Олександр Журавель
15 год ·
Потроху відпадають колишні френди - свідки Подоляка, Сєнцова, Притули і... ну, ви самі знаєте під чию методичку вони почали репет про антирейтинг Порошенка, про необхідність рятувати рейтинг партії ЄС і так далі, і тому подібне, тощо.
Розумні люди їм спробували пояснити з доказами, мотивами, фактами і аргументами. Вважаю, того - досить. Тому я говоритиму інакше.
Скажу так, як відповів другові, який другом залишився.
Друже! Ви пишете цікаві, а мабуть і правильні слова з точки зору прагматика. Біда в тім, що... Ну, так скажу: політикою займаються багато людей. Умовно вони діляться на політиканів і Політиків. Політикани діють в ім'я власних короткочасних інтересів. Політики - працюють на майбутнє. Уже я писав, і ще раз повторю. Де Голль був "Мон Женераль"(Мій Генерал), вся Франція була в нього закохана. Вся Франція його підтримувала. Довго. А у 1968 році під тиском "студентських" заворушень, організованих анархістами, троцькістами, маоїстами та іншими молодиками, мусив тікати з Франції. Там дуже цікава і повчальна історія, рекомендую почитати, багато спільного з нами сучасними є. А тепер скажіть: Ви пам'ятаєте "навскидку" прізвище того керівника студентських заворушень? А він - і досі живий, він досі парламентар Європарламенту. Тільки вже не від Франції. А Де Голля - ми пам'ятаємо всі. Він, при всіх своїх помилках, а їх було більш, ніж достатньо, - Історична Постать. А пам'ятаєте "навскидку" прізвище того, хто змінив його на посту Президента Франції?
Вінстон Черчіль увійшов у політику ще до першої світової війни. І був досить відомим членом партії, однієї з трьох, які на той час діяли у Великій Британії, а коли зрозумів, що партія не має жодного шансу бодай в парламенті залишитися, пішов у другу партію, став провідним її членом, пройшов у парламент... і отримав ганебне прізвисько щура-перебіжчика. А потім більше партій не міняв, був покликаний керувати державою в роки війни, переміг. Але, мудрий і вдячний, втомлений від війни нарід обрав його політичного противника.
Ось Ви, "навскидку", пам'ятаєте кого? А Черчіля? А "фултонську промову", яку він виголосив уже не будучи, власне ніким в значенні владних повноважень, але яка визначила політику і практику дій всіх урядів, всіх цивілізованих держав на декілька десятків років і навіть після смерті Черчіля. І прізвисько Бленгеймського щура не завадило йому стати найвеличнішою людиною Великої Британії у 2019 році. Через 54 роки після фізичної смерті.
А хто, крім вузьких спеціалістів, пам'ятає Еттлі?
Sapientis, сподіваюсь, sat.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=443924579952462&id=100030047708494
15 год ·
Потроху відпадають колишні френди - свідки Подоляка, Сєнцова, Притули і... ну, ви самі знаєте під чию методичку вони почали репет про антирейтинг Порошенка, про необхідність рятувати рейтинг партії ЄС і так далі, і тому подібне, тощо.
Розумні люди їм спробували пояснити з доказами, мотивами, фактами і аргументами. Вважаю, того - досить. Тому я говоритиму інакше.
Скажу так, як відповів другові, який другом залишився.
Друже! Ви пишете цікаві, а мабуть і правильні слова з точки зору прагматика. Біда в тім, що... Ну, так скажу: політикою займаються багато людей. Умовно вони діляться на політиканів і Політиків. Політикани діють в ім'я власних короткочасних інтересів. Політики - працюють на майбутнє. Уже я писав, і ще раз повторю. Де Голль був "Мон Женераль"(Мій Генерал), вся Франція була в нього закохана. Вся Франція його підтримувала. Довго. А у 1968 році під тиском "студентських" заворушень, організованих анархістами, троцькістами, маоїстами та іншими молодиками, мусив тікати з Франції. Там дуже цікава і повчальна історія, рекомендую почитати, багато спільного з нами сучасними є. А тепер скажіть: Ви пам'ятаєте "навскидку" прізвище того керівника студентських заворушень? А він - і досі живий, він досі парламентар Європарламенту. Тільки вже не від Франції. А Де Голля - ми пам'ятаємо всі. Він, при всіх своїх помилках, а їх було більш, ніж достатньо, - Історична Постать. А пам'ятаєте "навскидку" прізвище того, хто змінив його на посту Президента Франції?
Вінстон Черчіль увійшов у політику ще до першої світової війни. І був досить відомим членом партії, однієї з трьох, які на той час діяли у Великій Британії, а коли зрозумів, що партія не має жодного шансу бодай в парламенті залишитися, пішов у другу партію, став провідним її членом, пройшов у парламент... і отримав ганебне прізвисько щура-перебіжчика. А потім більше партій не міняв, був покликаний керувати державою в роки війни, переміг. Але, мудрий і вдячний, втомлений від війни нарід обрав його політичного противника.
Ось Ви, "навскидку", пам'ятаєте кого? А Черчіля? А "фултонську промову", яку він виголосив уже не будучи, власне ніким в значенні владних повноважень, але яка визначила політику і практику дій всіх урядів, всіх цивілізованих держав на декілька десятків років і навіть після смерті Черчіля. І прізвисько Бленгеймського щура не завадило йому стати найвеличнішою людиною Великої Британії у 2019 році. Через 54 роки після фізичної смерті.
А хто, крім вузьких спеціалістів, пам'ятає Еттлі?
Sapientis, сподіваюсь, sat.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=443924579952462&id=100030047708494
Записаний