Форум Краматорська

  • 16 Квітень 2024, 08:57:07
  • Ласкаво Просимо, Гість
Будь ласка увійдіть або зареєструйтесь.

Увійти

Новини:

Перегляд повідомлень

У цьому розділі можна переглянути всі повідомлення, зроблені цим користувачем.


Теми - Олександр Ворсін

Сторінок: [1] 2 3 ... 29
1
Загинув захисник України із Краматорська Олег Кияшко

Його життя обірвалося під Часів Яром.

У Краматорську пройшли похорони ще одного захисника країни: на фронті загинув Олег Кіяшко.

Як повідомляє видання "Pro100media", Олег Кияшко був механіком-водієм 3-го механізованого батальйону. Захищав країну у лавах ЗСУ з січня цього року.

Воїн загинув 5 квітня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району.

Рідні та друзі прийшли провести Олега в останню путь.

Поховали військовослужбовця на Алеї героїв у Краматорську. Йому було 50 років.

Вічна пам'ять...

2
“Я все-таки дожив до 42 років": на Закарпатті попрощалися із загиблим на війні краматорцем

Він загинув під час важких боїв на Бахмутському напрямку.

Вчора, 10 квітня, в селі Великі Лучки, що на Закарпатті, попрощалися із краматорцем Юрієм Лущаєм. Про це повідомила пресслужба місцевої сільської ради у Facebook.

Провести воїна в останню путь прийшли рідні, знайомі, побратими, представники місцевої влади та небайдужі мешканці громади.

Юрій Лущай народився у Краматорську 10 лютого 1982 року. На початку повномасштабного вторгнення, 6 квітня 2022 року Юрій разом зі своєю сім'єю переїхав до селища Великі Лучки.

Проте вже невдовзі долучився до лав Збройних Сил України, щоб захищати своє рідне місто від російських загарбників.

28 березня 2024 року під час масового ворожого обстрілу селища Іванівське чоловік отримав травми, які виявилися несумісними з життям.

Коли 10 лютого 2024 року Юрію Лущаю виповнилося 42 роки, на своїй Facebook-сторінці він написав про те, що сподівається дожити до 43 років:

“Я все-таки дожив до 42 років. Навіть і не сподівався на це. Надіюсь дожити до 43 років, але за цілий рік може бути що завгодно”.

А 19 березня 2024 року Юрій Лущай опублікував серію віршів, присвячених війні. Ці вірші він склав протягом останнього місяця свого життя:

"А що тобі сниться воїну мій?"

"А що тобі сниться воїну мій?"
Під гуркіт артилерії хоч би подрімати,
Та рідним сказати, що ти живий,
Незважаючи на дощ із снарядів.

Тобі присниться не пекло цієї війни,
А любляча родина, що осталась вдома,
Важко дивитись спокійні та мирні сни,
Коли все ще попереду і підходить втома.

"А що тобі сниться воїну мій?"
Ледве схиливши голову на зброю.
У холодному окопі чекаючи на бій,
Я знаю, що ти підеш слідом за мною.

Пройти можна багато кілометрів,
Але так і не знайти вірного друга,
Підтримка в бою краще за аргументів,
Не є перешкодою удвох вийти за смугу.

19.03.2024

Все буде добре

Все буде добре, незважаючи на війну,
Все буде добре, навіть якщо я піду,
Не змусять зневіритись ніякі хижі сили,
Кого би вороги в моїй країні не вбили.

Все буде добре, хоч болить твоя душа,
Все буде добре, і ти надалі по землі рушай,
Ніхто не забере у тебе надію жити,
Навіть якщо прийдеться окопи рити.

14.03.2024

Не плачте по нам

Не плачте по нам, ми обов'язково розквітнимо квітами,
У різноманітності кольорів та ароматів вирости нам судилося,
Життя наше може завершується проблемами та бідами,
Але воно захистом від ворожих сил все ж згодилося.

Не сумуйте по нам, наша присутність буде невловима,
Но кожну мить піддержувати у нещастях зможемо,
І як би ворожа сила на руїну в країні не ворожила,
На небі чи під землею всіх їх ми переможемо!

