[Василий Иванович]

 Ой у лузі червона калина похилилася,
 Чогось наша славна Україна зажурилася.
 А ми тую червону калину підіймемо,
 А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

 Марширують наші добровольці у кривавий тан
 Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.
 А ми наших братів-українців визволимо,
 А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

 Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
 Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.
 А ми тую червону калину підіймемо,
 А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

 Гей, у полі ярої пшениці золотистий лан,
 Розпочали стрільці українські з ворогами тан!
 А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
 А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!

 Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
 Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
 А ми тую стрілецькую славу збережемо,
 А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!