Ох і тему ви підняли. Я пам'ятаю чи то у 87 чи у 88 у Кременчузі випадково натрапили на "викид" жуєк. Прямісінько на вулиці стояло три столи і з них їх продавали. Не турби, а якісь "мультики", але по держціні! 10 копійок за штуку. Це коли в циган дональди коштували по карбованцю, а турби по півтори. І усього по 10 у руки. І черги. Але ми завдяки підкупу взяли цілий блок. Це був не просто блок, це була скриня скарбів. А потім, як почали згортати війська, з ГДР повернувся дядька та серед усіх немислимо дорогих речей на той час (типу відіомагнітофону) привіз декілька блоків жуєк. Деякі наклейки (що для того часу були небаченим) й досі живі. А ще були вітчізняні. Особливо запам'яталися не пластинки, а як іриски в "кубіках". З них так само не можно було видувати бульби, але якщо залишити на ніч, то на утро вони кам'яніли так, що їми можна було вбити.
