[Nomte]

[Портвейн]

Даже не знаю, в какую тему это прикрутить?
Может в гордость Украиной? 
В общем = их нравы.

Пномпень, 8 Октября 2015, 20:54 — REGNUM  Правительство Камбоджи установило новый уровень месячной минимальной зарплаты для работников швейной отрасли страны. Как сообщает The Cambodia Daily, в ходе заседания Консультативного совета по труду (КСТ) компромиссной оказалась цифра 135 долларов — на 7 долларов выше прежнего минимума. Тем не менее, не эта цифра в итоге была утверждена.

«Сегодня мы решили — 135 долларов, — сообщил журналистам министр труда Ит Сам Хенг. — Это приемлемый результат, хотя ни одна из сторон не удовлетворена… Премьер-министр [Хун Сен] добавил 5 долларов, поэтому в итоге 140 долларов». Решение о новом размере минимальной зарплаты вступит в силу с 1 января.

Сообщается, что в состав КСТ входит 14 представителей государства и по семь — от профсоюзов и владельцев предприятий. Владельцы предприятий хотели довести минимальную зарплату до 133 долларов, правительство предлагало уровень в 135 долларов, профсоюзы настаивали на 160 долларах

Большинством голосов при двух против и двух воздержавшихся было принято предложение правительства. При этом за уровень минимальной зарплаты, предложенный работодателями, не проголосовал никто. Как большое достижение был отмечен тот факт, что удалось уговорить представителей профсоюзов снизить свои аппетиты — первоначально некоторые из них требовали установить минимальную зарплату в размере 207 долларов.

Тем не менее, даже прежний уровень минимальной зарплаты в 128 долларов был выше сегодняшних аналогичных показателей в Лаосе и Мьянме. Именно поэтому перед началом дискуссии о повышении минимальной зарплаты многие владельцы швейных предприятий, среди которых были и представители всемирно известных брендов с миллиардными оборотами, выражали категорическое несогласие с этой идеей. В то же время, перед заседанием КСТ состоялось несколько митингов работников швейных производств, на одном из которых собравшиеся держали плакаты, призывающие «положить конец жадности корпораций» и «обеспечить прожиточный минимум» для работников предприятий.

Бугага = давайте вступать в Камбоджу 

[Nomte]

Украинский проект для передвижения на Марсе лидирует в конкурсе NASA

Голосование продолжается, можно голосовать, как я понял, один раз в день, до 15 мая.

Поддержим Наших!

Нужно сначала зарегистрироваться здесь: https://2016.spaceappschallenge.org
Потом проголосовать за Mars Hopper, здесь: https://2016.spaceappschallenge.org/challenges/tech/jet-set-mars/projects/mars-hopper

[Василий Иванович]

Ждем в российских новостных лентах заголовки - хохлы колонизируют Марс.

[ТАК!]

             В кацапстане начали уже осознавать , что они допустили большую ошибку .
  «ОНИ ПОЧУВСТВОВАЛИ, ЧТО НЕ ПРОСТО ХОТЯТ, НО НАКОНЕЦ И МОГУТ ПОБЕДИТЬ. И ДАЖЕ УСКОРЯТ РАСПАД ЭТОЙ ПОДЛОЙ ДЕРЖАВЫ, ТЫСЯЧУ ЛЕТ ПРИСВАИВАЮЩЕЙ ИХ СЛАВУ, ГОСУДАРСТВЕННОСТЬ, ИХ КУЛЬТУРУ!», – ІДЕОЛОГ “РУССКОГО МИРА” ПОКАЯВСЯ ПЕРЕД УКРАЇНЦЯМИ
 http://www.lifeinvest.com.ua/oni-pochuvstvovali-chto-ne-prosto-hotyat-no-nakonets-i-mogut-pobedit-i-dazhe-uskoryat-raspad-etoy-podloy-derzhavyi-tyisyachu-let-prisvaivayushhey-ih-slavu-gosudarstvennost-ih-kulturu-id/

[rayo]

О ком сказать

  Я знаю о чем пишу.

Когда я пишу о комбате Каскаде - я понимаю какой это улыбчивый зверь на бесшумном пружинном ходу, бесконечно опасный — но он тебя вытащит откуда угодно, чтобы потом надавать по морде за несоблюдение. Ахиллес, в прыжке убивающий Гектора. Я надеюсь, что он станет нашим министром обороны, потому что Каскад — это концентрат обороны. А если надо — то и нападения.
https://site.ua/look.gorky/12713/?utm_source=facebook&utm_medium=partiadonov

[rayo]

[sergio_bender]

Вы поляков убедите, что это не украинцы, а нквд уничтожало их соотечественников. А то они не верят.

[v.w.Jass]

Все мы от природы рождаемся братьями, а образование делает нас разными.

Десять детей, которых никогда не было у госпожи Минг

Удивительно вещь "Государство" ... не надо, но многие так-хотят за него умереть... Полна земля ... 


