1
История родного края / Re: Ковальсько-пресовий присмак
« : 13 Вересня 2023, 13:20:59 »
Ковальсько-пресовий присмак (14)
Моєму татові присвячується...
Я не зміг знайти в Турині ні синьйора Дальє, ні якихось слідів краматорського кривошипно-шатунного преса 6300. Можливо, погано шукав. Але найімовірніше діти Дальє-старшого пустили світом справу татуся. Це стандартне лихо сімейних бізнесів. Скільки найвідоміших торгових марок та фірм пішли в дупу часу тільки тому, що діти великих людей виявилися рідкісними довбойобами.
ACSA Steel Forgings з Оджоно до цих пір виробляє сталеві поковки вагою від 0,5 кг до 250 кг. Використовуючи у виробництві 10 ліній кривошипно-шатунних пресів зусиллям від 1600 до 6300 тонн. Один з яких той самий. Краматорський. Живий та здоровий. Керівництво компанії відповіло на мій запит, за що їм велика подяка.
Але повернемося у 1976 рік. Коли до інженерів Абраменка, Попова, Мороза та Кононенка пригриміли дружини з дітьми. Потрібно сказати, що там і без краматорців вистачало і дружин і дітей. Радянська колонія загула як вулик. Ми всі якось миттєво здружилися. Спочатку билися смертним боєм із навколишніми італійськими дітьми. Потім так само зненацька потоваришували. Італійці навчили нас з Андрей Абраменко кататися на справжньому "дорослому" велосипеді. Син генерального директора Зав'ялова, а він був значно доросліший, завжди вбагрював нашу компанію в різні халепи. А я потім чомусь розгрібав все це лайно. Коли вдало, коли не дуже. Так було зі спробою покататись на корпоративному автобусі Фіат. Або з крадіжкою цим олухом аудіокасети з автомобіля якогось сусіда-італійця. Або умовити когось із зовсім малечі на "підготовку до космонавтів" - покрутитися в центрифузі корпоративної пральної машини, це вже зовсім за межею. Втім, взагаллі у Мілані нам жилося доволі весело та безтурботно.
Я вдячний своєму татові за те, що він тоді нас, дітей, витяг за кордон. Ще й у розвинену капіталістичну країну. Усі, хто міг, наполегливо відмовляли його від цього кроку. В принципі він спокійно міг цього не робити. Але зробив. І саме у тому віці, коли світогляд дитини лише формується. Це наклало відбиток на все моє подальше життя. Заклало основи. Тато, книжки, Італія…
На світлинах: 1-2.Кривошипний прес КГШП-6300тс виготовлений Новокраматорським машинобудівним заводом у 1975 році. В ковальсько-пресовому цеху компанії ACSA Steel Forgings. Оджоно. Італія. 2021 рік. 3. Мама, Андрей Абраменко та я. Генуя. Італія. 1976 рік
Моєму татові присвячується...
Я не зміг знайти в Турині ні синьйора Дальє, ні якихось слідів краматорського кривошипно-шатунного преса 6300. Можливо, погано шукав. Але найімовірніше діти Дальє-старшого пустили світом справу татуся. Це стандартне лихо сімейних бізнесів. Скільки найвідоміших торгових марок та фірм пішли в дупу часу тільки тому, що діти великих людей виявилися рідкісними довбойобами.
ACSA Steel Forgings з Оджоно до цих пір виробляє сталеві поковки вагою від 0,5 кг до 250 кг. Використовуючи у виробництві 10 ліній кривошипно-шатунних пресів зусиллям від 1600 до 6300 тонн. Один з яких той самий. Краматорський. Живий та здоровий. Керівництво компанії відповіло на мій запит, за що їм велика подяка.
Але повернемося у 1976 рік. Коли до інженерів Абраменка, Попова, Мороза та Кононенка пригриміли дружини з дітьми. Потрібно сказати, що там і без краматорців вистачало і дружин і дітей. Радянська колонія загула як вулик. Ми всі якось миттєво здружилися. Спочатку билися смертним боєм із навколишніми італійськими дітьми. Потім так само зненацька потоваришували. Італійці навчили нас з Андрей Абраменко кататися на справжньому "дорослому" велосипеді. Син генерального директора Зав'ялова, а він був значно доросліший, завжди вбагрював нашу компанію в різні халепи. А я потім чомусь розгрібав все це лайно. Коли вдало, коли не дуже. Так було зі спробою покататись на корпоративному автобусі Фіат. Або з крадіжкою цим олухом аудіокасети з автомобіля якогось сусіда-італійця. Або умовити когось із зовсім малечі на "підготовку до космонавтів" - покрутитися в центрифузі корпоративної пральної машини, це вже зовсім за межею. Втім, взагаллі у Мілані нам жилося доволі весело та безтурботно.
Я вдячний своєму татові за те, що він тоді нас, дітей, витяг за кордон. Ще й у розвинену капіталістичну країну. Усі, хто міг, наполегливо відмовляли його від цього кроку. В принципі він спокійно міг цього не робити. Але зробив. І саме у тому віці, коли світогляд дитини лише формується. Це наклало відбиток на все моє подальше життя. Заклало основи. Тато, книжки, Італія…
На світлинах: 1-2.Кривошипний прес КГШП-6300тс виготовлений Новокраматорським машинобудівним заводом у 1975 році. В ковальсько-пресовому цеху компанії ACSA Steel Forgings. Оджоно. Італія. 2021 рік. 3. Мама, Андрей Абраменко та я. Генуя. Італія. 1976 рік