[AntZ]

Тільки я зразу попереджую - я не про "хто кручє" і в кого розмір труби більший... І не про "мєряніє чєрєпов", боже збав...
Є дві країни, є два народа.. (чи один?)
Шо в них є спільне, якшо є, і які з того висновки?

[SidorOV]

сотні років разом у складі російської імперії - це не хухри-мухри.

[Чукча]

Много смешанных браков, а если в головах, то тут наверно у каждого свои критерии.

[AntZ]

сотні років разом у складі російської імперії - це не хухри-мухри.

тобто, історія?
приймається
а висновки з того (на майбутнє) які?

але тоді

Після програного бою на Білій Горі 1620 Ч. втратила свою незалежність на 300 pp., ставши провінцією Австрії.

майже рік в рік, як і у нас...
чехи і австрійці - "брацкій народ"?

Палестина....У 1516 р. потрапила під владу турків.

Внаслідок Першої світової війни Палестина була окупована Великобританією (1917), яка отримала мандат ООН на управління цією територією.

400 років...
палестинці (араби і євреї) і турки - брацькі народи?

[AntZ]

Много смешанных браков, а если в головах, то тут наверно у каждого свои критерии.

ну так я і питаю про "свої крітерії"...

а шо з того, шо "сотні змішаних браків" - не зрозумів?

[rayo]

Общая жизнь под коммуняками, рабская психология

[SidorOV]

тобто, історія?
приймається
а висновки з того (на майбутнє) які?

Общая жизнь под коммуняками, рабская психология

rayo +1. Випередила.
Я б добавив ще "спільне життя за царя - теж така ж психологія". Ітого - сотні років.

[AntZ]

Общая жизнь под коммуняками, рабская психология

тяжкоє наслєдіє імпєрского рєжима, приймається...
це теж історія, але трохи інший ракурс...
Але тоді визріває питання щодо ПОДОЛАННЯ наслідків цього явища, але давайте трохи пізніше, мо, в когось ще ідеї є...

[КАПСЛОГ]

Я б добавив ще "спільне життя за царя - теж такая ж психологія". Ітого - сотні років. Smile

Но психология украинцев и россиян всё же сильно отличается. Взять хотя бы процессы что в политике происходят - у нас ГуляйПоле, у них ЖизньЗаЦаря.
Хотя это может не так с психологическими особенностями связано как с географическими. У россиян может и нет выбора - при более демократическом обществе Империя просто развалится.
Или с природными условиями как вот у Павла Штепи у книзі "Московство"

