Максим Потапчук
Паніка, страх, злість, образа - все що я почув сьогодні від своїх друзів та колег з прифронтової зони. Проукраїнському населенню не дають жодних гарантій безпеки життя.
Відійдуть українські військові і в підсумку почнеться лавиноподібна помста з боку адептів ОРДЛО - різанина, вбивства, підпали майна. У відповідь також почнуться вбивства. Люди впевнені - поліція не взмозі буде зупинити хаос. В прифронті і до війни поліціянтам не довіряли, тільки військова сила і зброя стримує агресію.
СМТ Тошківка: "Максиме, нам страшно за своє життя, нема жодних гарантій, що нас тут не переріжуть після відводу українського війська. У наших на хуторі Вільному також паніка, ми не розуміємо, що буде далі...".
Місто Красногорівка: "Тільки робота тримає від психологічного зламу, ми абсолютно не розуміємо що буде завтра з тими хто за Україну. Прихильники росіян вже святкують та чекають на гостей - уяви собі якщо вбивці прийдуть в наше місто до своїх родичів, коханок або однокласників. І спробуй ще доведи, що вони вбивали українців - прийдуть як ангели, жоден з них не зізнається, що тримав автомат та вбивав. Та після перших 100 грамів випитого самогону нас почнуть шматувати, а ми їх у відповідь - переможе смерть".
Місто Авдіївка: "Максиме, я взагалі в шоці, інформації про майбутнє проукраїнської громади нуль, у мене тільки злість зараз, навіть ненависть та зневіра".
Місто Золоте: "Ми тут проти виведення українського війська. Таке враження, що всі сили спрямовуються на комфорт тих хто перетинає кпвв, а що буде з активною українською громадою нікого не цікавить. Тільки військові підуть і нам самим тут відбиватися від проросійських неадекватів? Хто буде замість військових? Місцева поліція нас не захистить, бо неадеквати бояться тільки військових. Тоді дайте нам зброю і ми захистимо себе самі..."
Стосовно виведення українсько війська розмовляв сьогодні з відомою волонтеркою Євгенією Левінштейн Женя Дисс ( громадська організація Євгенії "Українські рубежі" має філію в Золотому) і її контакти в прифронті також у панічному стані, бо відсутні гарантії безпеки життя проукраїнської громади.
Журналістам надам контакти проукраїнської громади - поспішайте, поки люди в прифронті мають ще віру...
Паніка, страх, злість, образа - все що я почув сьогодні від своїх друзів та колег з прифронтової зони. Проукраїнському населенню не дають жодних гарантій безпеки життя.
Відійдуть українські військові і в підсумку почнеться лавиноподібна помста з боку адептів ОРДЛО - різанина, вбивства, підпали майна. У відповідь також почнуться вбивства. Люди впевнені - поліція не взмозі буде зупинити хаос. В прифронті і до війни поліціянтам не довіряли, тільки військова сила і зброя стримує агресію.
СМТ Тошківка: "Максиме, нам страшно за своє життя, нема жодних гарантій, що нас тут не переріжуть після відводу українського війська. У наших на хуторі Вільному також паніка, ми не розуміємо, що буде далі...".
Місто Красногорівка: "Тільки робота тримає від психологічного зламу, ми абсолютно не розуміємо що буде завтра з тими хто за Україну. Прихильники росіян вже святкують та чекають на гостей - уяви собі якщо вбивці прийдуть в наше місто до своїх родичів, коханок або однокласників. І спробуй ще доведи, що вони вбивали українців - прийдуть як ангели, жоден з них не зізнається, що тримав автомат та вбивав. Та після перших 100 грамів випитого самогону нас почнуть шматувати, а ми їх у відповідь - переможе смерть".
Місто Авдіївка: "Максиме, я взагалі в шоці, інформації про майбутнє проукраїнської громади нуль, у мене тільки злість зараз, навіть ненависть та зневіра".
Місто Золоте: "Ми тут проти виведення українського війська. Таке враження, що всі сили спрямовуються на комфорт тих хто перетинає кпвв, а що буде з активною українською громадою нікого не цікавить. Тільки військові підуть і нам самим тут відбиватися від проросійських неадекватів? Хто буде замість військових? Місцева поліція нас не захистить, бо неадеквати бояться тільки військових. Тоді дайте нам зброю і ми захистимо себе самі..."
Стосовно виведення українсько війська розмовляв сьогодні з відомою волонтеркою Євгенією Левінштейн Женя Дисс ( громадська організація Євгенії "Українські рубежі" має філію в Золотому) і її контакти в прифронті також у панічному стані, бо відсутні гарантії безпеки життя проукраїнської громади.
Журналістам надам контакти проукраїнської громади - поспішайте, поки люди в прифронті мають ще віру...
Записаний