Форум Краматорська

Краматорськ та світ навколо нас => Краматорск и его жизнь => Тема розпочата: Подушкін Д.В. від 04 Червень 2015, 12:39:30

Назва: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 04 Червень 2015, 12:39:30

  Як мені набридли дорослі дядьки та тітки які здатні тільки на те, що їм начальник сказав.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Yarik від 04 Червень 2015, 14:27:55

Уволить нафиг - взять адекватных

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 04 Червень 2015, 19:31:24

Прихожу у чергову частину подаю заяву про порушення законних прав. Прийняли зареєстрували. Дивлюсь сидять за ґратами двоє підлітків, один проситься "А можна до вбиральні?" якесь чувирло у погонах відповідає, "Канєшно нєт". Не знаю, як в таких випадках реагувати (

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: aleksan1 від 04 Червень 2015, 20:54:44

Цитата: Подушкін Д.В. від 04 Червень 2015, 19:31:24

Прихожу у чергову частину подаю заяву про порушення законних прав. Прийняли зареєстрували. Дивлюсь сидять за ґратами двоє підлітків, один проситься "А можна до вбиральні?" якесь чувирло у погонах відповідає, "Канєшно нєт". Не знаю, як в таких випадках реагувати (

Нічого не змінилося, у всякому разі - років за 20 точно (якось там теж ,,відпочівав,, у горячу юність. :D).

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 05 Червень 2015, 09:32:35

Щоб обурення не перетворювалося у шкідливі для організму процеси оце вирішив майже літературно описати відвідини начальників за вчора.
   Нам начальник сказав...

   Як набридли мені дорослі дядьки та тітки, які здатні тільки на те, що їм начальник сказав.

  Прихожу до міліції у чергову частину, подаю заяву про порушення законних прав. Прийняли, зареєстрували. Дивлюсь, сидять за ґратами двоє підлітків.
  Один проситься "А можна до вбиральні?"
  Якесь чувирло у погонах відповідає: "Канєшно нєт".
  Не знаю, як в таких випадках реагувати (

   Розглядали, розглядали мою заяву про те, що невідома мені людина зі зброєю захопила моє майно і каже, що то їй так чинити начальник сказав, а який начальник вона не скаже, бо начальник заборонив казати. Ну ладно, людина з автоматом зрозуміло може бути трохи неосвічена, про законні права може нічого і не знати. Може у військоматі погано перевірили і взяли на службу людину з розумовими вадами. Війна, так сказати, вороги напали, взяли тих хто є, але у міському відділі міліції казали, що добре перетрясли кадри. Перетрясені кадри то повинні бути кращими.
   Коли це виходить дільничний, який і раніше працював: «Ви розумієте, я нічого зробити не можу. З'їздив наш наряд до людини з автоматом, а він не каже, який в нього начальник. Сходіть до військової прокуратури. А я нічого не можу, напишу вам відповідь у встановлений законом термін.»
   Та ну як же так, мені тут пропонують усіх вас осудити за те, що ви ходили на службу коли бандити захопили мене у полон. Я ж таки змушений буду проти ваших злочинів виступати. Може хоч зараз станете трохи правником та спробуєте як дільничний зі мною поїхати до тієї людини з автоматом і ніхто з часом не скаже, що не було ніякої людини з автоматом, бо я то все вигадав.
   «Ні,- каже,- не можу, щось начальник сказав...»
   Тю....

  На виході зустрічаю знайому людину з обласної прокуратури і питаю: "А порадьте будь ласка, що робити, коли людина з автоматом захоплює майно і каже, що то їй начальник сказав, а який вона вам не скаже, бо то ТАЄМНИЦЯ".
   Пом'явся робітник прокуратури і відповідає: «Ви знаєте, Вам краще до самого головного військового начальника, я Вам скажу де він є.»
   «Та ні,- кажу,- я якось як прості люди хочу, це ж дурня буде, в місті двісті тисяч, якщо всі підуть до самого головного начальника, то мабуть нічого з цього гарного не вийде.»
  «Ну Ви мені все ж зателефонуйте, я вам скажу де він.»

  Іду далі, за рогом до чергового військового прокурора як порадив дільничний. Заходжу, сидять два молодих прокурорських. Три столи у кабінеті, купа зброї навколо, в осаді хлопці. Стільців для відвідувачів немає. Питаю, хто тут черговий? Молодий чоловік відповідає, що він. Представляюсь. На столі на папері перед чиновником стоїть чашка з кавою - людина відпочиває.
   Мені незручно, питаю: "А я вам не заважаю каву пити?".
   «Ні,- каже,- не заважаєте.»
   «Ну добре, тоді реєструйте мою заяву. Порушені мої права людьми у камуфляжі та зі зброєю, подав заяву до міліції, а міліція каже, щоб я до вас сходив. То чи поможете Ви мені, чи ні?»
   На підмогу черговому приходить сусід: «А може у Вас була усна домовленість або ще якась домовленість і ви добровільно віддали своє майно людині з автоматом. Та і взагалі може у вас зовсім ніякого майна не було?»
   Стою,  блимаю очима :) Було, було, а такого не було. «Добре,- кажу,- давайте мені ваші дані та на кого писати заяву.»
   Сказали.

  Поїхав написав заяву, розписав про побачену каву і відсутні стільці. Приїжджаю з заявою. Виходить вже їх прокурорський начальник, усміхнена людина. Щось в ній є невловиме від пана Пашинського. Роблю комплімент.
  І цей начальник починає бідкатися: «От раніше у нас був нагляд, а тепер немає. Нам взагалі робити нічого. Не можемо ми вам нічим допомогти. Якщо ми у того, що з автоматом, щось спитаємо, нам пришиють перешкоджання АТО.»
  Оце так! Бідні нещасні прокурори! Прочитав він мою заяву та передав її реєструвати, а реєстратор перечитав та і догледів, що в заяві я згадую про його чемну відповідь, що я йому каву пити не заважаю: «Ой, каже, а навіщо Ви у заяві про каву та стільці пишете, та і прізвище тут не моє?!»
  «Як не ваше? Ви ж мені казали саме це, я його і записав.»
  «Та ні, в мене друге»,- каже.

  Начальник почув, що заява якась не така, перечитав її знову: «Ой, каже, на таку заяву ми вам дамо формальну відповідь. От приберіть з неї абзац про каву і я спробую поговорити з самим головним, я в нього кожен день буваю, а завтра вам дамо відповідь.»
   «Добре,- кажу,- взагалі-то я своє обурення можу стримати і дати згоду прибрати абзац з заяви, от тільки ви дайте мені дозвіл, щоб я оце все, що тут тільки що відбулося опублікував.»
   «Добре»,- згодився начальник.
    Прислали новий лист з заявою і я оце з дозволу публікую історію як начальник сказав. Почекаємо, що скаже самий начальник з начальників.
Далі буде )

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 05 Червень 2015, 14:15:17

Повідомили, що начальнику над начальниками таки доповіли, будемо спостерігати скільки часу треба буде начальнику над начальниками щоб він таки відновив мої законні права та покарав винних за їх цинічне порушення.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 05 Червень 2015, 15:59:57

  Оооо! Сталося чудо, мабуть прокурор не збрехав і начальник над начальниками таки є. Запросили мене на зустріч з такою людиною яка несе важку службу по забезпеченню військ. Ви не повірите, буде час я літературно опишу, що то за людина. А поки що можу повідомити, що вона -тобто людина, заявила, що я мушу віддати своє майно бо є секретний наказ самого начальника над начальниками забрати в мене майно для військових потреб. А так як той наказ таємний то треба укласти договір, що я буцімто безоплатно, тобто даром дарю все що маю.

  Я звичайно у таку нісенітницю не вірю, тому знову завітаю до прокурора у гості )

  Далі буде)

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 05 Червень 2015, 23:15:09

Культура і Сливка

  Завітав до прокурора знову. Прокурор і далі продовжує скаржитися, що в них забрали усі повноваження ще у жовтні і вони би мені допомогли з великою радістю та у раді сидить якийсь недолугий Гройсман і не може нічого зробити, щоб прокуратура мала змогу хоть щось робити. А так всі заяви передаються туди, де відбулося порушення, і фактично порушники самі себе мусять карати. Так вимагає Європа. А наш народ хитрий і сам себе карати не хоче :) Всьо, приплилі. У всьому винна Європа :)
  Але я не такий, щоб чиїсь балачки брати на віру, то побував сьогодні і у обласного начальника Сливки, він обласний начальник за культуру в області. Приніс я йому листа з пропозицією підтримати ініціативу зробити у музеї історії Краматорська експозицію про видатну роль ВЧ А3546, тобто нашого аеродрому, у захисті територіальної цілісності України.
  Призначив мені Сливка час на 17 годину. Хоч я інколи затримуюсь, але в цей раз прийшов вчасно. Заглянув у маленький кабінет, двері до якого демократично так відкриті навстіж. Це мабуть ознака культури, європейська відкритість, так би мовити. Сидить Сливка з жіночкою і папери розбирає. Я показався та сів чекати черги. Коли це з'являється знайомий Костянтинівський психіатр (буде час та можливість я і про нього напишу), а поки що про Сливку. Ну знайомого ладно – пропущу. Коли за ним ще якийсь з міліції з папірцями. Ви, кажу, пане, куди це без черги? Оце така культура у Сливки! Панок все-таки пропхався уперед, підписав папірця і на вихід. Я до нього, що оце ви собі дозволяєте таке неподобство і це у самому епіцентрі обласної культури. І знову класична фраза: "Та ви знаєте, мене начальник послав". Він що вам мозок і очі вимкнув? Ой вибачте будь ласка! Ну хоч вибачився...
  Нарешті Сливка запрошує на прийом. Ну розповідайте, що там у вас. Та я такий-то і такий-то. Оце у нас є ініціатива, треба з вами узгодити. Ну розповідайте. Та може ви спочатку листа прочитаєте. Так мабуть, давайте спочатку прочитаємо, а то я оце тільки-що підписав листа, не читаючи.
  Починає Сливка читати та зразу і заперечує, яка це видатна роль краматорського аеродрому, ви як у Брєжнєва хочете, щоб була видатна роль? Та, кажу, дочитайте до кінця, я тільки за видатну роль. Читає Сливка листа і говорить, що оце місяць тому приходили до нього люди і хотіли забрати літаки для чогось, а він їм сказав, що тільки по закону, і мені каже, що згоден, але тільки за законом.
  От хто би мені на людську мову з чиновницької перевів, що то значить: «ми згодні, але тільки за законом». Є бажання відмітити для пам'яті і на згадку героїчні вчинки людей, що зупинили Кримський сценарій у Донбасі, давши першу збройну відсіч нападникам, і при цьому місто майже не зазнало ушкоджень. На моє переконання, це є безумовно видатний вчинок, але Сливка не згоден. Культура, воно знаєте, заплутана справа.

PS. Раз прокуратура не має змоги реагувати на злочини і запобігати їм, то може варто поміняти там трохи інтер'єр, ввімкнути приємну музику, поставити м'які крісла, дитячі малюнки на стінах там вже є, трохи пописав, послухав як важко прокуратурі і обурення минуло :)

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: esse від 06 Червень 2015, 16:27:41

Цитата: Подушкін Д.В. від 05 Червень 2015, 15:59:57

людина, заявила, що я мушу віддати своє майно бо є секретний наказ самого начальника над начальниками забрати в мене майно для військових потреб. А так як той наказ таємний то треба укласти договір, що я буцімто безоплатно, тобто даром дарю все що маю.

  Я звичайно у таку нісенітницю не вірю, тому знову завітаю до прокурора у гості )

нда.. посыл типа - нечего владеть страгическими объектами в военное время  :o

чекаємо на продовження епопєї..

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 06 Червень 2015, 18:05:04

Цитата: esse від 06 Червень 2015, 16:27:41

нда.. посыл типа - нечего владеть страгическими объектами в военное время  :o

Як платити за електрику Ахмєтову або купувати цукерки у Порошенка так тут війни немає, а як потрібно майно Подушкіна так тут у нас "Родіна в опасності". Як війна так для всіх одна, а як немає то і для всіх її не повинно бути.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 06 Червень 2015, 22:43:54

   Відвідавши міліцію, прокуратуру, обладміністрацію, не міг я не відвідати і СБУ. Коли Сливка засумнівався у видатній ролі Краматорського аеродрому у справі захисту територіальної цілісності України, то я негайно у певних людей спитав, а що воно та як, чи можете ви підтвердити, що «Аеропорт Краматорськ»  був за гроші обіцяний бандитам. «Та що Ви,- говорить  один з військових аеродрому. - я особисто бачив у міліції людину, яка зараз там працює і минулого року пропонувала мені гроші за те, щоб я здав Аеродром».

   Коли громадянину стає відомо, що державі загрожує небезпека, то що він мусить робити!? Він мусить негайно її захищати, звичайно, якщо він громадянин, а не якесь лайно. То думав я, що ж я мушу робити. Немає у Інтернеті інформації про місцевого начальника СБУ, бо це, мабуть, таємниця. Зате є у Інтернеті телефон термінової гарячої лінії, за якою громадяни мусять повідомляти про небезпеку для держави. Ось цей телефон чергової лінії СБУ: 0800501482. Я беру і телефоную на цей телефон і говорю, я такий-то і такий-то, можете перевірити мій телефон, мені вчора стало відомо від однієї посадової особи військового аеродрому, що в міському відділку міліції працює людина, яка в минулому році за гроші пропонувала здати бандитам Аеродром. Я так думаю, що треба негайно вжити заходів по встановленню дійсності цієї інформації. Я чув від бандитів про таку інформацію, але не знав, що вона відома військовим. Я зараз поїду до міського відділу СБУ, а ви вже якось допоможіть, щоб в мене прийняли заяву. Та Ви знаєте, зараз субота, а чи не можна всю цю справу відкласти на понеділок. Ні, кажу, не можна. Злочинець може втекти до понеділка або шкоду зробити і когось вб'ють, поки він працює у нас в тилу на злочинців. До речі, а як вас кличуть, щоб я міг записати у себе з ким розмовляв. Ні, каже, це таємниця. Що ж мені робити? У СБУ зараз працюють ті самі люди, що і раніше працювали, а що як вони нічого не стануть робити і, навпаки, повідомлять злочинця і він втече, або навіть візьме та вб'є свідка? Ні, всеж-таки треба діяти.

   Приїжджаю до воріт СБУ, відчиняє мені двері напівоголений вояк з надзвичайно навороченим автоматом у стильних темних окулярах. Вміють таки у СБУ наймати статних хлопців. Глянеш і зразу зрозуміло, що перед тобою Рембо, ні, не Рембо, швидше Кіборг. Вітаюся. «А можна мені до чергового?»  «До якого чергового? Сьогодні ж субота, нікого немає.»  «Та як немає.» «Ну так, немає.» «Мабуть люди відпочивають. Що робити? Гляньте, ось я привіз заяву, треба терміново її прийняти.» «Ні, ну зараз нікого немає.» Тю... Ось тобі і гаряча лінія, ось тобі і боротьба з терористами. А по телевізору та в Інтернеті кажуть, що в нас війна. Добре, що в мене були старі знайомі, то через них таки вдалося знайти, де начальник, а той начальник дав вказівку прийняти і таки прийняли у мене заяву. Усьо як треба, з печаткою. А от цікаво мені, якби я не мав отого старого знайомого, то так би під цими дверима і поліг? Ось воно чому городяни не стоять чергою і не повідомляють про бандитів і чому бандити і досі працюють там, де повинні ловити бандитів.

   Приїхав той самий майор, який працював у нашому СБУ і раніше. Прийняв заяву і по секрету повідомив, що в місті ходить ота людина, яка мене в полон брала - Худєєв Костянтин. Костя, досить бігати та ховатися, приходь, все мені розкажеш і може я тебе зрозумію :)  Доречі, я сьогодні по відео бачив Кіма який бігає по чужих садках у Марьїнці. То передай йому, що то дурна справа, нехай кидає зброю та додому повертається. Всерівно тут і так усі ті самі, що і були. Чого ото людям дарма городи псувати. А чого це я отут все це розповів, бо майор пообіцяв, що о 19 годині моя заява буде розглянута і дії вчинені і мені повідомлять що та як. Але вже десята година, а вістей немає. І субота вже скінчилася. Збрехав... Мабуть щось начальство сказало...

   До речі, через деякий час після моєї заяви у місті завила сирена і почалися вибухи. Одні пишуть, що то була перевірка, другі - що то безпілотник у небі ширяв.  Інші стверджують, що то така реакція у військового начальства. Як тільки треба щось робити, а що робити вони не знають, то вони негайно починають стріляти і так знімають стрес. А ввімкнута сирена дає їм змогу відключитись, щоб не чути телефонів. На жаль при цій стрілянині гинуть люди. Щоб з тією людиною, яка мені повідомила про злочинця у міліції, випадком чого не сталося, то я йому зателефонував і порадив берегтися, а він мені відповів, що у них все в порядку то говорить краще ви в місті бережіться.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: ArguS від 07 Червень 2015, 07:57:20

Цитата: Подушкін Д.В. від 06 Червень 2015, 22:43:54

   Відвідавши міліцію, прокуратуру, обладміністрацію, не міг я не відвідати і СБУ. Коли Сливка засумнівався у видатній ролі Краматорського аеродрому у справі захисту територіальної цілісності України, то я негайно у певних людей спитав, а що воно та як, чи можете ви підтвердити, що «Аеропорт Краматорськ»  був за гроші обіцяний бандитам. «Та що Ви,- говорить  один з військових аеродрому. - я особисто бачив у міліції людину, яка зараз там працює і минулого року пропонувала мені гроші за те, щоб я здав Аеродром».

