Форум Краматорська
Краматорськ та світ навколо нас => Краматорск и его жизнь => Тема розпочата: Аллергия від 15 Жовтень 2007, 17:45:40
-
Встречала разные мнения по этому поводу. Очень люблю красивый литературный украинский, но сама, честно говоря, пишу гораздо лучше и более бегло, чем говорю. В общении с родителями вылазит классический суржик. Не знаю, то ли пытаться изживать это, то ли признать для себя как данность. Есть мнение на этот счет?
-
Заодно можно выяснить такой вопрос: закарпатьска говірка - диалект, или безграмотность?
Ответ, имхо, очевиден.
-
Скорее всего - и то и другое. Только Донбасс здесь не при чём. Это характерно для всех регионов, с разной долей суржика. Это "данность". Я так думаю.
-
Зрозуміло одне - треба намагатися говорити! Суржик-муржик, тишком-нишком і піде, сопчатку як Антц, потім краще...майже як Ганна Герман :о))
-
Скорее всего - и то и другое.
Ну, и я о том же: в определенной местности под влиянием определенных условий формируется опеределенный диалект.
То же Закарпатье - украинский, русский, польский, чешский и венгерский...
Это нормально (с)
-
Не чешский, а, скорее, словацкий. Граница там со Словакией.
-
Не чешский, а, скорее, словацкий. Граница там со Словакией.
Сейчас уже не помню. Я оттуда уехал в 1992.
-
Давайте хоть диалекты не трогать = задрали уже двумя языками .
-
сопчатку як Антц, потім краще...
бляха, ото ще б ТИ сумнівався в моїй українській!!!!
Очень люблю красивый литературный украинский, но сама, честно говоря, пишу гораздо лучше и более бегло, чем говорю.
і це нормально (с)
Чи Ви вважаєте, що німці печуть виключно "язиком Шиллєра і Ґьоте", росіяни - "Пушкіна і Толстого", а мадяри - "Йожефа Аттіли і Ференца К... (бляха, ну не можу я запам*ятовувати їхні назв і імена!!!)"?
ференц корт - то я там жив... а Ференцік К... то НАСТУПНА зупинка... і був попандос, коли "тут етой баби (Мадонна) нє било!! Ґдє ми, (некорректная лексика)?" п*яні у нічному Будапешті....
Корочє, він їхній гімн написав...
-
Давайте хоть диалекты не трогать = задрали уже двумя языками .
Ну, это как разговор пойдет: если начнется переход на личности - тогда ну его нафиг.
Блин, а переход на личности ведь начнется... Так что ну его ...
-
У меня мама говорит на украинском лучше чем на руском (я имею ввиду ПРАВИЛЬНЫЙ русский), но при общении с бабушкой все равно Суржик, наверно нужно делать над собой усилия - ведь научится правильно говрить на самом то деле можно. ИМХО
-
(http://www.balachka.com/88x31/88x1.gif)
-
А у меня сейчас украинско-чешский суржик :)
Как приехал из Чехии - не могу бегло говорить по-украински, как раньше: чештина начинает влезать (слов родственных много). Привык, однако...
-
А ещё, что можно говорить если премьер-министр как отмочит что-нибудь на "державній мові"
-
Рівер
А у меня сейчас украинско-чешский суржик
тіки МРІЮ +))))
-
А ещё, что можно говорить если премьер-министр как отмочит что-нибудь на "державній мові"
Если премьер что-нибудь отмочит - можно говорить все, что ты по этому поводу думаешь :)
Отправленный на: Октября 15, 2007, 18:21:45
тіки МРІЮ +))))
Маш часу дост ;)
-
Маш часу дост ;)
та маш то маш, але хіба шо ото поїхати року на пів... МАВ би часу дост, так і не жалівся б...=(
-
Коли я деякий час живу у Києві, спілкуватися правильною українською природно, але бачили б ви очі моєї мами, коли я почала і з нею говорити не на суржику! Майже образилася.
Зараз мовна проблема для мене стоїть гостро більше у зв'язку з питанням виховання сина. Я дуже хочу, щоб він вільно володів і українською, і російською. А трохи пізніше - ще кількома іноземними.
Данька тільки починає говорити, але вже зараз видно, що у нього вилазять слова з обох мов. Я пробувала один предмет називати обова мовами, але у дитини це викликає збентеження. У когось є позитивний досвід повсякденного спілкування з дитиною українською?
-
Я пробувала один предмет називати обова мовами, але у дитини це викликає збентеження.
Ни в коем случае - не калечьте психику ребенка. Разговаривать надо с ним на ОДНОМ языке.
У когось є позитивний досвід повсякденного спілкування з дитиною українською?
Личного нет. Но теория говорит, что если например бабушка или дедушка будут разговаривать с ребенком ТОЛЬКО на другом языке (например вы - на русском, а дедушка - на украинском), тогда психика ребенка принимает подобное общение нормально. В таком случае ребенок без проблем разговаривает на обоих языках не смешивая их.
-
То есть, если у меня русскоговорящий муж, он должен говорить с сыном только на русском, я, соответственно, только на украинском. И между собой тоже? Блин, надо будет у кого-то из мовников проконсультироваться.
-
Личного нет. Но теория говорит, что если например бабушка или дедушка будут разговаривать с ребенком ТОЛЬКО на другом языке (например вы - на русском, а дедушка - на украинском), тогда психика ребенка принимает подобное общение нормально. В таком случае ребенок без проблем разговаривает на обоих языках не смешивая их.
в мене є
особистий і позитивний досвід
Я! +)))
Так шо, СєржК, Ваша теорія на моєму прикладі має (...нецензурная лексика...) підтвердження +)))
-
особистий і позитивний досвід
Я! +)))
Так шо, СєржК, Ваша теорія на моєму прикладі має (...нецензурная лексика...) підтвердження +)))
Это не моя теория - слышал где-то... Но у меня ее подтвердить не удалось - украиноговорящих в семье нет. Даже дедушка (мой отец), который был рожден в Хмельницкой области и до окончания черновицкого университета разговаривал исключительно на украинском, сейчас на разговаривать на чистом украинском не в состоянии.
-
То есть, если у меня русскоговорящий муж, он должен говорить с сыном только на русском, я, соответственно, только на украинском. И между собой тоже? Блин, надо будет у кого-то из мовников проконсультироваться.
ні... то фіґня
бо добалакаєтесь до національних конфліктів в сім"ї +)))
спробуйте ... а, блін, у Вас же ТІКИ ПОЧАВ розмовляти... Тоді вирішіть, ЯКУ мову він буде вважати РІДНОЮ... Якшо чоловік вже настільки не шпетрить українською, то не р уйнуйте психіку дитини, най вже розмовляє россійською...
АЛЕ читайте йому якнайбільш вкраїнських казок, вчіть його ДВОМ МОВАМ одночасно - в цьому нема нічого воєнного...
