Повідомлення - Юко
На главной странице Ки появился материал об общежитиях для переселенцев в Славянске которые так и не появились.(грантовые деньги ЕС как всегда украли)
https://www.kramatorsk.info/view/223885
Шо за фигня происходит? Сначала разворовали грантовые деньги ЕС 30 лимонов евро на постройку КПП на Западных границах Украины. Теперь разворовали деньги для общежития для переселенцев в Славянске, тем самым отправив переселенцев назад в родные пенаты под обстрелы! ДАВАЙТЕ НАЧИНАЙТЕ ПОСЛЕ ЭТОГО ВТЮХИВАТЬ НАРОДУ БАЙДУ ПРО "КВИТУЧУ КРАИНУ" И ПРО "СВИТЛЭ МАЙБУТНЕ"! У страны у которой разворовываетса все и вся на корню НЕТ И НЕ МОЖЕТ БЫТЬ МАЙБУТНЬОГО ! Ни светлого ни какого либо еще! ЕСТЬ ТОЛЬКО СПЛОШНОЕ РАЗВОРОВЫВАНЬЕ И БЕЗНАКАЗАННОСТЬ ЧИНОВНИКОВ!!!!
P.S Нет и не может быть сомнений что деньги "джэнэрал электрикс" которые вложены будут в "Укрзализныцю" БУДУТ РАЗВОРОВАНЫ!!!! (не к ночи вспомнить деньги Киотского протокола которые тоже были успешно разворованы)
Умиляет ответы некоторых наших депутатов и спичрайтеров. На вопрос "почему в стране все так плохо" звучит "ЖЕЛЕЗОБЕТОННАЯ ОТМАЗКА"!!! Типа мол ПОТМУ ЧТО "МОЛОДА ДЕМОКРАТИЯ"! И вот под этот гасло "молода демократия" продолжают карманы набивать себе политики сраные!
И что тут скажеш? Придратса не к чему! "Молода демократия" во всем виновата видимо
Форум Краматорська
- 16 Квітень 2024, 20:17:20
- Ласкаво Просимо, Гість
Новини:
Показані пости, пов’язані з Thank-O-Matic. Показані теми, "Ви подякували" іншим користувачам. (Пов’язаний з першим повідомленням.)
Повідомлення - Юко
Сторінок: [1]
Nastya Stanko
26 марта 2014 г. ·
Ще перед похороном виявилось, що в нього немає костюму, взагалі жодного, взуття відповідного теж. В нього взагалі якось не було нічого зайвого. Кілька сорочок, вишиванка, чорна куртка його улюбленого футбольного клубу Raiders з Америки та бейс цього ж клубу, в якій його вбили, джинси, камуфляж, бейс Raiders. Він взагалі не любив зайвого: жінки, АК. На прощання і похорони приходили різні, настільки різні, що уявити їх разом в одному місці було просто нереально. Бариги з ринку в кожанках, напівкримінальні зі шрамами на черепах теж в кожанках і спортивних штанах, екс-зеки просто в спортивному, чечени з довгими бородами і всі в чорному, унсовці в американській армійській формі, ті, що ветерани і 14-ти -16-ти річні в берцах, чорних штанах, котрі сліз не стримували. Правий сектор - людей десь 500 майже весь, здається, окрім Яроша був в бронижилетах, у них вони на поминках потім і сіли їсти з усіма своїми раціями і іншими важкими предметами, жінки - рухівки з промовами з надривом на кладовищі, чого Білий точно б не схвалив м"яко кажучи, увесь в сльозах стояв начальник місцевого ДАІ, 20 священиків на чолі з владикою правили панахиду. Ярош говорив лише на поминках і лише до своїх, нікого зайвого. Бабусі на кладовищі заламували руки: з ним нам було в місті спокійно. Сусіди бідкалися, що Білий завтра зрання зі свого балкону не кричатиме їм: робіть щось. Співкамерники згадували, як в Лук"янівському СІЗО він не зважав ні на які тюремні правила, ходив в футболці з написом Чечня і ніхто його не чіпав, всі боялися. А Юра, коли Білий прийшов в камеру вперше назвав його тупим, той підняв Юру за шию на півметра, і Юра зрозумів, що з Білим так говорити ніззя. Саме розповіді Білого про УНСО заохотили його співкамерника Юру вступити пізніше в цю організацію. Сбушники приходили не так слідкувати, як віддати честь. Білий взагалі по смерті виглядав ще грізніше, обличчя його трохи розпухло і схожий він був на бізона. Його несли центром міста, і для цього перекрили рух, колони УНСО і правого сектора рухалися по обох боках, коли дощ почав періщити так, що все промокало за хвилини, ніхто з них навіть не ворухнувся. З калашів, коли труну опустили в яму стріляли тричі в повітря. Одним з нових гасел на похороні стало: герою тричі: слава, слава, слава, ворогам тричі: смерть, смерть, смерть. Жінок майже не було, але про них шептали як про тих, хто роками в своїх квартирах то шили прапори, то переховували якихось чеченців, то чистили зброю. Кожен з тих, хто прийшов до Білого був вартий окремого сюжету, окремої історії, а історії їхні можна було слухати безкінечно. Найяскравішими були ті - зі слідами від куль на головах і простреленими ногами - всі, що постраждали 18-20-го лютого, всі, котрі тягли