04.03.2024 р.

Фото загиблого - з його сторінки у Фейсбук

3
У Краматорську провели в останню путь Сергія Ільєнка, який загинув, захищаючи Донеччину

У Краматорську поховали військовослужбовця Сергія Ільєнка, старшого лейтенанта, командира взводу протитанкових керованих ракет військової частини А4875, який віддав своє життя захищаючи Україну від ворога.

Він загинув 23 вересня 2023 року, отримавши несумісні з життям поранення в районі Кліщіївки Бахмутського району.

Дружина загиблого Героя Вікторія розповіла журналістам “Pro100Media”, що Сергій закінчив військове училище в Санкт-Петербурзі, отримавши професію – зв’язківець.

Після цього декілька років працював за спеціальністю, пізніше –  інженером на Карачун – горі. З 2014 року був начальником телевежі.

“Коли у 2014 на Донбасі почалась війна, Сергій вивів співробітників і знеструмив вежу.

Йому навіть ворожі бойовики погрожували, що вб’ють.

Після деокупації Краматорська та Слов’янська чоловік брав участь у будівництві нових веж, домовлявся, проєктував, працював зі спеціалістами. У 2023 році, коли в нього закінчилася бронь, він сам пішов до військкомату та вступив до лав ЗСУ.

Сергій був чудовим чоловіком.

Ми завжди з роботи поспішали додому, щоб швидше побачитись, поспілкуватися.

Жили один для одного, разом відпочивали, виховували сина.

Ми не сварилися навіть, сідали, обговорювали все спокійно”, – ділиться Вікторія.

Вона розповідає, що під час бойового завдання в районі Кліщіївки росіяни вдарили по позиції, де знаходився Сергій, “Іскандером”.

“Це була миттєва смерть.

Потім чотири дні їх намагалися забрати.

Росіяни весь цей час не давали це зробити, обстрілюючи наших військових.

Пів року проводилися ДНК-тести, у п’ятницю я нарешті отримала оригінали документів та змогла поховати чоловіка.

Після російського обстрілу тіла було важко впізнати.

Всі хлопці практично однакової статури, а на завдання шеврони чи розпізнавальні знаки не беруть.

До того ж тоді тепло ще було і дощ, тому тіла змінили колір, форму. Нереально щось зрозуміти, тому й необхідні були тести”, – каже Вікторія.

Провести Сергія Ільєнка в останню путь прийшли друзі та побратими краматорця.

Вони висловили слова співчуття рідним та близьким чоловіка.

“Сергій жив разом з бійцями, ділив з ними хліб та воду, вчив їх, ніколи не залишав, разом з хлопцями виходив на завдання.

Він був справжнім офіцером.

Загинув він також зі своїм підлеглим.

Сергій був дуже спокійний та витриманий, любив Україну.

Навіть у військкомат прийшов сам на першу вимогу.

Син Сергія теж допомагає ЗСУ, займається волонтерством.

Для нас всіх це страшна втрата”, – кажуть побратими Сергія.


Джерело: Про100медіа

4
Краматорськ провів в останню путь ще одного Героя Андрія Толстова

У суботу, 30 березня, рідні, близькі, бойові побратими, та небайдужі мешканці міста провели в останню путь солдата окремої механізованої частини Андрія Івановича Толстова (07.12.1968 р.н.).

Про це пише видання "Pro100media".

До ЗСУ чоловік долучився на початку 2023 року. Служив стрільцем-санітаром в окремому Криворізькому зʼєднанні імені Костянтина Пестушка.

Андрій Толстов був чуйним та дбайливим. З турботою та любов’ю ставився до своїх рідних та близьких. Але клята війна забрала Андрія. 21 березня Андрій Толстов загинув у бою за Україну поблизу населеного пункту Водяне, Покровського району, Донецької області.

Вічна пам’ять та шана захисникові! Щирі співчуття рідним...

5
У Краматорську поховали солдата Дмитра Лисицького

29 березня у Краматорську попрощалися зі стрільцем-помічником гранатометника десантно-штурмового батальйону Дмитром Лисицьким.

