Лідери "Свободи" зареєстрували законопроєкт "Про заборону комуністичної ідеології в Україні"
http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/043781/Лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок та заступник голови об'єднання Андрій Мохник зареєстрували в парламенті законопроєкт про "Про заборону комуністичної ідеології в Україні". Законопроєкт, який складається з преамбули, 11-ти статей та прикінцевих положень, визначає правові основи заборони комуністичної ідеології в Україні: Комуністична партія України визнається злочинною організацією; забороняються комуністична ідеологія в усіх її проявах, діяльність об'єднань громадян, які сповідують комуністичну ідеологію, комуністична пропаганда, використання комуністичної символіки; в Україні здійснюються заходи щодо декомунізації України та подолання наслідків комуністичного геноциду; створюється Комісія з питань злочинів проти миру і безпеки людства, воєнних злочинів та злочину геноциду, здійснених в Україні комуністичним режимом, засновується Чорна книга комунізму та діє Український інститут національної пам'яти, а також встановлюється відповідальність за невиконання цього закону.
У Пояснювальній записці до цього законопроекту, зокрема, йдеться: "Злочини комуністичного режиму в Україні є безпосереднім наслідком втілення комуністичної ідеології під час окупації України большевицькою Росією 1919 – 1991 років та складовою злочинів проти миру і безпеки людства, воєнних злочинів та злочинів геноциду, здійснених тоталітарними режимами ХХ століття, до яких не застосовується давність.
Серед злочинів комуністичного режиму, вчинених проти України з мотивів політичного, соціяльного, національного, релігійного і класового характеру, – війна проти Української Народної Республіки, окупація України большевицькою Росією 1919 – 1991 рр., що супроводжувалася кривавим терором, репресіями, депортаціями та пограбуванням мирного населення; розкуркулення та насильницька колективізація; штучні голодомори 1921, 1932-1933, 1947-го років; кілька хвиль нищення української еліти, терористичне знищення національних провідників С. Петлюри, Є. Коновальця, Р. Шухевича, С. Бандери; злочинна змова комуністичного СССР та націонал-соціялістичної Німеччини, яка поклала початок Другій світовій війні; фізичне знищення мирного населення у воєнний період; пограбування народного господарства, історичних і культурних цінностей та заощаджень громадян; нищення української мови, культури, Церкви; переслідування за національною та релігійною ознаками; тотальна русифікація.
Жертвами цих злочинів стали понад 20,5 мільйонів українців, яких заморили голодом, замордували у тюрмах, концентраційних таборах та методами каральної психіатрії, які загинули в імперіялістичних війнах, розв'язаних Совєцьким Союзом, які померли під час депортацій, на засланні та у вимушеній еміграції. У результаті злочинної політики комуністичного режиму десятки мільйонів українців було залякано, принижено за свою національність, знищено морально, денаціоналізовано, розсіяно по численних "ударно-комсомольських" будовах, опромінено Чорнобилем.
Верховна Рада України відмежувалася від терористичних і тоталітарних методів керівництва державою, які застосовував комуністичний режим СССР, та засудила злочини цього режиму.
Найбільший зі злочинів в історії людства – Голодомор 1932-1933 років – Верховна Рада України визнала актом геноциду Українського народу, вчиненого комуністичним режимом СССР, який терористичними методами та штучним голодом винищив мільйони українських хліборобів, що призвело до руйнування соціяльних основ Українського народу, його вікових традицій, духовної культури та етнічної самобутности.
Український Голодомор 1932-1933 років визнано геноцидом та засуджено законодавчими органами Австралії, Аргентинської Республіки, Республіки Грузія, Естонської Республіки, Італійської Республіки, Канади, Литовської Республіки, Республіки Польща, Сполучених Штатів Америки, Угорської Республіки та инших держав.
24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила Незалежність України та створення самостійної Української держави, що стало рішучим кроком до омріяної українцями впродовж віків свободи. Проте рани, завдані комуністичним режимом, не загоїлись, а кривди не забулись. І оскільки минуле змінити неможливо, то найголовнішим завданням України є засудження злочинів комуністичного режиму СССР і самої комуністичної ідеології як людиноненависницької і такої, що завдала невиправної шкоди Українській нації, та недопущення злочинів комунізму в майбутньому.
Розслідування злочинів націонал-соціялістичного режиму Німеччини, засудження їх на міжнародному рівні та притягнення винних осіб до відповідальности можуть бути прикладом дій щодо злочинів комуністичного режиму СССР.
