Форум Краматорська

На авдіївському напрямку загинула снайпер із Краматорська Катерина Шинкаренко

Похорон Героїні відбудеться 16 квітня в Острозі.

Керівник громадської організації “Східноукраїнський велоклуб “ТОР” Юрій Слобожанський опублікував у Facebook скорботну звістку: 22 лютого 2024 року в боях із російськими окупантами загинула 30-річна уродженка та мешканка Краматорська, снайпер взводу снайперів 53-й ОМБР Катерина Шинкаренко.

Про те, як ця молода жінка билася з ворогом, свідчать її нагороди: орден "За мужність" 3 ступеня, відзнака ГШ "Золотий хрест" та відзнака МОУ "Хрест доблесті".

Відомо, що Катерина загинула разом з групою, при відбиті прориву ворога, при відході наших військ з Авдіївці. Ласточкине-Сіверне.

"Бойова ситуація склалася так, що тіла лишилися глибоко в тилу ворога, без можливості евакуації, - пише Юрій Слобожанський. - І тільки на цьому тижні нам вдалося повернути їх до дому, а вже вчора закінчили усі офіційні заходи з встановлення та опізнаня..."

Катерина Шинкаренко була відома у Краматорську як активістка велосипедного руху.

Як повідомляє у Facebook Острозька міська рада, загиблу Героїню зустрічатимуть у цьому місті 16 квітня. "Просимо всіх мешканців Острозької громади завтра, 16 квітня, належно та гідно зустріти загиблу Захисницю України Катерину Шинкаренко живим коридором", - йдеться у повідомленні.

Поховають Захисницю на Алеї Героїв міста Острог.

Слава та вічна пам'ять...

Загинув захисник України із Краматорська Олег Кияшко

Його життя обірвалося під Часів Яром.

У Краматорську пройшли похорони ще одного захисника країни: на фронті загинув Олег Кіяшко.

Як повідомляє видання "Pro100media", Олег Кияшко був механіком-водієм 3-го механізованого батальйону. Захищав країну у лавах ЗСУ з січня цього року.

Воїн загинув 5 квітня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Часів Яр Бахмутського району.

Рідні та друзі прийшли провести Олега в останню путь.

Поховали військовослужбовця на Алеї героїв у Краматорську. Йому було 50 років.

Вічна пам'ять...

“Я все-таки дожив до 42 років": на Закарпатті попрощалися із загиблим на війні краматорцем

Він загинув під час важких боїв на Бахмутському напрямку.

Вчора, 10 квітня, в селі Великі Лучки, що на Закарпатті, попрощалися із краматорцем Юрієм Лущаєм. Про це повідомила пресслужба місцевої сільської ради у Facebook.

Провести воїна в останню путь прийшли рідні, знайомі, побратими, представники місцевої влади та небайдужі мешканці громади.

Юрій Лущай народився у Краматорську 10 лютого 1982 року. На початку повномасштабного вторгнення, 6 квітня 2022 року Юрій разом зі своєю сім'єю переїхав до селища Великі Лучки.

Проте вже невдовзі долучився до лав Збройних Сил України, щоб захищати своє рідне місто від російських загарбників.

28 березня 2024 року під час масового ворожого обстрілу селища Іванівське чоловік отримав травми, які виявилися несумісними з життям.

Коли 10 лютого 2024 року Юрію Лущаю виповнилося 42 роки, на своїй Facebook-сторінці він написав про те, що сподівається дожити до 43 років:

“Я все-таки дожив до 42 років. Навіть і не сподівався на це. Надіюсь дожити до 43 років, але за цілий рік може бути що завгодно”.

А 19 березня 2024 року Юрій Лущай опублікував серію віршів, присвячених війні. Ці вірші він склав протягом останнього місяця свого життя:

"А що тобі сниться воїну мій?"

"А що тобі сниться воїну мій?"
Під гуркіт артилерії хоч би подрімати,
Та рідним сказати, що ти живий,
Незважаючи на дощ із снарядів.

Тобі присниться не пекло цієї війни,
А любляча родина, що осталась вдома,
Важко дивитись спокійні та мирні сни,
Коли все ще попереду і підходить втома.

"А що тобі сниться воїну мій?"
Ледве схиливши голову на зброю.
У холодному окопі чекаючи на бій,
Я знаю, що ти підеш слідом за мною.

Пройти можна багато кілометрів,
Але так і не знайти вірного друга,
Підтримка в бою краще за аргументів,
Не є перешкодою удвох вийти за смугу.

19.03.2024

Все буде добре

Все буде добре, незважаючи на війну,
Все буде добре, навіть якщо я піду,
Не змусять зневіритись ніякі хижі сили,
Кого би вороги в моїй країні не вбили.

