кому то легче стало от того, что завалили Ленина? Зарплаты повысили, продукты подешевели, война прекратилась?
Сколько же раз я слышал эту фразу от разных людей
Смените методичку.
Показані пости, в яких вам сказали Дякую. Ви також можете переглянути пости, де Вам подякували інші користувачі.
кому то легче стало от того, что завалили Ленина? Зарплаты повысили, продукты подешевели, война прекратилась?
хехеНе по хозяйски как-то. Надо было его на аукцион выставить, денег выручить.))Да хоть как-то . Тема сноса Ленина чуть чуть до 9ти лет не дотянула.
11 мая 2006 . Офигеть .
Лучше уж так, чем совсем никак.
Зря вы так...
Я не буду рассуждать об истории праздника. Не буду заглядывать в далекое далеко. Хочу поговорить о тех людях, которые помнят 23 февраля 60-х, 70-х, 80-х да и 90-х годов. Они еще живы. Они еще ВСЕ помнят.
Мальчиков еще в садике, а потом в школе поздравляли с ИХ праздником - 23 февраля. Что могли тогда мозги соображать? С чем связывать эту дату? Но есть такой праздник для мальчиков, когда все их поздравляют, дарят подарки, говорят хорошие слова.
А чуть позже, всего через неполные две недели уже мальчики поздравляют девочек, дарят подарки, говорят хорошие слова, может быть, даже целуют по-детски.
И одним праздником у всех детей было больше. И все их ждали, эти праздники. И радовались...
Вы пытаетесь забрать у людей эти воспоминания и эти радости в прошлом? Объясните, почему и зачем?
Да, тогда парни служили в советской армии - в армии СССР. И 23 февраля уже у них был не просто детский праздник, а "День Советской армии и военно-морского флота". Можно по-разному сейчас обсуждать то, что было ТОГДА. Особенно тем, кто не служил. Но ребята служили, защищали свою тогдашнюю Родину. Умирали, теряли здоровье. На границах, на учениях. И НИКТО тогда даже не задумывался, что соседняя страна может пожаловать в гости. Особенно, братская страна. И никто в городах не ждал, скажем, китайцев с калашами и градами. Потому что 18-летние пацаны защищали границу.
Вот объясните мне, почему ЭТО БЫЛО ПЛОХО? Почему некоторые уроды сейчас говорят, что эти хлопцы служили в оккупационной армии, а не защищали своих матерей, отцов, братьев, сестер, жен, детей???
Uriah, "пьянка для сброда", говорите? А какое вы имеете право так говорить? Вы служили? Вы защищали? Вы умирали? Вы видели смерть своих сослуживцев, друзей? Вы лечили потом, на гражданке свою психику, чтоб с ума не сойти от постоянных кошмаров ночью? Что вообще знаете о том времени? Вы пишете, что служили "в савецкой армии"? А я вам не верю. Или вы не служили, или просто топтали башмаки в каком-нибудь стройбате.
Так что давайте будем толерантными. Для тех, кому 23 февраля был праздником, пусть он праздником и останется. Пусть и не на государственном уровне. Но останется именно праздником.
Те, кто не хочет, пусть получат праздник 14 октября. И пусть для них это будет не просто дата и указ, а время, начиная с которого они поймут, что являются защитниками Отечества. Со всеми вытекающими последствиями. А не просто будут поливать дерьмом прошлое...
Лично я буду отмечать два праздника - и 23 февраля, и 14 октября. И я не считаю себя сбродом. И я буду не пьянствовать, а именно отмечать.
Населення Артемівська, куди відступили українські підрозділи, які боронили Дебальцівський плацдарм, не надто приязно поставилися до воїнів. Наші бійці виходили з оточення голодними і втомленими, проте допомагати їм ніхто не поспішає. Натомість українських військових почали розселяти у себе мешканці Слов’янська.http://visnyk.lutsk.ua/news/ukraine/regions/v-artemivsku-mistsevi-nepryyazno-pryinyaly-oborontsiv-debaltsevogo-ale-vyruchyv-slov-yansk/
Про це розповів журналіст Мирослав Гай, який свого часу пішов до Нацгвардії добровольцем, а нині займається волонтерством.
«Сьогодні бачив диво! В Артемівськ, який відмовився приймати наших хлопців, приїхали жителі Слов'янська. Вони зі сльозами, я сам очманів, умовляли командирів підрозділів віддати їм хлопців на миття і ночівлю.
Що б ви розуміли, в Артемівську хлопці сплять хто де. Вчора, навіть не змивши кров і бруд, багато спали на землі і в техніці. Речей і їжі немає.
Коли волонтери Слов'янська побачили цю картину – сліз було ...
Зараз подзвонив товариш і сказав, що в Слов'янську бійка за право розмістити врятованих з оточення! Слов'янськ це Україна!», - написав Гай у «Фейсбук».
Сторінок: 1 2 [3] 4 5 ... 35 |