Форум Краматорска

  • 21 Ноябрь 2019, 16:18:03
  • Добро пожаловать, Гость
Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.


Новости:

Автор Тема: Методика краеведческого исследования: ликбез  (Прочитано 10665 раз)

0 Пользователей и 1 Гость просматривают эту тему.

04 Январь 2010, 14:59:14
Ответ #15
Оффлайн

HARD


Оффлайн HARD

  • ****
  • Старожил
  • Сообщений: 2080
  • Карма: +52/-9
  • Спасибо
  • Сказал: 252
  • Получил: 85
    • Мужской
    • Просмотр профиля
Кто заинтересован в своих генеологических иследованиях , есть еще такой Указатель видов документов по генеалогии.
http://rusdrev.narod.ru/ist/t1.htm. Т.е это те документы , которые могут помочь в Вашем поиске , которые можно искать в архивах.
Не всем ведь везет найти к примеру метрики , в этом случае помогают и косвенные документы.Мне в частности  при поиске инфы в ГАБО помогли косвенные документы установить личности своих предков . Как правило в метриках до 1850-х годов крестьяне записывались без фамилий , типа Иван Петров сын. И таких Иванов могло быть несколько. В моем случае на моего предка - было три притендента.  :) и это в деревне на 180 душ . Поди разберись.И методом исключения , благодоря дополнительным документам я вычислил СВОЕГО. :yahoo:
"Дороги все до одной приводят сюда,
 В дом Вечного сна ,
 В крематорий."

Форум Краматорска


04 Январь 2010, 15:14:30
Ответ #16
Оффлайн

slc


Оффлайн slc

  • ****
  • Старожил
  • Сообщений: 1646
  • Карма: +14/-6
  • Спасибо
  • Сказал: 2
  • Получил: 2
    • Просмотр профиля
У Вас уже 4-й этап идет, не запутывайте начинающих. :)

Самые экзотичные места, где лично я в сети добывал информацию по генеалогическим вопросам - это онйлан-аукционы, а по краеведческим - сайт "Одноклассники". Так что источников информации - множество.

Кроме знания имен предков, немаловажным, на мой взгляд, является знание, как они жили, где и кем работали и т.д. Т.е. кроме "скелета" нужно еще и "мясо". Вот тут и пригодятся самые неожиданные форумы - от территориальных и генеалогических до копательских и коллекционерских...

04 Январь 2010, 15:28:38
Ответ #17
Оффлайн

HARD


Оффлайн HARD

  • ****
  • Старожил
  • Сообщений: 2080
  • Карма: +52/-9
  • Спасибо
  • Сказал: 252
  • Получил: 85
    • Мужской
    • Просмотр профиля
Это в точку. Помимо дат и имен ,когда выяснишь , начинаешь лезть в дебри , типа национальных костюмов , обрядов , а кто до них тут жил , а до тех кто до них - кто. Ну и т.д.
Хвалла интернету , что этого " мяса" , как сказал уважаемый slc предостаточно . И причем попадается информация в самых неожиданных местах.
Одним словом - дорогу осилит идущий.
"Дороги все до одной приводят сюда,
 В дом Вечного сна ,
 В крематорий."

05 Январь 2010, 08:57:20
Ответ #18
Оффлайн

Аллергия


Оффлайн Аллергия

  • *****
  • Ветеран
  • Сообщений: 4248
  • Карма: +480/-333
  • Спасибо
  • Сказал: 353
  • Получил: 753
    • Женский
    • Просмотр профиля
Я то, что я есть. И я говорю, что я думаю (цит.)

05 Январь 2010, 09:34:53
Ответ #19
Оффлайн

slc


Оффлайн slc

  • ****
  • Старожил
  • Сообщений: 1646
  • Карма: +14/-6
  • Спасибо
  • Сказал: 2
  • Получил: 2
    • Просмотр профиля
Да, неплохо начало описано...
Таких методичек в сети немало. Однако у каждого исследователя - куча своих нюансов. Кто-то по ХХ веку начинает специализироваться на репрессированных, кто-то - на Великой Отечествественно, кто-то - еще на чем-то. В дальнейшем - у кого-то крестьяне, у кого-то - дворяне, у кого-то - купцы. Также и национальный/религиозный фактор иногда вносит значительные коррективы.
Уточните и четче сформулируйте свои интересы и ищите людей с аналогичными.

Кстати, Зачепиловка и меня интересует!  :D

05 Январь 2010, 09:52:23
Ответ #20
Оффлайн

Аллергия


Оффлайн Аллергия

  • *****
  • Ветеран
  • Сообщений: 4248
  • Карма: +480/-333
  • Спасибо
  • Сказал: 353
  • Получил: 753
    • Женский
    • Просмотр профиля
Кстати, Зачепиловка и меня интересует!  :D
А какая именно, вот эта? http://ukrmap.net/map.php?x=M-36-107
Я то, что я есть. И я говорю, что я думаю (цит.)

05 Январь 2010, 10:04:40
Ответ #21
Оффлайн

slc


Оффлайн slc

  • ****
  • Старожил
  • Сообщений: 1646
  • Карма: +14/-6
  • Спасибо
  • Сказал: 2
  • Получил: 2
    • Просмотр профиля
Кстати, Зачепиловка и меня интересует!  :D
А какая именно, вот эта? http://ukrmap.net/map.php?x=M-36-107
Надо полагать, да. Та, которая недалеко от Перещепино (Перещепино тоже интересует).
Но это направление у меня пока что не проработано, так что информации пока никакой.

05 Январь 2010, 10:57:02
Ответ #22
Оффлайн

Аллергия


Оффлайн Аллергия

  • *****
  • Ветеран
  • Сообщений: 4248
  • Карма: +480/-333
  • Спасибо
  • Сказал: 353
  • Получил: 753
    • Женский
    • Просмотр профиля
Из тех краев мой папа, и жива его родная тетка по отцу (сейчас бабушке Шуре, вероятно, под 80 лет). Сегодня хочу позвонить ей и напроситься  в гости в ближайшие несколько недель (слегка боязно, так как не виделись больше 20-ти лет, хоть и живет она недалеко, в Авдеевка).
А вообще в те края надо съездить, и поискать информацию по месту. Эх, какая там красота, исконная, украинская.
Я то, что я есть. И я говорю, что я думаю (цит.)

25 Февраль 2010, 13:46:27
Ответ #23
Оффлайн

Аллергия


Оффлайн Аллергия

  • *****
  • Ветеран
  • Сообщений: 4248
  • Карма: +480/-333
  • Спасибо
  • Сказал: 353
  • Получил: 753
    • Женский
    • Просмотр профиля
Как педагог пыталась найти кое-какие разработки, отыскала такое.