Розмовляйте в присутності дитини з супругом українською - бляха, мо, і ВІН ЗВИКНЕ +)))
І - безумовно!!! - "способом погруженія" - на декілька тижнів ВИКЛЮЧНО в україномовну середу... Наприклад, "зелений туризм" зара ДУЖЕ розвинутий - поїдьте з ним десь у Прикарпаття...
Дитина має бачити всіх- різних, на різних мовах балакаючих, і ТОДІ в неї не буде ні комлексів, ні "порогу" переходу на іншу мову - а то проблєма, щей яка! - я ДОСИТЬ бачив людей, які, наприклад, англійскою володіють НАБАГАТО краще за мене, АЛЕ НЕ МОЖУТЬ переборити отой "поріг" - ВИЧАВИТИ з себе "ван бір, пліз" замість "адно піва, какога хрєга ані нє панімают", бо то є КОМПЛЕКСИ, і ніщо інше...
і за шо нас, "руських", досить таки зневажають у світі... на жаль...=(
Але б Ви знали, ЯК кайфово на питання "Раша? Владімір Путін?" - відповісти -"Ноу, Юкрейн!" - і почути -"О, Чевченко!!!"
ОТО СВІДОМІСТЬ національна і патріотизм ПРОБУДЖУЄТЬСЯ!!! шопєтєц....
-
Да нет, конфликта точно не будет, так как муж у меня, можно сказать, латентный националист. Вкусом к украинскому я его уже давно успела заразить (рассказывая какие-то факты из истории, читая украинские стихи, напевая украинские колыбельные, вот осталось ему еще сорочку вышить), просто он любит, когда красиво (во всем: природа, одежда, манеры, речь), а потому не хочет говорить на исковерканом языке. Я думаю, ему просто нужно созреть для решительного шага.
-
Але б Ви знали, ЯК кайфово на питання "Раша? Владімір Путін?" - відповісти -"Ноу, Юкрейн!" - і почути -"О, Чевченко!!!"
ОТО СВІДОМІСТЬ національна і патріотизм ПРОБУДЖУЄТЬСЯ!!! шопєтєц....
Найсильніше пробивае, коли чуєш від людини, яка знає усього 2-3 фрази англійською, "О, УкрАйна!". При тому, що коли ти кажеш Юкрейн - вони не розуміють. :) Так, так... Файна ЮкрАйна!
А "Чев-чен-коо!" - куди ж без нього? Респект Андрію! :good:
-
АЛЕ читайте йому якнайбільш вкраїнських казок, вчіть його ДВОМ МОВАМ одночасно - в цьому нема нічого воєнного...
Меня именно так и учили. Получилось, что я еще до того, как пойти в школу, знал оба языка.
Слава Богу, что в советские времена с литературой на украинском проблем не было.
-
АЛЕ читайте йому якнайбільш вкраїнських казок, вчіть його ДВОМ МОВАМ одночасно - в цьому нема нічого воєнного...
Меня именно так и учили. Получилось, что я еще до того, как пойти в школу, знал оба языка.
Слава Богу, что в советские времена с литературой на украинском проблем не было.
Та зараз теж не така вже й проблема. Книжки видавництва "АБАБАГАЛАМАГА", наприклад, мені дуже подобаються. Гарно ілюстровані, якісний друк, великий формат. Тільки до нашого міста їх не довозять. Про львівські, наприклад, "Піраміди" я взагалі мовчу. Так що, доки синок маленький і поїздки до Київа мені ще зась, доводиться задовольнятися банально "Фоліо" та "Книжковим клубом".
-
Та зараз теж не така вже й проблема.
Кто знает...
Я где-то классе в 5-6-м прочел "Крестоносцев" Сенкевича на украинском. Последний раз был в Киеве в начале года - искал. Фиг вам...
-
висновок?
раз Рівер не знайшов у Києві Сєнкєвіча, то при савєтах жилось кращє.
-
висновок?
раз Рівер не знайшов у Києві Сєнкєвіча, то при савєтах жилось кращє.
Интересно, почему твои выводы меня не удивляют? :D
Хотя, конечно, чего удивляться: трудно от тебя ждать чего-то другого...
-
Рівер
ну просто в мене з логікою все гаразд +)))
тому, коли ставляться умови задачі:
1. Я где-то классе в 5-6-м прочел "Крестоносцев" Сенкевича на украинском.
2. Последний раз был в Киеве в начале года - искал. Фиг вам...
то висновок тут - хоть чекай ти його від мене, хоть не чекай, але він ЛОГІЧНИЙ...
-
Я пробувала один предмет називати обова мовами, але у дитини це викликає збентеження.
Ни в коем случае - не калечьте психику ребенка. Разговаривать надо с ним на ОДНОМ языке.
У когось є позитивний досвід повсякденного спілкування з дитиною українською?
Личного нет. Но теория говорит, что если например бабушка или дедушка будут разговаривать с ребенком ТОЛЬКО на другом языке (например вы - на русском, а дедушка - на украинском), тогда психика ребенка принимает подобное общение нормально. В таком случае ребенок без проблем разговаривает на обоих языках не смешивая их.
ну что за глупости.
говорите на двух,пяти языках,да на скольких хотите у ребенка небудет путаницы.
моя младшая родилась в израиле.дома слышала русский на улице иврит(зыки между собой ничего общего не имеют,нето что украинский и русский).учить иврит начала в садике,впроем учить-это громко,говорить.децкий мозг воспринимает лова как есть,а взрослому надо понятие или ассоциация.
сейчас учится во втором классе,чешет и на то и на другом,начала учить арабский.
говорите с ребенком как считаете нужным.
-
блін, арабський - моя слабість +)))
-
то висновок тут - хоть чекай ти його від мене, хоть не чекай, але він ЛОГІЧНИЙ...
только логика странная какая-то :)
-
блін, арабський - моя слабість +)))
учи. :lol:
-
янна талиб! +))
-
янна талиб! +))
беседер :lol:
-
шукрам!
-
Мои родители говорили на украинском, я, думаю, тоже, пока не пошла в школу. А в школе "Родная речь" и все на русском. Научили и говорить, и думать на русском. Украинский был, как иностранный-2 раза в неделю, точно уже не помню. Не было независимой Украины и никто не внушил мне, что мой родной язык украинский. У меня, вообще, сложилось мнение, что на украинском говорят в забитых селах, а в городах- на русском.
Бабуся та дідусь жили в селі і розмовляли, звичайно, українською. Робіть висновки. Я вважаю, що дитині треба навчатись в українській школі, тоді вона буде вільно спілкуватись рідною мовою. Я трохи краще навчилась української, коли почали у фільмах говорити українською. Але говорити українською з людьми, які звертаються до мене на російській, важко. Зараз в ефірі багато української, думаю, вашій дитині буде не так важко, як мені.
-
Всеж суржик, на мою думку то є безкультурря... або російскою, або українською...
Безумновно, присутьність деякіх слів із інших мов то не є погано, коли відповідає контексту висдовлюємих думок або як цитати чи кривляння...
-
Та зараз теж не така вже й проблема.
Кто знает...
