[ink]

странный параллели
Сечь просуществовала века, и как это она без экономики обходилась? А что не было у главного героя земли?
Или они жили в условиях демократии?))

[ne4uparuk]

земля была у Тараса до того, как он пошел на Сечь. как только у него закончились деньги из дому, он начал подбивать козаков на поход - неважно куда. неужели вы наивно полагаете что казаки жили на подаяния селян-крестьян (аля нынешний монастырь)? заметьте, животноводством и земледелием они не занимались. ремесла, да были, но прокормить многотысячное войско нужны были деньги.
о какой "экономике" Вы говорите? пришел из дому принес денег пачку, проел-пропил и все - "гол как сокол". нужно где-то их брать. где? грабеж. по-сути, если не брать нацинальную свидомисть казаков (у них ее практически не было, разве шо только при Богдане Хмельницком), то они были грабителями с большой дороги.
можно много еще говорить об их значении в истории, рвать глотки, но я этого делать не хочу, ибо все люди-братья и сестры. 

[ink]

да тогда натуральное хозяйство было

[Nyarlathotep]

ne4uparuk, сорри, но КГ/АМ.

Напомню две главные составляющие фильма: Королевская Польша и Свободная Сечь. Для начала зададим себе вопрос: может ли Польша прожить без Сечи? Несомненно, может. У нее крепкая и растущая экономика, действующий и постоянно совершенствующийся кодекс законов и растущая торговля со многими странами. А вот Сечь - без экономики, без торговли, с законами, которые принимаются на площади (кто кого перекричит, тот и принял закон). Откуда берется доход Сечи?

звездеж. такое впечатление, что пшеница тогда в степи не росла, сабли ковать не умели и пр.
"кто кого перекричит, тот и принял закон" - у автора вообще странные познания в истории. ему видно невдомек, что козаки - это не простые селяне на ярмарке, а люди, которые большую часть жизни проводят вместе и знают друг друга как облупленных. а если кто перекричит, а слова не сдержит - убить могут.

Даже когда есть деньги и их можно потратить (внутренняя торговля) - выясняется, что здесь все контролируют евреи, которые "за протекцию" платят различным казачьим боссам. Те, у кого есть деньги, отправляют учиться своих детей в ту же Польшу и там же покупают оружие для войны с ней.

что контролировали евреи? шинки? это контроль?
учиться - так по деньгам и учеба. не все же детей в Польшу отправляли? многие и в Киеве учились. в те времена вообще посвободнее с учебой было, многие Европейские студенты учились не возле дома, а в других странах. Сколько тогда вообще универов было?

Поскольку просто так, без причины нападать на соседей вроде как бы неприлично (даже для Сечи) - то есть универсальная причина: мы правы, а они нет! Потому что мы истинные христиане (православные), а они - нет (либо католики, либо вообще мусульмане). И конечно же, и земля, и деньги, и товары должны принадлежать только тому, кто прав.

Опять провалы в истории. Даже комментировать взападло.

Как казаки заявляли свое право на все окружающие земли, чеченцы на все увиденные ценности, также сомалийцы говорят - раз океан рядом, то он принадлежит нам. И раз белые столько лет грабили Африку, у нас есть теперь законное право пограбить их. И нападают на японский корабль! Когда у них появится главный вождь, он, очевидно, предложит всем судовладельцам безопасный проход по морю за плату (опять рэкет) и сам будет отстреливать своих соотечественников, которые пытаются напасть на суда "под защитой вождя".

1. Автор сомневается в том, что Украина - козаческая замля?
2. Все государства того времени жили по водобныс принципам. Множество войн начиналось из-за притязаний на ресурсы.
3. Любое государство начинается с права силы и централизованного рекета. Для автора это является открытием?
4. Дальше лень, автор и такого внимания недостоин.

[Nyarlathotep]

земля была у Тараса до того, как он пошел на Сечь. как только у него закончились деньги из дому, он начал подбивать козаков на поход - неважно куда. неужели вы наивно полагаете что казаки жили на подаяния селян-крестьян (аля нынешний монастырь)? заметьте, животноводством и земледелием они не занимались. ремесла, да были, но прокормить многотысячное войско нужны были деньги.
о какой "экономике" Вы говорите? пришел из дому принес денег пачку, проел-пропил и все - "гол как сокол". нужно где-то их брать. где? грабеж. по-сути, если не брать нацинальную свидомисть казаков (у них ее практически не было, разве шо только при Богдане Хмельницком), то они были грабителями с большой дороги.
можно много еще говорить об их значении в истории, рвать глотки, но я этого делать не хочу, ибо все люди-братья и сестры. 

