Пробачте, але кріпацьки проблеми, на яких зробив собі ім я Шевченко були актуальні у той час. А я кажу про те, що не має часу. Відчуйте різницю, як то кажуть.
Я різницю відчуваю, щкода що ви не можете відчути, тут якраз і є той культурний бар'єр. Ваш батько ніколи не читав напам'ять "на панщині пшеницю жала", ваші бабушки, вочевидь, не працювали за трудодень. Далі мої слова можуть звучати пошлою патетикою, але кріпоснитство відмінили і то частково десь в 1961 (боюсь помилитись, але що дев'ятсот-точно)
Зараз замість кобзаря - шансон
і взагалі мав можливість писати завдяки руській інтелігенції...якщо ви пам ятаєте.
Пробачте, але деякі проблеми, про які писав Тарас Григорович, виявляється, актуальні і сьогодні:
...Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.
А то залізите на небо:
«І ми не ми, і я не я,
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані раю,
Немає й бога, тілько я!
Та куций німець узловатий,
А більш нікого!..» – «Добре, брате,
Що ж ти такеє?»
«Нехай скаже
Німець. Ми не знаєм».
Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже: «Ви моголи».
«Моголи! моголи!»
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: «Ви слав'яне».
«Слав'яне! слав'яне!»
Славних прадідів великих
Правнукі погані!
І Коллара читаєте
З усієї сили,
І Шафарика, і Ганка,
І в слав'янофіли
Так і претесь… І всі мови
Слав'янського люду –
Всі знаєте. А своєї
Дастьбі… Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже...
(Т.Г.Шевченко "І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє")