4. Порушення регламенту загальних зборів теж мало місце. Мені не було надано можливість виступити з питань порядку денного при регламенті 5 хвилин по кожному питанню. Заважали всі: і члени президії, і акціонери в залі. При цьому ніхто більше не виявляв бажання виступати. Це явне істотне порушення моїх прав. А відсутність моїх коментарів однозначно вплинула на результати голосування, так як від акціонерів були приховані дані про недоліки у роботі і зловживання посадових осіб Відповідача. Замість розмов по суті питань порядку денного збори заповнили балачками. Я не почув інформації про проведену роботу наглядової ради і ревізійної комісії, покладену на них Статутом Відповідача. А це означає, що під час проведення загальних зборів, та рішеннями зборів були суттєво порушені мої права акціонера.
5. Щодо обов’язку Відповідача оприлюднити інформацію на власній веб-сторінці в мережі Інтернет, то на це прямо вказує розділ V «Розкриття інформації на фондовому ринку» Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». Так, пунктом 4 статті 40 встановлено, що річна інформація про емітента є відкритою і в обсязі, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, підлягає оприлюдненню емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом: розміщення у загальнодоступн ій інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів; опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку; розміщення на власному веб-сайті. У пункті 6 статті 40 зазначено, що строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) і додаткових відомостей, що
містяться у такій інформації, встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У пункті 3 розділу ! «Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів» №1591 від 19.12.2006 року зазначається, що емітенти цінних паперів до моменту подання Інформації до Комісії розміщують її на власному веб-сайті (веб-сторінці) відповідно до вимог законодавства. Відповідно до пункту 3 статті 78 Закону України «Про акціонерні товариства» публічне акціонерне товариство зобов'язане мати власну веб-сторінку в мережі Інтернет, на якій у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, розміщується інформація, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства, інформація, визначена пунктами 1-3, 5, 6, 10, 11, 13-16 частини першої статті 77, та інформація, визначена частиною третьою статті 35 цього Закону. { Частина третя статті 78 в редакції Закону N 2994-VI ( 2994-17 ) від 03.02.2011 }. Тобто, як я зазначав у позовній заяві, Статут ПАТ «НКМЗ» у редакції від 31.03.2011 р., Положення про загальні збори ПАТ «НКМЗ», Положення про наглядову раду ПАТ «НКМЗ», Положення про ревізійну комісію ПАТ «НКМЗ»), річні фінансові звіти, та інші документи повинні бути оприлюднені ще до проведення загальних зборів, а в крайньому випадку до 30 квітня 2011 року. А отже при підготовці і проведенні загальних зборів Відповідачем умисно проігноровано ці вимоги законодавства, що призвело до істотного порушення моїх прав і охоронюваних законом інтересів. Стаття 16311 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає накладення штрафу за несвоєчасне розкриття інформації на фондовому ринку, розкриття інформації не в повному обсязі або розкриття недостовірної інформації, вчинене посадовою особою емітента.
6. Внесення до бюлетеню для голосування додаткових даних, які ідентифікують акціонера, порушують вимоги пункту 2 статті 43 Закону України «Про акціонерні товариства». Законодавець визначив чіткий перелік даних для забезпечення анонімності голосування, особливо акціонерами-працівниками Відповідача. На забезпечення цього права статтею 1635 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальніст ь за вимагання посадовою особою емітента від акціонера, в тому числі який є працівником цього ж підприємства, інформації про те, як він голосував на загальних зборах. Отже ще один факт порушення моїх прав і законних інтересів вважаю доведеним. На зборах було досить багато працівників підприємства, які не могли анонімно голосувати. Значить даний факт суттєво вплинув на процес голосування і прийняття рішення загальними зборами.
7. Лічильна комісія не виконала свої обв’язки передбачені пунктом 1 статті 44 Закону України «Про акціонерні товариства», так як не надавала роз’яснень щодо порядку голосування, підрахунку голосів та інших питань, пов’язаних із забезпеченням проведення голосування на загальних зборах. Даний факт підтверджується протоколом загальних зборів. Норма закону порушена, а отже збори проведені з порушенням закону.