Можете написать данные этого человека?

Цитата: Подушкін Д.В. від 06 Червень 2015, 22:43:54

Приїхав той самий майор, який працював у нашому СБУ і раніше.

Можете написать данные этого майора?

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 07 Червень 2015, 08:21:18

Цитата: ArguS від 07 Червень 2015, 07:57:20

Можете написать данные этого человека?

Можете написать данные этого майора?

Публічно скажіть для чого воно вам, надішліть мені свої дані і я повідомлю відоме мені вам або всім на ваше прохання.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 07 Червень 2015, 10:17:42

Про начальників...
Оце недавно пан губернатор публічно поскаржився, що його ніхто у Києві бачити не хоче. Не хочуть бачити його і у Краматорську. Ну окрім деяких унікальних осіб які не вірять у доброго царя і готові терпіти царя який є. Але наш служака вольовий він буде сидіти поки копняка під зад не дадуть. А в Києві хочуть у Європу і чекають що він таки теж схоче у Європу. Але здається марні сподівання.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: ArguS від 07 Червень 2015, 18:10:53

Цитата: Подушкін Д.В. від 07 Червень 2015, 08:21:18

Публічно скажіть для чого воно вам

Чтобы все знали имена "героев".

Цитата: Подушкін Д.В. від 07 Червень 2015, 08:21:18

надішліть мені свої дані і я повідомлю відоме мені вам або всім на ваше прохання.

Свои данные я могу выложить прямо здесь: ArguS, администратор форума.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 07 Червень 2015, 18:37:50

Цитата: ArguS від 07 Червень 2015, 18:10:53

Свои данные я могу выложить прямо здесь: ArguS, администратор форума.

На жаль я не знаю хто такий на цей момент ArguS, ходять чутки що цей форум перепродовувався. Але люди можуть плутати. Ну то пусте. Я вам надішлю поштою ці імена, а ви вже думайте публікувати їх чи поки почекати :)

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: ArguS від 07 Червень 2015, 19:07:29

Спасибо, личное сообщение получил.

Цитата: Подушкін Д.В. від 07 Червень 2015, 18:37:50

ходять чутки що цей форум перепродовувався.

Насколько я понимаю, главное - как отображает форум и сайт существующую реальность. А не продавался он или нет или кто является главным администратором.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 07 Червень 2015, 20:21:21

   Знову про начальників...

   Начальники! Давайте своїм підлеглим не більше одного завдання за один раз. Ви ж повинні розуміти, що Ваші підлеглі і одне питання з великим трудом можуть розібрати.

   Багато днів тому телефонує мені якась людина і питає: «Дмитро Вікторович, ви де?» «Та,- кажу. - оце поки що в Києві.» «Будете у Краматорську – повідомте. Я з СБУ і мене цікавлять деякі обставини.» «Та добре, - кажу. - якщо цікавлять, то обов'язково розповім. Якщо треба терміново, так я у Києві тут кому хоч розповім. А до Вас поки з'явитися не можу. Скажіть куди підійти.» «Та ні, будете у Краматорську - зайдіть.»

   І ось я у Краматорську і першим ділом до цього, що цікавиться. Прийшов і давай йому все розповідати, що він питає, а знаю я багато. Тільки те, що я знаю, його мабуть не цікавить. Начальство не веліло. Погомоніли-поговорили, склали папірець та розійшлись. На наступний день знову до нього приходжу, а його вже питання минулого дня не цікавлять. Якесь начальство прислало йому список запитань, тільки для читання та усвідомлювання яких треба три години, а щоб на них відповісти, то і взагалі треба три дні. «Ось, - каже. - щось начальство прислало. Я не знаю, що на ці питання можна відповідати. Але майте на увазі, що це секрет.» «Тю, - кажу. - який же тут секрет. У Вас на вході сидить якийсь явно не секретний чоловік, який мене бачив, і все місто буде знати, що я у вас тут був. У кабінеті ще сидить три співробітника, яких я не знаю, і що це буде за секрет? Ви мені секретів не кажіть. А те, що я знаю, ніякого секрету не має. Я хоч всьому світові скажу те саме, що і Вам.»

   Ну, почали ми розбирати численні питання. Розбирали-розбирали, таке враження, що кілька годин минуло. Коли це постає питання, а чи відомі мені факти перешкоджання роботі окружних і дільничних комісій під час виборів президента? Я починаю згадувати і почуття підказують, що факти такі є, але згадати я їх не можу. Пам'ятаю як з Мотилем, Наждаком, Льохою-боксером та якимось Дохлим чекали, коли до нас принесуть виборчі скриньки, і були дуже ображені, що їх не принесли. Пам'ятаю, як мент, знущаючись з нас, збрехав нам, що вибрали Юлю. Це, на наш погляд, було погано, бо була ймовірність, що вона продасть Путіну усю країну. Але в нас була надія, що раз буде Юля, то скоро нас випустять. Пам'ятаю, як людина з вулиці сказала нам, що вибрали таки Порошенка, і ми втратили надію скоро вийти, бо стало зрозуміло, що Порошенко буде вести переговори і сидіти нам довго. Мої спогади СБУшник обурено перервав: «Дмитро Вікторович, ви погано розумієте питання. Якщо ви були в неволі, то як ви можете знати про порушення під час виборів у окружних комісіях?» А хіба це не було порушенням, що мене вкинули до буцегарні і не дали можливості прийняти участь у виборах? Ну це інше питання.

   Ось я і думаю, чи міг би якийсь юрист або правозахисник допомогти мені скласти позов проти нашої міліції за перешкоджання моїм виборчим правам під час виборів президента? Та і хто для мене президент, у виборах якого мені не дали прийняти участь і який вже кілька днів не захищає моїх законних прав?

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: _Алекс_ від 07 Червень 2015, 20:41:52

он наверное не в курсе, что у нас в городе крайние выборы президента не проводились...
или они про выборы яныка спрашивали?  :o

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 07 Червень 2015, 21:13:27

Всі ці начальники і їх виконавці якийсь дивний народ.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 08 Червень 2015, 13:46:04

   Женіть їх зі своєї хати.

   Я за сьогодні вже встиг відвідати чотирьох осіб. Спочатку поїхав до електричного начальства, яке хоче, щоб я їм заплатив за військових 260 тисяч гривень. Це саме те начальство Ахметівське, яке з усіх сторін конфлікту грошей отримати хоче. Приїхав, кажу їм, давайте домовимося, у мене вдома сидять військові і, поки вони сидять, будемо вважати, що у нас форс-мажор. Тобто, законна неможливість виконати договірні обов’язки. Начальниця вся така щаслива, ні, каже, такого ми Вам не дамо. І не очікуйте, у нас юристи є. Виходить, раз у мене юристів немає, то і змусити Ахмєтова і його компанію усвідомити очевидне неможливо. А військові, виявляється, можуть з ними щось там “порєшати” за моєю спиною на моєму подвір'ї :( Хитро влаштували власне щастя за мій кошт. Військовий начальник, що мені грошей винен недавно бовкнув мені здуру, що мовляв євреї при любих ситуаціях влаштуються. Але як тут влаштуєшся!

   Тут недавно пан Кіхтенко скаржився, що його пан Яценюк до себе на зустріч не кличе. От який неввічливий та поганий пан Яценюк, цілого голову області не поважає! То я вирішив перевірити, а як сам пан Кіхтенко до відвідувачів ставиться. У пана Кіхтенка є у фейсбуці сторінка, то я на неї зайшов і написав, що  я такий-то і такий-то прошу прийняти, про що повідомити за телефоном негайно. Та і поїхав собі у обладміністрацію до пана Сливки уточнити за літачки і заодно відвідати пана Кіхтенко. Пана Кіхтенко я не побачив, зате побачив у нього біля кабінету людину з автоматом і секретарку, яка як фурія наїхала на мене, що ходють тут всякі без встановленого порядку. Та, кажу, я власник аеропорту Краматорська, направив пану Кіхтенку запит на зустріч, оце може, думаю, Ви йому про мене нагадаєте поки я тут. Нєт, нічого вам тут робити, звертайтеся за встановленим порядком. Так же вона відповіла і вдруге трохи пізніше. Ну добре, панянко, бажаю тобі зайняти загальну чергу у ценрі зайнятості. І щоб твої діти не дохли з голоду, як діти матерів Краматорська, яких наша міліція і прокуратура публічно зараз за це тягне до відповідальності. Злодіїв не ловлять, а матерів гноблять.

   Прийшов до Пана Сливки. Двері в нього вже зачинені і ніякої черги немає як і у пана Кіхтенка. Приніс листа, щоб уточнити у нього, хто саме хотів витягнути з мого подвір'я речовий доказ злочину Гіркіна. Пан Сливка вже став плутатися, каже, що це він десь з губернатором стояв і між іншим щось там розмовляли па пішла мова за раритетні автомобілі, от згадали і про літаки. А це не про ті самі автомобілі власника, якого голодом заморили під Аеродромом? Ви знаєте, що саме ті слідчі, які шукали вбивць, були у той момент в Аеропорту, коли підірвали гвинтокрил і літаки? А та людина, яка остання бачила власника тих машин, бачила і дроти від ракети на тому “Самоході”? Що суперечить заявам пана Крутова про постріл з снайперської гвинтівки. Та ні, що ви в мене таке питаєте, я цілий заступник губернатора, хіба можна в мене таке питати!? Ну ладно, ви на лист, будь- ласка, нам дайте відповідь. Ну і про видатну роль Краматорська теж не суперечте :)

   Ну і на останок подався я до міліції, щоб спитати в неї, як вона шукає злочинців. В минулому році я подав до міліції запит, щоб шановну добродійку пані Валатіну та її роботодавця опитали, з якого дива вони про мене брехню у газеті публікували, що я мовляв напився, з якимись дівками навколо аеропорту їздив і брехав, що у аеродромі немає військових. І саме через те, мовляв, мене доправили до міліції та забрали гроші 40 тисяч гривень та 3 тисячі доларів, щоб вони мені не заважали. І через що я у буцегарні провів 56 діб. Коли я сидів у буцегарні то на п'ятнадцяту добу стало зрозуміло, що міліціянти порушили всі можливі закони і мають за те відповісти.  Ось тоді я бандитам які сиділи у сусідніх камерах сказав, що за те, що вони мене тут тримають, злочинці заплатять мені за кожен день по тисячі доларів, а бандити посміялися та і кажуть, ну ми не такі жадні нам досить і по триста.

   От зараз мені треба мою доньку Арту відправляти на навчання у Америку і я думаю прийшов час, щоб злочинці оплатили їй навчання і спокутували свій злочин. Гроші на бочку :)

PS   На вході до виконкому мене зустріли військові пенсіонери, поспівчували мені і кажуть: «Женіть їх зі своєї хати!»  Прийдеться мабуть покликати Арту щоб вона всіх злочинців рознесла на друзки набридли!

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: garikttt від 08 Червень 2015, 16:56:52

Браво, Д,В.!
У меня самого сложилось впечатление, что в связи невозможностью восстановления весьма известного заведения на Семеновке его бывшие жильцы прочно обосновались в тех структурах, по которым г-н Подушкин нынче мыкается.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 08 Червень 2015, 17:17:28

Начальники! Не карайте листонош! Вони не винні.

Не багато минуло часу як я здав листи і ось мені телефонують. Що це ви нам за листа принесли? В ньому написано три наших начальника, ми будемо вважати, що ніякого листа до нас від вас не надходило. І це не обговорюється, ми просто доводимо до вашого відома! А ту хто прийняв вашого листа ми завтра ж звільнимо, ви її у нас завтра не по-ба-чи-те... Всьоо

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 08 Червень 2015, 17:40:47

На жаль на війні Арта так і працює, перші залпи приходяться не по начальникам, а по їх секретаркам :(

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 08 Червень 2015, 18:17:18

Ви знаєте, пан Кіхтенко таки читає Інтернет. На завтра призначив зустріч на 9:30. Минулого року саме в цей час убили двох моїх братів :(

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: ArguS від 08 Червень 2015, 22:23:11

Цитата: Подушкін Д.В. від 08 Червень 2015, 18:17:18

Ви знаєте, пан Кіхтенко таки читає Інтернет. На завтра призначив зустріч на 9:30. Минулого року саме в цей час убили двох моїх братів :(

А можете рассказать про убийство Ваших братьев более подробно?
Мои сочуствия.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 09 Червень 2015, 05:14:56

Цитата: ArguS від 08 Червень 2015, 22:23:11

А можете рассказать про убийство Ваших братьев более подробно?

Це Рувім та Альберт Павенко - мої двоюрідні брати. В минулому році за ними прийшли бандити до церкви забрали та вбили. Нічого тут розповідати :(

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 09 Червень 2015, 07:36:05

З оцим йду до губернатора.

Що може губернатор.


Губернатор може передати привіт уряду і це все, що він може. Так як уряд вже не хоче губернатора, то дозвольте мені дещо сказати уряду за губернатора. Оце я нещодавно надіслав підлеглим Авакова, Полторака та Наливайченка листи, як і Кіхтенко. Так ви знаєте, у Кіхтенка я сьогодні на прийомі, а все інше вельмишановне панство і досі чухається. Мабуть як і Аваков, добирають влучну фразу “В чергу сукіни дєті”.

Пане Полторак, рік тому армія, яку ви очолюєте, здавала без бою одну частину за другою і тільки в Краматорську вперше була дана збройна відсіч бандитам. Так от, тоді я віддав цій армії подушку з під своєї голови і своє подвір'я, щоб зупинити загарбників. І армія таки почала зупиняти. А сьогодні закарпатські вояки зустрічають мене біля мого двору і питають, куди пхаєшся дядьку, нам начальство не веліло тебе пускати. Коли треба було, вам все віддали, а тепер ви півроку і папірця підписати не здатні! Всьо більше з Ахметкою “рєшаєтє” та людей на бойню відправляєте!

Пане Аваков, рік тому очолюване вами відомство стало на бік бандитів та кинуло мене за грати за те, що я військам допомогу дав. А потім, коли Гіркін від сорому за вбивство моїх братів до Донецька втік, мене ваші менти тишком випхали з тюрми і навіть не вибачились. Ваш Аброськін взявся цю справу вести і рік вже веде, ніяк палець з пальцем звести не може. Нещодавно мені один командир говорить: «А я от у міліції бачив того, хто мені гроші пропонував за те, щоб я аеродром бандитам здав.» Пане Аваков, а чи не очолюєте ви ту саму банду, що і рік тому у нас була?

Пан Наливайченко, вже більше року як на моєму подвір'ї росіяни підірвали гвинтокрил та завдали мені шкоди. А я і досі відомством під вашим керівництвом не визнаний потерпілим. І досі через вас я не можу звернутися до Російської федерації, щоб вона припинила підтримувати терористів, затримала свого громадянина Гіркіна і компенсувала мені завдану шкоду. Ви кому служите, пане Наливайченко?

Окремо до пана Москаля і до всіх хто вважає, що ми повинні відгородитися від решти українців, які знаходяться заручниками у босяків зі зброєю. Так, інколи лікарю приходиться відтинати частку аби врятувати життя. Але не все можна відрізати. Немає у України такої частки, яку можна відтяти. Три світові держави виступають гарантами територіальної цілісності України. І як би Москаль не репетував, що у Луганську не українці, вони всеж-таки Українці і ми мусимо шукати шляхи як порозумітися, а не поїти їх сечею. Ми ж не москалі. Не можна забирати у матері хліб, а потім судити її за те, що її дитина з голоду вмерла. А сьогодні в Краматорську саме це і роблять.

Окреме звернення до того, хто мене в минулому році за грати кидав. Ось зараз вижену я з свого саду озброєних дядьків, приходьте до мене в сад, як і раніше відпочити, поговоримо, розкажете як все було, то може я вас зрозумію і припинимо біганину по чужих городах. І вас більше ніхто не зможе мною шантажувати та як м'ясо в окопі використовувати. Пан Крутов у мене трохи пожив, на моєму ліжку поспав, мій хліб поїв, війну кинув і ось вже філософський труд на 400 сторінок має. Може і вас попустить :)

Хай вам і нам щастить. Давайте далі жити.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Merlin від 09 Червень 2015, 15:53:42

Дмитро, дуже цікаво. обов`язково напишіть, що буде далі. сили вам і удачі.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 09 Червень 2015, 19:15:01

Донбас це Україна ?!

Прийшов я до пана Кіхтенко. Приймальня хоч і велика, але заставлена вся столами, люди по приймальні снують, обходячи парубка з автоматом. Парубок дуже серйозний, автомат колоритний. Якби був би прапор правого сектору та десь фото на стіні строгого Яроша, то можна було би відчути, що ти у хунти в гостях. А так трошки не допрацьоване. Та сама строга секретарка, що вчора мене нагнала шукати якогось спеціального порядку, сьогодні все так же строго і заклопотано демонструє як обридлі нерозумні люди телефонують до обладміністрації.

Хтось телефонує: «Гвалт! Люди у військовій формі грабують магазин «Злата», зробіть щось.»
«Шановна добродійку, представтесь.»
«Ой, я боюсь, мені лячно.»
«Нічим Вам допомогти не можемо. Ви не представились.»

Другі телефонують: «Це приймальня обладміністрації?»
«Так, приймальня. Перепустками у зону не займаємось. Ні, це до спеціального органу», - і хвилин двадцять ото про те, що, нажаль, перепустками не займаємось, а якби займались, то все би вирішили, а так ні.

