Итак, мероприятие по сбору личных данных родителей из классных журналов при проверке зрения (незаконной, между прочим) ефимовской командой, дошло и до центральных школ города. Обратилась за помощью к хорошему юристу - Павлу Андрееву, результат - завтра иду к директору нашей школы, чтобы на законном основании остановить "беспредел ефимовских"... Всем, кому может пригодится эта информация (тем, кто не давал разрешения на сбор и передачу личных данных, а также категорически не согласен с тем, что в школе личную информацию раздают направо и налево непонятно кому..), размещаю ее здесь:
Відповідно до ч.2 ст. 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Вимоги щодо порядку поширення (надання доступу) доступу до персональних даних встановені Законом України “Про захист персональних даних”.
Так, згідно із ст. 14 ЗУ “Про захист персональних даних”, поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб'єкта персональних даних. При цьому, поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Незаконне надання доступу третіх осіб до конфіденційної інформації про особу (місце проживання, телефони, ідентифікаційні дані, відомості про стан здоров’я тощо) визначено Кримінальним кодексом України як злочин, відповідальність за який передбачена ст. 182 КК:
Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя
1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -
караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -
караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.
