Форум Краматорська

Насварив мене пан Гусєв, що я про армію не хороше пишу, і я тепер шукаю чого б такого хорошого написати. Оце очікую, коли з армії мені дадуть щось про себе доброго з блиском, бо пообіцяли. А поки відповідаю на запитання мого давнього клієнта про терміни закінчення війни, бо його родичі з Мар’їнки роз'їхались в різні боки, хто куди, хтось до Росії, а він сам з сім'єю до Києва, а оце тепер всі додому повертаються. І не знає він, що робити і на що очікувати. І ось, що я йому відповів.
http://zkieva.diorit.org/news/2015/20150801prohoroshe.html

 Після відвідин Боженко, 10 у Києві виявляється, що там не зовсім просто так сидять та чекають коли на місцях переорієнтуються. Хтось таки відреагував і дав дієві вказівки різним головам МВС рухатись. Три голови МВС - це департамент кадрового забезпечення, департамент особового складу та внутрішньої безпеки. Голови стали швидко крутитися і повідомили, що кілька місяців тому вони були порубані по кілька разів. Тому мої справи тепер розглядають хоч і ті самі та нові голови, які можуть щось зрозуміти зі справ тільки з тих неповних документів, що в них є, і з моєї пам'яті, яка не зовсім точна. Не дарма я писав “Не буде діла”)

   Пропозиція, щоб міліція добровільно визнала свою провину переді мною та ми домовились про якесь символічне відшкодування, не знайшла підтримки. До міліції набилась купа міліціонерів з окупованих територій. Зарплати у них маленькі і навіть гривню віддавати за зрадників вони не вважають справедливим, бо свої діти є. І в тому є певний сенс. Пропозиція встановити пам'ятну дошку на будівлю про зрадливу міліцію теж не сприйнятлива. Кажуть, хто ж тоді буде працювати у тій міліції? І так зарплатня маленька, а ще ходити і кожен день бачити, що ти служиш у зрадливій організації. Таке вже зовсім буде для людей надмірно. Залишилося тільки таємно та скритно закарбувати загадку символу верхівки корони Іштвана з ключами до них.

http://www.zkieva.diorit.org/news/2015/20150728drakon.html

Ви повинні розуміти що ці троє знаходились у 20-30 метрах від тих кого вбивали у них на очах. І при цьому вівся запис їх розмов. Вони були впевнені, що не отримають жодного пошкодження хоч знаходились майже на лінії вогню. Оте джерело прокололося тільки тому, що образилося чому стали тягати тільки його, а двох других, що з ним були не стали чіпати. І їх записи не опубліковані. А вони є.

До речі, на тлі саме оцієї скульптури і велася зйомка, а скульптура ця є символом вгамування повсталого народу.

Будьте любезны, объясниться.

Цитувати

Присіли ми на лавочку напроти того місця, де майданівську “небесну сотню” для кіно постріляли.

Я спілкувався з оператором з lifenews який знімав більше години як вбивали людей на отому місці. Він там був не один їх було три канали і вони туди були відправлені завчасно. Навколо була стрілянина а їх поставили знімати саме з того ракурсу. Цього оператора у травні 2014 направили до мого аеропорту шпигувати, чи є в ньому військові чи ні, після того як Асавелюк втік з аеропорту. Так що фактично людей поклали там заради картинки для кіно. Пошукайте в інтернеті перегляньте, зрозумієте про що я кажу.

   Послав мене заступник міністра оборони Гусєв домовлятися здати своє майно військовим за 1 гривню на рік з Берназом. Прийшов до військових начальників, кажу їм: “Давайте укладемо угоду оренди мого майна, за якою бандити та їх посібники будуть замість Вас мені винні.” Подивились начальники на суму, яку я зібрався з бандитів зняти, і захвилювалися: “А чого це Ви так багато з них взяти зібралися? Так і всі захочуть. А це не передбачено! Ні, ми на таке незгодні.”

  Якісь дивні турботи у військових канцелярських про те, щоб бандитам та їх посібникам зайвої шкоди не зробили)

  Виходить, бояться військові начальники, що війна може швидко скінчитися, турбуються не за мирний народ, а за себе та бандитські статки. І що в такому разі робити ? (
 
  Оце пишу http://zkieva.diorit.org/news/2015/20150720Sumnivi.html 

   Китиці і бомбони

   Побував я у Генеральному штабі Збройних сил України, побачив там китиці і стало мені цікаво, що то воно таке і навіщо. Телефоную знайомому геральдику, що формами нагород опікується. Питаю, що воно таке. А він відповідає, що то звичайна прикраса. “Ти,- каже,- чим ото китицями цікавитися, краще  подання про нагородження людей підготуй та подай, ось тобі форма.” Хоча і зацікавила мене його відповідь та про китиці все ж не ясно, дай, думаю, спитаю знайомого московського символіста Бориса Кривуліна. А Борис сказав, що він зараз у Києві з новою книжкою, і запросив мене у гості.