Прийшов час запросили мене до пана Кіхтенко. Кабінет у нього не те, що у Сливки, - великий, можна у футбол грати. Я такі кабінети люблю. Сидиш собі, дивишся у далечінь і очі відпочивають. Завжди можна відвідувача роздивитись, поки він до столу дійде. Привіталися і давай я губернатору свою пропозицію розповідати. Губернатор мене перебив і давай розповідати, який поганий пан Аваков, здав Крим, здав Донецьк, а тепер, бач, щось там хтось не так воює.
«Та Ви що,- кажу, - це ж я до Вас прийшов, а не Ви до мене. Давайте спочатку про мої питання поговоримо.»
«Ну давайте.»
«Я як звичайна людина не можу навпростець звертатися до членів уряду, а Ви як губернатор можете. Ось від мого імені зверніться до панів міністрів Полторака, Авакова та Наливайченка, щоб вони своїх підлеглих навчили трохи швидше на листи реагувати, оце хоча би як Ви.»
Тут губернатор знову мене перебиває та і каже: «Я сьогодні буду у Президента і йому особисто Вашого листа передам. Тільки президент завжди питає, а де підпис. А Вашого підпису тут немає?»
«Та, будь- ласка, давайте підпишу.»

Настав момент другого питання про те, що Сливка розповідав про літаки та раритетні автомобілі.
«Ні, - каже, - ніякої розмови зі Сливкою не було.»
«Може його запросити?»
«Та запрошуйте. А давайте краще я Вас з прокурором зв'яжу.»
«Та давайте і з прокурором.»
Телефонує пан Кіхтенко до прокурора: «Сергію Віталійовичу, коли Ви можете прийняти людину, їй дуже потрібна допомога?»
«Через годину» - відповідає прокурор
 У цей час за стінами щось затупотіло, як буцім-то десь поруч військовий град запрацював. Ми такі трохи стали по сторонам розглядати, що воно таке, чи не час кудись бігти або під стіл лізти. А воно тупотить і тупотить. Куди це люди евакуюються?
Коли це Кіхтенко говорить: «Ви до прокурора теж з заявою приходьте.»
«Та, - кажу. - Ви знаєте, за годину я ту заяву не складу.»
«Ну то Ви так приходьте, а потім вже складете заяву.»

На столі у Кіхтенка бачу свого листа, в якому я просив зробити експозицію у музеї про сучасних Українських героїв.
«Ви знаєте, - кажу. - в Україні вже є нові герої. Якось незручно, коли в музеї є тільки радянські герої, а наші сучасні люди невідомі.»
Нічого не сказав пан Кіхтенко, або я не розчув. Виходжу і до секретарки: «Тут мені сказали йти на 10:30 до прокурора. Ім'я та по-батькові я почув, а прізвища ні. Як його кличуть, скажіть будь ласка.»
«Мєшко.»
«Добре, дякую.»
Вихожу до коридору і бачу причину граду. То люди виходили з якогось заходу. Поміж людей бачу знайомого пана Коцаренко місцевого краєзнавця.
Він вітається і питає: «Ну що там у Вас? Прийняли?»
«Та, - кажу. - прийняли.»
Виходжу на вулицю, зустрічаю пана Безсонного та Гончаренка, які теж питають в мене, як справи.
«Та воюю з силами вражими.» - відповідаю.
«А як воюєте?»
«Та паперового змія запускаю.»
Посміялися та я поїхав до свого офісу, взяв копії всіх заяв за останні дні, на які начальство не відреагувало та подався до прокурора.

Пан Пшонка зробив для Краматорських прокурорів гарні умови з вигодами. Все у суперовому ремонті, сяє і блищіть. Правда прокурори мінялися, а православна ікона тортур над грішниками так біля чергового і висить. Дивлюсь, сидить черга відвідувачів. Я до чергового.
«Я такий-то і такий-то, ви знаєте, мені за запитом губернатора призначили на 10:30 до прокурора Сергія Віталійовича, здається Мішко.»
«Немає в нас ніякого Мішко. Але почекайте ж хвилиночку, я зараз нагору зателефоную. Так є, але він у суді.»
«Як у суді?» То виходить чи губернатор мене кудись не туди відправив, чи прокурор не той. Ладно я трохи почекаю.

У черзі сидять люди і старенька бабця сидить. А я так не люблю черги, а пхатися вперед черги не люблю ще більше, а тут бабця.
«А можна у Вас взнати, що Ви тут робите в такі роки?»
Бабця і відповідає: «Від бога усх.»
«Що-що. Від Бога усх? Ой, - кажу. - нічого не зрозумів. Який усх, від якого Бога?»
Коли це з черги добродій і каже: «Від Бога Успіху.»
«Так що ж з Вами сталося, що чекаєте від Бога, а прийшли до прокурора?»
«Та я вже 5 років без світла живу. У лютому в 2010 році прийшли до мене три мордоворота, відрізали мені світло за те, що їх мій собака поганяв і нарахували мені 10 тисяч гривен за світло, а грошей в мене немає. Я і до Януковича їздила на Шовковистий 12 і до Парламенту. Там правда все серйозно, людей немає, тільки транспортер такий, що кладеш листа і він поїхав. А потім вже відповідь приходить.»
«Так, почекайте, Ви вже 5 років покарані. Якщо будете у прокурора, спитайте в нього, а чи може Ваша провина не варта того покарання, яке Ви вже отримали?»
Чи почули прокурорські, що у них хтось з людьми розмовляє, а чи нарешті бабці повезло, тільки виходе жіночка і до нас. Я думаю, що може це до мене. «А ні,- каже. - це не до Вас. Це я до бабці.» І якийсь тій бабці папірець дає. Бабця рада, щось отримала, тепер знову кудись треба йти, здається до Кротченко.

Знову виходе якийсь прокурорський : «Де тут Володимир? Ви Володимир?»
«Ні, не я. Володимира в черзі немає, він палить на вулиці.»
Ну ладно думаю, мене вже зареєстрували. Я десь чув, що прокурор працює з населенням, може я не до того прокурора прибув.  Повертаюся назад до секретарки Кіхтенко. Тепер вона стала ще більше строгою, майже такою ж строгою, як та секретарка, що листа на ім'я Кіхтенка приймала.
«Ви що, до нас тепер кожен день листи носити будете?»
Мнуся, не знаю, що їй сказати.
«Ви знаєте, мене губернатор до прокурора послав. Я прибув, а його немає.»
«Ну немає, значить немає. Порядок є, він населення приймає.
«Ну а всеж-таки, - кажу. - як я можу виконати доручення губернатора? Може я з прізвищем помилився. Скажіть ще раз його прізвище.»
Секретарка телефонує до прокуратури і  каже: «Я Вам телефонувала за дорученням губернатора. Скажіть, будь ласка, а де прокурор? У суді? Так ось, прокурор Бішко. Він зараз населення приймає. Ось Вам телефон приймальні. Телефонуйте.»

Виходжу я на вулицю і думаю, а чи не дурний я? Може то у губернатора такий засіб від набридлих відвідувачів відчепитись. А я оце по місту гасаю, якогось прокурора шукаю. Досить мабуть. Телефон у них мій є, поїду я, мабуть, додому. Приїхав, сів писати. Коли це телефонує прокурор: «Дмитро Вікторовичу,  я Вас вже годину чекаю, а Вас немає.»

Їду до прокурора. У чергового питаю: «А прокурор тут весь час був?»
«Ні, - говорить. - він на суд виходив.»
«А черга куди ділась?»
«Так її прокурор прийняв.»
«Той самий, до якого я йду?»
«Той самий.»
 Отакої.

Секретарка у прокурора - мила привітна дівчина. І у м'яке крісло мене всадила, і ручку для записів дала, і каву запропонувала, і взагалі сама приємність. Прокурор трохи зайнятий. Коли це нарешті. Я у прокурора. Про прокурора нічого поки писати не буду. Очі в нього, як у мого яструба, який їсть тільки живе м'ясо.

Виходжу від прокурора, коли мені телефонують з обладміністрації: «Дмитро Вікторовичу, Ви у нас тут до кінця тижня?»
«Та так, можливо.»
«То чи не буде у Вас можливості прийняти участь у заході у п'ятницю “Донбас - це Україна?!”.
«Та чого би і ні, прийму, якщо треба.»

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 10 Червень 2015, 11:52:03

Питеркам.

Обратились ко мне из Питера с сожалением, что пишу только по украински вот пишу немного комментария по-русски к украинскому тексту.

Я на украинском пишу, чтобы русские сейчас, прочитав, умом не повредились. Запустить Украинский сценарий на просторах России я как то опасаюсь. Хотя после Украины это конечно ждет и Россию.

Для большего понимания о ком идет речь в предыдущих текстах и последующих.

Прокурор у нас такая страшилка, которая должна иметь что-то железное, но не только в виде пистолета. Но предыдущий естественный отбор сделал это несколько проблематичным.

Губернатор у нас - это человек Президента в области, с которым не хочет работать правительство. Это удобно многим, можно делать то, что хочется, а не то, что нужно. И ничего тебе за это не будет.

Военные у нас - это дядьки с автоматом, у которых раньше ничего кроме копейки-жигулей не было. А теперь им дали автомат и возможность проявить уверенность в своих силах. Некоторые и после этого чувствуют себя еще больше неуверенными и решают погибнуть в бою.

Милиция - это такие мужики и бабы, которые раньше неплохо жили, но вдруг после майдана поняли, что такая жизнь скоро кончится, и они пошли на упреждение, решили взорвать все. Главный символ "Беркут".

После взрыва появились ополченцы - это те, кто работал раньше на милицию, торговал наркотой, контрабандой, работал в подпольных казино. Вкусив жизни с автоматом, ополченцы начали теснить милицию и вообще всех, у кого есть что-то больше, чем ничего.

Сама должна понимать кто решил, что в боях суперактивный элемент выгорит и ситуация как-то успокоится. Но не выгорело, а даже наоборот. Возможен большой бада-бум. Как в Чернобыле.

Москаль - это фамилия Луганского губернатора. Он публично в грубой форме предлагает поить мочой население, которое не желает ему подчиняться. Зачем это делается сказать сложно. В соседней области такой же губернатор с ним не согласен.

Порошенко или Президент - это такой человек на вертолете с конфетами, от которого ждут, что он таки поделится конфетами, а он не делится, у него большая семья, самому не хватает :)

Аваков - это такой старший милиционер. Он, по словам губернатора, подарил России Крым, а бандитам Донбасс. Когда он дарил, то надеялся, что Россия попользуется и отдаст. Но чтобы никто не предъявил ему по этому поводу претензию, он все время кричит «Держи вора!» и вовсю пытается что-нибуть отобрать у всех, у кого нет автомата. Автоматы теперь есть у многих и Аваков нервничает, поэтому старается тушить пожары и жалуется народу через своих подчиненных, что суд не отдает ему отобраное, а поэтому суд неправ и выполнять решения суда он не будет.

Полторак – это, якобы, старший над военными. Но войны у нас нет и поэтому эта фигура неопределенная. Там, где надо что-то отжать - у него война, а там, где нужно за что-то платить - войны нет. А вообще он качественно плачет, что ему не дают американцы оружия. Это должно объяснить, куда делась та военная помощь, которую уже получили и продали россиянам и раздали всем, кто хотел.

Волонтеры — это дядьки и тетки собирают денежку у населения потом с ней лезут к военным, к ополченцам, к добровольцам. Иногда попадают в плен и потом меняются на всякие нужные вещи. Иногда очень страдают. Часто пишут в фейсбук.

Переселенцы — это люди жилье которых оказалось на территории где идет игра в войну. Они не хотят стать случайными жертвами игры и поэтому перебрались в места где игроков в войну меньше. Ждут когда игроки кончатся или устанут. Очень удобный предмет для административных услуг органам которые собираются сокращать.

ОБСЕ — дядьки на больших белых машинах которые следят как расходуются выделенные деньги на войну. Когда эти дядьки находят перерасход, про них в прессе начинают писать, что они создают очередь в ресторане.

Люди — реально попавшие в очень непростую ситуацию остановить заигравшихся в войну пьяных с автоматом сложновато. Приходится ждать когда протрезвеют. Изыскивают разные новые возможности.

Вата — мифическая особь с георгиевской ленточкой мешающая бандеровцу получить статус выше чем СССР.

Бандеровец — мифическая особь с трезубцем мешающая вате вернуться в СССР.

Правый сектор, Ярош и визитка Яроша — все что связано с борьбой против геев, и одновременно с борьбой против ваты. Не брит. Воодушевляет молодежь на решительные действия. Украинскую бороться за Украину, российскую бороться против Украины. Готовится принять участие и возглавить бадабум в случае его наступления.

Донецкий аэропорт — место колоссального воровства денег. Почти ликвидирован в результате появления Киборгов. Вернуть деньги и жизни киборгов невозможно. Будет возведен в национальный символ как оборона Сталинграда, Ленинграда и других геройских мест, что позволит дать в зубы тем кто будет задавать вопросы куда делись деньги. Подвиг киборгов священен. Это подтверждается Моторолой и Гиви.

Моторола — не телефон, в прошлом заправщик на автозаправке. Житель Ростовской области второй раз женившийся на девушке из Украинского Славянска. Имеет детей, дарит жене отжатые у хахлов машины, живет в Донецке с семьей в квартире евреев выехавших в Израиль. Воюет с Киборгами, фошистами, правым сектором. Регулярно дает интервью. Арестовал первого лидера.

Гиви — не грузин, в прошлом строитель. Воюет с киборгами, фошистами, правым сектором. Очень крутой, регулярно берет в плен киборгов. О чем регулярно дает интервью.

Российские добровольцы - это такие дядьки и иногда тетки, которые ездят от Вас к нам пострелять хахлов, фошистов и хунту. Встречаются иногда и борцы за русский мир и из других стран. У российской армии много танков и всякой другой военной техники. Девать ее некуда, на рынке вооружений переизбыток. Та же самая проблема и у армии США. Утилизация стоит денег. Сейчас начинают осваивать денежку на новые танки, а поэтому старье нужно куда-то девать и освобождать места под новые. Старые привозят к нам и тут такое движение - с ними воюют ополченцы, военные и российские добровольцы и само собой киборги, правый сектор. В результате танки перерабатываются и все получают то, чего хотели. Кто выживает, тот даже рассчитывает на денюжку. Выживают не все.

Наливайченко - это глава того, что у Вас называется ФСБ, а раньше называлось КГБ. Он как бы ловит всяких террористов, сепаратистов и отвечает за образ врага. Короче, руководит нашими аналогами Вашего Киселева. Борется с Хабар. Про Хабар есть два мнения, что с одной стороны это вредное послание пророка из Азии, а другие говорят, что это незаконная попытка, что то сделать там где трудиться можно только некоторым.

Путин - это у Вас президент, а у нас - исчадие ада, похуже Гитлера - для одних и не оправдавшаяся надежда на тройную зарплату у милиции - для других. Очень удобная во всех отношениях многоликая причина всех мерзостей и зла этого мира. Статус высшее зло.

Обама - черная надежда для одних и хитрый подлый прохиндей для других, на российском компьютерном экране так и вообще - мировое зло противостоящее встающему с колен Путину.

Американские податели печенек - не помню уже кто, но это не важно, главное – это соблазнители Украины. Обвиняются в подстрекательстве майдана против беркута. Недавно заявили, что печенек давали всем и вообще были не печеньки, а гамбургеры.

Жидобандеровец - это такой хитрый еврей из Днепропетровска с тремя паспортами, с пышной седой прической, в очках, по легендам, обещал платить денег за пойманных москалей. Многие купились, но товар оказался неходовой. За нарушение правил рекламы уволен с губернаторов, чтобы не составлял конкуренцию кондитеру. Вернулся на пост олигарха в опале.

Саакашвили - представитель мирового капитализма, который будет делать витрину в Одессе. Его предыдущая история обещает интересный сюжет для всех заинтересованных сторон.

Желаю Вам не болеть и скорее выздоравливать :)

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 12 Червень 2015, 20:54:36

   Знято з контролю

   Прийшов до мене на комп'ютер лист з ДОДА: "04120 зняти з контролю". Підозрюю, мені повідомляють, що публічний лист до звільненого губернатора, вже не актуальний.

   Якщо ніхто не проти, вважаємо, що через зміну начальника над Донецькими начальниками треба трохи почекати як покаже себе нове начальство.

  А поки наступне. Зателефонує начальниця музею міста Краматорська та і питає: «Дмитре Вікторовичу, підкажіть, будь ласка, ім'я льотчика, який врятував місто у квітні 2014 року.»
«Ви знаєте, хоч подвиг був здійснений на моїх очах, я, на жаль, так і не зміг взнати ім'я людини, яка його здійснила. А відомий мені Герой, який його пораненого вивозив з міста, теж його ім'я не знає.»
Це питання підштовхнуло мене згадати тих людей, які вберегли Україну у квітні 2014 року від падіння у прірву.

  Також мушу Вам сказати, був у мене один знайомий районний начальник Канна, так він так любив нагороди, що навіть згодився відсидіти кілька років у в'язниці аби не віддати дурно отриману  попівську медальку. На днях символу всесвітнього зла дали теж медальку і я трохи засумнівався, а чи слід вимагати публічної нагороди для людей, які вчинили приємні для нас подвиги?

  Наприклад, я знаю, що мої два брати вбиті саме за те, що допомогли Українській армії розпочати виконувати свою місію по захисту країни. Але батько вбитих на весь світ заперечує, що таке було. Я думаю, що то був подвиг їхати до мене і до оточеної бандитами армії. А за нього говорять, що вбили нізащо.  Просто випадково загинули від абстрактного зла, яке ходить світом і забирає свою регулярну частку.

