Ответ для Вуйко:
Недавно до України повернулась уславлена фігуристка Оксана Баюл.
Під час передачі з нею на радіо «Ера» серед загалом доброзичливих,
радісно-вітальних звернень слухачів у прямому ефірі прорізався й голос якогось,
вибачайте на слові, нацдебіла (у Росії є нацболи, а у нас, так би мовити, нацдеби):
«От ви кажете, пані Баюл, що шістнадцять років в Америці дбали про Україну,
а навіть не вивчили української мови!» («забувши», що в еміграції Оксана швидко
й досконало вивчила «інгліш» — очевидно, що і з «мовою» впорається).
І «найперша олімпійська чемпіонка незалежної України», навіть не міняючи тону,
не збившись із дихання (а мікрофони це добре фіксують), спокійно пояснила
експресивному панові, що вона вважає (і правильно вважає): Україну будують
передусім ті, хто працює для добра України та її людей. Додамо: а не ті,
хто провадить безконечні балачки про мову та численні заборони її Росією...
На сьогодні в Україні нараховано 78 нормативних актів, які дискримінують російську мову.
Це що, за мудрістю Мао — «щоб випрямити — треба перегнути»? Але перегнута російська
палиця просто трісне «щирих» по лобі. Не треба, панове, розколу серед громадян України через такі підходи.
Полностью статья:
http://2000.net.ua/2000/svoboda-slova/korni/70077Автор статьи: Олександр ЯРОВИЙ,
кандидат філологічних наук,
доцент ІФ КНУ ім. Т. Шевченка