Краматорцю 8 квітня мало виповнитись 48 років.

Солдат став на захист країни 19 січня 2023 року.

Військового поховали на Алеї героїв.

Вічна пам’ять та шана захисникові! Щирі співчуття рідним...

6
Краматорськ попрощався із захисником Олександром Ляшенко

Він загинув17 березня 2024 року.

У Краматорську провели в останню путь солдата Олександра Ляшенка. Чоловік служив кулеметником у 1-му стрілецькому батальйоні, - повідомляє "Pro100media".

17 березня 2024 року, захищаючи свободу та незалежність країни, військовий загинув поблизу населеного пункту Міньківка Донецької області. Олександр отримав смертельне поранення під час атаки ворожого дрону.

22 березня захисника поховали на Алеї героїв.

Вічна пам’ять та шана, захисникові! Щирі співчуття рідним...

7
У Краматорську поховали військового Владислава Мальченка

21 березня у Краматорську прощались із загиблим військовослужбовцем Владиславом Мальченко.

Він загинув сім місяців тому на полі бою у Запорізькій області. Поховати воїна рідні та близькі змогли тільки зараз, бо, щоб ідентифікувати тіло солдата знадобилась ДНК-експертиза, яка тривала декілька місяців.

Про це повідомляє видання "Pro100media".

27-річний Владислав служив гранатометником десантно-штурмового батальйону. До лав ЗСУ приєднався у січні 2023 року. Відтепер боєць назавжди в строю.

Щирі співчуття рідним і близьким...

8
Молодіжна рада Краматорська тепер у соцмережах

Ми — Молодіжна рада Краматорська третього скликання.

Про це інформує Краматорська міська рада

Всім привіт!

Майбутні два роки ми будемо допомагати нашому місту в реалізації молодіжної політики!

Серед нас є волонтери, студенти, школярі, представники різних підприємств Краматорська. Згодом ми обов'язково познайомимо вас із кожним членом нашої Молодіжної ради.

Та поки ми готуємо свої ідеї до втілення та починаємо приступати до справ!

Нехай це будуть два роки переможних змін!

Підписуйтесь на ресурси молодіжної міської ради у соцмережах:

https://t.me/molodizhnaradakrm

https://www.facebook.com/molodizhnarada.krm

https://www.instagram.com/molodizhnarada.krm

9
12 березня у Краматорську поховали 46-річного солдата Володимира Стоюшка

У Краматорську попрощались з військовим, який загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Про це інформує pro100media

Він служив навідником у 1-й штурмовій роті.

Боєць загинув 25 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населенного пункту Побєда Покровського району Донецької області.

Співчуття рідним і вічна шана, військовому!


10
Загинув захисник України, випускник ОЗЗСО імені Василя Стуса Антон Тупіков

Загинув захисник України, випускник ОЗЗСО імені Василя Стуса Антон Тупіков.

"8 березня ще один наш лелека, випускник ОЗЗСО імені Василя Стуса (ЗОШ № 8) Антон Тупіков, злетів у вирій.

Ти писав, що в тебе все 4.5.0. І завжди питав: "Як ви?".

Надихав нас, переймався, чи ми в безпеці, переживав за маму. Вірив в Україну, у її Перемогу. І в те, що ти будеш живий.

А сьогодні – вічність!..

Боляче усвідомлювати, що кращі сини України стають до лав небесного війська.

Пам'ятайте, якою високою й страшною є ціна нашої свободи.

Вічна пам'ять Антону - світлій, сонячній людині.

У його серці, ущерть сповненому добра й любові, жила й боліла Україна.

Вічна пам’ять Герою!", -

написала у Фейсбуці директорка навчального закладу Вікторія Калініна.

11
У Краматорську поховали військовослужбовця Андрія Конотопського

Він служив у "бахмутській" бригаді

7 березня у Краматорську попрощалися з військовослужбовцем 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи Андрієм Конотопським.

Краматорець був мобілізований у жовтні минулого року, служив стрільцем-снайпером. Він помер 3 березня у Краматорську від хвороби - точні обставини і причині смерті зʼясовуються.

