 2022 року Юрій разом зі своєю сім'єю переїхав до селища Великі Лучки.

Проте вже невдовзі долучився до лав Збройних Сил України, щоб захищати своє рідне місто від російських загарбників.

28 березня 2024 року під час масового ворожого обстрілу селища Іванівське чоловік отримав травми, які виявилися несумісними з життям.

Коли 10 лютого 2024 року Юрію Лущаю виповнилося 42 роки, на своїй Facebook-сторінці він написав про те, що сподівається дожити до 43 років:

“Я все-таки дожив до 42 років. Навіть і не сподівався на це. Надіюсь дожити до 43 років, але за цілий рік може бути що завгодно”.

А 19 березня 2024 року Юрій Лущай опублікував серію віршів, присвячених війні. Ці вірші він склав протягом останнього місяця свого життя:

"А що тобі сниться воїну мій?"

"А що тобі сниться воїну мій?"
Під гуркіт артилерії хоч би подрімати,
Та рідним сказати, що ти живий,
Незважаючи на дощ із снарядів.

Тобі присниться не пекло цієї війни,
А любляча родина, що осталась вдома,
Важко дивитись спокійні та мирні сни,
Коли все ще попереду і підходить втома.

"А що тобі сниться воїну мій?"
Ледве схиливши голову на зброю.
У холодному окопі чекаючи на бій,
Я знаю, що ти підеш слідом за мною.

Пройти можна багато кілометрів,
Але так і не знайти вірного друга,
Підтримка в бою краще за аргументів,
Не є перешкодою удвох вийти за смугу.

19.03.2024

Все буде добре

Все буде добре, незважаючи на війну,
Все буде добре, навіть якщо я піду,
Не змусять зневіритись ніякі хижі сили,
Кого би вороги в моїй країні не вбили.

Все буде добре, хоч болить твоя душа,
Все буде добре, і ти надалі по землі рушай,
Ніхто не забере у тебе надію жити,
Навіть якщо прийдеться окопи рити.

14.03.2024

Не плачте по нам

Не плачте по нам, ми обов'язково розквітнимо квітами,
У різноманітності кольорів та ароматів вирости нам судилося,
Життя наше може завершується проблемами та бідами,
Але воно захистом від ворожих сил все ж згодилося.

Не сумуйте по нам, наша присутність буде невловима,
Но кожну мить піддержувати у нещастях зможемо,
І як би ворожа сила на руїну в країні не ворожила,
На небі чи під землею всіх їх ми переможемо!

04.03.2024 р.

Фото загиблого - з його сторінки у Фейсбук

13
https://petition.e-dem.ua/kramatorsk/Petition/View/1428
Заборонити доступ до .ru інтернет-провайдерам в Краматорську, Краматорському районі, Донецькій області
:o

Сторінок: [1] 2 3 ... 1067