В СБУ составили список людей, виновных в Голодоморе 1932-33 годов: он насчитывает 136 человек
http://www.zik.com.ua/ru/news/2009/05/29/182710Украинские историки установили, что список людей, виновных в Голодоморе на территории Украины у 1932-33 годов, насчитывает на сегодня 136 человек. Об этом сообщил директор Отраслевого государственного архива Службы безопасности Украины Владимир Вятрович. По его словам, специалисты на базе архива СБУ подготовили список этих людей, и им можно выдвинуть обвинение в организации Голодомора.
«Это наивысшее руководство Коммунистической партии Украины и карательный орган партии – главное политическое управление, а также непосредственно люди, подписывавшие документы, свидетельствующие, что Голодомор был организован, а также те, кто подписывал многочисленные приговоры», – объяснил Вятрович.
Как сообщает «Радио Свобода», он напомнил, что возбужденное недавно СБУ уголовное дело по факту геноцида 1932-33 годов основываетс на материалах и архивах СБУ.
Вятрович также констатировал, что если бы использовались архивы других стран, в частности и российские, материалов было бы еще больше.
Председатель архива напомнил, что украинская сторона неоднократно обращалась к руководству России, чтобы получить доступ к российским архивам, в частности, архивам ФСБ и президентским архивам.
Лидер Партии регионов Виктор Янукович назвал возбуждение СБУ уголовного дела по факту геноцида «провокацией» против России. В свою очередь председатель СБУ Валентин Наливайченко в интервью Радио Свобода заявил, что возбуждение дела не «является шагом против России, или шагом против любого государства или народа»
=====================================================================================================
Очевидці
http://www.golodomor.kharkov.ua/stories.phpАкун Василь Данилович, 1922 р.н., житель села Високопілля Валківського району Харківської області Я пам’ятаю все. Мама поклали на піч вузлики з квасолею, горохом, сочевицею і оклунок суржику (пшениця, змішана з житом). Веліла нам, чотирьом своїм дітям, на них сидіти. Те не допомогло. Виліз до нас один у будьонівці, розкидав по кутках і згріб усе з печі. Мама, ставши на коліна, просила, щоб не позбавляли дітей останньої надії...
Александров Олександр Сергійович, 1918 р.н., уродж. села Молодова Вовчанського району Харківської області 1933 рік. Зима, лежать великі снігові замети. Близько 10-ї ранку до нашого двору підійшла група активістів, серед яких були жителі нашого села, були й прислані з району. Зайшли у двір, вимагали віддати корову, але її не виявилося, бо брат Іван напередодні випустив худобину з хліва. Прибулі зайшли в будинок, склали якийсь папір і веліли показати наявне зерно...
Артеменко Надія Порфиріївна (дівоче прізвище Ларка), 1923 р.н., уродж. села Лигівка Сахновщинського району Харківської області Мені тоді було 10 років. Жила з батьком, Ларкою Порфирієм Петровичем, і мачухою, Маренко Пріською Пилипівною, (без мами я лишилася у віці 2 р. 6 міс.). Мала шість сестер - чотири на той час вийшли заміж, а дві - були вдома. Коли настав голод, то обидві незаміжні сестри пішли до радгоспу «8 Березня» під Краснопавлівкою...
Архипенко Ганна Федорівна, 1920 р.н., уродж. села Бугаївка Гаврилівської сільради Барвінківського району Харківської області Сім’я у нас була велика: батьки і шість душ дітей. Як почався голод, то лише старший брат працював, вивчившись на тракториста. Решта дітей були ще малими. В 1931-1933 рр. нашого вітчима, Титова Омеляна Івановича, послали працювати головою комуни у Новобогданове. Було там непогано. Жили в будинку розкуркулених...
Бабай Наталія Єгорівна, 1925 р.н., уродж. села Черкаський Бишкин Зміївського району Харківської області Поховання, в якому покоїться прах односельців, померлих від голоду, я вперше побачила у 1953 р. Його мені показала мама, що була 1900 року народження. Тоді ми саме прийшли на кладовище Черкаського Бишкина, щоб відвідати могилу мого сина. Мама підвела до того місця і сказала: - Отут поховані люди, що померли голодною смертю у 1932-1933 роках...
Бабак Галина Кузьмівна, 18. 03. 1926 року народження Мені тоді було 7 років, шукали будь-яку їжу, щоб не вмерти з голоду. У нас забрали корову, насіння, грошей не було, робили на трудодень, раз на місяць давали 400 грамів зерна, а іноді більше. Нас у родині було шестеро: мама, тато, троє братів і я. Жиле на краю села хлопці повмирали, а мене мама і тато брали з собою на роботу...
Багнюк Роман Лукич, уродж. селища Шевченкове Шевченківського району Харківської області Приходилося боротися з куркульством, доводилося силою зривати замки, відбирати будинки. В селах Верхньозорянське та Огурцівка були розкуркулені майже всі жителі і у створений там радгосп “Індустріальний” доводилось набирати робітників в навколишніх селах. В радгоспі голодомору не було, але в навколишніх селах вимирали цілими сім’ями...
Безгодний Григорий Архипович У колгоспі 1933 р. був дуже гарний врожай зернових, але життя краще не стало. Все вивезли, люди пухли від голоду. Збирали гриби. Хворіли малярією, пили чай з м’ятою, ходили пухлі. ...
Білокінь Кузьма Филимонович, 1923 р.н., уродж. села Юрченкове Чугуївського району Харківської області В сім’ї нас було четверо - батько, мати, сестра і я. Ми були опухлі від голоду, а мама вже й не вставала. І вдень, і вночі ми тільки й думали про їжу. А її нема. Не було кормів, масово гинула й худоба. Дохлих колгоспних коней закопували за селом у могильниках. А по ночах люди розкопували ті могильники, щоб принести додому хоч шмат тієї дохлятини...
Білоус Ганна Семенівна Їжі не було зовсім. Доводилось їсти траву, її варили, або перемелювали та жарили, роблячи таким чином коржики. Шукали на городі та на полях мерзлу картоплю, яку потім намагалися приготувати як суп. Якщо ж знаходили буряк – це було справжнім святом. Вижити було важко. Багато людей померло. Але ми були дружніми, допомагали один одному з їжею, ділилися, тому і вижили...
Наша сім’я складалась з 13 чоловік. Ми повністю забезпечували себе продуктами. Але колгоспні активісти забрали у нас 2 корів і все зерно. Це і спричинило голод. Спочатку боролись з ним за рахунок одежі і пожитків, які носили міняти у Росію на продукти, але скоро міняти стало нічого і почався справжній голод. Старші діти розійшлися хто куди, чотирьох менших віддали до дитячого будинку, але двоє братів Михайло – 7 років і Олексій – 5 років, невдовзі померли від недоїдання. 52-річний батько, Петро Єлисейович, зовсім висох, став як дитина, а мама Векла Кузьмівна навпаки, опухла, тіло тріскалось, з ран текла вода. Навесні 1933 року помер тато, а коли вже достигало жито, померла мама.
Юрченко (Калашник) Марія Петрівна, уродж. села Новий Лиман Шевченківського району Харківської області
Шевченківський район