...
Центробанк выпустил денег на 1 млн., отдал их в виде кредита всем в государстве, а в конце года ждет назад, например, 105%. Вопрос - откуда возьмутся 50 тыс? Кто-то возьмет еще кредитов на 50к.?
...
Деньги (в этом контексте) - ДОЛГОВЫЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА ГОСУДАРСТВА.
Центробанк всего лишь обеспечивает бумагу (и кое-что еще) на которой эти обязательства зафиксированы.
Когда у тебя в кармане 1000 грн - это ГОСУДАРСТВО ДОЛЖНО ТЕБЕ товаров и услуг на эту сумму, а никак не наоборот. И рассчитывается оно с тобой тем, что в обмен на эти бумаги (по-сути, долговые вексели) ты можешь получить соответствующие товары/услуги внутри страны.
Ответ на вопрос очевиден: 50 тыс возьмутся с того, что за год произвели товаров/услуг на 50 тыс больше чем в прошлом, соответственно ГОСУДАРСТВО МОЖЕТ ВЗЯТЬ КРЕДИТ (обеспечением по которому и будут товары/услуги) НА БОЛЬШУЮ СУММУ
Для тех кто пропускал лекции по экономике, про центробанки:
Виникли центральні емісійні банки порівняно нещодавно. До XIX ст. між банками не існувало розподілу функцій. Одні й ті самі банки займались як кредитно-розрахунковим обслуговуванням економічних суб'єктів, так і емісією своїх векселів (банкнот). У спеціальних емісійних банках не було потреби, тому що банкноти у грошовому обігу займали відносно незначне місце. Швидкий розвиток кредитної системи у XIX ст. супроводжувався ростом банкнотної емісії. Цей рост об'єктивно вимагав централізації і державної монополізації емісії банкнот.
У ході розвитку грошово-кредитної системи монопольне право на емісію банкнот поступово було закріплено за одним банком країни. Спочатку такий банк називався емісійним, а потім став називатися центральним, що відповідає його провідному положенню в грошово-кредитній системі.
Шляхи створення центральних банків:
- еволюційний — на базі найбільш крупних банків країни (Банк Англії, Банк Франції);
- створення центрального банку державою — система центрального банку в США, Німецький федеральний банк.
Організаційно-правові основи центральних банків провідних країн світу неоднорідні. Центральні банки за характером власності поділяються на:
- державні, капітал яких належить державі (Банк Англії, Банк Франції, Німецький федеральний банк);
- змішані, коли капітал банку частково належить державі, а частково приватним акціонерам (Банк Японії, Австрійський національний банк);
- акціонерні (у США — 100% капіталу федеральних резервних банків знаходяться у власності банків членів ФРС).