Я где-то классе в 5-6-м прочел "Крестоносцев" Сенкевича на украинском. Последний раз был в Киеве в начале года - искал. Фиг вам...
Ну, я так далеко не забігаю. Ми тільки трохи більше 10 слів вживаємо у діалозі. Але, хрчеться вірити, що Сенкевича син буде читати у оригіналі. "Стару басню" Гофмана без перекладу дивилися? Клас! От хочеться, щоб з літературою було те саме.
Отправленный на: Октября 16, 2007, 20:48:26
шукрам!
ШукраН!
-
Тушкан!
-
Всеж суржик, на мою думку то є безкультурря... або російскою, або українською...
Безумновно, присутьність деякіх слів із інших мов то не є погано, коли відповідає контексту висдовлюємих думок або як цитати чи кривляння...
+)) Тому і теми цієї торкнулася. Я відверто кайфую від гарної української, а от суржик... Хоча у деяких виходить стильно. У мене один товариш говорить броварським суржиком. Жах! Але хлопець настільки класний, що йому і суржик личить. А колега-мовник навчає дітей гарному говоріннюі, з усіма фонетичними міні-тонкощами, пр цьому у повсякденному спілкуванні користується виключно суржиком.
Отправленный на: Октября 16, 2007, 20:56:56
Тушкан!
Та ні, я просто не стрималася - 5 років арабської у викладача з Ємена. Правда, було то вже 7 років тому. І ніякої практики.
-
Та ні, я просто не стрималася - 5 років арабської у викладача з Ємена. Правда, було то вже 7 років тому. І ніякої практики.
Хмм... це мабуть дуже цікава тема - арабський суржик. :D
-
Нарешті привезла синочка з села додому. І наскільки ж кайфово було почути від дитини, котра в основному ще спілкується мигами, дуже чітко вимовлене "немає" (не "нет" или "не"), а саме так - "немає".
А другий хіт - це коли він падає - "впав".
Таки працює система...
-
Суржик это тот же диалект, по поводу литературного языка - в любой стране есть свои западенцы и схидняки (или южане и северяне), а литературный это как общий знаменатель, как флаг или герб, а литературный украинский это полтавский диалект.
А ещё не раз замечал как многие знакомые в обычой обстановке разговаривают почти на литературном русском (с матами))) но при встрече с их родителями или бабушками мнгновенно появляются украинизмы.
-
В школе я была освобождена от изучения украинского. Но тем не менее, знаю его не хуже русского.
Я двумя руками "за" два государственных языка.
-
Я двумя руками "за" два государственных языка.
за те, шоб українська стала державної наряду з вже існуючою россійською?
-
А мне кажется сперва нужно один нормально знать,а уж потом о втором думать...Это я все о том же...учебники на украинском, украинские школы, развитие публицистики на украинском...где все это? Давайте не забывать где мы живем
-
Я двумя руками "за" два государственных языка.
за те, шоб українська стала державної наряду з вже існуючою россійською?
AnTZ, це за надто богато, для порозуміння Блондинкою :D :D :D
-
А це не особистий випад. а? До речі, жінка у цікавому стані, а тому, мо, трішки м'якше?
-
Я например 8 лет учился в украинской школе в которой отменили русский язык :shock: ноя не говорю на украинском...и тем немение У меня суржик начинаеться когда начинаю в селе с людьми старшего возраста разговаривать....А еще я заметил что при разговоре мы вставляем украинские слова,так как не можем быстро найти русское обозначение этого слова,и с другой стороны если это слово сказать на русском оно потеряет тот смысл... Я тоже за 2 государственных языка
Отправленный на: Октября 27, 2007, 08:54:19
а можливо ви маете рацию :D :D :D :D
-
"ноя не говорю на украинском"- Судя по знакам припинания в тексте - с русским у тебя проблемы.
-
"ноя не говорю на украинском"- Судя по знакам припинания в тексте - с русским у тебя проблемы.
блин на пропустил пробел.... :D Это так страшно? :o
в украинской школе в которой отменили русский язык
Для тех кто не внимательно читает :)
-
У тебя на клаве, наверное, :oзалегает кнопочка с запятой.
Я(,) например(,) 8 лет учился в украинской школе(,) в которой отменили русский язык (,) ноя не говорю на украинском...и(,) тем немение (,)У меня суржик начинаеться(,) когда начинаю в селе с людьми старшего возраста разговаривать....А еще я заметил(,) что при разговоре мы вставляем украинские слова,так как не можем быстро найти русское обозначение этого слова,и(,) с другой стороны(,) если это слово сказать на русском(,) оно потеряет тот смысл... Я тоже за 2 государственных языка
-
понял учту :)
-
Учтите ! " тем не () мен(и)е ... начинает(ь)ся ..."
-
В школе я была освобождена от изучения украинского. Но тем не менее, знаю его не хуже русского.
Я двумя руками "за" два государственных языка.
Ну, звичайно, це ж така важка праця - вивчати мову країни, в якій ти живеш! А від українського м"ясця , сальця та ковбаски звільнена не була?
-
В школе я была освобождена от изучения украинского. Но тем не менее, знаю его не хуже русского.
Я двумя руками "за" два государственных языка.
Ну, звичайно, це ж така важка праця - вивчати мову країни, в якій ти живеш! А від українського м"ясця , сальця та ковбаски звільнена не була?
Хахахахаха, ничего тупее в жизни не слышал..
-
а умнее?
-
Все это хорошо. но как порой хотелось в командировке в Мааскву вставить какое-нибудь наше, украинское. Ведь и правда - суржик суржиком, но вопрос уместного украинизма - это другое. Правда, проблема, когда хочется чего-нибудь и на английском вставить в фразу. :lol:
-
но вопрос уместного украинизма
А как это? Вопрос "уместного украинизма"?
Отправленный на: Октября 27, 2007, 21:56:45
Доречи, в мене зараз є гострою проблема спілкування українською. Мені важко розмовляти. І проблема тут більш в психологічному плані. Я вільно володію мовою на аркуші паперу :) А коли доходить до спілкування з живими людьми, та ще й в специфічно-технічному вузькому колі – ото проблема! Хоча, я розумію, що треба колись з чогось починати :) А це дуже важко :)
-
з вашого дозволу, вставлю свої п'ять копійок:
на мою думку, суржик буває кількох різновидів, по перше - діалектна форма української мови, що історично виникла в тій чи іншій місцевості, спорідненість мов (російскої, польскої, белоруської) дозволяє запозичувати слова та сталі словосполучення, змінюючи їх фонетику, а іноді і значення.
По друге - бажання порозумітися з "лінгвістично тупими" імперцями не поступившись остаточно принципами ( о тут весь український менталітет як на долоні, все "серединка на половинку", і богу свічка і чорту кочерга )
По третє, наслідування штампам : правильна українська -"щирий" = націоналіст = бандерівець = кака , прагнете спілкуватись чистою літературною українською? Переборіть підсвідомий страх націоналізму, навчиться розрізняти здоровий націоналізм та ксенофобію.
