Краматорск и мир вокруг нас > Памяти тех, кого с нами нет

Під Бахмутом загинув Дмитро Савченко з Краматорська

(1/1)

Олександр Ворсін:
Під Бахмутом загинув Дмитро Савченко з Краматорська

"Загалом у нього була можливість відстрочки за станом здоров'я, – каже отець Дмитра Олег Савченко. – "Дімо, ти як, готовий воювати?" – питаю у нього. – "Ну а що, – відповідає, – ховатись не буду".

У військоматі йому спочатку сказали: "Ну добре в резерві посидь". Він місяць посидів, а потім пішов знову у військомат: "Не можу сидіти, – забирайте".

Йому там сказали, що з таким діагнозом не можна. Ну, а коли вже почалися обстріли Краматорська, напевно, коли вже вчетверте пішов, вмовив воєнкома, щоб його забрали.

Він хоч і служив в артилеристах, але в окремому відділі. "Нам танкісти потрібні", – говорили йому у військкоматі. А він їм: "Так навчіть мене".

Спочатку потрапив до ППО, на охорону РЛС. Спочатку був під Добропіллям, а потім перевели під Бахмут. Командир їм казав, що специфіка служби така, що вони будуть мішенню. Я щодня з ним розмовляв телефоном, питав, як у нього відчуття. "Прилетить, – каже, – значить прилетить". Вони коли виходять на чергування, стають по периметру, по суті, на неприкритих позиціях, десь у посадках.

Вийшло так, що 15 липня на зв'язок не виходить, а потім командир дзвонить і каже «загинув». Ракета Іскандера прилетіла туди, де він стояв. Всі інші цілі, а його... Те, що в бронежилеті залишилося, нічого більше немає.

Зараз його останки вже привезли до Дніпра, я здав ДНК, буде експертиза. Командир сказав, що представлять до нагороди. Він, звичайно, розумів, що кожен вихід на чергування пов'язаний зі смертельною небезпекою. РЛС хоч і відстежують на 500 кілометрів у глибину, але їх з якихось причин поставили за 20 кілометрів від лінії фронту. Дімка розповідав, що були такі спекотні дні, що на радарах здавалося, що дощ іде.

Дімка нещодавно одружився, будували плани на майбутнє. Дружина, як і він, теж випускниця кафедри обробки металів тиском, там він закінчив магістратуру та навчався в аспірантурі.

Він такий на них життєрадісний, усміхнений... – уже не стримуючи сліз, говорить про фотографії із загиблим сином Олег Савченко.

aleksan1:
Жаль пацана...Молодость. ...Земля пухом.

Balik68:
Царствие небесное пацану :( Вот на таких ВСУ, да и вся Украина держится.

Навигация

[0] Главная страница сообщений

Перейти к полной версии