Пане helicopter, давайте підійдемо дещо з іншого боку, згодні?
От, дивіться, я - українка і за народженням, і за світосприйняттям. Живу на своїй Батьківщині - Україні, спілкуюся рідною - українською, цій же мові навчаю свого сина. Поважаючи права інших людей, не виступаю проти існування у нашій країні можливостей для вільного спілкування нац.меншин на їхній рідній мові. Не зважаючи на це, чомусь саме представники російської нац.меншини (котрі мають можливість навчати дітей у російськомовних класах і групах ВУЗів) вимагають саме до себе НАДуваги і НАДзапобігливості, найвище втілення котрих - вимога державного статусу їхньої мови.
Припустимо, що Ви цього досягли, а як у такому разі бути представникам інших меншин? Теж тягти ковдру на себе і вимагати державного статусу? Просто на мить уявіть собі весь механізм державної машини, перенасичений безкінечною кількістю різномовних бланків, чиновників, перекладачів. Не зручно? Але, з Вашої позиції, законно і правильно. А тепер додайте сюди класи з нац.мовами викладання, вивіски на установах, титри до кіно, котрі займуть весь екран і так далі... Ви скажете, скільки тих, інших, нац меншин, і нас, "русскоязычных" - але, поясніть, чим Ваші права вищі і більш легітимні? Право більшості? Право сильного? Чи право юрби? Не здається Вам, що у такому разі ми абсолютно зійдемо з засад демократичних (котрі Ви так палко захищаєте) до Божого суду, лінчування, Святої Інквізіції та інших прогресивних практик середньовіччя?
І, останнє, а як щодо мого, гарантованого Конституцією, мовного права? Уявіть, я маю наглість розраховувати на перегляд фільмів українскою мовою, а ще хочу читати газети на ній же, і дуже хочу, щоб діти у пісочниці розуміли мою дитину, коли вона каже "впав", "ще", "пальці", і щоб мультики озвучувалися українською, і щоб коли Данька піде до школи, всі вчителі викладали йому на гарному рівні і його рідною мовою. Невже я хочу забагато? Але чомусь у транспорті на мене озираються як на каліку, коли я синові кажу "олівці", "кольори", "квиток", а у паспортному столі Старого міста, до речі, у цьому році мене відмовляли у реєстрації, мотивуючи це тим, що бланки я заповнювала українською, або, ще приклад, коли я закінчувала школу (94 р.), мені не зарахували під час тестування з історії усі відповіді, написані українською, і таким чином у мене (переможця олімпіад з історії) до атестату увійшли оцінки, нижчі, ніж у пересічних "хорошистів". Як Ви думаєте, можу я на підставі лише цього стверждувати, що мої права "ущемляют"?