Російська Федерація як правонаступниця СССР несе моральну, правову політичну й фінансову відповідальність за здійснений ХХ століття комуністичним режимом СССР геноцид українців та шкоду, завдану Українській нації.
Комуністична партія України на черговому з'їзді у червні 2011 року змінила нумерацію з'їздів із 37-го на 44-й, чим засвідчила, що є організаційною спадкоємицею КП (б)У, яка провела свій перший з'їзд у Москві в липні 1918 року. Свою спадкоємність Комуністична партія України також засвідчила у статуті та програмі. Зокрема у статуті партії зазначено, що КПУ "є спадкоємицею ідей і традицій Комуністичної партії України, що діяла до незаконної заборони в серпні 1991 року" (
http://www.kpu.ua/wp-content/uploads/2012/01/44_sezd.pdf, стор. 239). Отже, оскільки Комуністична партія України, заснована в Москві в липні 1918 року, була складовою частиною КПСС, що впродовж своєї історії мала назви РСДРП (б), РКП (б) та ВКП (б), то КПУ визнанням своєї спадкоємности засвідчила, що бере на себе повну відповідальність за злочини, які чинила КПСС проти Української нації, а саме – злочини проти миру і безпеки людства, воєнні злочини та злочин геноциду. Враховуючи це, згідно з ч. 4 ст. 15, ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 34, ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 37 Конституції України та Законом України "Про політичні партії в Україні" необхідно у встановленому законом порядку заборонити Комуністичну партію України.
Проєкт Закону спрямований на подолання наслідків панування тоталітарного комуністичного режиму, декомунізацію України, усунення загрози суверенітету, територіяльній цілісності та національній безпеці України, недопущення її новітньої колонізації, встановлення історичної та соціяльної справедливости, зміцнення духу й моралі Української нації.
Завданням законопроєкту є заборона комуністичної ідеології у всіх її проявах як людиноненависницької. Наслідком цього є визнання Комуністичної партії України як територіяльної організації КПСС, що протягом своєї історії мала назви РСДРП (б), РКП (б) та ВКП (б), злочинною організацією, яка чинила злочини проти миру і безпеки людства, воєнні злочини та злочини геноциду, до яких не застосовується давність, зокрема голодомори, масові репресії та депортації, терор та політичні переслідування в Україні; заборона комуністичної пропаганди та використання комуністичної символіки; здійснення заходів, спрямованих на декомунізацію України.
Законопроєкт, який складається з преамбули, 11-ти статей та прикінцевих положень, визначає правові основи заборони комуністичної ідеології в Україні: Комуністична партія України визнається злочинною організацією; забороняються комуністична ідеологія в усіх її проявах, діяльність об'єднань громадян, які сповідують комуністичну ідеологію, комуністична пропаганда, використання комуністичної символіки; в Україні здійснюються заходи щодо декомунізації України та подолання наслідків комуністичного геноциду; створюється Комісія з питань злочинів проти миру і безпеки людства, воєнних злочинів та злочину геноциду, здійснених в Україні комуністичним режимом, засновується Чорна книга комунізму та діє Український інститут національної пам'яти, а також встановлюється відповідальність за невиконання цього закону.
Ухвалення Закону "Про заборону комуністичної ідеології в Україні" забезпечить подолання наслідків окупації України большевицькою Росією, декомунізацію України, усунення загрози суверенітету, територіяльній цілісності та національній безпеці України, недопущення її новітньої окупації, встановлення історичної, соціяльної та національної справедливости, зміцнення духу й моралі Української нації.
Побоювання деяких політиків, що ухвалення Закону "обезголовить" державу, є безпідставними, оскільки за роки Незалежності виросло ціле покоління, яке має україноцентричний світогляд та спроможне дати відповідь на всі виклики, які стоять перед Україною. Усунення комуністичної номенклатури і масовий прихід нових, переважно молодих, людей у владу очистить саму атмосферу українського політикуму та кардинально знизить рівень корупції, правового нігілізму і поставить надійний заслін антидержавній антиукраїнській діяльності в Україні.
Ухвалення цього законопроєкту буде рішучим кроком до становлення України як сучасної цивілізованої самостійної держави".
З повним текстом законодавчої ініціятиви можна ознайомитися тут:
http://www.svoboda.org.ua/dokumenty/zayavy/043777/Прес-служба Всеукраїнського об'єднання "Свобода"