своїх мертвих побратимів з Інститутської. Вони могли б бути героями, якби тоді снайпери цілилися в них ретельніше, але так сталося, що зараз вони живі і на похороні Білого, тому героями вже бути не можуть, лише бандитами. Про смерть говорили мало, всі згадували, що Білий, побачивши джипи на подвір"ї Карасів наказав охоронцям: врозтіч. Ми ж побачили копії журналів, в яких зброя - його Макаров і Калашников офіційно зареєстровані на нього ( і він навіть сплачував штрафи в розмірі 57 гривень за те, що носив без чохла АК), і оскільки його калаш забрали з машини при затриманні, то Володя поцікавився: а його повернуть тепер, коли ми покажемо офіційний документ? нащо тобі зараз той калаш, запитала я? - ти не розумієш, Білий хотів би знати, де зараз його калаш, він би за нього хвилювався.
26 марта 2014 г. ·
Ще перед похороном виявилось, що в нього немає костюму, взагалі жодного, взуття відповідного теж. В нього взагалі якось не було нічого зайвого. Кілька сорочок, вишиванка, чорна куртка його улюбленого футбольного клубу Raiders з Америки та бейс цього ж клубу, в якій його вбили, джинси, камуфляж, бейс Raiders. Він взагалі не любив зайвого: жінки, АК. На прощання і похорони приходили різні, настільки різні, що уявити їх разом в одному місці було просто нереально. Бариги з ринку в кожанках, напівкримінальні зі шрамами на черепах теж в кожанках і спортивних штанах, екс-зеки просто в спортивному, чечени з довгими бородами і всі в чорному, унсовці в американській армійській формі, ті, що ветерани і 14-ти -16-ти річні в берцах, чорних штанах, котрі сліз не стримували. Правий сектор - людей десь 500 майже весь, здається, окрім Яроша був в бронижилетах, у них вони на поминках потім і сіли їсти з усіма своїми раціями і іншими важкими предметами, жінки - рухівки з промовами з надривом на кладовищі, чого Білий точно б не схвалив м"яко кажучи, увесь в сльозах стояв начальник місцевого ДАІ, 20 священиків на чолі з владикою правили панахиду. Ярош говорив лише на поминках і лише до своїх, нікого зайвого. Бабусі на кладовищі заламували руки: з ним нам було в місті спокійно. Сусіди бідкалися, що Білий завтра зрання зі свого балкону не кричатиме їм: робіть щось. Співкамерники згадували, як в Лук"янівському СІЗО він не зважав ні на які тюремні правила, ходив в футболці з написом Чечня і ніхто його не чіпав, всі боялися. А Юра, коли Білий прийшов в камеру вперше назвав його тупим, той підняв Юру за шию на півметра, і Юра зрозумів, що з Білим так говорити ніззя. Саме розповіді Білого про УНСО заохотили його співкамерника Юру вступити пізніше в цю організацію. Сбушники приходили не так слідкувати, як віддати честь. Білий взагалі по смерті виглядав ще грізніше, обличчя його трохи розпухло і схожий він був на бізона. Його несли центром міста, і для цього перекрили рух, колони УНСО і правого сектора рухалися по обох боках, коли дощ почав періщити так, що все промокало за хвилини, ніхто з них навіть не ворухнувся. З калашів, коли труну опустили в яму стріляли тричі в повітря. Одним з нових гасел на похороні стало: герою тричі: слава, слава, слава, ворогам тричі: смерть, смерть, смерть. Жінок майже не було, але про них шептали як про тих, хто роками в своїх квартирах то шили прапори, то переховували якихось чеченців, то чистили зброю. Кожен з тих, хто прийшов до Білого був вартий окремого сюжету, окремої історії, а історії їхні можна було слухати безкінечно. Найяскравішими були ті - зі слідами від куль на головах і простреленими ногами - всі, що постраждали 18-20-го лютого, всі, котрі тягли своїх мертвих побратимів з Інститутської. Вони могли б бути героями, якби тоді снайпери цілилися в них ретельніше, але так сталося, що зараз вони живі і на похороні Білого, тому героями вже бути не можуть, лише бандитами. Про смерть говорили мало, всі згадували, що Білий, побачивши джипи на подвір"ї Карасів наказав охоронцям: врозтіч. Ми ж побачили копії журналів, в яких зброя - його Макаров і Калашников офіційно зареєстровані на нього ( і він навіть сплачував штрафи в розмірі 57 гривень за те, що носив без чохла АК), і оскільки його калаш забрали з машини при затриманні, то Володя поцікавився: а його повернуть тепер, коли ми покажемо офіційний документ? нащо тобі зараз той калаш, запитала я? - ти не розумієш, Білий хотів би знати, де зараз його калаш, він би за нього хвилювався.