Ув. ne4uparuk, почитайте пожалуйста о козаках, об хозяйствах, об отношениях между людьми и об иерархии того времени.
Было множество богатых козаков, на которых работало множество простых людей. Или Вы думаете, что они не только оружие, но и хлеб, и горилку у Польши экспроприировали?

[ne4uparuk]

про "экономику". кому и для кого ковались те сабли и кому они их продавали? много денег они поднимали?

богатых казаков было немало, Вы правы... курень - это и было "представительство" такого казака в Сечи. но Вы расскажите, как далеко они видели, что творится на земле Русской (по Гоголю)? это была довольно ограниченная территория у берегов Днепра. почему Вы хотите меня тыкнуть в учебник по истории 7 класса?    я помню школьный курс... 
хочется неоднобокости восприятия истории.
если шо, я казаков не гноблю, я их уважаю... не стоит отрицать тех моментов в истории, когда они были просто грабителями.

[КАПСЛОГ]

Но и не стоит отрицать тех моментов в истории, когда чуть более чем вся Европа, была подобными грабителями.

[Nyarlathotep]

Вот вам, господа, рефератик, что бы букв было поменьше.

http://ukrlib.net/ekonomichna-istoriya/11-gospodarstvo-zaporizkoyi-sichi.html

Офіційно козаки-зимівчаки звалися сиднями, або гніздюками, і були підлеглим станом щодо Коша. Їх кликали на війну лише у виняткових випадках. Головним обов'язком гніздюків було забезпечення найнеобхіднішим, передусім продовольством, січових козаків. Тому вони обробляли землю, розводили коней, рогату худобу, овець, заготовляли сіно на зиму, тримали пасіки, висаджували сади, обробляли городи, полювали на звірів, ловили рибу й раків, добували сіль, вели дрібну торгівлю, утримували поштові станції тощо. Основна частина прибутків запорізьких зимівників доставлялася в Січ, решта залишалася на харчування самих виробників та їхніх родин.

Більшість зимівників становили невеликі напівнатуральні господарства, які належали бідним козакам. Великі зимівники, як правило, належали січовій старшині і багатим козакам, являючи собою досить складне товарне господарство, де разом зі скотарством і конярством розвивалися й землеробство зі значними посівами зернових, а також допоміжні господарські галузі: бджільництво, рибальство, млинарство тощо. Працювали тут наймані працівники, число яких сягало до кількох десятків, під керівництвом господаря або управителя, що також був найманою особою.

Землі Вольностей Війська Запорізького славилися своєю родючістю. Проте землеробство в економіці Запоріжжя довго відігравало другорядну роль. Значною мірою це пояснювалося тим, що запорожці, провадячи майже безупинні війни з ворогами, мали обмежені можливості для землеробства, яке було трудомісткістким і потребувало постійного догляду. З іншого боку, степове землеробство надто залежало від примх погоди: в дощове літо рослинність досягала тут неймовірних розмірів, урожай був гідний подиву; у спекотне й сухе літо рослинність гинула, неврожай призводив до страшного лиха. Відповідно, козацтво, прагнучи до мінімуму звести господарський ризик, займалося видами діяльності, які менше залежали від стихії.

Значно важливішою галуззю січового господарства порівняно із землеробством було скотарство (окремі дослідники вважають, що воно приносило в 5 разів більший дохід, ніж землеробство). Розлогі запорізькі степи, укриті влітку високою, соковитою і густою травою, вже одним своїм виглядом спонукали козаків до такого заняття. Найбільше запорожці розводили коней, які славилися по всій Європі і, відповідно, користувалися великим попитом. Важливе місце у козацькому господарстві належало розведенню у степах рогатої худоби та овець. У зимівниках вирощували також волів, свиней, птицю.

Значного розвитку на Запоріжжі набуло ремесло і промисли. На Січі та в зимівниках працювали різні майстри, в тому числі й з виробництва холодної зброї, куль, ядер. У середині 1670-х років тільки на Січі перебувало не менше 100 ковалів, котрі виробляли різні залізні речі. Запоріжжя славилося своїми майстрами кораблебудування. На Дніпрі були корабельні верфі, де запорожці будували річковий і морський флоти. Хоч за розмірами суден чорноморський козацький флот поступався турецькому, але створював йому найсильнішу конкуренцію на Чорному морі.

Заняття промислами на Запоріжжі вважалося привілеєм козаків. Серед промислів важливу роль в економіці краю відігравали рибальство, видобуток солі, мисливство, бджільництво. Найрозвинутішим було рибальство, яке не лише давало козакам необхідний і найуживаніший харчовий продукт — рибу, а й було джерелом багатства для всього війська.

