Ковальсько-пресовий присмак (6)
Моєму татові присвячується...
1967 рік. Осінь. Головний залізничний вокзал Праги. Ігор Абраменко та Юра Уманський тинялися по платформі. Їх мали зустріти. Та не зустріли. По перону повз них вже втретє промчав якийсь хлопець. Зупинили про всяк випадок. Запитали, чи не їх розшукує. Виявилося, що їх. Зустрічає "двох росіян". Як з'ясувалося, хлопця дезорієнтував зовнішній вигляд приїжджих. Бо росіяни це обов'язково чорні костюми, білі сорочки та краватки. І обов'язково має смердіти дешевим одеколоном.
В Брно інженерів поселили у приватному будинку неподалік заводу. Район Лишень. Із господарями будинку мешкали душа в душу. Вчили їх варити борщ, юшку та смажити рибу. Опанували чеську мову шляхом читання «Пригоди бравого вояка Швейка» в оригіналі. Вешталися. Пили пиво. Брно, Прага, Острава, Чеські Будейовиці... У вихідні часто вибиралися до Судетів. Були прийняті до товариства рибалок міста Брно. Дивувалися що незважаючи на соціалізм, дрібне приватне підприємництво (перукарні, кафешки, невеличкі магазинчики. авторемонтні майстерні тощо) все ж таки дозволено. Вражало, що чехи можуть вільно подорожувати до західної Німеччини чи Австрії. Переконувалися, що в побутовому плані чеські робітники, не кажучи вже про інженерів, живуть набагато краще, ніж їхні колеги в радянському союзі. Та й взагалі, якось тут життя таке... інше... різнобарвне.
Прес зібрався без особливих проблем. Дрібні косяки усунули на місці. Чеські слюсарі-збирачі та електрики опинилися на висоті. Замовник не приховував задоволення результатом. Торгове представництво срср надсилало переможні реляції в центр. По монтажному майданчику почали вештатися журналісти. Ігор та Юра зазбиралися додому. Липень 1968 року. До окупації Чехословаччини радянськими військами залишався місяць…
Минуло 55 років. За цей час сталося багато змін. Вже немає такої країни, як Чехословаччина. Ковальсько-пресове виробництво заводів ZKL у 2004 році виділилося в окреме підприємство Zetor Kovárna. Вже багато чого та кого немає. Але прес крутиться. Пережив декілька модернізацій системи змащення та електроприводу. У 2020 році виконавчий директор компанії Zetor Kovárna пан Петер Куйович запросив інженера Абраменка Ігора Артемовича обов'язково відвідати ковальсько-пресовий цех компанії, якщо буде така нагода. На жаль нагоди вже не буде
На світлинах: Кривошипний прес КГШП-6300тс виготовлений Новокраматорським машинобудівним заводом у 1967 році. В ковальсько-пресовому цеху компанії Zetor Kovárna. Брно. Чехія. 2020 рік.
Моєму татові присвячується...
1967 рік. Осінь. Головний залізничний вокзал Праги. Ігор Абраменко та Юра Уманський тинялися по платформі. Їх мали зустріти. Та не зустріли. По перону повз них вже втретє промчав якийсь хлопець. Зупинили про всяк випадок. Запитали, чи не їх розшукує. Виявилося, що їх. Зустрічає "двох росіян". Як з'ясувалося, хлопця дезорієнтував зовнішній вигляд приїжджих. Бо росіяни це обов'язково чорні костюми, білі сорочки та краватки. І обов'язково має смердіти дешевим одеколоном.
В Брно інженерів поселили у приватному будинку неподалік заводу. Район Лишень. Із господарями будинку мешкали душа в душу. Вчили їх варити борщ, юшку та смажити рибу. Опанували чеську мову шляхом читання «Пригоди бравого вояка Швейка» в оригіналі. Вешталися. Пили пиво. Брно, Прага, Острава, Чеські Будейовиці... У вихідні часто вибиралися до Судетів. Були прийняті до товариства рибалок міста Брно. Дивувалися що незважаючи на соціалізм, дрібне приватне підприємництво (перукарні, кафешки, невеличкі магазинчики. авторемонтні майстерні тощо) все ж таки дозволено. Вражало, що чехи можуть вільно подорожувати до західної Німеччини чи Австрії. Переконувалися, що в побутовому плані чеські робітники, не кажучи вже про інженерів, живуть набагато краще, ніж їхні колеги в радянському союзі. Та й взагалі, якось тут життя таке... інше... різнобарвне.
Прес зібрався без особливих проблем. Дрібні косяки усунули на місці. Чеські слюсарі-збирачі та електрики опинилися на висоті. Замовник не приховував задоволення результатом. Торгове представництво срср надсилало переможні реляції в центр. По монтажному майданчику почали вештатися журналісти. Ігор та Юра зазбиралися додому. Липень 1968 року. До окупації Чехословаччини радянськими військами залишався місяць…
Минуло 55 років. За цей час сталося багато змін. Вже немає такої країни, як Чехословаччина. Ковальсько-пресове виробництво заводів ZKL у 2004 році виділилося в окреме підприємство Zetor Kovárna. Вже багато чого та кого немає. Але прес крутиться. Пережив декілька модернізацій системи змащення та електроприводу. У 2020 році виконавчий директор компанії Zetor Kovárna пан Петер Куйович запросив інженера Абраменка Ігора Артемовича обов'язково відвідати ковальсько-пресовий цех компанії, якщо буде така нагода. На жаль нагоди вже не буде
На світлинах: Кривошипний прес КГШП-6300тс виготовлений Новокраматорським машинобудівним заводом у 1967 році. В ковальсько-пресовому цеху компанії Zetor Kovárna. Брно. Чехія. 2020 рік.
Записаний