[Подушкін Д.В.]

  Шановна громадо.

  Пам’ятники Героям ставлять, щоб вони нагадували, внаслідок чого померла людина. Звичайні люди мруть від власних хвороб, а Герої - від дій, спрямованих на суспільне благо. Пам’ятники надихають і виховують суспільні почуття. Молодь вже не надихається діями Леніна, бо не знає, хто він, і його життя не викликає у них ніяких почуттів: не добрих, не злих. Тому тепер, коли місто має своїх справжніх Героїв, які загинули у боротьбі проти злочинної бандитської влади, можливо час звільнити центральну площу від Ульянова-Леніна.

  Краще, якби це було зроблено без руйнування. Нехай він стане садовою чи парковою скульптурою. Бо з часом його руйнувати будуть нинішні шанувальники Леніна, щоб звільнити місце новому об’єкту поклоніння.  Чого захисники Леніна так репетують? Вони можливо несвідомо провокують і просять, щоб їм довели необхідність поклоніння заради поклоніння. Не треба нікому вклонятися, здійснюйте героїчні, відповідальні та гідні поваги дії самі. Ті люди, які загинули у боротьбі, чекали не на пам’ятники для себе, а на людяність влади і на те, що їх підтримає народ і прийде їм своєчасно на допомогу.

  Ніхто з них не замовляв собі відспівувань, поклонінь або демонстративних хвилин мовчання чи державного картинного трауру. На майдані вони стояли щоб жити як нормальні люди і їх побажання всім: не дурійте, а продовжуйте жити і покращуйте своє життя і життя навколо.