Краматорськ втратив ще одного Героя
Уродженець західної України Ярослав Попович знайшов своє сімейне щастя в Краматорську.І загинув, захищаючи від ворога Покровськ.
У Краматорську знову горе: у бою з російською ордою загинув уродженець західної України 37-річний Ярослав Попович, для якого наше місто на Донеччині стало другим рідним.
"Мій Ярчик, Попович Ярослав Іванович, народився на Закарпатті, Ужгородський р-н, с. Концово, - розповіла нашому виданню
дружина Марина. - Був працьовитою дитиною, з 12 років вже міг заробити собі на цукерки, а батькам на хліб, працюючи на будівництві. У 2015 році захищав нашу країну в Луганській та Донецькій областях. Коли проходив службу у Сєвєдонецьку, в 2016 році познайомився зі мною, військовим волонтером, коли я шила прапори на його бригаду "Холодний Яр", де він був водієм-механіком".
З того часу Марина та Ярослав не розлучалися.
"Ярослав був саме тим чоловіком, саме тією людиною, в якій була суміш усіх гідних пошани і поваги якостей, - каже Марина. - Тому не закохатися в такого Воїна я просто не могла. Ми були щасливі..."
З 2017 року до повномасштабного вони прожили у Краматорську. Ярослав працював охоронцем в "Чудо-маркеті" та АТБ, сімейна пара займалася волонтерством. На початку повномасштабного вторнення, вони переїхали до Ужгородського району. За словами Марини, Ярослав хотів повернутись до побратимів у 93 бригаду, але на той час захворів його батько, потім захворіла вона сама... Але, маючи відстрочку від мобілізації (бронь на підприємстві та ІІ групу інвалідності у батька), Ярослав Попович все одно вирішив доєднатись до оборони України, та сам поїхав у районну в/ч національної гвардії.
Він був на гарячих напрямках, в зоні активних бойових дій, лежав у шпиталі... Після реабілітації в Дніпрі Ярослав знову повернувся на гарячий напрямок під Покровськом.
Бойове завдання 19 березня було для Ярослава останнім: він загинув під час артилерійського обстрілу у с.Удачне. Напередодні виходу на позицію, Ярослава було нагороджено медаллю "За оборону Україні".
Похорон Героя пройде на його історичній батьківщині - у селі Концово Ужгородського району.
Вічна пам'ять. Дякуємо за все...