Все буде добре, хоч болить твоя душа,
Все буде добре, і ти надалі по землі рушай,
Ніхто не забере у тебе надію жити,
Навіть якщо прийдеться окопи рити.

14.03.2024

Не плачте по нам

Не плачте по нам, ми обов'язково розквітнимо квітами,
У різноманітності кольорів та ароматів вирости нам судилося,
Життя наше може завершується проблемами та бідами,
Але воно захистом від ворожих сил все ж згодилося.

Не сумуйте по нам, наша присутність буде невловима,
Но кожну мить піддержувати у нещастях зможемо,
І як би ворожа сила на руїну в країні не ворожила,
На небі чи під землею всіх їх ми переможемо!

04.03.2024 р.

Фото загиблого - з його сторінки у Фейсбук

РПЦ оголошує "священну війну" Україні та Заходу, виправдовуючи злочини РФ, - Atlantic Council

У Краматорську провели в останню путь Сергія Ільєнка, який загинув, захищаючи Донеччину

У Краматорську поховали військовослужбовця Сергія Ільєнка, старшого лейтенанта, командира взводу протитанкових керованих ракет військової частини А4875, який віддав своє життя захищаючи Україну від ворога.

Він загинув 23 вересня 2023 року, отримавши несумісні з життям поранення в районі Кліщіївки Бахмутського району.

Дружина загиблого Героя Вікторія розповіла журналістам “Pro100Media”, що Сергій закінчив військове училище в Санкт-Петербурзі, отримавши професію – зв’язківець.

Після цього декілька років працював за спеціальністю, пізніше –  інженером на Карачун – горі. З 2014 року був начальником телевежі.

“Коли у 2014 на Донбасі почалась війна, Сергій вивів співробітників і знеструмив вежу.

Йому навіть ворожі бойовики погрожували, що вб’ють.

Після деокупації Краматорська та Слов’янська чоловік брав участь у будівництві нових веж, домовлявся, проєктував, працював зі спеціалістами. У 2023 році, коли в нього закінчилася бронь, він сам пішов до військкомату та вступив до лав ЗСУ.

Сергій був чудовим чоловіком.

Ми завжди з роботи поспішали додому, щоб швидше побачитись, поспілкуватися.

Жили один для одного, разом відпочивали, виховували сина.

Ми не сварилися навіть, сідали, обговорювали все спокійно”, – ділиться Вікторія.

Вона розповідає, що під час бойового завдання в районі Кліщіївки росіяни вдарили по позиції, де знаходився Сергій, “Іскандером”.

“Це була миттєва смерть.

Потім чотири дні їх намагалися забрати.

Росіяни весь цей час не давали це зробити, обстрілюючи наших військових.

Пів року проводилися ДНК-тести, у п’ятницю я нарешті отримала оригінали документів та змогла поховати чоловіка.

Після російського обстрілу тіла було важко впізнати.

Всі хлопці практично однакової статури, а на завдання шеврони чи розпізнавальні знаки не беруть.

До того ж тоді тепло ще було і дощ, тому тіла змінили колір, форму. Нереально щось зрозуміти, тому й необхідні були тести”, – каже Вікторія.

Провести Сергія Ільєнка в останню путь прийшли друзі та побратими краматорця.

Вони висловили слова співчуття рідним та близьким чоловіка.

“Сергій жив разом з бійцями, ділив з ними хліб та воду, вчив їх, ніколи не залишав, разом з хлопцями виходив на завдання.

Він був справжнім офіцером.

Загинув він також зі своїм підлеглим.

Сергій був дуже спокійний та витриманий, любив Україну.

Навіть у військкомат прийшов сам на першу вимогу.

Син Сергія теж допомагає ЗСУ, займається волонтерством.

Для нас всіх це страшна втрата”, – кажуть побратими Сергія.


Джерело: Про100медіа

Краматорськ провів в останню путь ще одного Героя Андрія Толстова

У суботу, 30 березня, рідні, близькі, бойові побратими, та небайдужі мешканці міста провели в останню путь солдата окремої механізованої частини Андрія Івановича Толстова (07.12.1968 р.н.).

Про це пише видання "Pro100media".

До ЗСУ чоловік долучився на початку 2023 року. Служив стрільцем-санітаром в окремому Криворізькому зʼєднанні імені Костянтина Пестушка.

Андрій Толстов був чуйним та дбайливим. З турботою та любов’ю ставився до своїх рідних та близьких. Але клята війна забрала Андрія. 21 березня Андрій Толстов загинув у бою за Україну поблизу населеного пункту Водяне, Покровського району, Донецької області.

Вічна пам’ять та шана захисникові! Щирі співчуття рідним...

НАБУ та САП взялися за Павла Кириленка після розслідування про майно його родини на 70 мільйонів