   Прийшов я у гості, а Борис не один. В нього у гостях жінка Оксана Лозітеская - генерал з російського генштабу, де вона якось була відповідальна за бойових повій. О, думаю, який цікавий збіг. Квартирка підібрана і обставлена, як в мене вдома, розташовує до відпочинку. Молода господиня Ірина - по духу Ліліт, інколи такі мені цікаві. Сів я за стіл і вісім годин не вставав, усе з білоруською пані про життя балакав, про природу начальників теревені вели. Запросила мене пані звернути увагу і на її рідну Білорусь. Яся згадала, який взяув.

   Поки спілкувалися, згадав я що значать китиці та бомбони на військових прапорах та у обрядах. Над столом висіла дорога картина з китицями бузку. У житті народів приходить час, коли фараон зв'язує народ у жмуток та кидає той жмуток на тік, щоб палицями вибити з жмутків зерно. Зв'язана відбита полова піде на саман та у вогонь, а  зерно на насіння та до столу. Дещо залишиться як дідух. Фараони були давно, а нічого не змінилося.

   Після зустрічі з міністрами забігали, зашелестіли паперами чиновники, давай шукати, що робити. Після звернення до міністра телефонує нам найменший клерк з міської адміністрації. Питає що мені робити, до мене прийшов лист від міністра, щоб я вирішила проблему безоплатного знаходження військових у вашому домі. Як це можна зробити, щоб було за законом? А сталося ось що. Міністр написав листа губернатору, губернатор, передав його заступнику, заступник Краматорському меру, мер своєму заступнику, той голові ЖКГ, а від того до останнього клерка. Тепер виходить, що клерк піде до прибиральниці у дворі і стане її питати, як в цій ситуації раду дати. То навіщо нам вся ця довга карусіль?

   Не сидячі дарма, звернулися ми за порадою та по протекції “Сили народу” до львівських юристів Маркіяна Мальського. Вислухали нас відомі адвокати та відповідають: “Давайте так, ми дамо вам пораду, як стягнути борг з Росії, але знаєте, навряд чи з того щось буде. Але якщо ви дуже хочете, то ми вам все рівно дамо пораду. Тільки коштувати наша порада буде 2 тисячі євро. А якщо вам схочеться ще спробувати і з українського уряду грошенят зняти, то давайте 2 тисячі 500 євро і тут ми ще швидше допоможемо.” Отакої. Ось тобі розігнався на 1 гривню. І ладно би гарантія якась була, так ні, говорять, що це без гарантії результату.

   Я оце думаю, а чого б панові Муженко не призвати адвоката на службу, щоб я за 1 гривню міг отримати оту юридичну допомогу у війні проти Російських терористів?

  На фото Москаль з китицями упіймав кішку

   Про волонтерів

   От на початку нападу я був за волонтерський рух https://www.kramatorsk.info/talk/index.php?topic=38044.0  бо військові України ще не оговталася. А зараз я сумніваюся у його доцільності у тій формі як воно є. Хто такі волонтери? Це добровольці, які добровільно витрачають власний час та кошти на допомогу комусь, не очікують компенсації за свої витрати. Волонтерський рух у світі зазвичай розвинутий там, де молодь починає свою діяльність, щоб отримати навички, а як тільки навички з'явилися, то виконувана робота зразу стає оплатною.

   В нас вже більше року як йде гібридна війна. А ми все ще у стані волонтерів. Я, наприклад, не хочу бути волонтером. Оренда мого аеропорту по мінімуму за державними розцінками коштує 170 тисяч гривен на місяць. От армія потребує моєї допомоги і хоче мати той комплекс за 1 гривню. Але хто мусить заплатити 170 тисяч гривен на місяць? Якщо я здаю цей комплекс як волонтер, то це все піде прахом. А за шкоду хтось мусить заплатити. Я проти, щоб за це платила моя сім'я чи діти, я проти щоб за це платила армія або бюджет і весь народ України. Я за те, щоб армія взяла в аеропорту  частину яка коштує 1 гривню, а все інше щоб вважалося територією АТО і все, що там буде витрачено чи пошкоджено, повинно бути відшкодовано терористами та їх посібниками за звичайною ціною.

   Всі витрати антитерористичної операції повинні бути відшкодовані тими, хто сприяв нападу на мій дім. Всі витрати юридично повинні бути оформлені, як вимушені витрати, пов'язані з вимушеним реагуванням на тероризм та напад. І це серйозно. Вже посібники терористів та окупантів заявляють, що вони стріляли по аеропорту, бо, мовляв, там стояв літак, який вони любили, а я, мовляв, силою армії його утримував. І зі зброєю до моєї хати вони ходили цілувати крила любого їм літака у пориві палкої неконтрольованої любові. І ніякого нападу на Аеропорт і Аеродром не робили. Це все смішно, але тим, хто сміється, слід враховувати, що Слідчий комітет Російської федерації він унікальний (http://sledcom.ru/news/item/945095/?type=news&more_link=1&_=32368). Там особлива логіка. І судити та приймати остаточне рішення будуть сторонні організації, яким буде однакова кожна зі сторін конфлікту. Я не волонтер, я людина, яка змушена реагувати на напад і терор, і витрати, які несу я і моя сім'я, повинні бути відшкодовані винними особами. www.airport.diorit.org

        Військові начальники здається нарешті зрозуміли мої доводи Дякую пане Танський)