Стосовно технічних термінів- висновок з власного досвіду, якщо припускаєте, що співрозмовник вас не зрозуміє - переходьте на російську ( англійську, польску, німецьку...) зрозумілу співрозмовникам. Це нормальна практика - досягати мети користуючись своїми перевагами. А от ділитись набутим досвідом рекомендовано рідною мовою, так ви підвищуєте конкурентоздатність "своїх" бо "чужі" вашим досвідом не скористаються.
Узагальнюючи: не фіг мову нав'язувати іншим, мова, вона, для виживання "своїх".
Отправленный на: Октября 27, 2007, 21:58:01
Ви ж не весь час спілкуєтесь з колегами виключно на технічно-виробничі теми?
Моя відповідь на закид про переходи на російську була: проблема не в тому що я не знаю української термінології, або її не існує. І знаю і існує, проблема, що більшість з вас її поки не розуміє.
Справжня проблема в тому, що високі начальники "сказаное по русски не всегда способно понять, но молчит дабы дурь свою не показать привселюдно" , а від української одразу сатаніє - виправдання є. ;)
-
То andrey: А кто для вас чужие? Позвольте спросить.
-
Зараз розмовляю з сином в основному українською. Щоб не використовувати відвертих "русизмів" доводиться говорити трішки повільніше (бо взагалі, я дуже швидко розмовляю). Можливо. це навіть на користь - дитина краще чує правильно вимовлене слово.
Недавно одна моя знайома аж сатаніла (о, "хахла" растишь!). Взагалі, насправді у нас і дійсно стільки нетерпимих людей!
-
...наслідування штампам : правильна українська -"щирий" = націоналіст = бандерівець = кака , прагнете спілкуватись чистою літературною українською? Переборіть підсвідомий страх націоналізму, навчиться розрізняти здоровий націоналізм та ксенофобію.
Не понял. Разъясни, плз.
Узагальнюючи: не фіг мову нав'язувати іншим, мова, вона, для виживання "своїх".
Правильно! Надо разделиться на "своих" и "чужих"! :D
що більшість з вас її поки не розуміє.
Та куда нам :D
-
>То andrey: А кто для вас чужие? Позвольте спросить.
просто як приклад :
>Недавно одна моя знайома аж сатаніла (о, "хахла" растишь!).
вибачте, але розрізнялка "свій - чужий" спрацювала у тієї знайомої на раз.
>Узагальнюючи: не фіг мову нав'язувати іншим, мова, вона, для виживання "своїх".
>Правильно! Надо разделиться на "своих" и "чужих"!
Неправильно, але ті хто не сприймає існування українського (або сприймає Україну як історичний казус) уже поділили, так що не переймайтесь, процес давно відбувся, я лише констатую факт. Болдирев (нардеп ПР ) не "своїх" же пропонував переселити до сибіру для асимілації та поліпшення демографічної ситуації, не будьякого волинянина, а саме конкретний тип людей, хоч і побоявся уточнити його ознаки.
>.наслідування штампам : правильна українська -"щирий" = націоналіст = бандерівець = кака , прагнете спілкуватись чистою літературною українською? Переборіть підсвідомий страх націоналізму, навчиться розрізняти здоровий націоналізм та ксенофобію
>Не понял. Разъясни, плз.
Ну, припустимо, ви перейшли на Українську, уникаєте суржику, ваша мова книжково правильна. Як ви гадаєте, скільки людей підійдуть до вас зі словами :"ти шо щирим хахлом заделался?" .Ухмилки, покручування біля скроні, за вашою спиною, дружне " зачем ты мучишся, гавари нормально" і між іншім розмови про те які негідники всі ті націоналісти.
Маєте прекрасну можливість перевірити справедливість моїх слів наочно.
Дратує не просто українська мова, дратує правильна, не "сільська" українська мова. Зрозуміло не всіх, але певний психологічний тиск ви відчуєте, як відчуєте і певне відчуження. Гарантую, знайдеться двоє - троє знайомих які припинять з вами будьякі стосунки (вони вже давно поділили на "своїх та чужих" але досі і припустити не могли що ви не свій)
Не все так погано, ймовірно ви більше не почуєте про " долбаную хохляндию", та і ногода перевірити хто з ваших друзів справжній друг, який поважає ваші думки і принципи.
>що більшість з вас її поки не розуміє.
>Та куда нам
Та туда, може зрозуміти, але вперто не розуміє.
Одна моя знайома приносить мені (демонстративно?) вкладиші до ліків, що надруковані лише українською, бо проживши "на украине" п'ятдесят з гаком років, " не может понять написаного" і бідкається про "геноцид".
Інший, плюється, отримавши інструкцію з експлуатації українською ( англомовні мануали такої реакції не викликали )
Українська найскладніша у засвоєнні мова світу, з огляду на те, скільки людей проживши все життя в Україні, так і не навчились її принаймі вільно розуміти
-
Неправильно, але ті хто не сприймає існування українського (або сприймає Україну як історичний казус) уже поділили, так що не переймайтесь, процес давно відбувся, я лише констатую факт. Болдирев (нардеп ПР ) не "своїх" же пропонував переселити до сибіру для асимілації та поліпшення демографічної ситуації, не будьякого волинянина, а саме конкретний тип людей, хоч і побоявся уточнити його ознаки.
Дураков хватает. А про политиков я вообще молчу. Но они - не показатель.
Ну, припустимо, ви перейшли на Українську...
Все это давно проверено. Круг друзей/знакомых от этого меньше не стал.
Та туда, може зрозуміти, але вперто не розуміє.
Одна моя знайома приносить мені (демонстративно?) вкладиші до ліків, що надруковані лише українською, бо проживши "на украине" п'ятдесят з гаком років, " не может понять написаного" і бідкається про "геноцид".
Інший, плюється, отримавши інструкцію з експлуатації українською ( англомовні мануали такої реакції не викликали )
Сочувствую твоим проблемам. :) Но с чего ты взял, что "більшість з вас її поки не розуміє"&
Українська найскладніша у засвоєнні мова світу, з огляду на те, скільки людей проживши все життя в Україні, так і не навчились її принаймі вільно розуміти
И сколько? Людей, я имею в виду. Статистика существет какая-то? Можно ознакомиться?
-
Українська найскладніша у засвоєнні мова світу, з огляду на те, скільки людей проживши все життя в Україні, так і не навчились її принаймі вільно розуміти
Можно вю жизнь жить на берегу моря и не научиться плавать,это разве показатель?
-
вміння плавати то ваша особиста проблєма
ну, хібо шо позінувати його, як неповагу до моря
але морю глубоко пох на вашу неповагу
а мова -то спосіб спілкування з людьми
виходить, вам по*бать на людей
ну, тоді чого ображатись за пєндаля під чемодан в сторону вокзала?
-
суржик не есть проявление безграмотности в конкретике. Просто у нас весь регион безграмотный, ну за исключение 5-10% общества. Остальному населению глубоко наплевать на это, на то, что творится в стране, а может просто можно косить под проФФесора
-
> Дураков хватает. . А про политиков я вообще молчу. Но они - не показатель.
