Вікторія Сюмар
Проблема не лише в комунікації. Вона значно глибше.
Проблема в тому, що від самого початку Україна готова була взяти на себе роль винуватця, коли посольство України в Ірані відкидало будь-які версії, окрім технічної несправності чи помилки екіпажу. (І це при тому, що аварія сталася в екстраординарний момент, коли працювала ППО Ірану)
Проблема в тому, що за вказівкою Президента Генпрокуратура порушила справу саме за фактом порушення правил експлуатації літака....
Що цілий голова СБУ, який нарешті з’явився в Україні, ще вчора щось доводив про сумнівність варіанту ракетного удару...
Проблема, що ми так і не поставили питання, що це ракета російського виробництва. І що військово-технічна співпраця Ірану і Росії має розслідуватися окремо, бо становить загрозу для всього світу. І це було б більше ніж доречно з точки зору українських інтересів.
Проблема в тому, що безпорадність та безвольність вищого керівництва держави Україна стала очевидна усьому світові. Як і слабкі комунікаційні маневри в інтересах зовсім не України.
Проблема, що Україна знову змінила свої зовнішньополітичні пріоритети і стратегічних союзників. Від західного світу до Росії та сходу.
Простий аналіз кризи з літаком доводить: нас повернули в 2013 рік...