Осуждению подлежит деятельность Коммунистической партии, но не научные работы ученого.
Вектор думок вже вірний. З цього я і почав - є
теорія Маркса, яку він запропонував у "Маніфесті комуністичної партії", а є
практика леніна, сталіна, Хрущова, Брежнєва. І тому я не розумію, чому політичну систему у СРСР називають
марксизм-ленінізм або просто
марксизм. Це ж нонсенс. Маркс не був теретиком чи практиком концтаборів, голодомору, культу особистості, психлікарен для незгодних, та інших речей, притаманних СРСР.
Насправді, політичний устрій треба називати
ленінізм-сталінізм - за ім’ям практиків. До речі -
Пол Пот теж вважав себе комуністом. Але те, що робив режим
червоних кхмерів у Камбоджі важко назвати комунізмом.
І на завершення. Мій вчитель з суспільних наук Борис Григорович Єфремов у свій час познайомив мене з книгою
Михайла Восленького "Номенклатура", де приводиться повний науковий аналіз політичного устрою СРСР (та інших стран радянського вибору). Нічого спільного з комунізмом там нема взагалі. Є звичайнісеньке класове суспільство, в якому є керуючий клас
номенклатури:
Таким образом власть перешла к ограниченному кругу лиц, которые потеряли свою первоначальную связь с рабочим классом и стали особой «кастой». Многие исследователи утверждают, что хотя формально установленный в стране строй назывался социализмом и декларировалось, что собственность принадлежит трудящимся, на самом деле номенклатура представляла собой особый класс, получивший так называемую народную собственность в своё полное распоряжение.
Тобто який комунізм, ми зібралися тут обговорювати?
