Про хлібозавод: випікав чудовий "цеглик", користувався попитом на рівні слов'янського сірого. Потім затіяли реконструкцію цеху, перетворивши її на "довгобуд", колектив розбігся, у тому числі і технологи, які знали "родзинки" рецептів... У підсумку конкуренти зі Слов'янська і Дружковки, у першу чергу, розчавили... Згодом інші підключились...
Про пивзавод: варили непогане пиво, при "совку" марка "Краматорське" темне навіть у Москві відома була! Секрет - будівництво пивзаводу велося з залученням чеського обладнання. Їх фахівці оцінювали джерело води для виробництва, мало того, постачали свій хміль. Після розвалу "совка" поставки хмілю зупинились, відповідно, пиво стало не те, але на ринку "розлівнухи" наші могли б досить непогано почуватись, але мода на "кеги" і живе пиво прийшла пізніше, а пляшечну конкуренцію завод не витримав, дуже потужні конкуренти на цьому ринку...
Це моя точка зору, може не враховую невідомих мені фактів...
До чого все це я? Мені здається, просто не знайшлося людини, яка б захотіла б займатися цими підприємствами щільно, бо це геморно і не надприбульно. У нас звикли залізяками займатися, або купи-продаями....