[Andriy]

Народна творчість...
О, скільки постаментів чудних
Ми маємо по Україні,
Де замість ідолів паскудних
Новеньке щось будуєм нині...
Це ж поки тільки перші кроки!
Допетрала ж якась "зараза",
Щоби навпроти Бесарабки
Поставить ідол унітаза.
..."Там царь Кощей над златом чахнет"
Й трясеться за свою рубаху.
А що як скульптор той народний
Із постамента зробить плаху?
2014

[Andriy]

Нарушаєм?
Я с провєркой.
Припис є, составім акт,
постанова - теж готова
із районного суда
вот параграф, бачиш - "інше"
больше трьох, сказалі ТАМ
нє законно собіраться,
шо ви вишлі на майдан?
штраф платітє мнє, канєшна
наша власть всєгда права
план на штрафи снова поднял
городской наш голова
треба вас всіх штрафувать
мнє же должность отбівать!
а кому сєйчас лєгко?
дєткам я, на молоко...
nonemployee
2014

[Andriy]

Россия, как стареющая шлюха,
Принарядясь, наводит марафет.
И очарован этой потаскухой
В который раз Европы высший свет.
Ручонку жмут премьеры, президенты,
На ней не видя крови, упырю,
На трибунал в Гааге претенденту,
Вождю убийц, чекистов главарю.
И, русским свинобыдлом околдован,
Теряющий и разум свой, и честь,
Мир Украину, Грузию, Молдову
Готов уж в жертву варварам принесть.
Где шантажом, где подкупом, где силой
Берут реванш, перекрывают газ...
Давным-давно зарыть пора в могилу
Всю эту нечисть русскую и мразь!
Но КАК? - Лишь выбив главную подпорку -
Об их "победе" в 45-м миф,
Мильоны краснозвездных русских орков -
Насильников Европы - заклеймив,
"Победного" лишив их ореола,
Советских "ветеранов" развенчав
Как палачей НКВД-шной школы,
Утерших нос нацистским палачам;
Об их победобесии открыто
Поведав миру, - может быть, тогда
Потонет это свинское корыто -
Имперская Россия - навсегда...
Борис Стомахин
2014

[Andriy]

ПРАВОЗАЩИТНОЕ
Enfante terrible, ужасное дитя,
Скелет в шкафу российских "либералов",
Что на пикетах некогда шутя
Вниманье привлекал телеканалов
Своим плакатом о войне в Чечне;
Кого с пикетов выгнать норовили
(Там за радикализм его втройне
Сильнее, чем чекистов, не любили);
Кого так не желают защищать
Альбац и "The New Times" с "Мемориалом"
И политзаключенным признавать, -
Кто он такой? О нем известно мало.
Срок отсидел он. С выборов в КС
Был выброшен – и вскоре вновь посажен.
А что еще? Да, в общем, тёмный лес.
Его почти и не читали даже, -
В зубах навязла парочка цитат,
А больше – никому не интересно...
И пусть сейчас в тюрьме его гноят,
И хорошо об этом всем известно, -
Табу, табу! Поддержки никакой:
Ведь призывал – о ужас! - он к насилью
И отвергал недрогнувшей рукой
Адептов ненасилия бессилье.
Не признавать и не упоминать, -
Негласная поставлена задача.
Пусть на свиданки ездит только мать -
И ни копейки ей на передачи!
Пускай посажен только за слова, -
Он невключаем ни в какие списки:
Ведь для правозащиты торжества
Репутационные недопустимы риски.
Ведь если волк овцу твою сожрал -
Правозащита хором предлагает,
Чтоб на него ты жалобу писал
На имя вожака всей волчьей стаи.
И как им диссидента защищать,
Когда они – и сами диссиденты
Вчерашние – не против выпивать
На День прав человека с президентом?
И Новодворской он не защищён, -
Как говорит она, "незащищаем".
(Хотя у Горбаневской на сей счёт
Позиция была совсем иная).
И Гефтер, и Давидис, и Орлов
Насчёт него тверды и непреклонны,
И непреклонно Лев Пономарёв
Чтит "антиэкстремистские" законы.
Они легко пожертвовали им, -
Не говоря, но подразумевая.
Он не был никогда для них своим -
А чужаков они не защищают.
... Да не правозащитники – жульё!
Деля и сортируя политзэков
И им благоволение своё
Даря лишь по "критериям", - навеки
Они лишились права называть
Себя правозащитниками. Даже
Им рот теперь не стоит открывать.
В тюрьму заходит, правда, ОНК,
От давней отказавшись неприязни
К enfante terrible. Заслуга велика.
Но чем уместней помощь их пока,
Тем в главном разногласья непролазней:
Тот провокатор, или же дурак,
Кто учит всех по путинским законам
Бороться с путинизмом; или как
Порвать с надеждой на занятье трона
И трон на свалку выбросить; признать
Страну неподдающейся реформам,
И не Кремлю, не быдлу потакать,
А поиском заняться новой формы
И эффективных методов борьбы -
Не "по закону", а по результату...
... Но – граждан нет; вокруг – одни рабы,
А в их защите толку маловато...
Борис Стомахин
2014