  Про всяк випадок я зателефонував справжній людині, Сущенко Віталію який в минулому році, витягнувши чеку з гранати, поставив своє життя проти життя зрадників та  виконав свій військовий обов'язок, довів танки до нас. На відміну від інших телепнів, які свої танки здали бандитам. Мене тоді просили дати його телефон людині Коломойського, щоб його нагородили. Філатов пообіцяв розібратись і, як зараз виявляється, заглох, а я це питання на контроль тоді не поставив. Так ось, служить ця людина і досить. І ніяка падлюка і досі не сказала йому спасибі. А може воно і добре. Чи треба отримувати спасибі від падлюки, бо це вже буде і не падлюка зовсім?

  Є в мене давня жінка, яка живе у російському місті Пітер. Прізвище її Годес, а прізвище її Матері Булат. Так ось, вчора її завчасно почали поздоровляти з днем народження, вона запросила купу гостей, а потім взяла і захворіла.
Каже: «Не ходіть до мене гості, я хворію, бо мій день народження припадає на день Росії з 1991 року.»
Я, щоб якось її підбадьорити, пишу їй: «Ти знаєш, я дослідив трохи твоє ім'я. Воно значить, що ти є каменем, який затуляє вхід до пекла або до аду. А друге значення - то такий ріжок з запахом гвоздики, що мусить нагадувати щосуботи про той самий ад. Але нещодавно мені плодовита євреєчка з Ізраїлю (плодивита тому що в неї народилося за раз п'ять діточок, так вона ще шостого завела) Естер Сегаль переконливо пояснила, що єврейського аду в принципі бути не може, бо це суперечить самій концепції єврейського світу. Так що не хворій у день народження і я дарю тобі сьогодні день без аду.»
На що вона мені відповідає: «При чому тут ад, якщо його не існує? І взагалі, в мене висока температура і я можу не доганяти на законних підставах.»

  Сьогодні скінчився термін, до якого Донецькі могли користуватися приміщенням моєї американської дружини. Виселяючись, вони мене запитали: «А чи то правда, що Ви родичі з паном Пашинським? Нам треба з ним деякі питання порішати.»
«Та, - кажу, - з чого ви взяли?»
«Та люди кажуть.»
«Ні, ви знаєте, родичі ми чи ні тільки з часом можна взнати буде, а поки його племінник до моєї доньки залицяється, так що про це зарано щось говорити, дуже малі вони.»
«А Ви можете нам допомогти з паном Пашинським питання порішати?» - а сам яйця чуха.
«Та, - кажу, - якщо на користь держави потрібно, то, звичайно, зроблю все, що зможу.»
Кажуть, що виключно тільки в інтересах держави.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 14 Червень 2015, 08:05:42

Гумова жінка

   Нещодавно маріупольські менти, які здавали бандитам місто, оговталися від сорому за свою зраду та на службу повернулися. Перше що зробили піймали українських партизанів Равликів які за Україну боролися, та на ахметівське господарство за бандитами прийшли. Помстилися Равликам за свій сором, взяли їх у полон . Піднявся у пресі ґвалт і суспільство, реагуючи, трохи напружилося. Напружився і мій краматорський знайомий, який теж був замічений у гру “служба порятунку”. Телефонує він мені і скаржиться: «Відбувається, щось не те, на що можна було би очікувати. Чи можна зустрітися?»
«Та, - кажу, - буду у місті - зустрінемось.» І оце я сиджу у місті, перебираю у телефоні номери і згадую про його прохання. Телефоную.
Він піднімає трубку і вітається: «Доброго дня, Ваша сяюча величність.» То він так шуткує.
Кажу: «Я поруч. Можеш підійти? Поговоримо.»
«Та ні, - каже,- я зараз зайнятий, можу тільки хвилин через 40.»
«А чим зайнятий?»
«Гумову жінку надуваю. Може підкажеш як з нею краще впоратися?»
«А навіщо тобі гумова жінка?»
«Та нам слідчий експеримент треба робити.»
Посміялися.

   Пригадав я, як запросив його допомогти скинути у місті Леніна. Спочатку я думав, що ідоляку Леніна треба прибрати тихо і зробити його парковою фігурою, щоб не збурювати народ та зберегти те, що можна. Але коли зрадливі чиновники почали повертатися, народ став втрачати віру у майбутнє і мені здалося, що Леніна слід завалити гучно і при великій кількості людей. Міліцейський губернатор з цим був незгоден, мовляв, це збурить населення. А мені здавалося, що навпаки принесе людям полегшення. Тоді я звернувся до буддиста і попросив допомогти.
Буддист відмовився: «Я по іншій частині, з пам’ятниками не воюю. Але ось тобі людина, яка проявила звитяжність, захищаючи місто до останнього, і зараз збирається очолити захист міста.»
Зв'язуюсь я з тією людиною і прошу допомогти. 
Він говорить: «Ви знаєте, то не на часі, але я знаю іншу людину, яка захищала місто дійсно до останнього. Ось він може Вам допоможе».
Куди не ткни, якісь надувні герої попадаються. Не став я далі зв'язуватися.

   Колись, коли я навчався у “Екополісі світу” та очолював його, завітав до нас буддійський лама Оле Нідал. Ми, як і всім, надали йому можливість розповісти нашим гостям своє бачення світу. Дали невеличку кімнату у школі, в яку набилося сімдесят гостей, яких він почав вчити. Я ще з малечку не люблю сидіти годинами у тісних приміщеннях, де повно людей і мало повітря, то і залишився у своїй кімнаті. Сів на піч під стелю, поставив піалу з водою на голову, узяв до рук глиняні чотки і спробував зосередитися на якійсь думці. Коли це забігає товариш з страшними очима і схвильованим голосом говорить: «Дмитре, злазь, пішли швидше, зараз дають, а потім більше давати не будуть».
Що дають та чого не будуть я не став уточнювати та і подався за ним. Приводить він мене до кімнати, де сидить Оле Нідал, а кімната вся заповнена щільно один до одного сидячими на підлозі людьми, ніде скраю сісти і мені люди, трохи відхилившись, звільняють прохід тільки, щоб пройти до самого Нідала. Оле сидить на помості, весь сяє, у його ніг дружинна Ханна розминає йому п'ятки. А перед ними сидять п'ять людей і я серед них. Оле Нідал починає щось там англійською розповідати, у бронзовий дзвоник дзвеніти у велику раковину дудіти та людей рисом посипати. Посипав, а потім - шась і з потилиці кілька волосин у кожного вирізав. Перукар такий собі. Подивився так на кожного, записав щось у жовту картку з махакалою і кожному свою вручив. Отак я отримав буддійське ім'я.

   Я не зрозумів зразу, що воно відбулося, то тільки на наступний день звертаюся до Оле через перекладача і кажу: «Слухайте, я хочу повернути Вам Ваш папірець, бо сталася помилка. Я у Вас не навчався, Вашої віри не знаю, то може давайте Ви мені моє волосся віддасте і ми розійдемося?» Оле з Ханною як і перекладач роблять здивований вигляд, наче не розуміють, що я хочу. Або може то перекладач такий був. Тільки Оле відповідає зі сміхом вказуючи на вікно: «Всьо, тю-тю, Ваше волосся вже у горах Тибету.» З тих пір мені інколи попадаються  буддисти і все, що з ними пов'язане. З тих пір я завжди коли репетують, хапайте речі вокзал відходить стараюсь роздивитись куди той вокзал суне. А товариш той погано закінчив, побував і буддистом і православним і багато чим ще поки з глузду не з'їхав та не вдавився.

   Минув час. Я вже про тих буддистів і забувати став, коли мені привели людину і кажуть: «Оце буддист-каратист. За образу вбив голою рукою нахабного коханця дружини, за що був засуджений, але самим Кучмою достроково звільнений. За його волю потурбувався мандруючий лама Терасава Сан. Просить в тебе місце в аеропорту для тренувань.»
«Та,- кажу,- для гарної справи можу дати місце.»
Трохи з часом приводить той буддист хлопчака з яструбом та і каже: «Купіть в нас яструба, випав з гнізда. Не купите – загине, в нас нічим його годувати.»
«Та Ви знаєте, навіщо мені ваш яструб?»
«Ну купіть. Нам гроші дуже треба.»
«Ні,- кажу,- купувати яструба у Вас я не буду, а грошей можу дати у борг.»
«Так, а яструба візьміть.»
«Та давайте поки що його мені, а як гроші не повернете, то я його відпущу, але борг вам не прощу.»

   Так завівся в мене яструб і я трохи навчився розуміти всяких соколів та беркутів. Минув час, багато всього сталося. Перед тим, як до мого аеропорту у квітні 2014 року прибули бандити та військові, на тому самому місці, де я колись дав дозвіл вбивці тренуватися, зустрічаю я знову буддиста у компанії російських журналістів шпигунів з потужною оптикою. А мені ці люди на моїй землі чемності не додають. То я і почав їх гнати, почувши акцент загарбників, бо запхалися вони до мене без мого дозволу. Коли це бачу, суне до мене здоровкатися озброєний буддист, який їх привів. «Та ні,- кажу,- я з тими, хто до мого подвір'я без дозволу пхається, не здоровкаюся. Йдіть геть з моєї землі.» Ось зчепилися ми з ним та при свідках. Він мене матами, а я його усім своїм незадоволенням. Посварилися, але він з моєї землі свою ватагу тоді негайно вивів.

   Сиджу я останній день у в'язниці і чую за дверима голос того самого буддиста, якого я зі свого подвір'я прогнав. О, думаю, так оце він мене сюди запхав. От падлюка, щоб тобі пусто було. Коли це двері відчиняються і той, кого я прийняв за буддиста питає в мене, чого я тут сиджу? Я оторопів, думаю, якби він не відкрив двері, то я би у суді довіку свідчив, що це мене тут буддист тримає. А виходить, що переді мною інша людина. «Та,- кажу,- не знаю, чого тут вже більше 55 діб сиджу, але їсти хочу. Може дасте хліба?» Дає він мені півбуханки хліба і каже: «Я вам мівіни зараз принесу.» Мівіни не приніс.

   Менти і всякі силовики, вони часто брешуть, мабуть через спілкування з гумовою жінкою. Оце міркую, новий генерал-губернатор він мєнт, прокурор чи фармацевт. Пишуть, що перші дві його ініціативи це вилучення міфічної вати з мозків і амністія зрадникам та злочинцям які мозки ватою забили. Цікаво, чого наші президенти весь час ментів на начальників ставить, вжеж зрозуміло, що ніякого сенсу з них у начальниках немає, вони ж до людей як до гуми. Робота така.


   PS. Манекен буває потрібен для відтворення обставин злочину на місці злочину.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 15 Червень 2015, 15:23:35

Начальники і гєї

   Оце на просторах Інтернету зустрів одного міліцейського обласного начальника, який палко взявся боротися з геями замість бандитів. Я то розраховував, що він буде боротися з бандитами, злочинцями, а він взявся боротися з гєями.  І я досі не можу повернутися у свою хату, бо замість служби вони зайняті боротьбою з гєями.

   Хто такі є гєї в Україні? Це такі дивні особливі люди, які ходять вулицями Києва з прапорами веселки під наглядом міліції і дратують правий сектор. Правий сектор дуже злий на них, бо тільки він розраховує, що міліція буде водити його по місту під охороною, а тут якісь конкуренти. Бюджет не гумовий. Тут правому сектору не вистачає супроводу, а з'явились якісь геї. Хто їх просив?

   Зазвичай, коли якогось начальника збираються звільнити, то він про те дуже швидко взнає і починає суспільству демонструвати всю свою палку боротьбу з якимось злом, яке до того його не дуже турбувало, хоч він і повинен був з ним боротися. Є велика підозра, що щось у пана Ківи пішло не так і він дуже став опікуватись боротьбою з гєями. У себе у фейсбуці 7 червня у час трицять ночі надрукував навіть: “Библия . Левит 19/22 : не ложись с мужчиной как с женщиной - это мерзость для Бога ...» і зі всією релігійною відданістю заходився боротися з гєями в себе у фейсбуці.

   Нам краще думати, що пан Ківа турбувався тільки питаннями власної кар'єри і бюджетом правого сектору. Ну не могли ж дійсно його турбувати гєї! Хоча час, коли він надрукував текст, трохи насторожує. І ось чому. Справа в тому, що єврейські релігійні тексти - це така хитра штука, що з нею треба дуже обережно. За їх переконаннями, там у кожному слові є більше семидесяти значень і ті значення відкриваються в залежності від того, на що у людській душі є відгук. От прочитав Ківа “Не лягай з чоловіком, як з жінкою — бо це мерзотно для Бога” і відкрилось йому тільки те, що все це про злих розпутних гєєв, які хочуть насолод, недоступних для нього, і приревнував Ківа. А другому відкрилося, що не слід любити чоловіка як жінку, бо від того затримується вічність і нічого нового живого не народжується. А єврейський Бог, то такий, що, примножуючи, примножує і мерзотно йому все, що примноження зупиняє. Тому в нього перший заповіт - плодіться та розмножуйтесь, а все інше потім.

   Колись один єврей гуляв по біля озера та взяв і щось сказав свиням. Свині, не сіло, не впало, з усієї дурі шубусь у воду та потопилися. Деякі єврейські мудреці того вчинку не схвалюють. Кажуть, що недобре так з худобою обходитися. Шкідливо для екології, втрати добра, і свині ні в чому не винні, так сказано, що свиняче м'ясо не кошерне, але не сказано, що за то їх слід топити. Отого хто свиней довів до самогубства покарали, але з часом схаменулись, та стали думати, що всеж свинячий оргазм то щось недобре сусідам заважає відпочивати.

   Нещодавно моя пітерська жінка на весь світ у фейсбуці заявила, що, мовляв, вона мусить когось любити, бо такі правила. Але от вуха у Обами їй не подобаються, Путін - не герой, Че - воняє, Меркель — баба, що її любити, всякі гітлери, наполеони - теж не варіант, малі і миршаві, їй до плеча не дістають.  А так хочеться палкого і довгого кохання. Буду, каже, любити принца з острова. А принц на острові вже зайнятий. Тут набігло претендентів на кохання пруд пруди і давай всякі еротичні пози зображати. Спочатку слухала вона їх слухала, а потім і каже, Та вгамуйтесь, все у мене з сім'єю нормально.

   Моя Віра почитала цей текст та і каже, тема повинна бути розкрита ширше, деякі персонажі не зовсім зрозумілі. Але я зараз часу не маю на розкриття, давай я пізніше розкрию. Треба Кіма з Захарченком вмовити вивісити Українські прапори.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 16 Червень 2015, 19:51:04

Масаж тіла

   Сиджу вчора, пишу тексти. Коли це дзвінок.
   “Доброго дня, Дмитре Вікторовичу. Я Єремєєв Михайло. Пригадуєте такого?”
   “Та як же не пригадати, Ви з моєю жінкою у одній партії були “Наша Україна”.
   “Та я до Вас не по партійній лінії. Партію я давно облишив, політику покинув, з Костянтинівки  до Києва ще два роки тому переїхав. Зайнявся масажем. Я зараз у Краматорську, чи не хочете, щоб я  Вам масаж зробив?”
   Отакої. Не очікував. Якось незручно. В мене є свій хіропракт. Колись, коли Ваш Костянтинівський олігарх в мене бізнес зруйнував, то я поїхав точку закривати, незручно злазив та руку пошкодив. Приїхав у травматологію, подивились, грошей взяли, сказали, що дурниця, через три дні пройде. Минуло два місяці, а воно все болить та не проходе. Поїхав у Донецьк. Там просвітили і сказали, що в мене перелом та вивих, який видно тільки у особливій проекції. От той хіропракт мені кістки назад вставив і все минуло.

   А було ще після того, як мене у полоні потримали, то в мене нирки почали боліти. Біль скажена. Подався я до Києва до лікарняних світил. З мене купу грошей злупили, лікували-лікували, каміння всяке розбивали, а воно болить. Знову поїхав я до того хіропракта. Він живіт пом'яв та й каже, що то не всякий лікар може побачити, що то не каміння у мене, а спазм. Так що досить придурюватись - не хворійте. І дійсно, тільки він пом'яв, я навіть почув, як у животі все запрацювало. І хворобу як рукою зняло. Пізніше взнав, що нирки, буває, хворіють від того, що тіло чогось боїться, і від того спазм буває.

   “Ти краще, Михайле, скажи мені, як мені бути. Ось звернувся я до Близнюка. У Інтернеті пишуть, що в нього все погано. Я його питаю, а чи правда то так.”
   А він каже: “Брешуть і у мене все добре, водичку лікувальну п'ю, здоров'ячко поправляю.”
   “А як це Вам вдається?”
   “Та в мене гарні юристи.”
   “Ой,- кажу,- а в мене проблема, якраз юридична допомога потрібна. Може дасте своїх юристів?”
   “Ні,- каже,- вони дорогі.”
   “Добре, тоді може дасте грошей на юристів?”
   А він мені: “А що мені з того?”
   І оце я думаю, а що мені з того?

