Я довго не була тут і українська мова - я щіро пораділа. Для мене настали такі часи, коли ти маш потребу думати, розмовляти українською. Розмовляти з малознайомими людьми дуже важко( язик заплетається, забуваєш мову), а з близькими все гаразд. Я наприклад коли є неастрій розмовляю з друзями на українськїй, а вони зі мною на російській. всеж таки дуже соромно коли до нас приізджають іноземці хочуть подвитись, почути УКРАЇНУ, а тут видається родійський анклав. І нічого що ми розмовляємо на суржику - є місце для вдосконалення.