Пільги для багатих: соцвиплати ідуть на хутро, авто і житло

Уже понад півроку в Україні проходить тотальна перевірка законності нарахування і отримання всіх соцвиплат під назвою "верифікація".

На такий крок уряд підштовхнула гіпотеза, що вагома частина соціальних благ дістається адресатам, які не повинні потрапляти під опіку держави.

Бо поки одні дійсно потребують пільг, інші домагаються їх шахрайським шляхом — за фіктивними довідками чи "липовими" посвідченнями, які можна сьогодні вільно купити на чорному ринку.

Поле для зловживань тут дуже широке. І сьогодні уже йдеться про структурну реформу системи соціальних виплат, яку підтримують чомусь не всі. Про це свідчать перші результати ревізії соцвиплат, які або просто ігноруються, або відверто саботуються.

Іноді складається враження, що невдоволених процесом більше, ніж зацікавлених. Штучно нагнітається паніка і створюються міфи навколо перевірок одержувачів соцдопомоги. У результаті у людей виникають побоювання через "полювання" за пільгами та вимальовується образ бабусі, якій скасували субсидію через подарований внуками телевізор.

Насправді ж верифікація ніяк не загрожує чесним громадянам. Її мета — виявити шахраїв і нечистих на руку людей. А боятися треба чиновникам і корупціонерам, які організували ці злочинні схеми і привласнюють кошти державного бюджету.

Тепер мовою цифр.

Найбільше на підтримку нужденних витрачають Франція і Данія (32% ВВП), найменше - Латвія (14% ВВП). В Україні ж цей показник становить 16% ВВП.

Тобто на соціальну підтримку населення ми витрачаємо більше 40% усіх державних коштів на всіх рівнях. І прицьому у нас досі триває практика бездумної роздачі "соціальних пиріжків".

Порівнюючи деякі бази даних, Мінфін зібрав інформацію щодо 20 млн одержувачів державних виплат, пільг та субсидій і виявив близько 1,2 млн випадків порушень на суму 1,9 млрд грн на місяць.

Це пенсії "мертвим душам", виплати "втраченим паспортам", субсидії зовсім не бідним, і допомога "переселенцям", які досі живуть на окупованій частині Донбасу.

Припинення соцвиплат для шахраїв і псевдопільговиків дозволить за рік зекономити понад 20 млрд гривень бюджетних коштів!

Найбільше ризиків поки припадає на виплати комунальних субсидій — 537 тисяч підозрілих рішень (39%). На другому місці — Держслужба зайнятості зі своїми 299 тис. виплатами з ознаками порушень (22%). На третьому – Пенсійний фонд 280 тис. можливих порушень (20%).

Такі приклади шахрайства яскраво демонструють сьогоднішній абсурдний підхід до системи соціальних виплат. Буває, що одержувач соцвиплат не має офіційного доходу, але розраховується на 30 тис. у казино за кордоном, купує Лексус чи пентхауз в центрі Києва за мільйони.

Або одна і та ж людина, будучи чорнобильцем, інвалідом і пенсіонером, має одночасно декілька видів соцвиплат, які не враховуються при призначенні кожної наступної.

Мінфін видав 1,2 мільйона рекомендацій про припинення виплат до розпорядників коштів – Мінсоцполітики, Пенсійного фонду, облдержадміністрацій — але опрацьовуються вони не дуже охоче.

За інформацією Мінфіну, сьогодні опрацьовано лише 7%. Через внутрішній саботаж і бюрократію розпорядників коштів, які демонстративно ігнорують рекомендації Мінфіну і блокують доступ до даних, процес верифікації затягується, "липова" допомога продовжує виплачуватись, а дірка в бюджеті зростати.

Коли держбюджет зможе повернути виділену зловмисникам допомогу і чи зможе повернути її в принципі — складно спрогнозувати.

З кожним роком видатки на соціальне забезпечення тільки збільшуються. У держбюджеті на 2017 рік ця сума зросла до 130,4 млрд грн, а це на 24,6 млрд грн більше, ніж у 2016 році.

Додатково ще на Пенсійний фонд закладено 141,3 млрд грн, тож налічується космічна сума.

Цьогоріч чи не вперше ми бачимо перефінансування соціальних фондів з держбюджету: п’ять основних фондів водночас демонструють витрати менше запланованих. Профіцит за перше півріччя 2016 року становив 7,8 млрд грн., тож до кінця року очікується 15 млрд. гривень!

Такого, мабуть, ще не було, аби у Пенсійного фонду, Фонду соцстрахування від нещасних випадків, Фонду соцстрахування з тимчасової втрати працездатності, соцзахисту чорнобильців та ВПО з’явились зайві гроші і їх використання було менше запланованого.

Так, верифікація трохи попсувала плани наживитись на соціалці...

Але користь для державної скарбниці в цьому випадку полягатиме в запобіганні цих витрат у майбутньому. Зараз команда верифікації бореться з наслідками, тобто після виплати державної допомоги. А потрібно працювати на випередження — під час призначення соцвиплат.

Система верифікації має наперед видавати інформацію про групи ризику чи навіть про тих малозабезпечених громадян, які з тих чи інших причин не охоплені органами соцзахисту.

Як результат, державні виплати будуть спрямовані до тих груп населення, що справді їх потребують. А зекономлені кошти дозволять підняти соціальні виплати дійсно соціально незахищеним особам, наприклад, пенсіонерам чи дітям-сиротам.

Верифікація зараз у розпалі. Я тримаю цю тему в фокусі уваги та буду стежити за перебігом подій.