   “Так, Михайле, що мені порадиш? Може в тебе юрист є? Ось військові мені пропонують укласти договір позички, а мені він не подобається.”
   “Правильно він Вам не подобається. То у злочинців такий спосіб захоплення чужого майна. Як укладете договір, так вони будуть законно у вас перебувати, а у суді будуть три роки вас туди сюди посилати. Поки, або Ви не помрете, або ваша фірма.”
   “О, дякую тобі, Михайло, за роз'яснення. За те я дам тобі рекламу на твої послуги.”
   Що я оце тут і роблю.
   Думав не йти до нового губернатора поки він входить у справи. Коли це бачу біля нього Сливка розігрує операцію “Діти лейтенанта Шмідта”. Зібрав якихось буйних з області і грає картинку, мовляв, гляньте, який у нас народ навіжений. Це Вам навіть присутній психіатр підтвердить. До вечора навіть декого у кабінет завели. 
   Отож почекавши один день, поки новий губернатор освоїться, вирішив не баритися, а звернутися до нього, щоб народна кров припинила литися. Телефоную знайомому чиновнику. Диктую листа.
   Питаю: “Що порадиш?”
   “Та,- каже.- краще приходь з тим листом через два тижні. Поки губернатор свою команду набере, поки її у Києві затвердять. Ніяких реальних справ він зробити не зможе.”
   “Та ні,- кажу.- я краще зараз подам листа, а потім через два тижні ще.”
   
   Можна було би прислухатися до “розумної” поради, посидіти та ще трохи почекати поки більше крові проллється. Бо є думка, що для організму інколи корисно кров пустити. Але сучасні медики кажуть, що то середньовічні забобони - кров пускати. І таки подався я знову до обласного начальства.

   Прийшов до губернатора. Все та сама секретарка склянки протирає. Військовий з автоматом сидить шию чухає.
   Питаю: “А чи можу я з новим губернатором зустрітися? Минулий мені сказав прийти на цьому тижні, ось я і прийшов.”
   “Ні,- каже.- не можна. Він приймає поважних осіб, а ви не поважна особа. Здавайте свого листа до канцелярії.”
   “Так я вже здавав. Може Ви всеж-таки хоч слово йому про мене скажете.”
   “Ні, - каже.- не порядок, не скажу.”

   Пішов я тоді до людини, якій одній тільки новий губернатор довіряє.
   “Оце сказали мені, що тільки Вам губернатор довіряє. А чи можна Вами листа губернатору передати?”
   “Ні, - каже.- не можна.”
   “Ну Ви тоді хоч прочитайте мого листа, тут коротенько, три абзаци.”
   Показав їй свого листа, каже: “Добре, залишайте.”
   “Але я ж ще його зареєструю.”
   “Так-так.”
   Пішов реєструвати. Добрі люди мені підказали, що для того, щоб лист розглянули швидше, треба зробити його як публічне звернення. От я і зробив його як публічне звернення. В канцелярії мені сказали, що публічні звернення приймаються тільки від громадян, а від організацій таке не передбачено. А у Вас лист на бланку підприємства.
   “Ви знаєте, - кажу.- я і є громадянин, бо хоч підприємство і моє, але я на ньому не робітник і зарплатню не отримую. В мене тільки дивіденди і нікого в тому підприємстві, окрім мене і жінки не має.  Так що приймайте як від громадянина.”
   “Тоді йдіть на перший поверх, там приймуть.”

   На першому поверсі сидять донецькі. Сказали, що люди погано розуміють, що таке публічний запит. На Вашого листа буде відповідь, що треба звертатися тільки про ту інформацію, яка вже є, а тієї інформації, якої ще немає, Вам не скажуть. А якщо вона секретна, так і взагалі говорити буде нічого. Оце поговорили, з'ясували, що у приймах воно хоч і непогано, але у своєму будинку краще, бо тут грошей немає і фікус не росте. Я погодився. Кажу: “Дійсно, мені у приймах не живеться, хочеться до своєї хати А хату російські терористи попсували, а потім беззаконники окупували. Всеж-таки з офіційною медициною щось не так, як і з офіційними органами. Якісь вони середньовічні.

   Переглянув я свої попередні описи походів до начальства і зрозумів, що вся моя попередня писанина ллє воду на млин електронного уряду. Того самого уряду, який зараз активно впроваджують. До кінця року обіцяють прибрати з адміністративних офісів 25% всіх їх робітників за непотрібності. І Ви не повірите, мені їх трохи жаль стало. Великий будинок набитий вгодованими, доглянутими, гарно одягнутими людьми спорожніє і всі ці секретарі і секретарки стануть безробітні. І я подумав, що так, звичайно, вони дуже неприємні, а чи будуть гарнішими ті, хто зараз робить той самий електронний уряд? Невідомо. Я то зараз хоч і непрямо, але якось з людьми поговорив, і якби то дуже припекло, то всі би питання порішав. А потім з ким розмовляти, з комп'ютером?

   Ви звичайно можете сказати: не роби з себе дурня, якщо тобі щось треба, візьми і зроби і не люби нам мізки. І будете праві. Як робляться діти я знаю, їх у мене четверо. Як робляться гроші і справи я теж знаю, бо я офіційний мільйонер, а не громадська скарга. Але так не хочеться відтворювати оту дурну послідовність, час якої вже минув. А може всеж-таки плюнути та оживити дохлу конячку?

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 17 Червень 2015, 09:37:14

Жебрівський - Тралялинський

   Коли пан Сливка вирішив довести новому начальникові свою крайню необхідність, нічого нового він не вигадав, як привести до кабінету губернатора борців за проукраїнських чиновників. На його думку, громадськість повинна розуміти, що є проукраїнські, а є не проукраїнські чиновники. А так, як він себе відносив до проукраїнських, то безумовно і всі повинні розуміти, що вибору немає - тільки проукраїнський Сливка!

   Пан Жебрівський Сливкиних рознахунків якось не зрозумів і публічно проявив повну необізнаність. Каже: “Я щось не розумію, що це за термін такий - проукраїнські чиновники? Як Ви їх визначаєте? Це оті, що у вишиванках ходять, Слава Україні кричать і укроп у великій кількості вживають, салом не гребують та від горілки з перцем не відмовляються? Так я Вам скажу, що то і всякий кацап так себе поводити буде, якщо йому грошей дати. Давайте я Вам розкажу старий анекдот про колгоспи та євреїв. Приходить до Єврейської області з Москви телеграма: терміново утворити колгоспи. Дуже швидко назад їде відповідь: колгоспи утворені, висилайте колгоспників”.

   Зажурився Сливка - треба шукати нову вишиванку.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 17 Червень 2015, 10:03:50

Промосковські чиновники

   Як я не кричи — Україна, все ж від руського прізвища Подушкін не дітися. Тому підозра - “а чи не кацап бува?” - завжди залишається. Так і у Донецького хитрого Захарченко, як він не демонструй Москві, що він прагне у її обійми, а прізвище його будь-якого переконаного москаля насторожить. То він відчуваючи, що скоро москалі з ним вчинять як і з його попередниками, став на публіці пересуватися з милицями. Є підозра що він так присипає пильність, мовляв, нікуди тікати я не збираюся, а якщо побіжу, то швидко доженете. Така військова тактика. Як у моєї бабки Марії Юхимівни, що розповіла мені мовляв, зовсім ми не Подушкіни, бо раніше ми були Подушко. А потім наші прадіди розсварилися і, щоб одне від одного відрізнятися, наш поміняв прізвище з Подушко на Подушкін. Гарна історія для Захарченко, скоро йому треба буде міняти прізвище на Захар.

Але і тоді український присмак залишиться.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 17 Червень 2015, 20:46:20

   Шоу двох акторів

   Оприлюднив я думку, що Сливка перед обладміністрацією шоу влаштовував, щоб його Жебрівський на місці як проукраїнського чиновника залишив, а мені сьогодні досвідчені люди говорять, що можливо я помилився. Кажуть більше схоже на то, що це Сливка місцевим сигнал на сходах давав. Не хвилюйтеся все як і раніше. Виж бачите я на місці зі своїм цирком. Жебрівський приїхав до нас без команди, уже сфотографувався самі знаєте з ким, так що початок всьому зачаток, то всьо буде як по нотах. Я з вами як і раніше з усіма попередніми губернаторами. Вже пообіцяв, що не буде колгоспників завозити.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Василий Иванович від 18 Червень 2015, 02:05:17

Пан Подушкин, кругом все плохо. Вы красиво обозначили проблему. Читать Вас легко и приятно. Однозначно у Вас присутствует талант фельетониста. И таки да, я это подтверждаю, черт меня побери. Возникает сам собой закономерный вопрос -- а что делать? Лекарство есть?

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 18 Червень 2015, 09:20:27

Мені наприклад сподобалась отака пігулка
http://censor.net.ua/resonance/340362/komandir_oborony_donetskogo_aeroporta_geroyi_ukrainy_redut_ya_ne_kiborg_mne_toje_bylo_strashno

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 18 Червень 2015, 18:28:01

Нові герої

   Заходився я згадувати героїв Краматорська, бо начальникам на них якось начхати. Думаю, допомогли вони Україні, то може і мені допоможуть. Та і негоже забувати людей, що твоє майно та життя врятували. Одного згадав, іншого і став виходити на того пілота, що врятував мою хату і все місто Краматорськ. Ну про нього казати поки не можна, але несподівано я взнав, через що пан Путін Надію Савченко за гратами мордує і по всякому те у телевізорі показує. Бо, за словами її мами, вона причетна до першого ляпаса по путінській пиці у Краматорську.

   Є балувані діти, які весь час хочуть уваги. Ну, як Ви знаєте, діти вони є діти, кожен по своєму цицьку просе. Одні матері з дітьми колихаються, інші, навпаки, тільки по ділу - погодувала за розкладом і все. З того є різні характери та вдачі. Так як у мене діти від різних жінок, то я Вам скажу: і той, і той варіант має свої переваги та недоліки. Так про що це я?

   Захотілося Обамі стати володарем всесвіту, а не тільки двічі Президентом США. Подивився він американське кіно про зброяра, який торгував зброєю по всьому світу. Чи то приревнував кіношників за великі касові збори, чи ще що, але вирішив він показати світові, що бореться зі злом і, незважаючи на світову домовленість за кордоном чужих громадян не хапати, схопив та кинув за грати Бута — Путінського торговця зброєю, який мешкав у Саудівській Аравії. Путін по всякому став вмовляти Обаму, щоб той не порушував світової конвенції як у “дітей лейтенанта Шмідта”. Мовляв всі торгують як можуть. Чого одним можна, а іншим ні? Припини. Обама на те ніяк не реагував. Тоді Путін, як мала дитина, заходився мститися та звертати увагу всього світу на те, що його образили і не реагують.

   Перше, що він зробив, то захопив частку України, яка і так була наповнена його наймитами і переконаними служаками Путина. Також заходився робити боляче українцям та росіянам, показуючи всьому світові, що він теж володарювати, як Обама, може. Обама посміявся і каже: “Дурниці все це, “Помилка Путіна”. Я то знаю, що воно і так під твоїм контролем”. Тут Українцям стало боляче і вони стали відбиватися та у Обами зброї просити. А Обама до свого президентства бував у наших краях і бачив, що у нас тієї зброї на півсвіту вистачить. Каже: “Ні, не дамо ми зброї. Це все не війна, а путінська істерика. Він втомиться і засне.”

   Коли Путін грався у зелених чоловічків, все йшло як іграшка, поки в Краматорську Ялишев не дав у пику прибічникам руського світу і не припинив гру у здавання військових частин України за папірці і обіцянки. А тут ще Надіни вертолітники себе проявили, стали над містом якісь провокаційні листівки розкидати та місто рятувати. Путін тоді порахував, що це наймити Обами, бо розвідка донесла, що у аеропорту повно не тільки американського печива, а і гори американської їжі. От тоді Путін розлютився не на жарт і велів захопити невинну українку Надю, бо страждання чоловіка за ґратами, на його думку, на Обаму ніякого впливу не здійснять.

   Тільки прорахувався Путін. Страждання білої українки для Обами не цікаве. От якби Путін схопив, скажімо його єдиновірця Ахметова або Кадирова, то Обама, можливо, би тоді щось і подумав. Може би навіть Україні зброю нову дав або Бута відпустив. А так все це для Обами тільки дитяча істерика, бо його мабуть мамка у дитинстві привчила на істерику не реагувати. Інакше як би він став президентом. Не Саудівська ж Аравія його профінансувала.

   Пане Путін, зрозуміло, що Обама Вам печива не дає і через те Вас дратує. Але прошу Вас, припиніть мордувати наших і ваших жінок. На них вже дивитись боляче, так Ви їх заганяли. Воно, канєшно, Ваші унікальні стосунки з Дмитром Медвєдєвим дозволяють Вам і без жінок обходитися, але Ви ж повинні розуміти, що тільки жінки можуть нам дітей народжувати. Віддайте мамі Надію Савченко, візьміть нашого Ахметова. Янукович у Вас вже є. До речі, попросіть у нього оті три мільярди, що Ви нам через нього, буцім-то, передавали. Він нам їх не доніс...

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 19 Червень 2015, 12:28:14

   Пускають не пускають

   Якщо про себе сказати у житті я з малечку мріяв про яхту, тепле море, зелені пальми і далекі мандри у теплі краї. Ще мріяв про польоти на літакові та далекий космос але спробував на параплані сподобалось більше, летиш собі в небі і така краса і воля навколо. Тут мені зробили комплімент кажуть у мене талант на фейлетони. Дякую вам за визнання, але то побічний продукт. Виник він після того як дядько з автоматом, гнилими зубами та перегаром з рота не пустив мене до власної хати. Але, якщо бути зовсім точним, він не те що не пустив, а сказав “Хочеш додому, лізь під хвіртку у тузикову дірку”. І зробив то він так навмисне, з точним розрахунком, у його начальників зуби гарні, а в нього ні, от він бачить, що у мене зуби титанові то і хоче нацькувати на власного начальника. Знає, що я тих начальників гризти вмію і під хвіртку у тузикову дірку додому не полізу. Каже я служу, служи і ти, бо бачиш яке в нас начальство, про нас не піклується тільки про себе. Не сиди дарма, допомагай нам, бо вбивають нас нізащо ні про що.

   Та і жінка моя теж каже, оце віддала я через твою патріотичність власну хату військовим і тепер сиджу як на розірваній вулиці, ніякого життя, давай не сиди без діла, пиши книжку, тиж обіцяв. Що я дарма до Скударя зі ступою за п'ятьма копійками жебраком ходила? Цеж на твою книжку було. Бери  пиши, дітей треба вчити і їсти їм давати. Я жінок люблю і діти мені не чужі та і дядько з автоматом не так щоб вже чужий зовсім, треба допомогти.

   Оце у інтернеті одна квіточка отаке написала
Проезжая мимо Славянвска, найдите пару минут на пацанов, что полегли за вашу никчёмную жизнь.
Не зажмите гривен на цветы, или хоть сигарету положите у надгробия...
Мои друзья там собираются памятник нормальный поставить ребятам. И проект даже есть. Нужно говорят всего две машины бетона. Кто в состоянии привлечься - пишите.
Они ж не зря погибли, верно? Не забыли?.. 
На що я йому чи їй відповідаю Якби наше життя було нікчемним то не лягали би. Не плюйте на могили і на вашу не плюнуть. Він мені “Зроблю вигляд, що цього не читав”. Я йому Сподіваюсь вони і за мене полягли, а я вам скажу ніякий я не нікчема. І багато інших знаю теж не нікчемних. Так що ціна заплачена не дарма. Може і Ви то зрозумієте. Коли ще раз свій допис перечитаєте. Він мені. Якщо вважаєш себе не нікчемою, то чому не служиш? Та кажу ось трохи почитайте. Він мені "Бла-бла-бла..." Годі вже Всього вам і так далі за текстом.

   От скажу я вам так, війна то не іграшка, а серйозне діло. Аби як людей вбивати і на бойню від дітей тікати то нерозумно, ми ж то воюємо не з людьми, а зі злом яке через них та нас діє. Спочатку треба знати з ким, за що і як воювати. Що після війни повинно з'явитися і що в результаті війни повинно зникнути. До якої межі війні бути, а після якої мир потрібен. І пам'ятник цеж не дві машини бетону, а щось більше, що повинно працювати і працювати, ще багато років за ту людину, що життя своє дочасно поклала. Треба ж щоб там не бетон був, а щось те, що не дасть очам мимо пройти, захопить увагу, нагадає про щось, і людина не просто далі мимо побіжить, а вже буде знати куди їй слід йти. Комусь щоб це місто оминути, а комусь навпаки щоб до нього прийти.

   І ще що можу повідомити. Може то Жебрівський так вплинув зі своїм закликом до закону та порядку, але мені вчора Сливка перший з начальників нарешті відповів на мого листа. Саме цікаве не те що він у листі написав, там як завжди звичайна бюрократична багатозначна відписка. Головне, що я вперше отримав з офіційної інстанції офіційний електронний лист на мій запит. Тепер мені не треба на пошту йти і з поштарками воювати. І вони мені не будуть розповідати який у них поганий начальник. Добре було би щоб ще й секретаркою не зустрічатись.

   Зрадівши першій офіційній електронній відповіді звернувся тут же я до дільничного. Як там справа з моєю заявою, та каже всьо, ми на неї вже відповіли. Лежить у канцелярії можете прийти забрати і йти до суду. О думаю так може і СБУ там якусь відповідь вже зробило. Телефоную слідчим, один зник з телефону і не відповідає, а другий говорить, що ніякої відповіді вони не можуть давати. Ми каже тільки опрацьовуємо матеріали і передаємо їх угору, а там вже вирішують реагувати чи ні. Тоді я вже вирішив зовсім поцікавитися у того хто хотів речові докази злочину Гіркіна з мого двору прибрати. Як там справи. Та каже ваші літаки нам вже не потрібні раз їх до музею можуть відправити. Для музею вони і так підійдуть. Поговорили про те про се. Питаю, а за що зняли Наливайченка. Не знаю за що, але знаю що тепер у його кума Яроша будуть проблеми, ось бачите як на “Торнадо” насіли. А я оце тепер зрозумів у чому сила візитки Яроша була. Цеж її у нас під Слов'янськом вперше знайшли. Звернувся ще й до Товариства сприяння оборони України, що там з нашим листом за літаками. Та кажуть ви попали у саму хвилю, ваш лист привів до того, що тепер всі літаки по Україні готують до передачі. Цікаво, а чого вони до сіх пір не сприяли обороні України, коли війна вже рік йде?