ну якщо політики не показчик... А назвати дураками людей, що ворочають такими сумами і майном яким ворочають наші нардепи в мене язик не повертається. Називаючи Болдирева дураком ви "...оскорбляете чувства людей отдавших свои голоса партии рег..." (с) Чечетов. так шо обережніше :)
>Ну, припустимо, ви перейшли на Українську...
>Все это давно проверено. Круг друзей/знакомых от этого меньше не стал.
та українська якою ви спілкуєтесь зі мною навряд чи в кого викличе нарікання :))
Доречі, я не сказав , що "Круг друзей/знакомых меньше стал " , але певні зміни відбулися, що спочатку шокувало та змусило замислитись.
>Сочувствую твоим проблемам. Но с чего ты взял, что "більшість з вас її поки не розуміє"&
в контексті: " Моя відповідь на закид про переходи на російську була: проблема не в тому що я не знаю української термінології, або її не існує. І знаю і існує, проблема, що більшість з вас її поки не розуміє."
відповідь тим, кого явно дратує використанняукраінської термінології з одного боку, але вони не проти поглузувати з переходу на російську в певних ситуаціях, з іншого.
Стосовно проблем, то в мовному питанні їх у мене немає, я просто висловив свою думку, поділився деякими власними висновками. Незрозуміло чим ця тема зачепила вас, якщо певні своєї правоти, то які проблеми? У вас особисто?
для Аллергия, не знаю віку вашої дитини, подивіться ftp://ftp.uar.net/pub/music/Ukrainian/%C0-%C1%C0-%C1%C0-%C3%C0-%CB%C0-%CC%C0-%C3%C0%20%D3%EB%FE%E1%EB%E5%EDi%20%E2i%F0%F8i/ є віршики й казочки у мр3
-
ну якщо політики не показчик... А назвати дураками людей, що ворочають такими сумами і майном яким ворочають наші нардепи в мене язик не повертається. Називаючи Болдирева дураком ви "...оскорбляете чувства людей отдавших свои голоса партии рег..." (с) Чечетов. так шо обережніше :)
Наши политики - отдельное образование. Дураками я бы их, конечно не назвал. Может, сволочи - будет точнее? ;)
Когда речь идет о вопросах языка - я бы ориентировался на простых людей. А политики - пускай они друг друга хоть выселяют куда-то, хоть расстреливают - мне до лампочки.
-
Спасибо, Андрей, за ссылку: было приятно "вспомнить" стихи со своего детства. Чуть попозже они нам оченьпригодятся
-
>:
Українська найскладніша у засвоєнні мова світу, з огляду на те, скільки людей проживши все життя в Україні, так і не навчились її принаймі вільно розуміти
Не навчились, бо не хотіли вчитись. Навіщо їм мова, якщо в них є "язык". Як у вірші:" ...мають, бідні, язика, та не знають мови".
-
Як у вірші:" ...мають, бідні, язика, та не знають мови".
класс... жаль что на русском этой игры слов не будет... и одно язык, и другое...
хотя если напрячься... типа есть чем лизнуть, да слова не промолвить... но - не то... что-то про глухонемых получается... :D
-
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не мина жодної крамниці.
Попросив він:
- Покажіть кухлик той, що з краю.-
Продавщиця:
- Что? Чево? Я нє панімаю.
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.-
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.-
Продавщиця теж була гостра та бідова.
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови
-
А як вам отаке:" без надії сподіватись"? Або:
"...вся країна повита красою,
зеленіє, вмивається дрібною росою.
Зпоконвіку вмивається, сонце зустрічає,
і нема тому почину, і краю немає,
ніхто його не додбає і не розруйнує..." .
Цікаво, чи можливо передати все це російською? На мою думку, ні. Не буде так гарно і зрозуміло, щоб аж до серця дійшло.
Та й, взагалі, українці, мабуть, розумніші ніж росіяни, якщо, проживаючи в Україні, знають і розуміють ще й російську мову, тоді як росіяни, живучи в Україні багато років, не знають і не розуміють української.
-
Та й, взагалі, українці, мабуть, розумніші ніж росіяни,
ну це Ви вже загнули +)))
хоча, звістно, дві мови "палюбому" краще знати, ніж одну
-
тоді як росіяни, живучи в Україні багато років, не знають і не розуміють української.
повна брехня
Цікаво, чи можливо передати все це російською? На мою думку, ні. Не буде так гарно і зрозуміло
з Есенiна
«Эй, ямщик, неси вовсю! Чай, рожден не слабый.
Душу вытрясти не жаль по таким ухабам».
А ямщик в ответ одно: «По такой метели
Очень страшно, чтоб в пути лошади вспотели»
спробуйте передати це українською, щоб залишилось так гарно i зрозумiло
-
І сказав їй мудрий дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови
оскорбил дед продавщицу... хорошо, что она его не поняла... :D
а с переводом, как известно, не всегда всё просто - в каждом языке есть свои перлы, труднопереводимые дословно... и не только перлы, а порой просто явления, подобные в/у "язык-мова"...
противопоставления в связи с этим - какой язык лучше, какой народ умнее и т.п. - имхо неуместны...
-
>з Есенiна
>«Эй, ямщик, неси вовсю! Чай, рожден не слабый.
>Душу вытрясти не жаль по таким ухабам».
>А ямщик в ответ одно: «По такой метели
>Очень страшно, чтоб в пути лошади вспотели»
>спробуйте передати це українською, щоб залишилось так гарно i зрозумiло
спробую, врахувавши українські історичні реалії вірш мав би звучати так:
Гей, візнице, вжар щодуху,ти ж бо був козаком,
душу витряхни летючи вибоїстим шляхом!
А візниця твердо мовив: заметіль велика,
коні впріють, можуть впасти, буде пану лихо. :)
Загалом співвідношення між українською і російською, як між французькою та німецькою.
Що не виключає наявності видатних німецьких поетів світового рівня.
-
Загалом співвідношення між українською і російською, як між французькою та німецькою.
скоріш, як між французькою та англійською... Єдна мала вплив на іншу, друга стала мовою Ґімперії, але втратила поетичність, і стала "срєдством пєрєдачі інформаціі", а перша- "мовою кохання"...
Тільки масштаби РІЗНІ, коли ми про "мову" і "язик"...
-
Не совсем по теме, и тем не менее - в тему. Письмо одного парнишы другу в Россию (писано в период Майдана).
Извините, что длинно - но оно отого стоит.
Гимну – гимн!
(из письма другу-москалю)
«... а вчера мы отметили «месячный юбилей» Майдана. Согласись, если бы не наша «оранжевая» революция, ты неизвестно когда и выбрался бы из своей Москвы. И, наверное, никогда бы не понял украинцев так, как в те три дня, когда ты с нами стоял на Майдане…»
«…Судя по твоему письму, самое сильное впечатление от приезда в Киев, - это то, что сотни тысяч людей на Майдане с азартом поют наш государственный гимн. Удивление твое понятно: многие ли у вас, в России, твердо знают свой новый гимн? Мелодию, конечно, вызубрили за полвека, автора трех вариантов слов знают даже дети, - но как-то массово не исполняют. Впрочем, я не знаток вашей новой музыкальной госсимволики – поговорим лучше о нашей главной песне.
