Сергей Кириченко 23.02.2014 14:48
Этот стих написала моя мама:
Героям Майдану
На Майдані нікого не знаю,
Та чому моє серце болить?
Не вмирайте, вас, хлопці, благаю!
Нам так боляче вас хоронить.
І, хоч я із Донецького краю,
Та думками я з вами живу,
Із Майданом я спати лягаю,
Із Майданом я вранці встаю.
Вже безцінною кров*ю своєю
Окропили ви землю свою
І ніщо, у зрівнянні із нею,
Сльози ті, що за вами я ллю.
Сльози ллються, та біль не минає,
Як за рідними, серце болить.
"Слава вам!",-над країной лунає.
Не забудемо вас ні на мить.
Вірю, що розцвіте Україна,
Перемогою кров проросте,
Сподіваюсь, що ви не даремно
Пролили кров на місце святе.
Зірочками на небі засяйте,
Заспівайте пташками в гаю,
Щоб ніхто не забув, нагадайте,
За що кров пролили ви свою.
Этот стих написала моя мама:
Героям Майдану
На Майдані нікого не знаю,
Та чому моє серце болить?
Не вмирайте, вас, хлопці, благаю!
Нам так боляче вас хоронить.
І, хоч я із Донецького краю,
Та думками я з вами живу,
Із Майданом я спати лягаю,
Із Майданом я вранці встаю.
Вже безцінною кров*ю своєю
Окропили ви землю свою
І ніщо, у зрівнянні із нею,
Сльози ті, що за вами я ллю.
Сльози ллються, та біль не минає,
Як за рідними, серце болить.
"Слава вам!",-над країной лунає.
Не забудемо вас ні на мить.
Вірю, що розцвіте Україна,
Перемогою кров проросте,
Сподіваюсь, що ви не даремно
Пролили кров на місце святе.
Зірочками на небі засяйте,
Заспівайте пташками в гаю,
Щоб ніхто не забув, нагадайте,
За що кров пролили ви свою.