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 22 Червень 2015, 12:01:55

(http://)
   Пастка вольфсангеля

   З чого у місті Краматорськ почалася зрада... Громадяни були незадоволенні хижою та нерозумною владою не безпідставно як на заході, так і на сході, то і начепили на себе стрічки війни. А російські та магометанські диверсанти, цим скориставшись, теж причепили такі самі стрічки та заходилися суверенітет, владу та збройні сили України руйнувати. Одні у гніві, бо хочуть зберегти, а інші, бо хочуть зжерти.

   Мало громадян, знаходячись у гніві, ясно усвідомлювало, що їх гнівом користуються загарбники, але начальство те мусило знати і свідомо загарбникам перешкоджати. Але ні. Останнім сигналом до зради Краматорська став вихід міського голови Костюкова на 9 травня 2014 року з символом, який використовували загарбники. От, на мою думку, це була не помилка - це був злочин. Це була зрада. Після цієї зради люди в місті втратили розуміння, як вони мусять чинити з іноземними бандитами - протистояти їм чи переходити на їхній бік.

   Правда, на мою думку, про Костюковську зраду знайшлися заперечення. Кажуть, Костюков, коли приїхала в місто Альфа, сприймав їх не як українських вояків, а як приїзд цирку на виїзді, щодо зустрічі якого у нього вже був відомий йому сценарій. Він розраховував, що голова цирку, як і в минулому, приїде до нього, як до господаря міста, та почне укладати договір. А голова цирку чомусь розташувався у Аеропорту Краматорськ, у якого був свій господар. З того і виникла образа і непорозуміння.

   Коли мене захопили у полон як представника цирку з розрахунком на переговори, я був певен, що то сталося з відома міського голови. І, як свідчать обставини, він ще 10 днів ходив до виконкому зі своїм заступником Борсуком. Коли місто захопили загарбники, що мусить робити міська влада? Вона мусить захищати країну і ні в якому разі не сприяти окупантам. Що зробив наш секретар ради? Він сидів при окупантах у кабінеті і скаржився, що повсталі городяни насмітили у виконкомівській їдальні, а ось прибулі російські вояки навели порядок. Борсук вправний чиновник, але його вчинок схожий на зраду і підбурювання до співробітництва з окупантами. Це якщо не враховувати версію приїзду циркової трупи.

   Може хто книжок не читав, то зараз прочитайте. Батько всіх євреїв коли помирав, то кожному сину і його коліну дав символ. Веніаміну він дав символ вовка і сказав, що хижий вовк з ранку буде їсти здобич і з вечора буде ділити здобич. Вольфсангель - це символ нападу та пастки на коліно Веніамінове, символ пастки для євреїв. Коли євреї поміж собою розбираються, то це їхня родинна справа. А ось коли українці у їхню родинну справу лізуть, то це те саме, як москалі в Україні починають розповідати як їм між собою спілкуватися. Азовські вояки - вони звитяжні і пошана їхнім перемогам, але символ їх - це провокування інших євреїв світу до нападу на українців як таких, що нападають на їх одноплемінників. Свідомо це чи ні, але символ батальйону Азов це є фактор, який не сприяє перемозі українців. Може досить нам двоголових хижих сусідів, щоб ще і з жидобандерівцями воювати?

   Як стало відомо з Інтернету, при звільненні Маріуполя Азовці зайшли у місто спочатку у помаранчево-чорних стрічках. Тобто Азов вчинив те саме, що і москалі вчинили з українцями. Вони використали, як комахи, оманливий камуфляж. Військова хитрість допустима проти загарбників та окупантів, але неприпустима проти власного народу, бо провокування до злочину - це злочин. Наша війна - це війна за правду, проти брехні і ми боремося не тільки проти зовнішнього зла, а більше проти внутрішнього, яке роз'їдає і ослаблює Україну. Російське КДБ знищило мільйони Українців. Воно брехало і підступно вбивало нас, провокуючи один на одного. СБУ, як нащадок КДБ, і досі грається у таємниці і підлі прийоми, даючи змогу злочинцям вештатися поміж нас, одягаючи то одну, то іншу личину. Це є зло і його треба викорінити, якщо ми прагнемо, щоб Україна досягла миру та перемоги.

   Не впадайте в оману символів, не втрачайте розуму та здорового глузду, бо хижаки, шахраї і злочинці через них знайдуть ключик до Вас і заведуть Вас і Ваших дітей у пастку.

Ілюстрація:
публічне фото Костюкова на пам'ять на 9 травня 2014 року з групою товаришів, серед яких один з товаришів без воєнної стрічки дивиться здивовано на дурний вчинок начальника.
Публічне свідчення, що міський голова працював ще 10 днів у захопленому місті.
Публічне свідчення, що секретар ради Борсук працював у будинку, захопленому загарбниками.
Вольфсангель на шевронах Азову.
Цитата з тексту Біблії про Веніаміна у Вікіпедії.
Стаття про подвиги Азову у Маріуполі, де розповідається як їх командири з георгіївськими стрічками по місту ходили.

А в цей час:
Жебрівський публічно хоче для нас закону та порядку, сильнішого ніж для Киян, ходить у Ахметівському капелюху, і не виконує закон про публічний запит, який гарантує нам можливість отримати відповідь за 5 робочих днів.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 26 Червень 2015, 16:02:18

   Начальник по корупції

   Пройшовся я по Краматорських та Донецьких начальниках, прийшов час і Київських відвідати. Призначили мені прийом з заступником міністра оборони Гусєвим Юрієм Веніаміновичем. Інтернет свідчить, що цей шановний добродій - начальник у військових, що забезпечує їх всякими потрібними речами. Але мене більше зацікавило те, що у нього спільне благодійне товариство з кумом дружини Порошенко Юрієм Стецем. Дай, думаю, поспілкуюсь та може на міністра інформаційної політики вийду та про наших героїв поради спитаю.

   При зустрічі з Веніаміновичем пригадалася мені ситуація  Зранку вони попросилися  пустити їх у будинок, бо спати ніде та від дощу не сховаєшся. А ввечері, коли обжилися, то стали майно ділити і господаря на вулицю викинули. А щоб це якось обставити культурно, папірцем про оренду за 1 гривню прикрилися. І наче пограбували, а наче і сам дозвіл дав - поділились. Так сталося і на цей раз. Веніамінович при всьому народові після трьох разів попередження, що договір за 1 гривню, то є фіктивна угода, особливо якщо він укладений під впливом автомату, безвихідного становища та безальтернативного наполягання представника збройних сил, все ж і далі продовжив наполягати на угоді оренди за 1 гривню. Може він щось більше мене про закони знає. Подивимось. Пишуть, що колись за насилля ціле коліно було майже винищено, та чи хто це читає.

   Правда, на цей раз мені пообіцяли, що дадуть правильну довідку від органу влади про форс-мажор, за якою я не буду винен ДТЕК за електроенергію на 688 тисяч. Також пообіцяли, що дадуть правову допомогу аби порушити справу проти терориста Гіркіна та Російської Федерації за ту шкоду, яку він мені зробив на три мільйони гривень 25 квітня 2014 року. І ще дечого пообіцяли. Подивимось, що напишуть. А нижче на фото - це те, що написано на вході до будинку офіцерів.

         Приймали нас у будинку офіцерів, це навпроти Маріїнського парку. Будинок прикрашений головами червоноармійців, яким з будьонівок зірки познімали. Пишуть, що будьонівки без зірок - це пам'ять про російські  царські плани завоювати Європу. Російський цар нашив тих будьонівок, щоб по Європі пройтись, а вони, бач, більше по Росії прокотились. От не рий другому яму, сам в неї не попадеш. Правда, кажуть, то вигадка. Це, мовляв, Троцький хотів зробити світову революцію і замовив у Васнєцова ескіз.
Всередині, коли ми прийшли на зустріч, заходився я вивчати стенди з таємною вечерію та правилами звернення громадян. Побачили то клерки та швиденько потягнули нас подалі від тих стендів. Але я дещо встиг побачити: звертатися громадяни можуть тільки з питань про події, яким не більше місяця. Добре, що я не став сидіти і чекати з моря погоди, а одразу після того, як мене нагнали від власної домівки, заходився шукати правди.

   Поки чекали прийому до заступника міністра, всадили нас сімох у кімнату за круглий стіл. Розпочали вчити, як з начальником спілкуватися. Пояснили, що кажіть коротше і тільки про те, що хочете отримати. Про попередню свою історію не кажіть, дарма начальника не турбуйте. Поки нам розповідали як ми мусимо себе вести, прибігли якісь менші начальники і забрали частку відвідувачів, щоб порішати їх питання до зустрічі. Порішали.

   Поки сиділи, прийшла якась панянка. Я в офіційному місці стараюсь українською, а вона все російською. Поговорили.
Питаю: “Хто така?”
А вона мені: “Я - відповідальна за корупцію.”
Перепитую: “Як це Ви — начальник за корупцію? Ви що, її очолюєте?”
“Та ні, - каже,- я за нею наглядаю і з нею борюся. Ось було недавно прийшла до одного начальника, а він мене викинув за двері. Я йому і побажала, щоб його за двері через два дні викинули. Приходжу через два дні у ту саму контору, а того начальника виводять під рученьки за хабар. Понабирали недолугих начальників тут, як і по всій Україні.”
“Так отож то і воно, що начальники як по всій Україні. А самі то Ви звідки? - питаю.
Відповідає: “На Київській окружній мешкаю.” А потім і додає: “Якось їду з водієм по окружній, він показує на жінку, що машину на дорозі зупиняє і говорить, що то повія. Я у нього питаю, а звідки ж він те взяв. Відповів, що знає. А я: ти що, з нею спав? Та ні, каже, але знаю.”
Коли це перервав нас якийсь молодий чоловік, йому ця жіночка  якісь папірці приготувала, вже порішані. Так він в неї ще й файлик попросив.

   Начальник приймав нас у величезному кабінеті, довгий стіл на всю кімнату. За столом сидять всякі військові начальники. По під стіною - секретарка з кореспондентом. Сам начальник - за столом головує. В Інтернеті на фото він невдало вийшов, а у житті він краще виглядає. Заходився я йому розповідати. Розповів,  як військові до мене у хату попросилися, як мої ліжка та їжу попросили, як весь час скиглили, що, мовляв, не можуть воювати проти злочинців, бо тільки якщо будуть заручники, то тільки тоді вони зможуть діяти. Розказав, як підло вони втекли вночі і кинули мене з сім'єю напризволяще. Як мене у полон взяли за те, що їх до дому прийняв та не вигнав. Як чекав у полоні, що вони мене визволять, бо обіцяли, та марно. Як братів терористи вбили і через той дурний вчинок до Донецька втекли. Як звільнили мене без військових. Як знову військові до мого дому попросилися і житло в оренду взяли. Як дядько з автоматом мене з дому прогнав як блохастого цуцика, бо так начальник сказав. Поки розповідав, покликали начальника до адміністрації президента. Так він сказав. Поки він ходив 5 хвилин, Віра налила мені їхньої газованої водички і я перейшов до питань. Пообіцяли дати відповідь протягом двох тижнів. Що цікаво, жодна камуфльована особа не перебила і не стала свого розуму проявляти. Тільки Віра весь час у бок тицяла, мовляв, дуже ж ти хвилюєшся, тихше, тихше.

   Наприкінці начальник дає мені свій номер телефону.
“Та Ви знаєте, - кажу,-  краще було б, якби Ви мене познайомили з міністром Юрієм Стецем, він за інформаційну політику відповідає.”
Каже: “Так, ми з ним знайомі, але я Вас з ним не познайомлю.”
Доведеться з ним самому знайомитись.

   Що цікаво у фойє будинку офіцерів стоїть фотовиставка з військовими героями. І от не побачив я на тій виставці героїв, яких я знаю та про яких чув. Не побачив я там і антигероїв, які з зеленим прапором на Черевковці у нас сиділи та “Аллах Акбар” кричали і на наших людей нападали. Але навпроти будинку офіцерів побачив дивину дивну. Мусульманам Коран кажуть забороняє робити зображення, а тут цілий чеченський та дагестанський імам Шаміль на стіні як живий. Пишуть, що він тут сусідом колись був. Також пишуть, що російський цар після того як його полонив поцілував його та подарував йому шаблюку. Може то хтось хоче, щоб наші військові повз Шаміля ходили та російських царських поцілунків чекали. А може просто так збіглося.

Посилання:
Як з Шаміля монаха робили. http://xfilespress.com/shamil-imam.aspx
А це вже Путін кримчан цілує

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10203082384980503&set=pcb.10203082388580593&type=1&theater

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 28 Червень 2015, 13:53:16

Піклування про терористів

   Сходив я оце з донькою Артою до будинку офіцерів на день Конституції, щоб сфотографувати скульптуру Шаміля і ще деякі деталі. Зайшов до Маріїнського парку, погуляв і згадав свою домівку. Схожий парк біля власного дому такий же, як і в моєму житлі, видно далекий обрій і вид на вертолітний майданчик. Зустрів таку саму конячку як і в мене була і місце для шашличків, і дитячі гойдалки. І в мене виникло запитання: а чого це я втратив свій сад, своє житло і те, що мав, і чого це ті, хто повинен був мене захищати, тільки роблять вигляд, що захищають?

   От цікаво. На мене напав російський терорист і зруйнував мою хату. А наша соціальна і правова держава в особі міністра оборони замість того, щоб захистити мене і мої права, говорить мені: “Дайте нам безоплатно все, ми будемо у війну гратися. А щоб терористові зручніше було, дайте нам ваше майно за 1 гривню. Бо як ми його зловимо, то йому платити нічим буде, а гривню з нього ми завжди злупимо і буде в нас Перемога! Ви ж хочете, щоб ми Перемогли? Ви повинні цього хотіти! А якщо програємо, борг наш буде не більше гривні.”
   Вони для чого війну роблять? Аби одне одного вбивати чи для захисту громадян та через вірність службовим обов'язкам? На власних дверях начепили статті з конституції, а самі їх мабуть навіть не читали.

   Я, наприклад, людина мирна і вбивати нікого не маю бажання. Звичайно, якщо не змусять. І мені війна заради війни не має ніякого сенсу. Я до Жириновського в утилізатори російських виродків не наймався. І якщо вже так станеться, то мені за то медальки і статуси інваліда або якісь пільги не цікаві. Мені поверніть моє мирне надбання і відшкодуйте завдані збитки і ваша російська духовитість мене не стосується. Та і російські виродки, якщо заздрять та хочуть мого саду та дому, хай платять вірну ціну.   Є багато вільних планет на світі, я ні за що не чіпляюсь. Зараз світ відкритий, маєш кошти, то як вільна людина у будь-якій вільній країні влаштуєшся.

   Я так сподіваюсь, що і міліція наша, і прокуратура, і суд, і збройні сили, і сам президент те повинні розуміти і права громадян захищати. Але щось в українській державі не так. Якісь дивні очманілі борці об стіну. В чому суть! Війною я відстоюю конкретні речі. На мене напали громадяни іншої держави і люди, які зрадили мою країну. Вони і країна, яка їх виростила, пригріла, озброїла і направила до моєї хати, скоїли злочин і мусять мені відшкодувати завдану шкоду. Не я, не мої діти, не моя сім'я, не вояки і не міліціонери, а конкретні особи і конкретна держава. Чому ця проста думка не вміщується у голові українських чиновників? Вони не вірять у силу закону та права, бо щодня попирають його? Вони збираються програти війну? Вони взагалі на своїх місцях? Вони турбуються за платоспроможність терористів? Вони працюють на терористів та країну, яка мусить відповідати за вчинені злочини та терор?!

Ілюстрація:
Жиріновський пояснює навіщо потрібна війна у Донбасі http://ukrnovyny.blogspot.com/2015/06/blog-post_814.html
16.04.2014 Я закликав допомагати тільки тим військовим які зберігають відданість службовим зобов'язанням. https://www.kramatorsk.info/talk/index.php?topic=38044.0

Фото Шаміля імама Дагестану і Чечні біля будинку офіцерів

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 01 Липень 2015, 15:44:41

Про форму

   Отримав сьогодні листа від Донецької облдержадміністрації з нахабною відповіддю пані А.М. Кесоян. Пише, що адміністрацію неподобства якогось там громадянина РФ Гіркіна по відношенню до Д.В. Подушкіна не цікавлять, бо форма запиту не така.  Хтось би з цього приводу дуже засмутився та тільки не я. Тепер є законна можливість звертатися навпростець до начальника над Донецькими обласними начальниками.

   У кого з кореспондентів є бажання бути присутніми при моїх відвідинах Адміністрації Президента поки я там буду свої звернення робити і слухати їхні відповіді, то повідомте завчасно. Узгодимо час і місце.

   І з'явилася в мене світла думка. От Європа та Америка та і весь світ заходилися російським чиновникам, винним у війні з Україною, всякі санкції вводити, щоб вони порозумнішали. А чого би не звернутися з таким самим проханням про санкції відносно наших чиновників, які на те саме заслуговують?