В гимне Украины имеется изумительное место. Признаюсь: обратил на него внимание недавно, хотя об этом фрагменте несколько лет назад замечательно писал Густав Водичка в своем эссе «Украина – родина дремлющих ангелов». Но всей глубины этого фрагмента и он не исчерпал. Глубины этих строк, скажу больше – четырех букв, из коих одна – мягкий знак, с лихвой хватит, чтобы на их основе написать капитальнейшее исследование украинской ментальности, так тебя поразившей. Не веришь? Тогда слушай.
Начало гимна: «Ще не вмерла України ні слава, ні воля. Ще нам, браття-українці, посміхнеться доля». Соглашаюсь: вполне традиционно, даже банально; трудно не вспомнить гимн наших западных соседей, некогда «вражих ляхів», а ныне первых ходатаев перед Европой. Но дальше, дальше – перл, чудо: «Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці!»
Каково! Нет, ты скажи, у какого еще народа в столь ответственном тексте так говорят о врагах? Более того, на каком языке можно так о них сказать в принципе? На вашем, великом und могучем, от «враг» я могу образовать только какую-нибудь «вражину» – а тут «вороженьки», с уменьшительно-ласкательным суффиксом!
Французский на подобные суффиксы (как они называют по-ученому – субъективной оценки, что ли?) довольно беден. Оно и понятно: прямая линия, стальной блеск, сухой рационализм, культ ясности и отчетливости. Английский – не намного богаче. Думаю, что от «ennemi» или «enemy» ничего подобного образовать нельзя. Даже итальянский, изумляющий в аристократической своей простонародности невообразимым обилием таких суффиксов, едва ли может естественным путем создать сходную форму от «nemico». По-украински же это звучит совершенно естественно, а вовсе не как «слово на случай», выдумка, игра, искусственная конструкция досужего филолога. А значит, дело здесь не в одном языке, не в его словообразовательных механизмах, а, не побоимся высоких слов, в гении народа, этот язык создавшего.
Окунемся на мгновение в благоуханную атмосферу украинского мелоса, где дух моего народа творил, постигал и созерцал себя самое в чистейшем своем выражении; вдохнем полной грудью этот духовный кислород, – и что же мы увидим? А увидим мы, как «іде дівчинонька рано-вранці воду брать, а за нею козаченько веде коня напувать», увидим «місяць на небі, зіроньки сяють», услышим чье-то нежное «ти не лякайся, що ніженьки босії змочиш в холодну росу – я ж тебе, милая, аж до хатиноньки сам на руках віднесу», а там, вдали – «червона калина, карії очі, гарнії брови, ой летіли дикі гуси, соловейко – тьох, тьох, тьох! садок вишневий коло хати; джмелі на панщину ідуть, ще й діточок своїх ведуть».
И в этот чистый, волшебный, пронзительно-целомудренный мир, где проплывают перед нами, словно в сказке, дівчиноньки и козаченьки, ніженьки, хатиноньки и зіроньки, в этот мир, говорю я, легко и просто, без малейшего усилия, как морфологически, так и бытийно, входят и вороженьки! Нет у нас для них специального места, и дух наш неспособен излить на них гнев свой, сколь угодно праведный! Ведь у него, у вороженьки, тоже есть где-то своя хатинонька, а в ней – дівчинонька, а над нею – зіроньки... Сколько здесь душевной тонкости, незлобивости, какой-то беспредельной деликатности! (Только не надо, друг мой, так снисходительно улыбаться: я нисколько не ошибся, почтив этим «иностранным» словом не обитателей Версальских или иных Зимних дворцов, но простых хлебопашцев и свинопасов с берегов Днепра).
Однако же с «вороженьками» что-то делать надо – и как же представляет себе дух нации этот, к сожалению, неизбежный процесс? «Згинуть, - говорит он, - як роса на сонці». Заметь: здесь нет и намека на грубую силу, человеческую борьбу, лязг и звон оружия, какой-либо физический контакт; элиминация «вороженьок» с непередаваемым изяществом переводится на язык ритмов природы мудрой и вечной, - morir non dole… (Экспроприировано у вашего верховного экспроприатора Пушкина: тот, как ты помнишь, стащил эту строчку для эпиграфа к одной из глав «Евгения Онегина» у Петрарки – «умирать не больно»…)
Если в эту самую минуту, Олеже, ты не почувствовал в себе украинца, не услышал зов предков, если не носишься, как угорелая кошка, по избе, выискивая лихорадочно, под какую же лавку забился твой, как выражаются у нас в Украине ученые и не слишком мужи, «национальный генетический кот», и не содрогаешься от ужаса при мысли, не загрызла ли его между делом какая-нибудь московская Муму, то пусть твои украинские корни навеки придавит могильной плитою литера «веди», и да пишешься ты отселе не Марченко, но Марченков, а еще лучше – віддай, москалю, наш суфікс! – Марков!
А теперь, немного успокоившись, введем наше повествование в европейский контекст и посмотрим, как в аналогичных текстах трактуют своих врагов просвещенные народы цивилизованного Запада. У богобоязненных прихожан той ветхой деревенской церквушки, чьи башенки так сиротливо красуются на островке Сите, есть, ты помнишь, одна задорная песенка, в жанре духоподъемных (светских) песнопений, по моему скромному разумению, никем поднесь не превзойденная – «Марсельеза». Объект для сопоставления, думается мне, вполне достойный. Рядом можно поставить разве что другой супершлягер французской политэстрады, «Интернационал» да вашу «Священную войну» – теперь это, конечно, немодно и даже вызывающе неполиткорректно, но ведь по-прежнему гениально. Какая мощь – мороз по коже…
Хорошо, Олег, не будем отвлекаться, а лучше, как выражались ваши неистовые протопопы, «возвратимся на первое». Так вот, у этих самых французов, почему-то снискавших репутацию легкого, воздушного, изящно-легкомысленного народа, о врагах (конкретно – «тиранах») в государственном гимне сказано следующее: «И да упьются борозды наших полей их поганой кровью!» (Если буквально: «пусть их нечистая кровь (sang impur) напоит наши борозды!»). Где, когда, у кого с такой же ослепительно-картезианской ясностью проявлялась готтентотская свирепость? А у нас – «як роса на сонці…»
(Правда, есть и старинные известия о том, как казаки взяли город, «шляхти вирізали десять тисяч, а жидів – без ліку» – из какой-то летописи времен Хмельниччины. Такова, впрочем, традиционная точка зрения, но после сказанного выше у всякого бдительного патриота, я надеюсь, мигом откроются карії очі, и он усмотрит здесь злонамеренную москальскую интерполяцию).
-
вау. май герл.
ниче не понятно. наверно это все круто. но очень длинно.