Здавна відомою у запорізькому краї була торгівля, як внутрішня, так і зовнішня. Внутрішня торгівля залишалася переважно дрібною, обмежуючись продуктами харчування й предметами побутового вжитку. Попит на ці товари, головним чином, забезпечували місцеве виробництво і кустарні ремесла.

Велике значення для Запоріжжя мала зовнішня торгівля. Вона велася з Польщею, Литвою, згодом — з Річчю Посполитою, Туреччиною, Кримом, з другої половини XVII ст. значно розширилася торгівля з Московією. На Січ завозили предмети найпершої необхідності в козацькому житті: хліб, тютюн, горілку, порох та інші бойові припаси, а також тканини, готовий одяг тощо. Вивозили сіль, рибу, худобу, хутра.

На самій Січі, як правило, торгували на Крамному базарі у передмісті. Тут знаходилася безліч "торгових будок", лавок, крамничок, яток, шинків, у яких і йшла жвава торгівля як місцевими, так і привізними товарами. Крім Січі, різноманітна торгівля велася й у паланкових поселеннях, де також були базари, шинки, крамнички, заїжджі двори, стояли цілі торгові ряди.

Важливою складовою господарського життя Запорізької Січі були її фінансові ресурси. Вони формувалися з комбінації податків, які стягувалися через ціни на товари, а також з доходів від промислів, мита за перевезення й транзитну торгівлю, натуральних і особистих повинностей, оренди, регалій (монопольного права Коша розподіляти між куренями рибні та звірині лови, ліси й сіножаті при виключенні конкуренції з боку сторонніх), судових штрафів. Значну роль також відігравали військова здобич, грошове і хлібне жалування правителів Речі Посполитої, а згодом Московії тощо. У валюті початку 1990-х років січовий бюджет оцінюється в 10— 12 млн дол. США.

Запорізька Січ не мала власної банківської та грошової систем. В обігу перебували гроші різних країн. На Запоріжжі здійснювалися досить значні кредитні операції й продаж цінностей з відстрочкою платежів. Серед старшини і заможних козаків було чимало лихварів, тодішніх банкірів.

[Nyarlathotep]

про "экономику". кому и для кого ковались те сабли и кому они их продавали? много денег они поднимали?

богатых казаков было немало, Вы правы... курень - это и было "представительство" такого казака в Сечи. но Вы расскажите, как далеко они видели, что творится на земле Русской (по Гоголю)? это была довольно ограниченная территория у берегов Днепра. почему Вы хотите меня тыкнуть в учебник по истории 7 класса?    я помню школьный курс... 
хочется неоднобокости восприятия истории.
если шо, я казаков не гноблю, я их уважаю... не стоит отрицать тех моментов в истории, когда они были просто грабителями.

КАПСЛОГ верно сказал - тогда все были грабителями. Польша хотела присвоить себе хорошие земли и людские ресурсы (рабов), Турция и Крым хотели пограбить, опять же забрать рабов, ну и земелька не помешала бы. Ну и страна Моксель на севере со своими претензиями.
Но в отличии от соседей у нас не было рабства, пускала ростки демократия, строилось правовое государство.
Так что ИМХО запорожцев не в чем обвинять.

[Andrew]

Не додивився фільм - як катувати почали, то не витримав.

[geg nempo]

Не додивився фільм - як катувати почали, то не витримав.

Ну что Вы, право, не стоит....
Время было тяжелое...

[Nyarlathotep]

http://vzhdanov.livejournal.com/342119.html


Если бы «Тараса Бульбу» снимал Спайк Ли

Если бы «Тараса Бульбу» снимал Вуди Ален

Если бы «Тараса Бульбу» снимал Дэвид Линч

Если бы «Тараса Бульбу» снимал Такеши Китано

Если бы «Тараса Бульбу» снимал Тинто Брасс

Не угомонившись (вот что значит выпить вина и кофе с хорошим человеком. Таким какdoctor_bublik  ), я сегодня дописал еще два:

Если бы «Тараса Бульбу» снимал Квентин Тарантино

Если бы «Тараса Бульбу» снимал Стивен Спилберг

Наконец, кажись, мои варинаты спермегаблокбастера исчерпались. Теперь я смогу спокойно заняться нормальным делом нормального обывателя. Т.е. искать заработки.

Еще подумал, что из всех режиссеров, управляй я деньгами, я бы доверил съемку фильма все-таки Мелу Гибсону. Наверное, потому что мне понравилось его «Храброе сердце».

А кому бы вы доверили снимать фильм о Тарасе Бульбе?

(с) vzhdanov