АААААААААААааа паааааааника!!!!! Что делать???? А обосраться сразу, да Don Bass?
Куча людей на рынке успешно торгуют колбасой и сыром, то видать колбаса такая была
Форум Краматорська
- 24 Травень 2024, 00:06:04
- Ласкаво Просимо, Гість
Новини:
Показані пости, пов’язані з Thank-O-Matic. Показано повідомлення, де "Вас подякували" інші користувачі.
КАМЕНЯРІ
Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я,прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
У кождого чоло життя і жаль порили,
І в оці кождого горить любові жар,
І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили,
І плечі кождого додолу ся схилили,
Бо давить всіх один страшний якийсь тягар.
У кождого в руках тяжкий залізний молот,
І голос сильний нам згори, як грім, гримить:
"Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить."
І всі ми, як один, підняли вгору руки,
І тисяч молотів о камінь загуло,
І в тисячні боки розприскалися штуки
Та відривки скали; ми з силою розпуки
Раз по раз гримали о кам'яне чоло.
Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий,
Так наші молоти гриміли раз у раз;
І п'ядь за п'ядею ми місця здобували;
Хоч не одного там калічили ті скали,
Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас.
І кождий з нас те знав, що слави нам не буде,
Ні пам'яті в людей за сей кривавий труд,
Що аж тоді підуть по сій дорозі люди,
Як ми проб'єм її та вирівняєм всюди,
Як наші кості тут під нею зогниють.
Та слави людської зовсім ми не бажали,
Бо не герої ми і не богатирі.
Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли
На себе пута. Ми рабами волі стали:
На шляху поступу ми лиш каменярі.
І всі ми вірили, що своїми руками
Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт,
Що кров'ю власною і власними кістками
Твердий змуруємо гостинець і за нами
Прийде нове життя, добро нове у світ.
І знали ми, що там далеко десь у світі,
Який ми кинули для праці, поту й пут,
За нами сльози ллють мами, жінки і діти,
Що други й недруги, гнівнії та сердиті,
І нас, і намір наш, і діло те кленуть.
Ми знали се, і в нас не раз душа боліла,
І серце рвалося, і груди жаль стискав;
Та сльози, ані жаль, ні біль пекучий тіла,
Ані прокляття нас не відтягли від діла,
І молота ніхто із рук не випускав.
Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті
Святою думкою, а молоти в руках.
Нехай прокляті ми і світом позабуті!
Ми ломимор скалу, рівняєм правді путі,
І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
И чуть-чуть Шевченко
.............
І знов лечу. Земля чорніє,
Дрімає розум, серце мліє.
Дивлюся: хати над шляхами
Та городи з стома церквами,
А в городах, мов журавлі,
Замуштрували москалі;
Нагодовані, обуті
І кайданами окуті,
Муштруються... ............
Я бачив дивний сон. Немов передо мною
Безмірна, та пуста, і дика площина,
І я,прикований ланцем залізним, стою
Під височенною гранітною скалою,
А далі тисячі таких самих, як я.
У кождого чоло життя і жаль порили,
І в оці кождого горить любові жар,
І руки в кождого ланці, мов гадь, обвили,
І плечі кождого додолу ся схилили,
Бо давить всіх один страшний якийсь тягар.
У кождого в руках тяжкий залізний молот,
І голос сильний нам згори, як грім, гримить:
"Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить."
І всі ми, як один, підняли вгору руки,
І тисяч молотів о камінь загуло,
І в тисячні боки розприскалися штуки
Та відривки скали; ми з силою розпуки
Раз по раз гримали о кам'яне чоло.
Мов водопаду рев, мов битви гук кривавий,
Так наші молоти гриміли раз у раз;
І п'ядь за п'ядею ми місця здобували;
Хоч не одного там калічили ті скали,
Ми далі йшли, ніщо не спинювало нас.
І кождий з нас те знав, що слави нам не буде,
Ні пам'яті в людей за сей кривавий труд,
Що аж тоді підуть по сій дорозі люди,
Як ми проб'єм її та вирівняєм всюди,
Як наші кості тут під нею зогниють.
Та слави людської зовсім ми не бажали,
Бо не герої ми і не богатирі.
Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли
На себе пута. Ми рабами волі стали:
На шляху поступу ми лиш каменярі.
І всі ми вірили, що своїми руками
Розіб'ємо скалу, роздробимо граніт,
Що кров'ю власною і власними кістками
Твердий змуруємо гостинець і за нами
Прийде нове життя, добро нове у світ.