-
та шо ж тут "нєпонятного"? всьо понятно
-
Та й, взагалі, українці, мабуть, розумніші ніж росіяни,
ну це Ви вже загнули +)))
хоча, звістно, дві мови "палюбому" краще знати, ніж одну
Загнула, не загнула - не це важливо. Може стане соромно тим, хто пишається своїм незнанням і нерозумінням української мови.
>з Есенiна
>«Эй, ямщик, неси вовсю! Чай, рожден не слабый.
>Душу вытрясти не жаль по таким ухабам».
>А ямщик в ответ одно: «По такой метели
>Очень страшно, чтоб в пути лошади вспотели»
>спробуйте передати це українською, щоб залишилось так гарно i зрозумiло
спробую, врахувавши українські історичні реалії вірш мав би звучати так:
Гей, візнице, вжар щодуху,ти ж бо був козаком,
душу витряхни летючи вибоїстим шляхом!
А візниця твердо мовив: заметіль велика,
коні впріють, можуть впасти, буде пану лихо. :)
Неперевершено! Навіть краще ніж російською.
Взагалі, я мала на увазі те, як Шевченко у своїй поемі передав красу України-неньки і те, що ніхто не може удосконалити або зруйнувати те, що відбувається у природі: ніхто не може відмінити або зробити кращим схід сонця, місяць на небі, зіроньки, тощо. Шевченко у свої поеми вклав всю свою любов до України. Доречі, російською "любовь" і до батьківщини, і до коханої людини, а українською ми батьківщину любимо, а кохану людину, звісно, кохаємо.
-
[quote author=ImNelli link=topic=9772.msg217904#msg217904 date=1193993381.
Та й, взагалі, українці, мабуть, розумніші ніж росіяни, якщо, проживаючи в Україні, знають і розуміють ще й російську мову, тоді як росіяни, живучи в Україні багато років, не знають і не розуміють української.
[/quote]
Швидше лінивіше.
Тупих нема,є ліниві...
-
Гей, візнице, вжар щодуху,ти ж бо був козаком,
душу витряхни летючи вибоїстим шляхом!
А візниця твердо мовив: заметіль велика,
коні впріють, можуть впасти, буде пану лихо.
Конечно, ямщик просто не мог не быть казаком. И если шо -то "буде пану лихо", а ямщику - нифига. Он присядет в тени развесистой клюквы, отдохнет, пойдет себе дальше... :D
-
в тени развесистой клюквы
:good: сильно!
-
Английский – не намного богаче.
Человек, читавший Джона Леннона так никогда не скажет.
Однако же с «вороженьками» что-то делать надо – и как же представляет себе дух нации этот, к сожалению, неизбежный процесс? «Згинуть, - говорит он, - як роса на сонці». Заметь: здесь нет и намека на грубую силу, человеческую борьбу, лязг и звон оружия, какой-либо физический контакт...
Это чисто наше. Враг должен погибнуть (исчезнуть, покинуть пределы... нужное вписать) сам. А мы отдохнем пока...
Вообще достаточно бредовое письмецо. Даже комментить особо неохота.
-
>Конечно, ямщик просто не мог не быть казаком. И если шо -то "буде пану лихо", а ямщику - нифига. Он присядет в тени развесистой клюквы, отдохнет, пойдет себе дальше...
Riverе , вибачаюсь, а ви самі Єсєніна давно читали? Бо вас послухати, так в кожному вірщі Єсєніна буде суцільна "клюква", то "березки", то "русская равнина" ,то "лихой ямщик".
Само собою, я своїм перекладом на високу художність не претендую, але деякі речі, пов'язані з особливостями менталитету, намагався врахувати. Ви могли б помітити, що "наші" намагаючись захистити будь кого від жорстокості самодура, найчастіше вдаються до того ж дитячого прийому: "не роби так начальник, бо собі шкоди наробиш"
>Человек, читавший Джона Леннона так никогда не скажет.
фраза - "буде пану лихо" використовується у деяких приказках і одній дитячий казочці "про те як пан пізнавав, що то є -лихо", вважається, що читач знайомий, принаймні, з чимось, зрозуміє контекст. Ленон дуже часто використовував цей прийом, є книжа про смислові помилки в перекладах текстів пісень Бітлз , помилялись професійні перекладачі.
Якщо ви настільки добре знаєте англійську - схиляю перед вами голову. Але, повірте, для такого ж розуміння української вам не завадило б ознайомитись трошки з фолкльором. :)
до Аллергия
моя пошана, дуже гарний текст - "Письмо одного парнишы другу в Россию (писано в период Майдана)."
River, своїм не розумінням ( "Вообще достаточно бредовое письмецо. Даже комментить особо неохота.")
тільки підкреслює правило. То справжня проблема, непогана людина, вважає себе українцем ("Это чисто наше") :) , а чогось не вистачає, і це "щось" - не мова, або не лише мова.
Я тільки додам, що коли "вороженьки" нахабніють поза всякі межі, мирні "Хохли" стають дуже жорстокими :
"Ой не п'ється горілочка не п'ються й меди, ой не будуть шинкувати прокляті жиди... " і далі по тексту ( ТГ Шевченко , Кобзар, Микола Швачка ). Ніякої імперської системності ці бунти не мають, це, швидше, акт відчаю, але виникає привід для розмов та звинувачень. Та це вже абcолютно інша тема.
-
Riverе , вибачаюсь, а ви самі Єсєніна давно читали? Бо вас послухати, так в кожному вірщі Єсєніна буде суцільна "клюква", то "березки", то "русская равнина" ,то "лихой ямщик".
Само собою, я своїм перекладом на високу художність не претендую, але деякі речі, пов'язані з особливостями менталитету, намагався врахувати.
В данном случае неважно, о чем писал именно Есенин (Леннон, Шекспир, Вийон... - список случайный). Речь идет о корректности перевода. В данном конкретном случае возникает впечатление, что для перевода использовался специальный словарь (см. "Золотой теленок"). Для того, чтобы перевод был корректным - необязательно, чтобы учитывался именно украинский менталитет.
*представляю себе "Гамлета" в подобном переводе* :D
фраза - "буде пану лихо" використовується у деяких приказках і одній дитячий казочці "про те як пан пізнавав, що то є -лихо", вважається, що читач знайомий, принаймні, з чимось, зрозуміє контекст. Ленон дуже часто використовував цей прийом, є книжа про смислові помилки в перекладах текстів пісень Бітлз , помилялись професійні перекладачі.
Переводы битловских песен - это одно. Я имел в виду прозу Леннона. Вот один рассказик (https://www.kramatorsk.info/talk/go.php?url=http%3A%2F%2Fwww.zerkalo.kulichki.com%2Flennon%2Flennon18.htm).
Сказано это было в адрес студента, который рассуждает о "бедности" английского языка.
Але, повірте, для такого ж розуміння української вам не завадило б ознайомитись трошки з фолкльором. :)
*проржал* :D
River, своїм не розумінням ( "Вообще достаточно бредовое письмецо. Даже комментить особо неохота.")