Андрію Конотопському було 38 років, у нього залишилися дружина і донька.

12
У Краматорську в останню путь провели воїна Вадима Забкова

Він загинув 26 лютого в районі Орлівки на Донеччині.

6 березня на Алеї героїв у Краматорську поховали загиблого солдата Вадима Забкова. Він був навідником 3-ї механізованої роти. Торік на початку січня приєднався до лав ЗСУ, - повідомляє видання "Pro100Media".

26 лютого 2024 року військовий загинув під час бою з російськими загарбниками. Смертельне поранення отримав, перебуваючи на позиціях в районі населеного пункту Орлівка, що на Донеччині.

10-го березня захисникові мало виповнитись 38 років.

Світла пам`ять герою!

13
Поховали через дев'ять місяців після загибелі: у Краматорську попрощалися з військовослужбовцем Олександром Косовським

Він був командиром відділення у 81-й бригаді

У Краматорську на Алеї слави поховали військовослужбовця 81-ї окремої аеромобільної бригади Олександра Косовського.

Штаб-сержант Олександр Косовський загинув біля Білогорівки Луганської області у червні минулого року. Як розповіли його побратими, окупанти накрили вогнем будинок, в якому перебували Олександр і його підлеглі (краматорець був командиром відділення). Довгий час тіло загиблого та його побратимів не могли забрати, а коли це таки вдалося зробити, знадобилася ДНК-експертиза.

Дружина військового дізналася про результати експертизи через девʼять місяців після його загибелі - 26 лютого, на день народження Олександра. В цей день йому виповнилося б 39 років.

14
У Краматорську попрощалися з військовослужбовцем Олексієм Яковенком

Він загинув від російського обстрілу на Купʼянському напрямку

27 лютого у Краматорську, на кладовищі у селищі Біленьке, поховали військовослужбовця Олексія Яковенка, який загинув від обстрілу з боку російських окупантів на Купʼянському напрямку.

43-річний солдат Олексій Яковенко служив стрільцем-помічником у військовій частині А4963. Військовослужбовець отримав осколкове поранення 21 лютого, під час виконання бойового завдання в районі села Бологівка, що на Харківщині в двух кілометрах від кордону з росією. Краматорець помер під час транспортування до лікарні у селищі Великий Бурлук.

У військовослужбовця залишились дружина і донька.

15
У Краматорську попрощалися з азовцем Сергієм Куликом

Військового поховали через пів року після загибелі

У понеділок, 19 лютого, на Алеї слави у Краматорську попрощалися з бійцем полку Нацгвардії “Азов” Сергієм Куликом.

Провести його в останню путь прийшли побратими, рідні та знайомі.

Навчався майбутній герой у Машинобудівному коледжі ДДМА (нині — Краматорський фаховий коледж промисловості, IT та бізнесу ДДМА) за спеціальністю “Електрозварювальник”.

Після закінчення навчання Сергій працював за професією, а згодом його призвали до лав Збройних Сил України. Після двох років армійської служби він повернувся до роботи електрозварювальником. Працював на багатьох підприємствах як у Краматорську, так і по всій Україні (наприклад, Метінвест та Інтерпайп).

Сергій також встиг попрацювати будівельником у Білорусі та на росії - на підприємствах енергетики Бобруйська, Ямалу та Краснодару.

Після початку великої війни його мобілізували до Збройних Сил України. З літа 2023 року він перебував у складі полку Національної гвардії України “Азов”, бійці якого зараз ведуть оборонні та наступальні дії на Лимансько-Кремінському напрямку.

У “Азові” він був навідником мінометного розрахунку. Загинув Сергій 28 серпня 2023 року під час обстрілу.

Тіло загиблого воїна ідентифікували не одразу. Рідні дізналися про смерть Сергія лише в жовтні 2023 року. А у лютому 2024 році його з честю поховали на Алеї Слави у Краматорську.

У Сергія залишилися мати, батько та брат. Власної родини чоловік створити не встиг.

Фото - Микола Жалнін/Kramatorsk Post.

Сторінок: [1] 2 3 ... 29