   Також запрошую до першої версії відновленого сайту аеропорту Краматорська. http://www.airport.diorit.org Поки російською, але ми працюємо і над українською, і англійською версіями. Чому саме так, зрозумієте пізніше :)

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 02 Липень 2015, 14:54:29

   Звільнення міста

   Останніми днями до мене стали телефонувати люди і запрошувати на річницю звільнення міста Краматорська. Звернулася до мене через фейсбук і панянка Рімма з ЕспресоТВ, дала свій телефон, щоб зв'язатися.
Кажуть: «Ви така людина, яка зацікавлена була у звільненні міста. Вас тоді з полону звільнили. Дайте нам інтерв'ю, ми будимо кіно у п'ятницю знімати і у неділю його покажемо.»
«Та,- кажу,- я зараз у Києві, а Ви у Краматорську. Давайте так, я приїду до Вас, але пообіцяйте, що Ви у кіно дасте і мою історію того, що сталося рік тому.»
«А яка у Вас історія?»

   Ось що я спостерігав того дня. По обіді, коли я сидів у камері міліцейсько-бандитської тюрми, мені дали цілу буханку білого хліба. Кажуть, такий хліб якась городянка щодня пекла для бандюків, які сиділи замість влади у міському виконкомі. Ту буханку я їсти не став, бо ще не з'їв півбуханки з минулого дня. У день звільнення була субота, а захопили мене так само у суботу. Я розмірковував, що  мабуть дарма я допоміг Мафусаілову у суботу, отож у ту суботу вирішив нічого не робити.

   Але навіть у одномісній камері люди можуть змусити тебе клопотатися за речі, від яких ти схочеш утриматися. Десь на тридцятий чи сороковий день, поки я сидів, почалися перебої з водою. І один з тюремників мене по всякому облаяв у час ночі. Справа була у тому, що у камері, щоб увімкнути або вимкнути воду, треба звати наглядача. А щоб Ви розуміли, наглядачу кожен раз, щоб зайти або вийти з коридору, треба зробити купу дій, тож за зміну виходило 700-800 рухів. За добу монотонність дій їх дуже виснажує і вони починають психувати від кожного зайвого руху.

   У місті стали відбуватися перебої з водою, а раковина у моїй камері весь час забивалася. Перед тим, під час обстрілу, коли охорона втекла, ми побили лампочки, роблячи спробу втекти з камер. Всіх побили та перевели у інші камери, а мене не побили, бо я хоч і робив спробу вилізти, але дурної шкоди не чинив і камера залишилась неушкодженою, але без світла.  Це був недолік: не маючи світла і я не міг бачити, стікає вода чи ні.

   Вночі несподівано ввімкнули воду і я став турбуватися, що засну і не почую, як вода поллється з забитої раковини. То я турбуючись про те, що тюрму може залити, став вночі кликати охорону. Ось один з охоронців за те вкрив мене усякими матами і погрозами. Бо, мовляв, я покликав їх через те, що мені вода спати не давала, бо дзюрчала. Але то було не так, бо щоб не чути дзюрчання води, я ставив боком пляшку під воду і її було не чутно.

   У ту суботу з ранку один з охоронців ввімкнув воду у камері і не вимкнув її. Так як була субота, то я вирішив не турбувати нікого і маючи попередній досвід не став звати охорону, щоб вона вимкнула воду. Вода текла півдня і я все чекав коли її вимкнуть.
Коли це зайшла людина у чорному і сказала: «Виходь».
Питаю: «Речі взяти з собою можна?»
«Так,- каже,- бери.»
Забрав я свої речі і хліб. А вода так і залишилась текти.

   У місті майже не було машин і незвично мало було видно людей. На землі валялися смачні абрикоси. Я бородатий та у брудних лахміттях йшов дворами до знайомих. Розпитав по дорозі чоловіка, що робиться у місті. Мені сказали, що одні зранку втекли, а другі ще не зайшли. Місто вільне від влади. І Ви знаєте, це було приємно. Приїхав брат за мною і ми через деякий час на бусику поїхали по вулиці Орджонікідзе. Дивимося, на розі проспекту Миру стоїть танк, а біля нього купа телевізійників, які знімають, як танк влучив у жигульонок. Телепостановка - збройні сили беруть місто Краматорськ. Поїхали далі.

   А взагалі, у цей день я хочу нагадати те, що недавно мені сказали: людина з міліції, яка пропонувала за гроші здати аеродром бандитам, і досі працює у міліції. Вояк Трель з 25 бригади, який не став зраджувати як його колеги і здавати зброю російським бандитам, а показав, як повинен себе вести військовий, і досі служить. Говорить, обіцяні винагороди не отримав, але люди Бабая родичам з погрозами телефонували. Командир підірваного гелікоптеру, який врятував аеропорт, так громадськості і невідомий. Перший офіцер України, який дав збройну відсіч бандитам, Ялишев десь служить теж без всяких нагород. Генерала Крутова якось забули. Асавлюк, який підступно кинув мене у аеропорту на поталу бандитам, намалював для преси карту, де він як герой тікає з аеропорту під ударами з трьох сторін від бандитів, яких не було, і тікає він у пастку, де вбили його людей. Місто від брехні і зради здається так і не звільнили.

   Почула Ріма мою розповідь та і каже. Ви знаєте, не тратьте марно кошти на поїздку до Краматорська, краще залишайтеся у Києві. Я на редакційну політику не впливаю, але мені здається таку історію у ефір не пустять.

Ілюстрація:

Цензор Нет публікує карту за якою Асавлюк тікає з аеропорту Краматорськ до бандитської пастки. На карті намальовані вказівники про напад з трьох боків на Аеропорт від якого буцімто тікає Асавлюк. Ніякого нападу не було. Була звичайна чергова зрада. http://censor.net.ua/resonance/335305/starshiyi_ofitser_iz_alfy_eto_byl_nash_pervyyi_bolshoyi_boyi_nikto_ne_drognul_5_maya_2014go_goda_istoriya

Ялишев і здивовані нападники на Аеродром Краматорська.

Трель з 25 бригади дістає гранату і веде свій підрозділ до Аеропорту поїсти приготованого мною плову. http://nbnews.com.ua/ru/news/118807/    відео вчинку на жаль з якихось міркувань з інтернету вже прибрали. Мабуть не хочуть щоб українські вояки плов їли.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Вавась від 02 Липень 2015, 16:34:55

Цитувати

відео вчинку на жаль з якихось міркувань з інтернету вже прибрали.

Какое видео убрали? С гранатой что ли?

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: henri2002 від 02 Липень 2015, 17:47:00

а того парня, который с помощью гранаты прорвались на аэро с пчелкина, хоть наградили.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 02 Липень 2015, 21:06:20

Цитата: Вавась від 02 Липень 2015, 16:34:55

Цитувати

відео вчинку на жаль з якихось міркувань з інтернету вже прибрали.

Какое видео убрали? С гранатой что ли?

Так я його вже не знайшов. А у моїх ютубівських закладках там стоїть повідомлення, що відео видалене. Якщо у вас залишилась запис повідомте.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 02 Липень 2015, 21:09:33

Цитата: henri2002 від 02 Липень 2015, 17:47:00

а того парня, который с помощью гранаты прорвались на аэро с пчелкина, хоть наградили.

Я з ним зв'язувався. Обіцяли нагородити але так і не нагородили. Служить і зараз. Каже що недавно його сім'ї від Бабаєвських виродків по телефону приходили погрози. Ще недавно без проблем давав згоду щоб його вчинок був згаданий у музеї міста Краматорська.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Вавась від 02 Липень 2015, 23:38:12

Цитата: Подушкін Д.В. від 02 Липень 2015, 21:06:20

Цитата: Вавась від 02 Липень 2015, 16:34:55

Цитувати

відео вчинку на жаль з якихось міркувань з інтернету вже прибрали.

Какое видео убрали? С гранатой что ли?

Так я його вже не знайшов. А у моїх ютубівських закладках там стоїть повідомлення, що відео видалене. Якщо у вас залишилась запис повідомте.

В этой теме посмотрите https://www.kramatorsk.info/talk/index.php?topic=40187.msg1014357#msg1014357

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 04 Липень 2015, 19:17:51

   Про службу

   Чекав-чекав я, коли міліціянти, які схибили, коли мене у заручники взяли, на людей перетворяться і не дочекався. Послав Віру до самого старшого начальника міліціянтів записатися на прийом. Сподобалися мені прийоми у міністрів. Приходиш до них, подивився навколо і все видно, чому і кому вони служать або не служать і до чого все воно поступово суне.

   Недавно прочитав, як обласні начальники змагаються у літературних порівняннях один з одним. Москаль з Жебрівським. Один поважає урінотерапію, а другий собачу естетику. Мовляв він не допустить, щоб хвіст крутив собакою. Мабуть він не бачив, що буває з собаками, коли їм хвоста щемлять. Вереск починається, хоч вуха затуляй.

   Прийшла Віра до приймальні самого головного начальника міліціянтів і зустріли її сплячі собаки. Віра не стала їм робити Жебрівського магічного пенделя, бо не знала як одночасно три пенделя видати. Обмежилася двома. Листа зареєструвала і записалася на прийом. А на додачу ще і фотку трьох відпочиваючих бродячих собак у центрі Києва під міліцією зробила. Ось я вам її і публікую.

   Мій покійний батько мав одинадцять дітей і, як каже моя Віра, не був гуманістом. Він - мій батько, тому нічого про нього поганого говорити не буду, але деякі особливості взаємовідносин його з собаками я розповім. Це може хтось не схвалить, але що поробиш - правда життя. Її нікуди не діти.

   Мій батько любив розводити не тільки дітей, але і голубів. І голубів, здається, навіть більше, аніж дітей. Поруч жила сусідка, яка не схвалювала ні першої, ні другої його схильності, як і багато інших. Вона любила прийти і поговорити про всякі батькові негаразди до сусідської хвіртки, що призводило до мамкиних довгих розмов про нікчемних голубів, які їдять дорогу пшеницю, яку могли б їсти кури. Слухав то батько, слухав і вирішив завести собаку біля сусідської хвіртки, щоб мамка менше з сусідкою теревеніла та і щоб сусідські коти по голубів менше вештались. Пермакультура одним словом.

   Велику собаку тримати ні за що було, то взяв він десь цуцика, помість такси і безпородної дворняги. Гавкуче, мале, але функції виконує. Назвали ми того собаку Туманом. Ось той Туман поки малий був гарне цуценя було, а потім виріс і на цепу сидячі став звіріти. Я був малий і якось його чимось роздратував. Так той собака сильно вкусив мене за ногу, аж шрам залишився. Батько не став робити мені 40 уколів від сказу, а собаку зразу ж відвіз до лісу, вбив та закопав. Та сказав, якщо собака кусає дітей, то це вже вовк, а скаженому вовку - вовча смерть. Після того багато котів, зазіхаючи на голубів, закінчили своє життя за хатою на абрикосі. З цього приводу він часто згадував віршик:
“У попа була собака, він її любив,
як украла шматок м'яса він її убив.
Убив, закопав на могилі написав.
У попа була собака, він її любив,
як украла шматок м'яса, він її убив...
І так далі.”

   Коли мого сина покусала маленька собака, я не став чинити з нею як мій батько. Мабуть став гуманістом, яких Віра інколи не схвалює за їх більшу турботу про собак, а не про людей. Але з часом знайшов, що хтось таки того собаку порішив і мені довелось дати команду прикопати його. Докусалося капосне.

   Люди, які взялися служити, а замість служби кусають людей, знають, що буває з кусючими собаками. Страх, що їх переб'ють, має реальне підґрунтя. Я так думаю. Зараз міліція, яка зрадила країну і вкусила державу, мусить бути звільнена однозначно. Вони ж бо люди і повинні розуміти наслідки нападу. Краще по людські всіх звільнити, засудити за злочинну зраду, а потім вже робити амністію для тих, хто схоче служити далі. А так дурня виходить. Брехлива люстрація-амністія, брехливе цькування один на одного. А всі ж знають і розуміють причину і наслідки. Якось не по людські.

Ілюстрація:

Москаль радить луганчанам пити сечу
Жебрівський говорить про хвіст та собаку http://hvylya.net/news/exclusive/zhebrivskiy-predupredil-krupnyiy-biznes-hvost-sobakoy-krutit-ne-budet.html
Жебрівський про магічний пендель http://akmc.in.ua/index.php/ru/1238-zhebrivskij-poobeshchal-volshebnyj-pendel
Вчорашнє фото Авакова та компанії

Borys Filatov  вангує у фейсбук
Вангую.
...
Следующий говновброс будет про Авакова.
Что он не имеет никакого отношения к реформе милиции. Что закон о полиции принят не благодаря ему, а вопреки. Что толку с этого армяшки никакого, а вот грузины! И пиарится он, паскуда, пока другие реформаторы из команды Президента работают в поте лица.
Я не каркаю. Я просто чую.
Вы же знаете, что за пару лет пока я в этой говносети, я почти никогда не ошибался в прогнозах.

А це мій коментар пану Борису
Дмитро Подушкин Борисе, селфі нових міліціянтів мені подобається. Але пан Аваков за рік і досі палець об палець не вдарив щоб щось зробити з мінтами, які зрадили країну і тримали мене у якості заручника 56 діб. Оце вчорашнє фото біля його приймальні.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 06 Липень 2015, 14:43:34

   Нагорода найшла героїв
   
   Хто говорить правду і чи треба нам її знати?

   Мене тут затюкали у що я мовляв неправильно про день звільнення Краматорська описую. А мені цікаво хто говорить правду?

Пан Гелетей з паном Муженко які переконливо твердять що внаслідок добре організованої військової операції вони звільнили купу міст, а потім не заладилось.

&feature=youtu.be
чи

Чи може правду каже командир Аеродрому та Бутусов і інші? Що пани генерали щось не договорюють або не про все знають?

До речі а що це за грамоту дали пану Пилипенко і Соломці а пана Панкова я знаю. Ато пан Танський  навіть зауважив, що не забули. Нагородили. Рідкісна від пана Танського увага.

От ці начальники, вони би якось спільно зібралися і однієї версії трималися. Гелетей і Муженко мені подобаються виглядають мужньо говорять складно і переконливо. Пилипенко мій сусіда про нього погано говорити не можна. Кривонос правда своєю заявою, що колона Гіркіна пройшла повз, а він телефон насилував, якось звучить не переконливо, але звання народного героя просто змушує вірити, що на момент проходу колони просто статут відмінили. А пани Соломка та Панков мені неприємні навіть після передачі грамот.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Ali від 06 Липень 2015, 14:52:27

А Соломко не Руслан случайно зовут и за что грамота?

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 06 Липень 2015, 15:13:08

Цитата: Ali від 06 Липень 2015, 14:52:27

А Соломко не Руслан случайно зовут и за что грамота?

Грамота за Стяг )

"Ольга Юрасова добавила 5 новых фото.

Краматорский милиционер за верность присяге получил награду от заместителя городского головы

В честь первой годовщины освобождения Краматорска от террористов городской администрацией был отмечен прапорщик милиции Руслан Соломка.

В день захвата краматорского исполкома 12 апреля 2014 года ему удалось спасти от надругательства флаг Украины, который был снят террористами со здания. Флаг удалось сохранить – его вынесли на сцену во время торжественного награждения героя.

Почетную грамоту Руслану Соломке «за добросовестное и достойное выполнение служебного долга с целью защиты Государственного флага Украины, верность присяге и патриотизм и по случаю первой годовщины освобождения Краматорска от незаконных вооруженных формировании» вручал заместитель Краматорского городского головы, руководитель работ по ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций Андрей Панков.

Кроме милиционера, награды удостоился и Виталий Пилипенко, который «держал» оборону краматорского аэродрома."

Грамота за те що не став захищати прапор, а стяг його. За стяг.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Ali від 06 Липень 2015, 15:15:57

Дима, а ты знаешь что этот Соломко работает в том заведении где мы пребывали?

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 06 Липень 2015, 16:01:33

А що таке сарказм Вам відомо? :)

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Танский В. від 07 Липень 2015, 18:47:45

Дима, а насчёт Пилипенко есть возражения? Ты ж, вроде как, сосед его , не? А за гибель нашего "Антона" мы таки взыщем. Возможно, с тебя...)))

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Танский В. від 07 Липень 2015, 19:15:42

Цитата: Подушкін Д.В. від 06 Липень 2015, 14:43:34

   


 Ато пан Танський  навіть зауважив, що не забули. Нагородили. Рідкісна від пана Танського увага.

Пан Танський дуже давно та добре знає як пана Подушкіна, так й пана Пилипенка. На думку пана Танського, полковник Пилипенко є людиною військовою, чесною та відповідальною. Я персонально пишаюся знайомством з ним  - маю на те право. На відміну від....

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 07 Липень 2015, 20:06:22

Цитата: Танский В. від 07 Липень 2015, 18:47:45

Дима, а насчёт Пилипенко есть возражения? Ты ж, вроде как, сосед его , не? А за гибель нашего "Антона" мы таки взыщем. Возможно, с тебя...)))

Нарешті! Пан Танський, як поживають ваші яйця, знову будете ними кидатися ? Я вже й забув про них, а це нагадали. Про якого "Антона" йде мова? Про сусіда погано ніколи говорити не варто. Просто його сусідство на фото бентежить.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: rayo від 07 Липень 2015, 22:12:41

Цитата: Танский В. від 07 Липень 2015, 19:15:42

Цитата: Подушкін Д.В. від 06 Липень 2015, 14:43:34

   


 Ато пан Танський  навіть зауважив, що не забули. Нагородили. Рідкісна від пана Танського увага.

Пан Танський дуже давно та добре знає як пана Подушкіна, так й пана Пилипенка. На думку пана Танського, полковник Пилипенко є людиною військовою, чесною та відповідальною. Я персонально пишаюся знайомством з ним  - маю на те право. На відміну від....