Методика краєзнавчої роботи в школі
План
1. Науково-методичне обґрунтування необхідності краєзнавчої роботи в школі.
2. Система методичної роботи з краєзнавства.
3. Етапи, форми і методи краєзнавчої роботи.
1. Науково-методичне обґрунтування необхідності краєзнавчої роботи в школі
Важливою ділянкою краєзнавчої роботи в школі є факультативні заняття. Досвід підтверджує, що вони хоча й належать до категорії навчальних, однак в основному передбачають широку позакласну і позашкільну діяльність. Головними особливостями факультативів є: поглиблене теоретичне вивчення матеріалу, різноманітність форм і методів роботи. В їх основі лежить добровільний та глибокий інтерес учнів до краєзнавства, а також самостійна діяльність. Краєзнавчі факультативи організовують тих школярів, які прагнуть самостійно отримати знання про рідний край, поглиблено вивчають документальні матеріали місцевих архівів, музеїв, наукову краєзнавчу літературу, беруть участь в експедиціях.
Аналіз науково-методичної літератури засвідчує, що за змістом факультативні курси поділяються на ті, які повністю ґрунтуються на краєзнавчому матеріалі, та на загальноісторичні, з використанням місцевого матеріалу. Перші дають учням можливість отримати систематичні знання з історії рідного краю, в других – краєзнавчий матеріал включається тільки на основі логічних зв`язків. Вибір факультативу з історії краю обумовлюється підготовкою вчителя до його проведення, інтересом учнів до вивчення свого краю, наявністю навчальної бази. Дослідницька спрямованість у роботі факультативу з історії краю є необхідною умовою його успішної діяльності. Тому в роботі краєзнавчого факультативу особлива увага приділяється самостійній дослідницькій діяльності його слухачів. Факультативні заняття вимагають диференційованого підходу до учнів, врахування їхніх інтересів, умінь і пізнавальних можливостей.
2. Система методичної роботи з краєзнавства
На основі вивчення досвіду організації і проведення краєзнавчої роботи була розроблена система методичної роботи з краєзнавства. Вона передбачає: покращення рівня знань, умінь і навичок учнів; поглиблення історичної пам`яті про минуле рідного краю і тим самим сприяє вихованню любові до нього.
Розроблені програма і методичні рекомендації проведення факультативних занять з краєзнавства включають в себе різноманітні форми і методи навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об`єктів учнями. Серед них визначальними є: методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об`єктів; екскурсії до краєзнавчого музею; тематичні розповіді екскурсовода і керівника факультативу; навчально-практичні роботи, лабораторні (з документами, архівними матеріалами з історії краю); зустрічі з ветеранами війни, національно-визвольного руху українського народу; практикуми в місцевому архіві; тематичні походи та експедиції; конференції з історії краю; організація книжкових тематичних виставок і занять з бібліографії краю; робота з краєзнавчими текстами; дидактичні ігри з краєзнавства; ярмарки народних пісень, приказок, предметів побуту.
Для вчителя, який організовує вивчення історії рідного села (міста) рекомендуємо таку послідовність цієї роботи:
Розповідь про першу історичну згадку про село (місто).
Розпочати збір матеріалів про історію села (міста) або якщо вони зібрані, то їх підготовку(або вивчення) здійснити у такій послідовності:
•   історичні відомості про заснування і назву села (міста);
•   як здійснювалась його забудова;
•   перші поселенці і їхні заняття;
•   як зростала чисельність жителів;
•   умови життя, національний і соціальний склад населення;
•   вулиці і площі населеного пункту, їх назви та історія;
•   які визначні історичні місця знаходяться у вашому селі (місті);
•   формування архітектурного обличчя села (міста);
•   визначні особистості – вихідці з рідного села (міста).
В процесі виконання цієї роботи періодично з учнями проводяться бесіди на тему: ”Історія села (міста) – історія нашої Батьківщини”, “Роль і місце вивчення історії села(міста) в нашому житті”, “Історія села (міста) в народних піснях, переказах, легендах, віршах, оповіданнях”.
Поглиблюється вивчення певного краєзнавчого об`єкту з учнями і під час тематичних екскурсій до краєзнавчого музею села (міста). Підсумком роботи, своєрідним звітом можуть бути учнівські реферати, до написання яких ставляться певні вимоги: різноманітність тем, відображення в них всієї специфіки краєзнавчої роботи, самостійність у роботі над рефератом, збір і оброблення матеріалу, його систематизація, написання і захист реферату.
Для поглиблення і деталізації краєзнавчої роботи можна запропонувати учням написання рефератів про історію вулиці села (міста), де вони проживають у відповідно обраний період. Схема підготовки матеріалів до написання реферату з історії вулиці буде мати такий вигляд: історія назви вулиці; події, що відбулися на цій вулиці; історія її забудови, перспективи розвитку; історія побудови та розвитку промислових підприємств, установ та закладів, що розташовані на цій вулиці; історія окремих будинків і споруд; бібліографії цікавих людей. які жили або проживають на вулиці; пам`ятники історії, культури на вулиці. Крім цього учням, які бажають вивчати історію конкретної вулиці, можна запропонувати підготувати реферат на одну з таких тем: “Рідна вулиця”, “Історія вулиці, на якій ти живеш”, “Роль вулиці у твоєму житті”. “Меморіальна дошка – візитна картка історії вулиці”.
Важливим об`єктом для вивчення може стати історія якогось підприємства, процесу колективізації або створення першого фермерського господарства. Зазначений вид краєзнавчої роботи крім суто історичного аспекту має виховне значення. Адже в процесі дослідження конкретного господарського об`єкту чи соціально-історичного явища учні отримують безцінний досвід сприйняття соціальної інформації з перших рук, у всіх її проявах.
3. Етапи, форми і методи краєзнавчої роботи
У сучасній методиці викладання історії в школі розроблено систему, що включає ряд етапів та різноманітні форми і методи її реалізації.