[Andriy]

Немає "москалів" між нас, нема "бандерів", а є - знедолений вкраїнський люд.
І є сім'я - "міжгірських" ненажерів, захочуть - милують, а схочуть, то й уб'ють.
Брати зі Сходу, плачем разом з вами, коли в копальнях ваші діти мруть.
І серце розривається у мами, в моєї мами, як на шахтах дзвони б'ють.
А батько твій не може самокрутку від трепету в руках одразу запалить.
А мій в той час сльозу ховає хутко, біда не в нас. Та в нас також болить...
З Донецька - ти, а я живу у Львові, приїдь у гості, хлібом поділюсь.
Не страшно, що різниця є у слові, я іншого, мій братику, боюсь.
Боюся тих, хто ділить нас з тобою: (а сам в той час витесує гроби).
Боюся тих, хто кличе нас до бою, мовляв, хай чубляться "презренные рабы".
У мене на столі лиш картоплина, а ти, хто-зна, чи й вчора їв. ...
Я вже не хочу, щоб моя родина, й твоя також, кормила упирів!
Немає "москалів" між нас, нема "бандерів",
є Люди! Є Вкраїна! Ти і Я!
І купка є "міжгірських" людожерів,
то не вони... А ми - одна Сім'я!
Оксана Максимишин-Корабель
2014

[Andriy]

Oleg Kolibaba
Небесна Сотня
(пам`яті загиблих на Майдані)
З очей мільйонів – сльози потекли;
Серця мільйонів – болем умивались..
Серця ж Героїв битись не могли,
І очі їхні вже не відкривались.
Чи хтось гадав, що власнеє життя
Ціною вільного ставатиме зненацька?.
А їм уже немає вороття,
Як вороття й пролитій крові братській.
Коли Герої в передсмертний крок,
Так віддано цю волю здобували,
Свідомо вбивці, тиснучи курок,
У пекло свої душі віддавали.
І вже сердець немає молодих,
Що билися за волю разом з нами.
Лиш чути материнський плач за них,
Який блукає довгими ночами.
Небесна Сотня – у небесний світ
Полинула, для нас сказавши – жити!
Тож оправдати долі їхніх літ –
Обов`язок народної еліти.
На небі спокій їх чекає вже;
І Вічна Пам`ять на землі настала.
За них ми Богу молимось лише,
Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!
2014

[Andriy]

Олена Iськова
Прокиньтесь, тату...
(Памяті загиблих)
Прокиньтесь, тату, годі вам вже спати.
Погляньте, в небі сонечко зійшло,
До праці стало наше все село,
А ви спите, одягнуті у шати..
Прокиньтесь, тату, годі вам вже спати..
Трембітами заплакали Карпати,
Стікають воском зоряно свічки.
Навколішки припала до руки,
За ніч збіліла, мов голубка, мати..
Прокиньтесь, тату, годі вам вже спати..
Людей багато йде до нас до хати,
Співають гімн, вмиваючись слізьми.
І вас несуть.. А як же, тату, ми?
Як нам без вас у світі виживати?
Прокиньтесь, тату, годі вам вже спати!
Прошу спиніться, покладіть лопати!
Дозвольте подивитись ще хоч раз!..
..Сльозами й кров’ю скріплено наказ
В живу мішень безжалісно стріляти.
Вставайте, люди, годі вам вже спати!
2014

[Andriy]

