Ми так майже три місяці на Майдані сиділи , будь-якої миті чекали штурму і весь цей час слухали безконечні пацифістські мантри, гопацульки і молитви. Майже. Бо знаходились герої, які тупо брали ситуацію в свої руки, реально оцінюючи ситуацію щодо зливу Майдану. А в Криму героїв не знайшлося, які би тупо виконали присягу, а не слухали дибільних наказів. І повірте, ні одна собака не змогла би гавкнути на Героя - сказати, що не виконав наказ, бо присяга вища за наказ. Тому Майдан ми виграли, а Крим просрали. Мабуть просремо і Донбас.
Ну и? Итог? Где те герои, которые тупо брали ситуацию в свои руки на Майдане? Почему не взяли ситуацию дальше, а передали ее тем, кто сейчас рулит страной?
Сначала взяли ситуацию в свои руки, освистали на Майдане Турчинова, Яценюка и Тягнибока, а потом передали им власть. А потом эта власть отдавала дебильные наказы, слила военных в Крыму, просрала Крым и теперь просирает Донбасс.
Записаний