Михайло МаліновськийОдин день життя поряд з біженцем.
Нікого крім мешканців будинку не цікавить, що відбувається посусідству. Виявляється, можна запросто приїхати до Києва як біженець, орендувати квартиру, вирубати дерева, знищити зелені насадження, на зеленій зоні облаштувати паркувальний майданчик, в квартирі облаштувати цех з виробничим станками, заправляти автомобіль через вікно прямо з газової труби на кухні... і ніхто не може з цим впоратися ні поліція, ні дільничий, жодна державна служба... Поки не станеться непоправне.
Наш новий сусід (втікач зі Сходу, як сам сказав) робить саме так. В орендованій ним квартирі (бульв. Перова, 9) він облаштував цех з токарними і хто зна якими ще станками. Станки працюють цілодобово… Автомобіль свій (Хмельницький д.н.з. ВХ5861ВН) він ставить під вікном на зеленій зоні. До цього тут ріс бузок, який він зрубав, була клумба. Машину він свою заправляє газом прямо з кухонної газової труби через вікно. На скарги сусідів сміється, що нічого йому не зроблять і навіть погрожує, бо він донецький і має кришу.
Сьогодні знову викликали на нього поліцію. Після чергової заправки газом засмерділо в усьому під’їзді. Так поліція приїхала, проте, невчасно. Сусід шланги повідключав, автомобіль встигли відігнати.
Мешканці написали колективну заяву.
Поліцейський наряд (№404 Шаботенко Я.В., значок 1563) виявився некомпетентним. Вони, навіть, не визначили особу сусіда, не попросили у нього паспорт. Сусід-біженець представився першим ліпшим прізвищем (прізвищем господаря квартири), ті повірили на слово (як котят…)
На тому все. Сидимо чекаємо, коли станеться вибух у під’їзді. Може тоді й буду вжиті заходи відповідного реагування. Але буде вже пізно......!
https://youtu.be/qzRHEPFpZo8P.S. Доречі, треба опізнати цього хлопа.