Ти пахнеш димом вигорілих шин,
Так пахнуть гідність, правда і свобода!
Тебе не раз висміював заброда,
Що ти своїй Вітчизні гідний син.
А ти стояв, упертий і міцний,
Незламний духом нації будитель!
Твій сивий дід, повстанець, довгожитель,
Не раз хрещений в полум’ї війни,
Благословляв тебе на шлях гіркий,
О, нелегкий він, хлопче, і не битий!..
Колючим дротом густо оповитий,
Бо кров’ю вмиті праведні стежки.
Долаючи тривогу, біль і страх,
Твоя завчасно мати посивіла,
Вона тебе, як славного Ахілла,
Щовечора купає в молитвах.
А в день, як стихнуть вибухи пожеж,
Ти зі щитом холодним чи на ньому
Через поріг до батьківського дому
Черлено-чорний прапор занесеш..
kulbabka
2014

[Andriy]

Oleg Kolibaba
ЦІНА ЖИТТЯ
(пам'яті Сергія Нігояна та загиблих 22 січня)
Віддав життя за волю України;
Віддав життя, невинну ливши кров..
За що сатрапи влади воєдино
Здирають серця вольовий покров?!
Вони вдають, що голосу не чують,
Звиваються під стінами Кремля.
Все так не буде, гріх на їхній шкурі
Не змиє навіть півночі земля.
Душа болить, на волю серце рветься;
Заплачена така уже ціна,
Що серце, плачучи, таки, бува, озветься,
А перед ним глуха лише стіна.
Часи моїх років патріотичних!
Додайте духу стороні добра.
І в єдності, брати мої, не знищить
Нас жоден тут "совковий демократ".
Віддав життя..  А ми стояли з миром.
Віддав життя, не вчувши смак його.
І для одних, можливо, став кумиром,
Для інших.. Господи, не дай цього!
Не будуть ваші смерті позабуті;
Народ сказав: немає вороття.
І хай ми правдою озброєні, по суті,
Та йдем вперід, бо в тій ціні – життя.
2014

[Andriy]

kulbabka
ГАРТУЙ СЛОВА!
Гартуй слова, виточуй, як мечі,
Плекай в уяві образи і рими,
Тримай набої власної душі
Сухими!
Вони тобі згодяться у борні,
За мир і правду рідного народу.
Не проміняй на срібники дрібні
Свободу!
Коли терпіння виллється за край,
Брехні і зла підточаться основи,
Під кулі вийдеш, танки і нагай
Зі словом.
І хай тебе не зупиняє страх:
У них є лють і дикий погляд звіра,
У тебе - світло чисте у думках
І віра.
У тебе - Бог, Вітчизна і народ,
І янголів пресвітлі силуети.
Шукай собі духовних нагород,
Поете!
2014

[Andriy]

Сергей Кириченко
(Этот стих написала моя мама)
ГЕРОЯМ МАЙДАНА
На Майдані нікого не знаю,
Та чому моє серце болить?
Не вмирайте, вас, хлопці, благаю!
Нам так боляче вас хоронить.
І, хоч я із Донецького краю,
Та думками я з вами живу,
Із Майданом я спати лягаю,
Із Майданом я вранці встаю.
Вже безцінною кров'ю своєю
Окропили ви землю свою
І ніщо, у зрівнянні із нею,
Сльози ті, що за вами я ллю.
Сльози ллються, та біль не минає,
Як за рідними, серце болить.
"Слава вам!", - над країной лунає.
Не забудемо вас ні на мить.
Вірю, що розцвіте Україна,
Перемогою кров проросте,
Сподіваюсь, що ви не даремно
Пролили кров на місце святе.
Зірочками на небі засяйте,
Заспівайте пташками в гаю,
Щоб ніхто не забув, нагадайте,
За що кров пролили ви свою.
2014

[Andriy]