тільки підкреслює правило. То справжня проблема, непогана людина, вважає себе українцем ("Это чисто наше") :) , а чогось не вистачає, і це "щось" - не мова, або не лише мова.
Поясняю для непонятливых. Автор данного письмеца в основу своих рассуждений положил абсолютно бредовое суждение о том, что украинский язык лучше, чем какой-то другой (английский, французский, русский... список продолжить).
Я считаю, что нет языков лучших/худших, богатых/бедных. Можно гордиться своим родным языком, но стоит помнить, что любой язык уникален и неповторим. Как уникальна и неповторима история и культура любого народа в мире.
-
>з Есенiна
>«Эй, ямщик, неси вовсю! Чай, рожден не слабый.
>Душу вытрясти не жаль по таким ухабам».
>А ямщик в ответ одно: «По такой метели
>Очень страшно, чтоб в пути лошади вспотели»
>спробуйте передати це українською, щоб залишилось так гарно i зрозумiло
спробую, врахувавши українські історичні реалії вірш мав би звучати так:
Гей, візнице, вжар щодуху,ти ж бо був козаком,
душу витряхни летючи вибоїстим шляхом!
А візниця твердо мовив: заметіль велика,
коні впріють, можуть впасти, буде пану лихо. :)
Вот такие переводчики из Бэггинсов делают Сумкинсов и Торбинсов :(
-
Я считаю, что нет языков лучших/худших, богатых/бедных. Можно гордиться своим родным языком, но стоит помнить, что любой язык уникален и неповторим. Как уникальна и неповторима история и культура любого народа в мире.
:good: правильно считаешь
-
у куда отнести допустим язык на котором говорят(ейчас незнаю) или говорили в казацких стницах на кубани.там тоже половина слов русских половина украинских.
-
>Вот такие переводчики из Бэггинсов делают Сумкинсов и Торбинсов
з Пінокіо - Буратіно, з чарівника країни оз - чарівника смарагдового міста... :)
добротний переклад "властелина колец" В Муравьева та А Кистявского то взагалі зразок, мені якось зрозуміліші назви : Лихолесье, Глухоманье, Черные горы... і суть відображена і настрій передає, між іншим Мордор залишився Мордором.
А робити російсько-англійський суржик? Навіщо? Краше просто читати орігінал.
Отправленный на: Ноября 06, 2007, 17:43:40
>Для того, чтобы перевод был корректным - необязательно, чтобы учитывался именно украинский менталитет.
цікаво а чий я маю враховувати менталітет перекладаючи на українську?
>*представляю себе "Гамлета" в подобном переводе*
не боїтесь що орігінал розчарує? :)
-
цікаво а чий я маю враховувати менталітет перекладаючи на українську?
Прежде всего ты должен уважать автора.
>*представляю себе "Гамлета" в подобном переводе*
не боїтесь що орігінал розчарує? :)
Учитывая твой перевод Есенина - не боюсь. Хотя... А давай, валяй. Вдруг... :D
-
>Поясняю для непонятливых. Автор данного письмеца в основу своих рассуждений положил абсолютно бредовое суждение о том, что украинский язык лучше, чем какой-то другой (английский, французский, русский... список продолжить).
щось я цього" брєдового сужденія не помітив" , але ось вам ще одне "брєдовоє"
Невероятно сие покажется иностранным и некоторым природным россиянам, которые больше к чужим языкам, нежели к своему, трудов прилагали. Но кто, не упрежденный великими о других мнениями, прострет в него разум и с прилежанием вникнет, со мною согласится. Карл Пятый, римский император, говаривал, что ишпанским языком с богом, французским — с друзьями, немецким — с неприятельми, италиянским — с женским полом говорить прилично. Но если бы он российскому языку был искусен, то, конечно, к тому присовокупил бы, что им со всеми оными говорить пристойно, ибо нашел бы в нем великолепие ишпанского, живость французского, крепость немецкого, нежность италиянского, сверх того богатство и сильную в изображениях краткость греческого и латинского языка. Обстоятельное всего сего доказательство требует другого места и случая. Меня долговременное в российском слове упражнение о том совершенно уверяет.
, може знаєте хто автор? :)
-
в епоху Гугля знання автора не доводить ерудіцію =(
-
>>*представляю себе "Гамлета" в подобном переводе*
не боїтесь що орігінал розчарує?
Учитывая твой перевод Есенина - не боюсь. Хотя... А давай, валяй. Вдруг...
Малось на увазі що быльшість з нас читала Гамлета в перекладі Пастернака, а він адаптував тексти:
Огромная заслуга Бориса Пастернака в его переводах трех пьес Шекспира - "Гамлета", "Ромео и Джульетты" и "Антония и Клеопатры" - заключается в том, что, переводя прежде всего для театра, он решительно порвал с буквализмом, стремясь к внутреннему, а не внешнему сходству. Возьмем для примера разговор двух слуг в самом начале "Ромео и Джульетты". Вот дословный перевод: "Григорий, честное слово, мы не будем таскать углей. - Нет, иначе мы стали бы угольщиками. - Я хочу сказать: если мы рассердимся, то обнажим мечи. - Пока жив, не попадайся шеей в петлю". Вся "соль" тут в каламбурах: "Таскать угли" - заниматься самой жалкой, постыдной для "благородного лакея" работой. Пастернак великолепно воссоздает самый дух этих сыплющихся один за другим каламбуров: "Помни, Григорий, лицом в грязь не ударять. - Что ты. Наоборот. Грязью в лицо, только попадись. - Зададим им баню. - Самим бы выйти сухим из воды". Такого рода диалоги у Пастернака всегда и живы и ясны.
Отправленный на: Ноября 06, 2007, 18:18:54
Пропоную повернутись до теми:
>evgeny
куда отнести допустим язык на котором говорят(ейчас незнаю) или говорили в казацких стницах на кубани.там тоже половина слов русских половина украинских.
думаю - діалект, але ні російські лінгвісти ні українські з цим не погодяться, політика.
-
Малось на увазі що быльшість з нас читала Гамлета в перекладі Пастернака, а він адаптував тексти
Все имеет свои границы.
Отправленный на: Ноября 06, 2007, 18:37:50
щось я цього" брєдового сужденія не помітив" , але ось вам ще одне "брєдовоє"
перечитай внимательно.
-
Донбасский суржик - это когда корреспондентка краматорской газеты от имени газеты задает на улицах детям вопрос - "В каком возрасте, на ваш взгляд, можно вступать в половые отношения?"
От недопонимания некоторых особенностей языка и еще чего-то выходит, что корреспондентка (вместе с газетой) допускает наличие таковых единственно по причине наступления определенного возраста.
И на каком языке она пишет - русском или украинском, неважно. Это суржик.
-
А что, эта корреспондентка говорила не на державній мові или с ошибками? :) А давайте введем понятие "внутренний суржик" и назовем его как-то в честь тех, кто говорит бойко, мыслит поверхностно, полутонов не различает, статьи клепает :D