І знали ми, що там далеко десь у світі,
Який ми кинули для праці, поту й пут,
За нами сльози ллють мами, жінки і діти,
Що други й недруги, гнівнії та сердиті,
І нас, і намір наш, і діло те кленуть.
Ми знали се, і в нас не раз душа боліла,
І серце рвалося, і груди жаль стискав;
Та сльози, ані жаль, ні біль пекучий тіла,
Ані прокляття нас не відтягли від діла,
І молота ніхто із рук не випускав.
Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті
Святою думкою, а молоти в руках.
Нехай прокляті ми і світом позабуті!
Ми ломимор скалу, рівняєм правді путі,
І щастя всіх прийде по наших аж кістках.
И чуть-чуть Шевченко
.............
І знов лечу. Земля чорніє,
Дрімає розум, серце мліє.
Дивлюся: хати над шляхами
Та городи з стома церквами,
А в городах, мов журавлі,
Замуштрували москалі;
Нагодовані, обуті
І кайданами окуті,
Муштруються... ............
Не вижу ничего необычного в видео. Менты не хотят выполнять приказы, но вид разгона делать надо. Кличко не хочет разгона и крови. Вот и договорились потолкаться, чтобы никому не было обидно
Ці користувачі сказали Вам ДЯКУЮ:
Тогда откройте мне глаза и расскажите, ради чего Путин жопу свою рвет?Для чего люди идут в политику?
Все ясно, раз все вокруг майданутые, то по вашим ответам видно НКМЗнутость ... Одна вода епт, мыслей нет
А когда такие как вы заведут нас (свят-свят-свят) в таёжный союзТы что с дуба рухнул! Какой таможенный союз? Кому мы там нужны? ГолодранцыНу и слава богу!Вот вступим и кушать не нужно будет!Вас не возьмут. ))
Вот это поворот... мы не нужны там.... Тогда откройте мне глаза и расскажите, ради чего Путин жопу свою рвет? Ради чего эти проблемы на таможне и другие палки в колеса?
Говорят вчера в 14,00 работников НКМЗ автобусами на Киев отправили постоять на Майдане... И сразу назад, на работу... По 250 грн давали в дорогу.
Их там ждет теплая встреча
t=229
Ці користувачі сказали Вам ДЯКУЮ:
Sergey Ivanov
Мой друг - гражданин США Roman Korotin из
NYC - образно объясняет своему соотечественнику, что на самом деле произошло в Украине.
Мой друг - гражданин США Roman Korotin из
NYC - образно объясняет своему соотечественнику, что на самом деле произошло в Украине.
Ці користувачі сказали Вам ДЯКУЮ:
Почему-то все проигнорировали мой вопрос почему янукович улетел в Китай:) Я думаю будет провокация и разгон, а он потом скажет, что его небыло в стране, он не виноват.
Куда уж нам понять совок, который въелся в мозг еще в далеком прошлом. Там всегда хорошо
Так в чем лучше? Где ответ? Не надо демагогиии мне интересно знать:)Может я неправильный, может я старомодно-совковый, но мне никак не хочется перенимать опыт США и Европы! МЫ РАЗНЫЕ! И то что в порядке вещей в США у нас не пройдёт(может пока, пока не американизируют) и наоборот...
У детей на плакатах призыв не про ЕС
борятся за свое будущее... подходит ответ?
Что делают эти дети, которых родители отправили в столицу учиться на митинге?
Колян, к сожалению, большинство людей, которые ходят в церковь, в жизни ведут себя совсем не по заповедям. Сходил, помолился-можно дальше грешить. Так и в виртуальном пространстве человек показывает свое настоящее.
Ці користувачі сказали Вам ДЯКУЮ:
Я понимаю, что разные. Но зайдите на яплакал и почитайте комментарии братского народа. Большинство рады когда хохлов бьют.Воршан, меня нисколько не удивило поведение российских интернет пользователей. Когда их гоняют на митингах-я им сочуствовал, когда чурки беспределят в Москве-я им сочувствовал, список можно продолжать. Теперь я скажу одно- москали нам не друзья' они загнанное стадо, которое не думает своей головой. Они заслуживают на то, что у них происходит.Вы такие интересные... Рассуждаете так, будто все россияне в едином порыве то сильно хотят дружить, то ненавидят.
Я вам открою глаза. ЭТО РАЗНЫЕ ЛЮДИ!
Сторінок: 1 ... 13 14 [15] 16 |