Перший етап (підготовчий) передбачає орієнтовні поради щодо вибору школярами теми дослідження історії рідного краю. Вона повинна:
•   мати важливе освітньо-виховне значення;
•   бути тісно пов`язана з програмою з історії України;
•   сприяти глибокому розумінню загальних закономірностей історичного процесу й особливостей історичного розвитку краю;
•   мати новизну і актуальність;
•   відображати єдність цивілізаційного й культурного підходів при її дослідженні;
•   враховувати диференційований підхід до учнів.
Другий етап (освітньо-пізнавальний) передбачає рекомендації щодо організації і проведення краєзнавчого дослідження у такій послідовності:
•   вибір теми, визначення мети і завдань дослідження;
•   розроблення загального плану роботи;
•   підготовка програми збирання і систематизації краєзнавчих матеріалів;
•   розподіл пунктів плану теми, видів роботи і встановлення строків виконання;
•   визначення форм, методів і прийомів роботи;
•   встановлення строків підбиття підсумків з кожного розділу теми;
•   вивчення різноманітних джерел з теми дослідження;
•   виявлення і вивчення документальних джерел, які зберігаються в місцевих архівах, музеях;
•   пошук учасників історичних подій, очевидців, що мають відношення до проблеми дослідження;
•   збирання предметів матеріальної і духовної культури, перевірка їх достовірності;
•   науково-методичне оформлення зібраного матеріалу;
•   використання зібраного і опрацьованого дослідницько-краєзнавчого матеріалу в навчально-виховному процесі школи.
Синхронно другий етап роботи з учнями передбачає формування практичних умінь і навичок роботи з першоджерелами на факультативному занятті, в місцевому архіві, музеї, бібліотеці, участь у походах, тематичних екскурсіях.
Певна частина учнів об`єктом дослідження вибирає усну народну творчість на території краю. Їм можна запропонувати таку схему роботи, порядок вивчення:
•   вид творчості (дума, легенда, переказ, прислів`я, пісня);
•   місце запису (населений пункт, район, область);
•   дата запису (рік, місяць, число);
•   автор твору (певна особа, колектив);
•   події, що могли лягти в основу твору;
•   відомості про осіб. які згадуються в творі;
•   ступінь поширеності твору в даній місцевості;
•   популяризація твору гуртами художньої самодіяльності.
Для поглибленого вивчення учнями усної народної творчості використовуються різні форми і методи діяльності: стаціонарну й експедиційну. До стаціонарної належить заняття в гуртку “Юний фольклорист”. До другої – експедиції по рідному краю.
Схожу роботу можна проводити з тими учнями, які прагнуть вивчати етнографію. Робота по організації етнографічних досліджень учнями може мати таку сутність і послідовність:
•   вид і назва етнографічного твору;
•   давність виявленого твору, предмета та його місцезнаходження, реєстрація (село, район, область);
•   дата запису (рік, місяць, число);
•   автор твору (певна особа, колектив);
•   наявність регіональної специфіки;
•   ступінь поширення етнографічного твору в даній місцевості.
Поглиблювати знання з етнографії учні можуть в гуртку “Юний етнограф”. Тематика занять може мати такий вигляд: “Суть етнографії та її методи”, “Етнографія нашого краю”, “Традиційні народні ремесла краю”. Важливо провести з учнями екскурсії в музеї етнографії з подальшою підготовкою повідомлень, виступів на такі теми: “Українське житло та його особливості”, “Особливості побуту гуцулів”, “Особливості одягу бойків”, “Старовинні знаряддя праці селян на території краю”. З метою систематизації і закріплення знань з етнографії можна з учнями провести вікторини: “Чи знаєте ви народні ремесла краю?”, “Традиційний одяг етнічних груп краю та його елементи”.
Важливим краєзнавчим об`єктом для вивчення може стати вивчення історія свого роду. Можна запропонувати такі рекомендації щодо вивчення історії родоводу:
Мої батьки, їхнє походження, національність.
Мої предки: дідусі, бабусі, прадіди, прабаби. Їхнє походження, заняття. Про які важливі факти з життя краю ви дізналися від них?
Що мені відомо про життя інших родичів? Чи знають вони український фольклор? Які з народних пісень їм найбільше до вподоби? За що ви любите і поважаєте своїх родичів? Як ви доглядаєте за могилами померлих? Запишіть до свого родоводу пісні, легенди, приказки, колядки і гаївки, які знають ваші рідні. Яким є походження вашого прізвища?
З метою поглиблення цієї роботи можна організувати і провести цикл бесід на тему: “Пам`ять родоводу”. “Історія роду – історія нашого народу”; експедицію: “Визначні діячі краю та їхні родичі”.
Зацікавленість певної частини учнів школи історією родоводу і родинними традиціями може сприяти створенню секції “Пам`ять родоводу”. Підсумки цієї важливої роботи можна підвести на загальношкільному святі “Родина, родина – від батька до сина… Родина. Родина – це вся Україна”, де у різних формах звітують всі, хто займався дослідженням проблем родоводу. Можна також провести конференцію, на яку винести захист таких науково-дослідницьких робіт: “Славетні галицькі родини”, “Історія роду – історія України і краю”.
Особливе місце займає вивчення героїчних і трагічних сторінок з історії рідного краю. Ця робота проводиться в тісному поєднанні з вивченням всієї історії України. Можна організувати і провести експедиції по рідному краю з метою ознайомлення з її героїчним минулим, зокрема, з історією “Українських січових стрільців”. Привести в порядок їхні могили та вшанувати їхню пам`ять, організувати тематичний вечір “Наші земляки – українські січові стрільці”.
Література:
1.   Белов А.В. Новые подходы к изучению местной истории и использование краеведческого материала в школе // Преподавание истории и обществоведения в школе. – 2000. - №10. – С.47-50.
2.   Вагин А.А. Методика преподавания истории в средней школе. – М., 1968.
3.   Герасимов Т.А. Кабинет истории в школе. – М., 1974.
4.   Дайри Н.Г. Обучение истории в старших классах средней школы. – М., 1966.
5.   Методика историко-краеведческой работы в школе / Сост. Н.С.Борисов. – М., 1982.
6.   Трефяк Я. Методика краєзнавчої роботи в школі // Історія в школах України. – 2002. - №1. – С.33-37.
Я то, что я есть. И я говорю, что я думаю (цит.)

