[AntZ]

Якби "донецькі" справді хоча б думали про "консолідацію суспільства" так, як вони зараз намагаються це показати, можна було цілком зупинитися на компромісі серпня 2006-го. Тоді всі мислимі і немислимі амбіції "донецьких" були задоволені.

Влада над соціально-економічними процесами в країні в їхніх руках, широка коаліція дозволяє сподіватися на проходження законопроектів і підтримку їх президентом, чемне підписання Універсалу робить їх респектабельними політиками в очах Європи.

Здавалося б, покращуй своє (і наше) життя вже сьогодні і досхочу.

Але, очевидно, захотілося "дивного": розставляти свої кадри по всіх постах, відновлювати відкати за ПДВ і рулити податковим законодавством в режимі "он-лайн", витягувати заяложені теми двомовності і анти-НАТО, розпочати безпрецедентне наповнення бюджету позиковими коштами і так далі.

З одного боку, витискували що можна і не можна, а з іншого – підтримували настрої "свій-чужий" у суспільстві, аби відволікти увагу від результатів свого господарювання.

http://pravda.com.ua/news/2007/3/26/56314.htm

и вот это понравилось:

Гіпотетично можуть здатися на милість коаліції бізнесмени від БЮТ і депутати, які на них орієнтуються. Але такий перехід буде, власне, здачею на милість переможцям – під їхні умови, на правах підбору крихт з панського столу.

Відбирання підприємств на користь переможців – аж ніяк не виключена перспектива для тих, хто прийшов у коаліційний табір, позбувшись політичного прикриття. Навіть Кінаху пророкують проблеми з Азаровим, який має свої погляди на перспективи розвитку промисловості і підприємництва в Україні.

[Шк@ff]

Те що не природно, далеко від гармонії. Звичайно, ПР відображає природний стан розуму обивателів, що живуть тваринною радістю, але на щастя такі не всі. І говорити про єдність навколо ПР марення сивої кабили.