І в евакуації можна бути корисним: як переселенець з Краматорська Ваге Маміконян возить гумдопомогу в рідне місто

Ми спускаємось по крутих сходах у підвал старої львівської багатоповерхівки.

Там темно - підсвічуємо один одному ліхтариками телефонів. Заходимо до невеликої кімнати, вщент заповненої коробками з гуманітарною допомогою - в них консерви і каші швидкого приготування.

"Ось ці коробки - на Краматорськ", - командує місцева волонтерка.

Ваге Маміконян спочатку носить консерви, а потім каші - він несе їх до мікроавтобусу, припаркованого за рогом. Потім він та його помічник-водій - такий самий переселенець з Краматорська - довго блукають Львовом, шукаючи наступне місце, звідки потрібно забрати вантаж. Врешті заїжджають до підземного паркінгу новобудови, вантажать медикаменти і заливають у бак мікроавтобуса дизель з 20-літрової каністри.

Пальне - головне, що буде турбувати Ваге та його помічника впродовж всієї дороги зі Львова до Краматорська. Дорогою вони будуть зустрічати величезні черги на заправках, а там, де немає черг - немає і дизелю.

"Це, мабуть, вже повсякденне наше життя на протязі останніх місяців. Їдемо допомагати спільному нашому народному спротиву: від гуманітарки до допомоги ЗСУ. Допомагають всі і всюди. Сьогодні ми скромно, на маленькому мікроавтобусі", - каже Ваге.

Ваге Маміконян народився у Вірменії, а в п'ять років разом з батьками переїхав до Краматорська. У місті Маміконяна у першу чергу знають як футбольного функціонера і організатора футбольних змагань. Серед іншого він тренував футзальну команду 81-ї аеромобільної бригади, з якою став віце-чемпіоном України серед десантно-штурмових військ, а перед Великою війною був головним тренером аматорської футбольної команди "Легіон ХХІ".

Ваге активний і у громадсько-політичному житті міста - він керував Краматорською Вірменською громадою, двічі балотувався у депутати міської ради від "Самопомочі" та ВО "Батьківщина".

Через деякий час після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну Ваге з дружиною та їхніми дітьми евакуювалися до селища у Кіровоградській області, де вони живуть у гуртожитку разом з іншими переселенцями, у тому числі з Краматорська. Попри евакуацію, Маміконян постійно возить гуманітарну допомогу до рідного міста.

"Головне - не возити повітря"

У нашому мікроавтобусі, окрім їжі та медикаментів, є також спорядження для військових. "Корисне веземо", - посміхається Ваге, але просить не писати, що саме.

Сьогодні Маміконян та його помічник їдуть на мікроавтобусі, але волонтер возить гуманітарні вантажі і п'яти, і двадцяти-тонними фурами. У травні, наприклад, Ваге організував доставку 20 тонн борошна, які Латвія передала Краматорській райдержадміністрації - а та вже розподіляла гумдопомогу по громадах Краматорського району. Загалом від Латвії отримали 100 тонн гуманітарної допомоги: дві фури відвантажили у Кіровоградській області, а все інше - у Краматорському районі.

"Головне - не возити повітря. Навіть якщо їдеш маленькою машиною, треба намагатися взяти максимально більше корисного вантажу, щоб поїздка дійсно була ефективною", - каже він.

Коли Ваге збирається везти гуманітарний вантаж до Краматорська, він повідомляє про це у волонтерських чатах у месенджерах. Тоді волонтери, яким потрібно доставити гумдопомогу і яким "по дорозі", пишуть, що і де потрібно забрати і куди доставити. За такою схемою діють багато інших волонтерів - в часи, коли пошта на сході України не працює або працює з перебоями, часто це найшвидший шлях доправити гуманітарку.

Допомогу, яку перевозить Ваге Маміконян, збирають волонтери у різних куточках України. Він і сам знаходить донорів, пише листи на благодійні фонди з проханням про допомогу. Іноді допомагають і старі спортивні зв'язки. Так, допомогу з Латвії вдалося отримати завдяки тому, що Ваге перетинався на футбольних змаганнях з колишнім латвійським міністром - волонтер звернувся до нього, а ексурядовець дав контакти благодійників.

Дорогою зі Львова до Краматорська заїжджаємо до Тернополя, потім до Умані - там Ваге та його помічник підхоплюють ще чотири великі ящики гуманітарного вантажу. В якості подяки уманський волонтер заправляє мікроавтобус Маміконяна двадцятьма літрами дизельного палива.

Ночуємо у селищі на Кіровоградщині у гуртожитку, в якому живуть Ваге, його родина та інші переселенці. Там підхоплюємо ще три ящики гуманітарки - це продукти, які зібрали переселенці, коли дізнались, що Ваге їде до Краматорська.

"Ми поставили у гуртожитку один ящик і сказали, що будемо їхати у Краматорськ. У підсумку переселенці зібрали три", - каже волонтер.

Дорогою заїжджаємо до Кривого Рогу - там Маміконян зустрічається з місцевим вірменським активістом. Ваге каже: вірменська громада України активно включилася в допомогу Збройним силам України, а на Дніпропетровщині навіть організувала ціле виробництво тушонки для українських військових. Місяць тому Спілка вірмен України отримала подяку від спікера Верховної Ради за вагомий внесок у протидії ворогу, допомогу мирному населенню і Збройним Силам України.

У Краматорську Ваге та його помічник розвантажують медикаменти та "корисне для військових" в одному волонтерському центрі, вантаж з Умані - в другому волонтерському центрі, частина допомоги поїде у Дружківку.

"Якщо ти евакуювався, все одно можеш бути корисним", - написав Ваге в одному з нещодавніх постів про те, як переселенці передали військовим 50 кг меду і ноутбук. І своїм прикладом показує, що це дійсно так.