У місті Родинське на Донеччинi з 1 квітня закриють психіатричне відділення лікарні. Воно обслуговує жителів трьох міст — Димитрова, Красноармiйська та Родинського. Ліквідувати стаціонар на 40 ліжок вирішив міський голова Красноармійська Андрiй Ляшенко. Посилається на розпорядження донецького губернатора ”щодо оптимізації бюджетних установ та видатків місцевих бюджетів на їх утримання”.
Дві медсестри зустрічають кореспондента ”ГПУ” на трасі. До Родинського не ходять прямі автобуси. По коліно в мокрому снігу тупаємо до відділення 30 хв.
Психлікарня розташована на околиці міста. Обслуговує близько 150 тис. жителiв мiст та сіл.
— Обещают, что наши больные будут получать экстренную помощь в Донецке и Славянске. Но это чушь. Кто повезет непредсказуемых и агрессивных людей в другой город? ”Скорая” не всегда готова доставить в ближайший дурдом. То машин нет, то бензина, то милиционеры заняты. Бывает, пациент успевает разнести машину в хлам по дороге в Родинское — куда там транспортировать в Донецк. После закрытия больницы участятся пожары и убийства. А мы останемся без работы.
Із Родинського до Слов’янська 110 км, до Донецька — 85 км.
Називати свої прізвища медсестри бояться. Кажуть, після скорочення не знайдуть роботу навіть за межами міста. У психлікарні працюють тільки жінки. Трьом із 33-х працівниць запропонували інше місце роботи, оскільки вони інваліди або матері-одиначки.
— Умови в нас — не дай Боже. Інколи вшістьох в’яжемо буйних. А міліція дивиться збоку, вони допомагати не зобов’язані. Одна дівчина відкусила вухо омонівцю, інший хворий відірвав батарею в лікарні. А якось на медсестру напав пацiєнт і так побив, що у неї око витекло. У 39 років жінка з трьома дітьми стала інвалідом.
http://gazeta.ua/articles/scandals-newspaper/372279 
