Після вчорашньої заяви депутатів від ПР та міського голови хочу озвучити декілька наступних думок.
Рівень мімікрії та імунітет до змін у них такий, що переграти їх можна лише за їхньою же методикою та на їхньому полі.
Більш того, психологія самої громади Краматорська "заточена" виключно на мирний, реформаційний, без різних коливань поступ. Тобто, будь які гасла ідеологічно насичені, без прикладної складової людьми сприйматися не будуть. І тиск на пересічного громадянина приведе лише до того, що вони кинуться у звичні обійми рідної партії.
Тому нам слід прийняти принципове рішення відносно того, чого ми хочемо: революції заради революції (зі снесенням пам. Леніну, перейменуваннями і т.д.) чи корінних змін самої системи взаємин між владою та громадою.
Перший шлях мені здається романтичним
, але не дієвим. Другий шлях вимагає максимальної консолідації, тому що це процес, розтягнутий у часові і лише згуртованість, витримка, мобільність та взаємодія можуть сприяти його ефективності.
Тому пропоную зараз розглянути наступні напрямки (але, прошу, не у загальному, а виключно у містечковому маштабі):
1. ПРОБЛЕМИ, котрі потребують вирішення:
- безробіття;
- високі тарифи у галузі ЖКХ та на міському транспортові;
- корумпованість (хабарництво, "мєстнічество", "кумовство" і т.д.)
- непрозорість бюджету міста;
- низький рівень якості містечкового середовища (розбиті дороги, неякісне освітлення, бруд на вулицях і т.д.);
- відсутність розвиненої та варіативної системи дозвілля для молоді та дітей міста
(перелік прошу доповнювати)
2. СТРАТЕГІЯ: (тут прошу знавців допомогти у розробці) створення таких громадських структур, котрі матимуть безпосередній доступ до прийняття та втілення у життя програм виконкому. Можливо, це буде Громадська Рада, організована за схемою профільних депутатських комісій. Діяти вона повинна виключно на добровільних началах, без фінансування з боку владних та бізнесових структур. Ії представники (вузькі спеціалісти у різних галузях) мають бути допущені на засідання депутатських комісій та мати право призупинити прийняття рішень, котрі потенційно можуть зашкодити інтересам громади.
3. ТАКТИКА:
- обєднання громадян без врахування партійної чи національної приналежності;
- звернення до міських депутатів з проханням підтримати громадські ініціативи свої виборців;
- створення Громадської ради;
- максимально неупереджене висвітлення засобами ЗМІ всіх заходів та акцій даного процесу;
- проведення опитування серед громадян міста, широка просвітницька діяльність;
- збирання матеріалів щодо порушень, фактів корупції, посадових злочинів представниками всіх держ. структур міста;
- передача зібраних матеріалів на розслідування до ???міліції-прокуратури (я не знаю, як на практиці це відбувається - потрібна консультація юриста)
- люстрація
(прошу далі продовжити-доповнити-спростувати)
4. ІНІЦІАТИВИ
це та система заходів, які слід проводити для досягнення поставлених цілей (їх треба продумувати і реалізовувати згідно кожної конкретної поточної задачі).
Ну, приблизно так...
Рівень мімікрії та імунітет до змін у них такий, що переграти їх можна лише за їхньою же методикою та на їхньому полі.
Більш того, психологія самої громади Краматорська "заточена" виключно на мирний, реформаційний, без різних коливань поступ. Тобто, будь які гасла ідеологічно насичені, без прикладної складової людьми сприйматися не будуть. І тиск на пересічного громадянина приведе лише до того, що вони кинуться у звичні обійми рідної партії.
Тому нам слід прийняти принципове рішення відносно того, чого ми хочемо: революції заради революції (зі снесенням пам. Леніну, перейменуваннями і т.д.) чи корінних змін самої системи взаємин між владою та громадою.
Перший шлях мені здається романтичним
, але не дієвим. Другий шлях вимагає максимальної консолідації, тому що це процес, розтягнутий у часові і лише згуртованість, витримка, мобільність та взаємодія можуть сприяти його ефективності.Тому пропоную зараз розглянути наступні напрямки (але, прошу, не у загальному, а виключно у містечковому маштабі):
1. ПРОБЛЕМИ, котрі потребують вирішення:
- безробіття;
- високі тарифи у галузі ЖКХ та на міському транспортові;
- корумпованість (хабарництво, "мєстнічество", "кумовство" і т.д.)
- непрозорість бюджету міста;
- низький рівень якості містечкового середовища (розбиті дороги, неякісне освітлення, бруд на вулицях і т.д.);
- відсутність розвиненої та варіативної системи дозвілля для молоді та дітей міста
(перелік прошу доповнювати)
2. СТРАТЕГІЯ: (тут прошу знавців допомогти у розробці) створення таких громадських структур, котрі матимуть безпосередній доступ до прийняття та втілення у життя програм виконкому. Можливо, це буде Громадська Рада, організована за схемою профільних депутатських комісій. Діяти вона повинна виключно на добровільних началах, без фінансування з боку владних та бізнесових структур. Ії представники (вузькі спеціалісти у різних галузях) мають бути допущені на засідання депутатських комісій та мати право призупинити прийняття рішень, котрі потенційно можуть зашкодити інтересам громади.
3. ТАКТИКА:
- обєднання громадян без врахування партійної чи національної приналежності;
- звернення до міських депутатів з проханням підтримати громадські ініціативи свої виборців;
- створення Громадської ради;
- максимально неупереджене висвітлення засобами ЗМІ всіх заходів та акцій даного процесу;
- проведення опитування серед громадян міста, широка просвітницька діяльність;
- збирання матеріалів щодо порушень, фактів корупції, посадових злочинів представниками всіх держ. структур міста;
- передача зібраних матеріалів на розслідування до ???міліції-прокуратури (я не знаю, як на практиці це відбувається - потрібна консультація юриста)
- люстрація
(прошу далі продовжити-доповнити-спростувати)
4. ІНІЦІАТИВИ
це та система заходів, які слід проводити для досягнення поставлених цілей (їх треба продумувати і реалізовувати згідно кожної конкретної поточної задачі).
Ну, приблизно так...
Записаний