Закон України “Про захист економічної конкуренції” зобов’язує органи державної влади сприяти розвитку конкуренції і забороняє представникам влади будь-які дії, що можуть мати на конкуренцію негативний вплив.
Та, незважаючи на це, третина всіх обмежень конкуренції в нашій країні, - це порушення з боку органів державної влади.
Найчастіше влада обмежує конкуренцію, надаючи якісь привілеї або пріоритет певному підприємству, тим самим дискримінуючи конкурентів. Нещодавно, наприклад, Антимонопольний комітет завершив справу про порушення на ринку медичного страхування, коли при видачі закордонних паспортів працівники паспортних служб нав’язували людям обов’язкове страхування в певній страховій компанії.
Інший вид порушень - коли підприємці “домовляються” з державними органами про особливі умови роботи на ринку або про усунення з допомогою органів влади своїх конкурентів. Закон називає це “антиконкурентними узгодженими діями”.
Відповідно до закону, Антимонопольний комітет може карати органи державної влади не лише за дії проти конкуренції, але й за бездіяльність.
Один з таких випадків пов’язаний з бездіяльністю Одеського міськвиконкому, який відмовився розробити обґрунтовані підходи до формування тарифів на воду.
Окрім цього обмеження конкуренції державою може проявлятись і в зловживанні державними підприємствами своїм монопольним становищем. Особливо, коли мова йде про природні монополії.
Якщо споживач відчуває на собі такі зловживання представників влади, він має право шукати захисту в Антимонопольному комітеті. Відповідно до закону, Комітет зобов’яже державний орган усунути порушення і відшкодувати завдані людям збитки.
