- Прийміть мене... я ваша невістка!
(А раніше все було зовсім по-іншому. ... парубок сидів вдома. А приходила… дівчина (цей варіант сватання був поширеним у XVI—XVII століттях). Вона йшла до батьків хлопця, якому хотіла бути за дружину, і казала його матері: «Прийміть мене, мамо, я ваша невістка».
В інших культурах у певний час теж було поширене сватання дівчини до хлопця. У ньому відчувається відгомін матріархату. Але вже в часи середньовіччя про цей звичай почали відгукуватися негативно і він зійшов нанівець. Та тільки не в Україні. Тут довго побутував вислів «піти заміж» (а не «взяти заміж»). Звичай цей зберігався до XIX століття.
http://xutir-savky.com.ua/vesilni-obryady-svatannya/)
