Колись етнічний росіянин Олександр Дегтярьов показував мені ракету, якою ЗСУ могли б в'ї*ати по всій довжині Волги: від Ярославля до Астрахані*.
Головний конструктор КБ "Південне" тішився, як дитина: ракета "Грім-2" пройшла свої перші випробування.
Її зробили за гроші саудитів, але крім експортної версії була і для ЗСУ.
Дивлячись на цю залізну смерть, я відчував безмежне щастя, бо як пояснив мені генеральний конструктор Павлоградського хімзаводу Леонід Шиман: "В зоні досягнення нашого аналога "Іскандера" гідростанції на Волзі, теплостанції, хімічні підприємства, великі скупчення військ та боєприпасів, які можна накрити одним махом".
Шимон очолював підприємство, на якому багато років різали знамениту "Сатану", яку спроєктувало те саме КБ "Південне".
В нас забрали ядерну зброю, але ми впритул підійшли до створення стратегічного неядерного щита.
Русскіє бісилися. Підмовляли китайців, які були важливими партнерами двох підприємств, шантажувати їх: або ви припиняєте розробку "Грім-2", або втрачаєте наші гроші.
"Путін добре подумає чи варто запускати ракети по Україні, якщо знатиме, що йому прилетить у відповідь і спровокує техногенні катастрофи", - казали мені тоді на КБ "Південне".
200 ракет з дальністю 280 км — це мало стати лише початком.
Бо на КБ "Південне" хитро посміхалися: "Але ж ти розумієш, що 280 км це умовно, нам же не важко буде поставити начинку і на пів тисячі, і навіть на тисячу кілометрів — була б політична воля".
Політична воля у всяк час була всяка.
Спочатку Павло Лєбєдєв — міністр оборони Януковича, зірвав цей проєкт.
Потім Андрій Таран — міністр оборони Зеленського, зірвав цей проєкт.
До 2019 року Павлоградський хімзавод та КБ "Південне" зібрало 12 ракетних двигунів "Грім-2".
Чекали, аби пустити ракети на конвеєр.
Та у 2019 році сталося те, що сталося.
У 2020 році міністр оборони Андрій Таран заблокував оборонне держзамовлення.
Заводи почали звільняти висококваліфікованих поштучних спеців. Лише на ПХЗ сім сотень.
Зупинилися навіть ті проєкти, які вже були готові.
Про "Грім-2", який якраз допилювали, мова вже й не йшла.
Ось що тоді сказав на пресконференції Шиман: "Україна поки налагодила серійне виробництво всього лише одного типу ракет дальньої дії – “Вільха”, випущена перша партія на замовлення 19-го року, але треба продовжувати роботу. У разі нового широкомасштабного наступу Росії за допомогою “Вільхи” ми отримуємо засіб стримування".
Шиману цю пресконференцію потім згадали: порушили кримінальне провадження.
Тарану зрив оборонного замовлення теж згадали: відправили послом в Словенію.
Тому коли нині справедливо проклинаємо русскіх і так само справедливо вимагаємо від Заходу дати нам більше ППО — будьмо справедливими й до того, через кого не маємо чим відповісти за Київ, за Кривий Ріг, за Покровськ.
І це не Таран, ні.
Олег Манчура