Argus: отредактировано

[rayo]

https://www.facebook.com/krainafm.ua/videos/1132573840227454/UzpfSTEwMDAwNDY1NDgzMDMx ODoxMjc1ODU2NTI5MjQ2MTYz /

[rayo]

РЯТІВНИК....
"Сашко повертався додому...
Цілих десять днів в рідній хаті: мамин борщ, скрип криниці, сільський гомін, рідні люди...
Після обіду, дістався районного центру. Касир розвела руками:
- Ні, сину, до Дмитрівки вже не буде автобуса. Хіба, пізно ввечері на Варшаву, через твоє село їде. Попросиш, може підкинуть...
Чекати цілих вісім годин! А тут всього чотирнадцять кілометрів!
Сашко довго не думав, купив пляшку води і пішов. Вже минаючи містечко, згадав слова лікаря, не давати навантажень на поранену ногу. Посміхнувся! Це ж до мами йду!
Дорога простягнулась поліськими лісами. Повз хлопця пролітали дорогі іномарки ( недалеко кордон), сам не наважувався зупинити, а водії на бійця не звертали уваги.
Не помітив, як стемніло. Нога почала нити. Залишалось, якихось сім кілометрів...Раптом:
- Дядьку, а ви з війни йдете?!
Сашко озирнувся. За ним стояв хлопчина, років вісьми, який невідомо де взявся серед лісу, вночі.
- Я молоко возив тітці в сусіднє село. Здалеку побачив, що ви шкутельгаєте.
Тільки тепер, Сашко помітив старенький велосипед, в руках хлопця.
- З війни! Ось, нога розболілась. До Дмитрівки йду, там мама.
- Беріть мій ровер, так скоріше буде!
Не встиг Сашко щось сказати, як хлопчина гайнув в темінь.
- Малий, зачекай, ніч на дворі!
Вже з лісу почув:
- Я не боюсь! Тут недалеко!.
Старенький велосипед добряче виручив Сашка. Година і він вдома...
Вранці, прокинувся в рідній хаті, згадав, що й не спитав як звати малого...
Велосипед стояв біля плота: фарба стерта, колеса погнуті. Сашко усміхнувся.
Після обіду, поїхав з сусідом до райцентру і купив новенького велосипеда, про якого сам мріяв в дитинстві...
За лісом, невелике село. Вулицею йшла бабуся. Розпитав про хлопчину з білим чубом. Та подумала:
- То Юрка вчительки. Він ровером всіх курей розганяє.Он.хата!
На подвір*ї зустрів свого рятівника.
- За допомогу бійцю ЗСУ нагороджую тебе новим велосипедом. Це тобі, козаче, від нашої бригади! - посміхаючись випалив Сашко.
Малий дивився на подарунок, як на диво!
Вже біля воріт, перепинивши Сашка, тремтячи від хвилюваня голосом говорив:
- Дякую! Ви живими поверніться! Всі! Це мама так вчить, що солдатам потрібно допомагати! "
Соломія Українець.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=583965805367661&id=100012627405531

[rayo]

https://www.facebook.com/groups/1068804593255141/permalink/1187849761350623/?__xts__

[rayo]

https://www.facebook.com/andriy.khavunka.5/videos/262575394434945/

[rayo]

https://www.facebook.com/dsdanchuk/posts/2211595305553847

[Romanus]

РЯТІВНИК....
"Сашко повертався додому...
Цілих десять днів в рідній хаті: мамин борщ, скрип криниці, сільський гомін, рідні люди...
Після обіду, дістався районного центру. Касир розвела руками:
- Ні, сину, до Дмитрівки вже не буде автобуса. Хіба, пізно ввечері на Варшаву, через твоє село їде. Попросиш, може підкинуть...
Чекати цілих вісім годин! А тут всього чотирнадцять кілометрів!
Сашко довго не думав, купив пляшку води і пішов. Вже минаючи містечко, згадав слова лікаря, не давати навантажень на поранену ногу. Посміхнувся! Це ж до мами йду!
Дорога простягнулась поліськими лісами. Повз хлопця пролітали дорогі іномарки ( недалеко кордон), сам не наважувався зупинити, а водії на бійця не звертали уваги.
Не помітив, як стемніло. Нога почала нити. Залишалось, якихось сім кілометрів...Раптом:
- Дядьку, а ви з війни йдете?!
Сашко озирнувся. За ним стояв хлопчина, років вісьми, який невідомо де взявся серед лісу, вночі.
- Я молоко возив тітці в сусіднє село. Здалеку побачив, що ви шкутельгаєте.
Тільки тепер, Сашко помітив старенький велосипед, в руках хлопця.
- З війни! Ось, нога розболілась. До Дмитрівки йду, там мама.
- Беріть мій ровер, так скоріше буде!
Не встиг Сашко щось сказати, як хлопчина гайнув в темінь.
- Малий, зачекай, ніч на дворі!
Вже з лісу почув:
- Я не боюсь! Тут недалеко!.
Старенький велосипед добряче виручив Сашка. Година і він вдома...
Вранці, прокинувся в рідній хаті, згадав, що й не спитав як звати малого...
Велосипед стояв біля плота: фарба стерта, колеса погнуті. Сашко усміхнувся.
Після обіду, поїхав з сусідом до райцентру і купив новенького велосипеда, про якого сам мріяв в дитинстві...
За лісом, невелике село. Вулицею йшла бабуся. Розпитав про хлопчину з білим чубом. Та подумала:
- То Юрка вчительки. Він ровером всіх курей розганяє.Он.хата!
На подвір*ї зустрів свого рятівника.
- За допомогу бійцю ЗСУ нагороджую тебе новим велосипедом. Це тобі, козаче, від нашої бригади! - посміхаючись випалив Сашко.
Малий дивився на подарунок, як на диво!
Вже біля воріт, перепинивши Сашка, тремтячи від хвилюваня голосом говорив:
- Дякую! Ви живими поверніться! Всі! Це мама так вчить, що солдатам потрібно допомагати! "
Соломія Українець.

https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=583965805367661&id=100012627405531

Я когда в служил, у нас наша армейская библиотека была до потолка забита книжонками, написанными всякими отставниками-недотепами, возомнившими себя писателями. 

Сюжеты были сравни вышеописанной сказке.

У бойца не нашлось баблосов на таксиста-халтурщика, но на новый велик пожалуйста.