3 березня у столовій ЗОШ №3 учні прийняли участь в святкуванні «Дня української кухні».
Організували свято Краматорський комбінат дитячого харчування та ЗОШ №3.
Серед учнів був проведений конкурс на оригінальний рецепт української страви. Переможці отримали солодкі призи від кращих кондитерів Краматорського комбінату дитячого харчування.
Кухарі ЗОШ №3 приготували для учнів смачний український борщ з пампушками, котлету «Полтавську», узвар ну і, звісно, вареники з картоплею та цибулею.
Все це проходило під акомпанемент українських народних пісень та віршів, що додало нових яскравих фарб.
Разом з учнями українські народні страви куштували Начальник управління освіти Краматорська Сидорова Є.Є. , директор департаменту освіти і науки Донецької ОДА Оксенчук Н.В. , голова Громадської ради Краматорська Світлана Чепелєва, та члени громадського об'єднання "Разом"
Організатори закликають до правильного харчування, що в значній мірі знижує ризик різних захворювань, складає основу правильного росту і розвитку організму дитини, що приведе до міцного здоров’я.
Кущ Алла Вікторівна та Алад’єва Анна Володимірівна з Краматорського комбінату дитячого харчування пропонують проводити подібні свята у інших школах міста. Долучайтесь!
Організували свято Краматорський комбінат дитячого харчування та ЗОШ №3.
Серед учнів був проведений конкурс на оригінальний рецепт української страви. Переможці отримали солодкі призи від кращих кондитерів Краматорського комбінату дитячого харчування.
Кухарі ЗОШ №3 приготували для учнів смачний український борщ з пампушками, котлету «Полтавську», узвар ну і, звісно, вареники з картоплею та цибулею.
Все це проходило під акомпанемент українських народних пісень та віршів, що додало нових яскравих фарб.
Разом з учнями українські народні страви куштували Начальник управління освіти Краматорська Сидорова Є.Є. , директор департаменту освіти і науки Донецької ОДА Оксенчук Н.В. , голова Громадської ради Краматорська Світлана Чепелєва, та члени громадського об'єднання "Разом"
Організатори закликають до правильного харчування, що в значній мірі знижує ризик різних захворювань, складає основу правильного росту і розвитку організму дитини, що приведе до міцного здоров’я.
Кущ Алла Вікторівна та Алад’єва Анна Володимірівна з Краматорського комбінату дитячого харчування пропонують проводити подібні свята у інших школах міста. Долучайтесь!
Доброго времени суток, Наш коллектив Open Your Eyes подготовил новое видео про город Краматорск.
Спасибо за просмотр
Спасибо за просмотр
Позбавлення "вати" громадянства? Світовий досвід
Що робити із тими, хто кликав окупанта, голосував на референдумах, підносив терористам як не патрони, то канапки? Що робити із прихованими україноненависниками, тими, хто попри війну і звірства режима Януковича знов проголосував за тих, хто крав з бюджету, купував втридорога нафтовишки, керував тітушками, фінансував терористів? Можливо, варто замислитись, що громадянство - це не данність, а привілей? Може варто придивитись до досвіду Балтії? Переконувати тих, хто хоче, щоб його переконували, а щодо інших...
Що робити із тими, хто кликав окупанта, голосував на референдумах, підносив терористам як не патрони, то канапки? Що робити із прихованими україноненависниками, тими, хто попри війну і звірства режима Януковича знов проголосував за тих, хто крав з бюджету, купував втридорога нафтовишки, керував тітушками, фінансував терористів? Можливо, варто замислитись, що громадянство - це не данність, а привілей? Може варто придивитись до досвіду Балтії? Переконувати тих, хто хоче, щоб його переконували, а щодо інших...
| Сторінок: [1] |