12 Март 2010, 18:25:17
Ответ #24
Оффлайн

Boltikum


Оффлайн Boltikum

  • *
  • Посетитель
  • Сообщений: 21
  • Карма: +0/-0
  • Спасибо
  • Сказал: 0
  • Получил: 0
  • Ищу тех, кто находит монеты на огородах.
    • Мужской
    • Просмотр профиля
Цитировать
3. Покровская церковь в селе Беленькое Изюмского уезда Харькоской губ. - Ф-333 - 1881-1919, (1915 – нет брака, смерти).

А кто то знает где она находилась? :help:
Кладоискательство в Краматорске.

12 Март 2010, 18:27:08
Ответ #25
Оффлайн

Краевед


Оффлайн Краевед

  • ****
  • Старожил
  • Сообщений: 2700
  • Страна: 00
  • Карма: +64/-3
  • Спасибо
  • Сказал: 0
  • Получил: 10
  • Ищу фото старого Краматорска
    • Просмотр профиля
Сейчас там частная территория.

12 Март 2010, 19:23:49
Ответ #26
Оффлайн

Boltikum


Оффлайн Boltikum

  • *
  • Посетитель
  • Сообщений: 21
  • Карма: +0/-0
  • Спасибо
  • Сказал: 0
  • Получил: 0
  • Ищу тех, кто находит монеты на огородах.
    • Мужской
    • Просмотр профиля
А околица?  Там ведь и ярмарка была...
Кладоискательство в Краматорске.