8. Апогеєм правового нігілізму посадових осіб Відповідача являється надання недостовірної інформації про розмір нерозподіленого прибутку, приховування прибутку, надання недостовірної річної звітності за 2011 рік. Так від загальних зборів було приховано 136,177 млн. грн. прибутку шляхом складення недостовірної звітності, а на зборах це визначили як створення спеціального цільового фонду. Це вже злочинні дії, які передбачаються нормами Кримінального кодексу України. Тобто загальними зборами злочинно була затверджена недостовірна річна звітність. А отже рішення загальних зборів порушило мої права і законні інтереси. Як додаткові докази додаю річний звіт ПАТ «Маріупольськог о металургійного комбінату ім. Ілліча» за 2010 рік, річний звіт ВАТ «Укрнафта» за 2010 рік.
9. Продовженням злочинних дій посадових осіб Відповідача стало складення протоколу загальних зборів, який не відображує справжніх подій, що відбувалися на зборах. Довести цей факт мені дає можливість звукозапис, який я почав здійснювати, коли почалося на зборах свавілля і беззаконня. Зазначаю що запис я не включав з початку зборів, а вирішив це зробити лише коли члени президії та деякі акціонери почали порушувати мої права. Якщо звукозапис не являється достатнім доказом, то я заявляю клопотання про залучення у судове засідання свідків – акціонерів, які брали участь у зборах.
10. Певні підозри щодо правомірності і економічної доцільності я заявив і щодо укладених Відповідачем угод на поставку обладнання стана 2800. Для вивчення цього питання потрібно часу набагато більше ніж у мене було (аж один день). Тому я хотів щоб мої сумніви спростували посадові особи безпосередньо на зборах. Цього нажаль на сталося. А пункт 21 постанови №13 від 24.10.2008 року пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами корпоративних спорів» описує саме таку ситуацію: «права акціонерів (учасників) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг … належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного…». Вважаю, що саме таке порушення і відбулося.
Що стосується заперечень Відповідача, то всі вони є абсолютно непрофесійні і базуються на хибному тлумаченні і розумінні норм законодавства. Наприклад, посилання на пункт 10 постанови №13 від 24.10.2008 року пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами корпоративних спорів» про те, що «… судами при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, які не передбачені чинним законодавством, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України, та не випливають із положень законодавства…» є вихваченим із контексту. Так як далі конкретно наводяться приклади позовів, які не підлягають задоволенню. А саме йдеться про нfступне: «У зв’язку з цим не підлягають задоволенню позови про визнання рішень загальних зборів правомочними, як такі, що не відповідають можливим способам захисту прав та інтересів. Рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, що за своєю правовою природою є актами, дійсні, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше. Не підлягають задоволенню також вимоги про визнання: загальних зборів учасників (акціонерів) товариства такими, що відбулися; реорганізації такою, що відбулася; рішень загальних зборів дійсними; рішень загальних зборів такими, що підлягають виконанню. Звернути увагу судів на те, що чинне законодавство не передбачає також можливості подання до господарського суду позову з вимогою щодо зміни судом місця проведення загальних зборів господарського товариства».
Ствердження Відповідача про необхідність доведення права власності на акцію в момент подання позову є також безпідставним, так як у вищезазначеній постанові ВСУ у пункті 19 чітко записано, що «право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується». Вважаю, що у справі є достатньо доказів, які доводять моє право власності на акцію. Це і мій бюлетень для голосування, і переписка з посадовими особами Відповідача, і копія протоколу загальних зборів, надана на мій запит. У переписці Відповідач визнає мене акціонером і відповідним чином звертається до мене.
Все вищезазначене чітко підтверджує наявність грубих порушень законодавства України та статуту Відповідача щодо організації і проведення загальних зборів акціонерів, що призвело до істотного порушення моїх прав і законних інтересів. Прийняття загальними зборами акціонерів рішення по питанням порядку денного було здійснено на підставі недостовірної річної звітності із допущенням порушень регламенту та законодавства України. Отже саме рішення є незаконним і є таким, що порушує мої законні права і інтереси.
