Зараз почався потужний злив потоку депресивної інформації та тужливих припущень стосовно Майдану. Про постійні помилки опозиції, про кепські перспективи, про “нас опять прєдалі, как всєгда”, про “пєрєдавят по одному”, “вони не знають, що робити далі”, і таке інше. Ллється цей струмінь з великих джерел та маленьких джерелець, і це є цілком впізнаваний почерк наших цивілізаційних конкурентів з Таможеносоюзії і підлеглого їй рідного упирятника.
Часом це робиться вельми тонко і технологічно, тому певні дописувачі несвідомо починають задавати журбливе забарвлення протестний риториці.
Особисто я, пробувши на Майдані нічну зміну (не біля сцени, а на укріпленій позиції по вул. Інститутській та по периметрам барикад) і послухавши людей зауважу – там створюється та шліфується осередок громадянського опору та відповідного суспільства в цілому. Створюється сурйозними дядьками, а не лише студентами і селюками. В цьому можна переконатися не під сценою і не біля польової кухні вдень, а глибокої ночі вздовж периметру оборони. Люди працюють системно, бо час. Вчора вночі мовчазна колона оборонців чисельністю в 500 осіб ходила в психічну вилазку на тітушок та беркутів по вул. Інститутській. З кийками, в касках, з прапорами, просто вийшли з майдану і покрокували на них. Вся ця тітушко-поліцейська пиздота трохи перекосойобилася від несподіванки. Колона вишикувалася перед вищеозначеними упирями, а голова загону в матюгальник зачитав їм по пунктах – які саме законодавчі норми порушують бійці Беркуту та перевдягнуті у цивільне мусора в Маріїнському парку. Розвернулися по команді і відступили за барикаду. Для чого це робилося? Для того, шановні, щоби продемонструвати загальний настрій в середині. А він рішучий.
Висновок.
Закликаємо не публікувати жодних матеріалів або власних припущень в контексті Майдану в депресивному тоні та пораженчєскому
http://semesyuk.livejournal.com/438736.html
Голосування