14 Март 2010, 14:54:29
Ответ #27
Оффлайн

imam


Оффлайн imam

  • ****
  • Старожил
  • Сообщений: 1537
  • Страна: 00
  • Карма: +30/-8
  • Спасибо
  • Сказал: 0
  • Получил: 0
    • Мужской
    • Просмотр профиля
Государственный архив Донецкой области:
83086,Украина, г. Донецк пр. Лагутенко,12

Тел./факс  (062) 305-22-97

http://home.skif.net/~donarc/

donarc@skif.net  (Госархив Донецкой области)

Вот что ответили мне из архива (возможно это будет Вам полезно знать):

Мы можем просмотреть метрические книги записей о рождении, браке, смерти.

В запросе:
- о рождении должны быть указаны: ОБЯЗАТЕЛЬНО год рождения, место рождения, желательно полное имя (фамилия, имя, отчество) рожденного и имена родителей, если они известны. Если запрашивается рождение женщины, то нужно указать ее девичью фамилию.

- о браке: ОБЯЗАТЕЛЬНО год и место бракосочетания, полные имена вступивших в брак.

-  о смерти: ОБЯЗАТЕЛЬНО год и место смерти, полное имя умершего

В архивной справке о рождении указываются дата рождения, дата крещения, полные имена родителей, место их проживания, вероисповедание.
В справке о браке – дата бракосочетания, имена брачующихся, их возраст, место проживания, вероисповедание.
В справке о смерти – дата смерти, причина смерти, возраст.
Справка оплачивается только при положительном ответе. Стоимость 1 архивной справки (о рождении, или о браке, или о смерти) – 22 грн. Архивная справка высылается после оплаты. При отрицательном  ответе  высылается бесплатное сообщение об отсутствии данных.

Для регистрации и исполнения запроса необходим ВАШ ПОЧТОВЫЙ АДРЕС. Просто по электронной почете без исходных данных запрос на исполнение не принимается. Запрос будет исполнен в течение месяца с момента его регистрации.


Зав.отделом  Т.А.Максимчук

14 Март 2010, 15:17:39
Ответ #28
Оффлайн

imam


Оффлайн imam

  • ****
  • Старожил
  • Сообщений: 1537
  • Страна: 00
  • Карма: +30/-8
  • Спасибо
  • Сказал: 0
  • Получил: 0
    • Мужской
    • Просмотр профиля
Екатеринославский Адрес-Календарь 1915 год.
Бахмутский уезд.
Волостные Правления.

Авдеевское
Волостной старшина Федор Эммануилович Колесов
Волостной писарь Иван Константинович Якубенко

Андреевское
В.с.Никита Сафронович Пащенко
В.п.Михаил Харлампиевич Демишев

Бахмутское
В.с.Захарий Иванович Троянский
В.п.Федор Михайлович Малашенко

Верхнянское
В.с.Мефодий Петрович Зоз
В.п.Михаил Александрович Борисенко

Голицыновское
В.с.Сергей Данилович Серебрянский
В.п.Иван Игнатьевич Изюмченко

Григорьевкое
В.с.Василий Александрович Макаров
В.п.Даниил Антонович Лесниченко

Гришиновское
В.с.Григорий Андреевич Батрак
В.п.П.Г. ( так в документе) Гурьев

Гродовское
В.с.Павел Васильевич Полгородник
В.п.Архип Гордеевич Черняк

Государево-Байракское
В.с. Феодор Иванович Мостяцов
В.п. Григорий Васильевич Алейников

Еленовское
В.с.Григорий Козьмич Яцуненко
В.п.Иван Кондратьевич Прибытков

Железнянское
В.с.Иосиф Никитович Колбаса
В.п.Григорий Алексеевич Масленкин

Зайцевское
В.с.Осип Петрович Мухин
В.п.Феодор Андреевич Тимченко

Звановское
В.с.Савелий Иванович Перепелица
В.п.Афанасий Иванович Гришин

Калиновское
В.с.Иван Феодорович Турчеников
В.п.Феодор Иванович Брехунец

Камышевахское
В.с.Трофим Яковлевич Матвиевский
В.п.Адриан Вуколович (так в документе) Савенко