Может полковник Пилипенко и хороший человек, но ему не повезло, что у него завелись такие знакомые...
я не о Подушкине, естественно.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Танский В. від 08 Липень 2015, 07:38:59

Цитата: Подушкін Д.В. від 07 Липень 2015, 20:06:22

Нарешті! Пан Танський, як поживають ваші яйця, знову будете ними кидатися ?

Почуваються добре. Далі нічого дописувати не буду, бо дуже нєпрілічно виходить...)))

Цитата: Подушкін Д.В. від 07 Липень 2015, 20:06:22

Про якого "Антона" йде мова?

Про двокрилого.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 08 Липень 2015, 09:36:32

Цитата: Танский В. від 08 Липень 2015, 07:38:59

Про двокрилого.

Так підключайся. Мені треба підтримка позову проти Гіркіна за його руйнацію. А Донецько-Київський Тімченко я так розумію, боїться москаликів засмутити.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Танский В. від 08 Липень 2015, 20:45:53

Я подключаюсь. Начнём, пожалуй, с незаконного отжатия тобою и силового удержания на твоей территории чужого имущества. Список выложить?

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 08 Липень 2015, 22:51:21

Цитата: Танский В. від 08 Липень 2015, 20:45:53

Я подключаюсь. Начнём, пожалуй, с незаконного отжатия тобою и силового удержания на твоей территории чужого имущества. Список выложить?

Конєчно ! Я хоч буду знати що я там віджав, а то всьо сам не перепишеш. Не томи, натякни хоч о чьом рєчь, я піду перевірю чи на місці.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Танский В. від 08 Липень 2015, 22:55:33

Тоді тримай штанці...)))

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 09 Липень 2015, 12:14:26

   Кішки та собаки

   Вчора 08.07.2015 відвідав громадську приймальню МВС у Києві по Богомольця, 10. Валяються там біля порога сонні чіповані собаки, а бронзовий Жиглов давить хвіст чорній кішці. Просив їх докласти зусиль для справедливості, притягнути до відповідальності зрадливу Краматорську міліцію і встановити на їх будинку пам'ятну дошку про їх злочин, щоб їхні наступники щодня бачили і знали, що зрада тягне за собою наслідки. Не хочеться, щоб міліція чи нова поліція знову зраджувала, переходила на бік бандитів та окупантів.

   Зустрічав мене у приймальні Литвинчук Олександр Іванович, заступник начальника відділу головного слідчого управління. В очі не дивиться, але без пуза, яке на сьогодні є майже у всіх великих начальників. Добре одягнутий, і буцім-то розумний. За 10 хвилин пояснив, що наші матеріали передасть у внутрішню безпеку, але за притягнення до відповідальності міліції відповідає прокуратура. Йдіть до пана Шокіна. Але він, здається, хворіє.

   Литвинчук встановлення пам'ятної дошки про зраду міліціянтів не схвалює, каже, може міліція вже переорієнтувалася, а тому якось недоречно їй нагадувати, що вона зрадлива.

   Побував також у генеральному штабі збройних сил України. Зробив дві фотки. Дві кішки сплелися хвостами і запрошують на самий верх) Друга фотка схожа на козацький суд. Але жіночці з фейсбуку здається, що це відбувається у турок чи татар. А яка Ваша думка?

Ілюстрація:

Фото Жиглова який щимить хвоста кішці
Фото кішок біля Генерального штабу
Фото картини козацького суду

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 10 Липень 2015, 16:07:00

   Про волонтерів

   От на початку нападу я був за волонтерський рух https://www.kramatorsk.info/talk/index.php?topic=38044.0  бо військові України ще не оговталася. А зараз я сумніваюся у його доцільності у тій формі як воно є. Хто такі волонтери? Це добровольці, які добровільно витрачають власний час та кошти на допомогу комусь, не очікують компенсації за свої витрати. Волонтерський рух у світі зазвичай розвинутий там, де молодь починає свою діяльність, щоб отримати навички, а як тільки навички з'явилися, то виконувана робота зразу стає оплатною.

   В нас вже більше року як йде гібридна війна. А ми все ще у стані волонтерів. Я, наприклад, не хочу бути волонтером. Оренда мого аеропорту по мінімуму за державними розцінками коштує 170 тисяч гривен на місяць. От армія потребує моєї допомоги і хоче мати той комплекс за 1 гривню. Але хто мусить заплатити 170 тисяч гривен на місяць? Якщо я здаю цей комплекс як волонтер, то це все піде прахом. А за шкоду хтось мусить заплатити. Я проти, щоб за це платила моя сім'я чи діти, я проти щоб за це платила армія або бюджет і весь народ України. Я за те, щоб армія взяла в аеропорту  частину яка коштує 1 гривню, а все інше щоб вважалося територією АТО і все, що там буде витрачено чи пошкоджено, повинно бути відшкодовано терористами та їх посібниками за звичайною ціною.

   Всі витрати антитерористичної операції повинні бути відшкодовані тими, хто сприяв нападу на мій дім. Всі витрати юридично повинні бути оформлені, як вимушені витрати, пов'язані з вимушеним реагуванням на тероризм та напад. І це серйозно. Вже посібники терористів та окупантів заявляють, що вони стріляли по аеропорту, бо, мовляв, там стояв літак, який вони любили, а я, мовляв, силою армії його утримував. І зі зброєю до моєї хати вони ходили цілувати крила любого їм літака у пориві палкої неконтрольованої любові. І ніякого нападу на Аеропорт і Аеродром не робили. Це все смішно, але тим, хто сміється, слід враховувати, що Слідчий комітет Російської федерації він унікальний (http://sledcom.ru/news/item/945095/?type=news&more_link=1&_=32368). Там особлива логіка. І судити та приймати остаточне рішення будуть сторонні організації, яким буде однакова кожна зі сторін конфлікту. Я не волонтер, я людина, яка змушена реагувати на напад і терор, і витрати, які несу я і моя сім'я, повинні бути відшкодовані винними особами. www.airport.diorit.org

        Військові начальники здається нарешті зрозуміли мої доводи :) Дякую пане Танський)

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 11 Липень 2015, 14:11:19

Тільки-но я опублікував свій текст про волонтерів, як тут же мене запросили у Генеральний штаб на зустріч разом з двома Олександрами - Юстасом та Serg Marсo. Кінець тижня, субота вже настає, а люди служать. Запросили з оголошеною метою: спростувати всякі чутки, пов'язані зі звільненням Краматорська та Слов'янська, і того, як Гіркін тікав до Донецька.

Ось тут звіт http://airport.diorit.org/news/2015/00010711.html

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 16 Липень 2015, 11:16:25

   Китиці і бомбони

   Побував я у Генеральному штабі Збройних сил України, побачив там китиці і стало мені цікаво, що то воно таке і навіщо. Телефоную знайомому геральдику, що формами нагород опікується. Питаю, що воно таке. А він відповідає, що то звичайна прикраса. “Ти,- каже,- чим ото китицями цікавитися, краще  подання про нагородження людей підготуй та подай, ось тобі форма.” Хоча і зацікавила мене його відповідь та про китиці все ж не ясно, дай, думаю, спитаю знайомого московського символіста Бориса Кривуліна. А Борис сказав, що він зараз у Києві з новою книжкою, і запросив мене у гості.

   Прийшов я у гості, а Борис не один. В нього у гостях жінка Оксана Лозітеская - генерал з російського генштабу, де вона якось була відповідальна за бойових повій. О, думаю, який цікавий збіг. Квартирка підібрана і обставлена, як в мене вдома, розташовує до відпочинку. Молода господиня Ірина - по духу Ліліт, інколи такі мені цікаві. Сів я за стіл і вісім годин не вставав, усе з білоруською пані про життя балакав, про природу начальників теревені вели. Запросила мене пані звернути увагу і на її рідну Білорусь. Яся згадала, який взяув.

   Поки спілкувалися, згадав я що значать китиці та бомбони на військових прапорах та у обрядах. Над столом висіла дорога картина з китицями бузку. У житті народів приходить час, коли фараон зв'язує народ у жмуток та кидає той жмуток на тік, щоб палицями вибити з жмутків зерно. Зв'язана відбита полова піде на саман та у вогонь, а  зерно на насіння та до столу. Дещо залишиться як дідух. Фараони були давно, а нічого не змінилося.

   Після зустрічі з міністрами забігали, зашелестіли паперами чиновники, давай шукати, що робити. Після звернення до міністра телефонує нам найменший клерк з міської адміністрації. Питає що мені робити, до мене прийшов лист від міністра, щоб я вирішила проблему безоплатного знаходження військових у вашому домі. Як це можна зробити, щоб було за законом? А сталося ось що. Міністр написав листа губернатору, губернатор, передав його заступнику, заступник Краматорському меру, мер своєму заступнику, той голові ЖКГ, а від того до останнього клерка. Тепер виходить, що клерк піде до прибиральниці у дворі і стане її питати, як в цій ситуації раду дати. То навіщо нам вся ця довга карусіль?

   Не сидячі дарма, звернулися ми за порадою та по протекції “Сили народу” до львівських юристів Маркіяна Мальського. Вислухали нас відомі адвокати та відповідають: “Давайте так, ми дамо вам пораду, як стягнути борг з Росії, але знаєте, навряд чи з того щось буде. Але якщо ви дуже хочете, то ми вам все рівно дамо пораду. Тільки коштувати наша порада буде 2 тисячі євро. А якщо вам схочеться ще спробувати і з українського уряду грошенят зняти, то давайте 2 тисячі 500 євро і тут ми ще швидше допоможемо.” Отакої. Ось тобі розігнався на 1 гривню. І ладно би гарантія якась була, так ні, говорять, що це без гарантії результату.

   Я оце думаю, а чого б панові Муженко не призвати адвоката на службу, щоб я за 1 гривню міг отримати оту юридичну допомогу у війні проти Російських терористів?

  На фото Москаль з китицями упіймав кішку

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Некрасов від 17 Липень 2015, 11:49:18

Речь идет об незаконно занятом ,вашем аэродроме?

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 17 Липень 2015, 13:41:07

Цитата: Некрасов від 17 Липень 2015, 11:49:18

Речь идет об незаконно занятом ,вашем аэродроме?

Уточніть про що питання?

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 21 Липень 2015, 11:55:19

   Послав мене заступник міністра оборони Гусєв домовлятися здати своє майно військовим за 1 гривню на рік з Берназом. Прийшов до військових начальників, кажу їм: “Давайте укладемо угоду оренди мого майна, за якою бандити та їх посібники будуть замість Вас мені винні.” Подивились начальники на суму, яку я зібрався з бандитів зняти, і захвилювалися: “А чого це Ви так багато з них взяти зібралися? Так і всі захочуть. А це не передбачено! Ні, ми на таке незгодні.”

  Якісь дивні турботи у військових канцелярських про те, щоб бандитам та їх посібникам зайвої шкоди не зробили)

  Виходить, бояться військові начальники, що війна може швидко скінчитися, турбуються не за мирний народ, а за себе та бандитські статки. І що в такому разі робити ? (
 
  Оце пишу http://zkieva.diorit.org/news/2015/20150720Sumnivi.html 

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 22 Липень 2015, 13:14:34

  Пішов подивитись вчора на те як правий сектор на майдані своє обурення начальству висловлювати буде. Прийшов, подивився і ось що написав. http://zkieva.diorit.org/news/2015/20150722PraviySektor.html

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Вавась від 22 Липень 2015, 21:03:44

Будьте любезны, объясниться.

Цитувати

Присіли ми на лавочку напроти того місця, де майданівську “небесну сотню” для кіно постріляли.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 22 Липень 2015, 21:17:56

Цитата: Вавась від 22 Липень 2015, 21:03:44

Будьте любезны, объясниться.

Цитувати

Присіли ми на лавочку напроти того місця, де майданівську “небесну сотню” для кіно постріляли.

Я спілкувався з оператором з lifenews який знімав більше години як вбивали людей на отому місці. Він там був не один їх було три канали і вони туди були відправлені завчасно. Навколо була стрілянина а їх поставили знімати саме з того ракурсу. Цього оператора у травні 2014 направили до мого аеропорту шпигувати, чи є в ньому військові чи ні, після того як Асавелюк втік з аеропорту. Так що фактично людей поклали там заради картинки для кіно. Пошукайте в інтернеті перегляньте, зрозумієте про що я кажу.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Вавась від 22 Липень 2015, 22:21:40

Я, достаточно просмотрел, материала, по данной теме. А Ваш, источник информации, весьма весьма авторитетен!

Цитувати

Я спілкувався з оператором з lifenews

Они там, и не могли быть "не заранее" когда события происходили, в одном, отдельном районе города. И операторы дежурили посменно в погоне за "сенсациями".

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 22 Липень 2015, 23:52:49

Ви повинні розуміти що ці троє знаходились у 20-30 метрах від тих кого вбивали у них на очах. І при цьому вівся запис їх розмов. Вони були впевнені, що не отримають жодного пошкодження хоч знаходились майже на лінії вогню. Оте джерело прокололося тільки тому, що образилося чому стали тягати тільки його, а двох других, що з ним були не стали чіпати. І їх записи не опубліковані. А вони є.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 23 Липень 2015, 00:01:47

Цитата: Подушкін Д.В. від 22 Липень 2015, 23:52:49

Ви повинні розуміти що ці троє знаходились у 20-30 метрах від тих кого вбивали у них на очах. І при цьому вівся запис їх розмов. Вони були впевнені, що не отримають жодного пошкодження хоч знаходились майже на лінії вогню. Оте джерело прокололося тільки тому, що образилося чому стали тягати тільки його, а двох других, що з ним були не стали чіпати. І їх записи не опубліковані. А вони є.

До речі, на тлі саме оцієї скульптури і велася зйомка, а скульптура ця є символом вгамування повсталого народу.

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 24 Липень 2015, 14:20:52

Кіно

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 28 Липень 2015, 14:10:42

 Після відвідин Боженко, 10 у Києві виявляється, що там не зовсім просто так сидять та чекають коли на місцях переорієнтуються. Хтось таки відреагував і дав дієві вказівки різним головам МВС рухатись. Три голови МВС - це департамент кадрового забезпечення, департамент особового складу та внутрішньої безпеки. Голови стали швидко крутитися і повідомили, що кілька місяців тому вони були порубані по кілька разів. Тому мої справи тепер розглядають хоч і ті самі та нові голови, які можуть щось зрозуміти зі справ тільки з тих неповних документів, що в них є, і з моєї пам'яті, яка не зовсім точна. Не дарма я писав “Не буде діла”)

   Пропозиція, щоб міліція добровільно визнала свою провину переді мною та ми домовились про якесь символічне відшкодування, не знайшла підтримки. До міліції набилась купа міліціонерів з окупованих територій. Зарплати у них маленькі і навіть гривню віддавати за зрадників вони не вважають справедливим, бо свої діти є. І в тому є певний сенс. Пропозиція встановити пам'ятну дошку на будівлю про зрадливу міліцію теж не сприйнятлива. Кажуть, хто ж тоді буде працювати у тій міліції? І так зарплатня маленька, а ще ходити і кожен день бачити, що ти служиш у зрадливій організації. Таке вже зовсім буде для людей надмірно. Залишилося тільки таємно та скритно закарбувати загадку символу верхівки корони Іштвана з ключами до них.

http://www.zkieva.diorit.org/news/2015/20150728drakon.html

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 29 Липень 2015, 22:48:38

  Зайшов до Торгово-промислової палати у Краматорську.
Знайомі люди питають: «Ви мабуть за форс-мажором.»
«Так,- кажу,- за довідкою.»
«О-о-о, до нас багато таких ходить. Сідайте, розповідайте.»
Вислухали та кажуть: «Якби Ви уклали з військовими договір за 1 гривню, то ми би не могли дати Вам довідку про форс-мажор, бо добровільна згода не передбачає непереборної обставини, навіть якщо вона формальна. А раз не підписали, так за 7 днів дамо, тільки коштувати вона вам буде 1600 гривен.»
Тут то мене і зацікавило, а чи знав пан Гусєв, що вимагаючи у мене підписати договір на 1 гривню, він лишав мене можливості посилання на форс-мажор. Невже свідомо у пастку заводив :(
http://www.zkieva.diorit.org/news/2015/20150729Kopnyak.html

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Enakievo від 29 Липень 2015, 23:14:23

?

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 02 Серпень 2015, 00:00:46

Насварив мене пан Гусєв, що я про армію не хороше пишу, і я тепер шукаю чого б такого хорошого написати. Оце очікую, коли з армії мені дадуть щось про себе доброго з блиском, бо пообіцяли. А поки відповідаю на запитання мого давнього клієнта про терміни закінчення війни, бо його родичі з Мар’їнки роз'їхались в різні боки, хто куди, хтось до Росії, а він сам з сім'єю до Києва, а оце тепер всі додому повертаються. І не знає він, що робити і на що очікувати. І ось, що я йому відповів.
http://zkieva.diorit.org/news/2015/20150801prohoroshe.html

Назва: Re: Ви розумієте, а нам начальник сказав...
Відправлено: Подушкін Д.В. від 13 Серпень 2015, 17:50:33

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей

Стаття 3. Держава гарантує відповідно до закону недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної, адміністративної відповідальності та покарання осіб - учасників подій на території Донецької, Луганської областей.

Органам влади та їх посадовим (службовим) особам, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності забороняється дискримінація,
переслідування та притягнення до відповідальності осіб з приводу подій, що мали місце у Донецькій, Луганській областях.

 Це виходить всім бандитам, терористам, всяким порушникам та начальникам амністія і повна безкарність? Головне довести що то було з приводу подій.