Нардеп Томенко призывает новую власть осознать угрозу своей кадровой политики

В редакцию «Обкома» поступил комментарий главы Комитета Верховной Рады по вопросам свободы слова и информации Николая Томенко по поводу намечающихся кадровых назначений в будущем правительстве. Приводим его полностью на языке оригинала.

В Україні постала нагальна необхідність вироблення і артикуляції чітких принципів кадрової політики нової влади. Суспільство має почути і сприйняти систему формування та функціонування центральної та місцевої виконавчої влади відповідно до прозорих демократичних принципів.

Проблеми, пов‘язані з формуванням уряду, створюють перший серйозний виклик для кадрової політики нового президента. Під час формування нового уряду існує загроза домінування вузькопартійного принципу. Нового президента спробують поставити в умови, коли фракції і групи, які на різних стадіях приєдналися до переможної коаліції, наполягатимуть на своїх кандидатах на міністерські посади в якості умови голосування за склад нового уряду у Верховній Раді.

За таких умов фракції, а точніше їхні керівники, фактично затверджуватимуть міністрів уряду. У результаті президент матиме обмежений вплив на таких міністрів. Крім того, чимало фракцій і груп мають дуже обмежений реальний кадровий потенціал, який фактично складається з їхнього керівництва.

Однак, загрозу становить не стільки це, скільки той факт, що в окремих фракцій, зокрема тих, які на останньому етапі приєдналися до переможця президентських перегонів, може виникнути спокуса використати свою квоту в уряді не для презентації перед суспільством здатностей своєї команди, як це має бути, а для лобіювання групових інтересів, на шкоду загальносуспільним.

Такий вузькопартійний принцип формування і діяльності уряду мав місце за прем‘єрства Віктора Януковича і повністю дискредитував себе.

Такі речі повністю суперечили б духові помаранчевої революції, а тому є неприпустимими. Саме тому вже сьогодні необхідно виробити прозорі принципи формування нового уряду. Оптимальним могло б стати надання фракціям квот у новому уряді, за умови зрозумілої публічної процедури наповнення цих квот конкретними професіоналами.

Ще однією небезпекою для кадрової політики нової влади є формування місцевих органів виконавчої влади. Наявні тенденції вказують, що абсолютна більшість місцевого чиновництва України за одну ніч масово перефарбувалися з біло-синього на помаранчевий колір. Слід сказати, що так відбувається не вперше – у 1991 році ці ж чиновники за одну ніч перефарбувалися з червоного у синьо-жовтий.

Водночас, суспільство потребує як утвердження чесної й ефективної нової влади на місцях, так і банальної зміни облич, якої не відбулося в 1991 році, і яка сьогодні сигналізуватиме про початок справжніх змін. Тому нова влада має радикально змінити як принципи діяльності місцевої влади, так і осіб у ній. Водночас зі «старих» кадрів мають бути абсорбовані лише високопрофесійні та не забруднені злочинами й фальсифікаціями люди.

У зв‘язку з цим постає ще одна, третя загроза – спокуса почати кадрову політику з «чистого листа», «забувши» про минуле тих чи інших чиновників, тобто здійснити політичну амністію. У той же час, суспільство рішучо вимагає розкриття корупційних скандалів. Ці викриття необхідні не для помсти, а задля того, щоб ефективно запобігти правопорушенням з боку влади у майбутньому. Тому нова влада повинна бути максимально рішучою в питанні кадрового очищення.

Через унікально важливий інструмент кадрової політики в Україні мають виправдатися сподівання суспільства щодо змін на краще, які сьогодні високі як ніколи раніше.

Адже сподівання на краще життя у зв‘язку з перемогою Віктора Ющенка поділяються, згідно з останніми соціологічними опитуваннями, двома третинами населення України, тобто навіть багатьма з тих, хто не голосував за нього на президентських виборах.

Отже, принципи кадрової політики є першим серйозним випробовуванням нової влади в очах суспільства.