Корсунское
В.с.Никита Николаевич Макаров
В.п.Максим Емельянович Ковалёв

Кривороженское
В.с.Самуил Георгиевич Ведренко
В.п.Тимофей Поликарпович Поддубный

Лисичанское
В.с.Трифон Иванович Шепелев
В.п.Кирилл Феодорович Груба

Луганское
В.с.Алексей Сидорович Колесник
В.п. Иван Константинович Якубенко

Михайловское
В.с.Иван Петрович Харечко
В.п. призван на военную службу

Николаевское
В.с.Иван Иванович Мищенко
В.п.Феодор Кириллович Белоцерковский

Сантуриновское
В.с.Антон Никифорович Запятой
В.п.Петр Петрович Стратьев

Сергеевское
В.с.Мамонт Платонович Кишкан
В.п.Кирилл Евфимович Сиренко

Славянское
В.с.Василий Иванович Кобец
В.п.Павел Трофимович Омельченко

Скотоватское
В.с.Григорий Иванович Ильин
В.п.Яков Никитович Гриценко

Селидовское
В.с.Михаил Терентьевич Клименко
В.п.Михаил Варфоломеевич Нечесов

Старо-Михайловское
В.с.Иван Петрович Харечко
В.п. призван на военную службе

Степановское
В.с.Иван Андреевич Богатырь
В.п.Дмитрий Калистратович Лавров

Казенно-Торско-Алексеевское
В.с.Андрей Петрович Гайдук
В.п.Андрей Семенович Глущенко

Троицкое
В.с.Феодор Феодорович Бодолак
В.п.Петр Яковлевич Дмитренко

Штеровское
В.с.Иван Евфимович Эсауленко
В.п.Ефрем Алексеевич Векличев

Ясиноватское
В.с.Иван Николаевич Король
В.п.Андрей Филиппович Кошиль

14 Март 2010, 15:18:33
Ответ #29
Оффлайн

imam


Оффлайн imam

  • ****
  • Старожил
  • Сообщений: 1537
  • Страна: 00
  • Карма: +30/-8
  • Спасибо
  • Сказал: 0
  • Получил: 0
    • Мужской
    • Просмотр профиля
Церковные приходы Бахмутского уезда 1915 год.

Села 1-го благочиния.

Александро-Шультино
Дмитриевский (пос)
Дружковка-Донецкая (пос)
Дружковка
Зайцево
Ивановка
Карловка
Сантуриновская (ст)
Кленовый (хут)
Яковлевский (пос)

Села 2-го благочиния

Алексеевка
Андреевка
Голицыновка
Гришино
Гришино (ст)
Гродовка
Доброполье
Криворожье
Марьинское
Мирная Долина
Муравьёвка
Ново-Троицкое
Ново-Экономическое
Петровка № 2
Святогоровка
Селидовка
Сергеевка
Сонцовка
Степановка
Торско-Алексеевка

Села 3-го благочиния

Авдотьино
Авдеевка (ст)
Авдеевка
Александровка № 1
Архангельское
Григорьевка
Землянки
Железное
Корсунь
Новоселовка № 1
Новоселовка № 2
Ново-Бахмутовка
Александро-Полонский (пос)
Поселок при руднике Вознесенском
Ветка
Лидиевский (рудн)
Рутченково-Чулковские (рудн)
Скотоватое
Старо-Михайловка
Юзово(ст)
Юзовка (мест)
Монастырев
Ясиноватое

Села 4-го благочиния

Высшее
Звановка
Калиновское
Лисичанск
Николаевка
Попасная (ст)
Привольное
Триполь
Троицкое
Серебрянка
Камышеваха

Села 5-го благочиния

Веровка
Горловка (рудн.№ 8)
Горловка (пос)
Государево-Байрак
Дебальцево
Зайцево-Никитовка
Ильинка
Кодемо
Луганское
Петровское
Покровское
Поселок при ртутном руднике
Поселок при ст.Никитовка
Енакиево
Щербиновский рудник

Форум Краматорска