Історична доля оселила москвинів у багнистому північному пралісі. Рільництво там було можливим лише на горбках сухішої землі, що були поміж болотами, річками, озерцями. Там москвин вирубував ліс, палив його і засівав у попіл зерно. По п’ятьох роках така „паль“ уже не родила, і москвин кидав її, а шукав нового, не вирубаного горбика землі. Отже, навіть рільництво було кочовим, аж поки уряд не прив’язав москвина до землі кріпацтвом.
Вирубувати праліс – праця тяжка, а головне – невдячна, бо ж лише 3–5 років родила та „паль“, та й урожаї були малі. Це знеохотило москвина до рільництва, навіть викликало у нього злобу на невдячну землю. Міняючи що п’ять років місце осідку, природно не було потреби ставити довготривалі будови, огороджувати обійстя, прикрашати хату тощо. Московський історик пише, що навіть у ХХ ст. московська „деревня“ (село) виглядала як тимчасовий табір без найпростіших життєвих вигід. Чорні дерев’яні хати, жодної огорожі, ані натяку на чистоту, сморід від гнилого сміття навколо хати. Про квіти чи садки біля неї (як в Україні) і згадки немає. Брудні, нечесані, з хмарою нужі люди; підозрілі, злобні погляди – все це природно викликає у чужинця огиду. Всі чужинці, які бували в Московщині, однозгідно свідчать про неймовірно жахливий фізичний і моральний бруд не лише московського мужика, але й аристократа. Чужинці ті дивувалися, що навіть панівна верства цілковито не відчувала ніякої краси, ніякої потреби в культурі, і не розуміла найпростіших моральних, етичних засад36. У духовності і народній словесності москвина немає нічогісінько рільничого. Це віддзеркалюється і в його мові. Московський рільник називає себе „крестьянином“, або „мужиком“ – тут і натяку на рільництво. Слова „земледелец“ або „хлебопашец“ – складні, а це вказує, що їх створив не народ, а інтелігенція.
Московський народознавець В. Даль пише (перед 1914 р.), що десятки тисяч московських селян щовесни лишають на жінку господарство, а самі йдуть в Україну продавати дрібний московський крам, або на косовицю, або жебрати та красти. У Києві та інших наших містах юрби московських жебраків облягали всі церкви та монастирі. В наших містах жебраки, волоцюги, злодії були майже всі москвинами. Взагалі ж юрби жебраків – це прикметна риса азійських міст. У Москві їх завжди були тисячі. В. Даль підкреслює, що не завжди гнала їх з дому біда, а багато з них мали заможні господарства. Проф. Н. Чегулін налічив у Московщині сотні сіл, покинутих людьми, і десятки тисяч гектарів землі, що позаростали бур’янами. Ґрунтознавець проф. Г. Махів пише, що Московщина може легко прогодувати всю свою людність з урожаю власної землі, якщо поліпшить примітивне рільництво. Отже, маємо аж надто переконливий довід, що не земельний голод, не перелюднення штовхало і штовхає Московщину загарбувати чужі землі.
По скасуванні кріпацтва 1861 р. українці знайшли в Московщині (на Саратовщині) покинуті москвинами землі і заселили їх. До 1917 року там було кількадесят великих, багатих українських сіл. По 1917 р. Московщина вигнала тих українців до Сибіру і забрала собі їхні села разом з усім майном.
Царський уряд оселив у Сибіру кілька тисяч москвинів, давши їм великі наділи землі, гроші на худобу, реманент, позики тощо. Ті поселенці кинули землю, купили рушниці і жили з полювання. Зненавидівши невдячне рільництво, москвин звернувся до ловецтва та рибальства. Цьому сприяли місцеві обставини, бо в московському пралісі жило багато звірини, та ще й високоцінної хутряної. Хутра завжди і всюди коштували дорого. Їх можна продати чи виміняти на все потрібне, отже, й на рільничі вироби. Одним пострілом мисливець заробляв більше, ніж цілорічно тяжкою працею на московській бідній землі. Отже, навіть і неледар, немосквин волів мисливство, а не рільництво. Московський праліс увесь був помережений болотяними річками та озерами, отже, ідеальним краєм для рибальства. А рибалити – незрівняно легший спосіб наїстися, ніж корчувати пні на „паль“. Так самі природні обставини навчили і призвичаїли москвина шукати легкого хліба. Москвин звик ненавидіти не лише рільничу, а й усяку працю. ЛЕДАРСТВО, НЕРОБСТВО СТАЛО ОДНОЮ З НАЙПРИКМЕТНІШИХ ОЗНАК МОСКОВСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВДАЧІ. Москвин уважає працю за прокляття, за кару, гіршу, ніж кара на горло. Воліє голодувати, та не працювати. Історик В. Ключевський пише, що чужинці дивувалися, бачучи в Московщині величезну кількість людей („бродяг“), які не працювали, хоч великі обшири землі стояли необроблені, заросли бур’янами. До 1917 р. десятки тисяч московських здорових, молодих волоцюг швендяли по всій імперії, живучи з крадіжок, жебрання, шахрайства. Царський уряд не міг спонукати їх до будь-якої праці. Розумний соціалістичний уряд знайшов такий спосіб: призначив тих „босяков“ всіляким начальством на немосковських землях СРСР, тим більше, що серед них були люди з середньою (і навіть університетською) освітою. Мільйони їх тепер працюють в Україні.
Знавець московської душі Ф. Достоєвський пише про москвина за кордоном: „Я радше все життя проживу в шатрі, ніж поклонюся німецькому богові. Я живу в Німеччині недовго, проте, все, що я встиг тут побачити, обурює мою татарську кров. Робити, як віл, ощадити гріш, як жид? Ні! Я волію „дебоширить по-русски“.

ИМХО вопрос в причинах различий очень разноплановый, и много факторов сыграли роль. Но то что русские другие  чем мы это точно.

[AntZ]

У россиян может и нет выбора - при более демократическом обществе Империя просто развалится.

так мо, і Х з нею, з Імперією, нє?
але то ми так, відволікаємось...

а природні умови - так, згоден, але то є ПРИЧИНА, і, до того ж, Вернадський, наприклад, з тих самих причин робить дещо протилежні висновки щодо того, ХТО з двох націй "нероба і ледар" +))

Мені б хотілося послухати тавариша Чукчу з його теорією про "сотні смєшаних браков" більш детально...

[ZENA]

у россиян в крови подчиняться
у украинцев наоборот свободолюбие
украинцы на земле работают куда больше россиян
росиянин умирать за власть пойдет , наш ее выгодно продаст
а пить и гулять так тут два народа братья.

[AntZ]

піть і гулять - тут всі мастера +))

у россиян в крови подчиняться

ну шось мені не дуже подобається теорія "ізначально рабського народу" =(
якось ТХНЕ від неї (вибачте)
до того ж - КОМУ "подчіняться"? Чужинцям? Так ніби-то НІ...
(варягів і татаро-монгол до уваги не берем, там не все так однозначно)

[цукен]

Русские-это сильно одичавшие в московских лесах Украинцы.
Это, своего рода,племя Маугли, которые заблудились в лесу, и не смогли вернутся в родные степи.
В связи с чем у них возник комплекс "медвежонка" из анекдота, поетому на все обвинения
в свой адрес они говорят:" А мне...А у меня...А зато я вам всем щас п...ды дам!!"

[КАПСЛОГ]

У россиян может и нет выбора - при более демократическом обществе Империя просто развалится.

так мо, і Х з нею, з Імперією, нє?

В таком случае, появится Московия и москали и "Дякую тобі, Боже, що я не москаль!" прийдётся заменять на что то более политкорректное. Не жалко?

[Чукча]

Мені б хотілося послухати тавариша Чукчу з його теорією про "сотні смєшаних браков" більш детально...

Ну тут как раз и рождается объщность, ИМХО, живя в браке супроуги друг у друга что-то и перенимают, узнают что-то новое для себя, познают другую культуру.