(Когда-то здесь восстал народ
И, став творцом своей судьбы,
Извел под корень всех господ..
Теперь вокруг одни рабы.
И. Губерман)
Памяти павших за Майдан посвящается.
Довольно мы терпели гнёт,
Прощали дерибан!
Чтоб нам не затыкали рот,
Я вышел на Майдан.
Кольцом злой Беркут окружил,
Глядит в упор в прицел.
Вчера к тебе лоялен был,
Сегодня ты - лишь цель.
Народу Беркут присягал
От бед хранить всех нас.
Но стал трусливым, как шакал,
И защищает власть.
Титушка-крыса обнаглел,
Грызёт из-за угла.
Крысиный этот беспредел
Власть рыгов развела.
За драч последний наркоты
Родную мать убьёт.
Его достали из тюрьмы,
Чтоб бросить на народ.
Как гвоздь я намертво упрусь,
Как дуб вросту в Майдан.
На пядь ни Киев, ни страну
Бандитам не отдам!
Виктор Люханов
(Да простит меня автор за небольшую корректировку текста)
2014

[Andriy]

СНАЙПЕР
Мойого діда снайпер вбив,
невже на мене теж чекає?
Не німець він, а русофіл,
та це вже мене обминає.
Засів падлюка угорі!
Та цілить в голову і шию!
А ми з Майданом начолі
лише серцями протидиєм.
Поліг від куль черговий взвод,
та я нічим не ризикую,
бо дід загинув за народ
і я за нього теж воюю...
Алик
2014

[Andriy]

Мазур Наталя
ВДАРИЛИ ДЗВОНИ
(Пам'яті Небесної Сотні,
полеглої 19-20 лютого 2014р. на Майдані)
Вдарили дзвони! Бентежно, нервово, розлого!
Вдарили  дзвони у болісно-лютий набат.
Відзвук сполоханим птахом полинув до Бога,
Криком тривожним наповнивши душі стократ.
Дзвони все били, і били на білій дзвіниці.
Глух паламар, та видзвонював гучно, як міг.
Годі! Отямтеся! Кров - то не просто водиця!
Дзвони, немов заклинанням, благали усіх.
...В тата безсило котилися сльози рікою,
В грудях у матері бився розпачливий крик:
"Сину мій, сину! Синочку єдиний! Герою!
Ти для Вітчизни і матері був захисник..."
Дзвони дзвеніли, шаліли від крику і болю.
"Отче Правдивий Святий, що на небі єси,
Хай буде воля Твоя,- пронеслось над юрбою,-
Боже, почуй! Збережи нас, помилуй, спаси!"
22.04.2014

[Andriy]

БОЛОТНИЧЕСКОЕ
Чтоб не дрожать рассудку и не терять лицо -
Посадим в зайца, в утку, в конце концов, в яйцо!
Серьезные ребята на давнем рубеже
Так делали когда-то - и получалось же!
Чтоб мир наш был уютен и крепок, как орех, -
Владим Владимыч Путин, давай посадим всех!
Представь, как мы всклокочем Россию, нашу мать.
Ведь ты же хочешь очень - зачем себя ломать?
Возьмем буквально за день - всю прессу, всех жидят..
Болотников посадим, хотя и так сидят..
Алехина - помеха, Навальный - паразит.
Давай закроем «Эхо» - никто не возразит.
Всех либеральных змиев, весь креативный цвет!
Иначе будет Киев. А Харькова-то нет.
Пускай в родном пейзаже ликует большинство.
Нам станет легче даже, когда ты нас тово.
Ты, к собственной досаде ж, повысишь наш престиж..
Не ждать, когда посадишь, а ждать, когда простишь!
В условьях нашей эры, как знают все братки,
Не катят полумеры - тут катят лишь катки.
Пусть будет дух погромен и едок, как табак.
Пусть будет только Семин, а Мамонтов - слабак.
Пускай врагов поймают, и лучше без суда.
У нас не понимают иначе никогда.
Давай, Владим Владимыч, пускай звенят ключи!
И высуши, и вымучь, и снова замочи.
А чтобы снять нервозность от этих грозных дел -
Давай посадим возраст, чтоб он всегда сидел.
Разделаться со всеми, допустим, тяжело -
Давай посадим время, чтоб никуда не шло,
Чтоб легче строгим дядям на средней полосе..
И ту давай посадим, кого боятся все.
Чтоб не дрожать рассудку и не терять лицо -
Посадим в зайца, в утку, в конце концов, в яйцо!
Серьезные ребята на давнем рубеже.
Так делали когда-то - и получалось же!
Но кто-то шепчет сзади ж, что этот способ - ложь,
Что время не посадишь, что правду не возьмешь,
И все идет к итогу - его не избежать..
Зачем тогда, ей-богу, Болотную сажать?
Дмитрий Быков
2014